Постанова № 25855285, 31.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5907/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смішливої Т.В.

при секретарі: Любімовій Г.Ю.

за участю сторін:

представника позивача: не з'явився,

представник відповідача: Мілобінська М.Г. (дов. №166/10-028 від 12.03.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Центр захисту рослин «Егіда» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2012 № 0000612301 та № 0000622301, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Центр захисту рослин «Егіда» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 квітня 2012 року № 0000612301 про нарахування ПП «ЦЗР «Егіда» грошового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 13599,00 грн. та № 0000622301 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 3340,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі акту податкового органу від 02.03.2012 № 343/23-37051595 «про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «ЦЗР «Егіда» код ЄДРПОУ 21823651, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» код ЄДРПОУ 37256804, за період з 01.07.2011 по 31.12.2011» Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку прийняті вищевказані податкові повідомлення-рішення.

Позивач вважав вищезазначені податкові повідомлення-рішення такими, що порушують його права та законні інтереси, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2012 № 0000612301 та № 0000622301.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2012 № 0000612301 та № 0000622301.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю та зазначив наступне, між ПП «Центр захисту рослин «Егіда» (замовник) та ПП «Інтенція» (посередник) укладено договір від 02 лютого 2011 року без номеру про надання посередницьких послуг. За умовами договору «замовник» доручає, а «посередник» приймає на себе обов'язок з організації збуту продукції (агрохімікатів, пестицидів, мінеральних добрив), шляхом пошуку покупців. Оплата послуг «посередника» визначена у розмірі 5% від суми реалізації продукції покупцям. Також зазначив, що у підтвердження взаємовідносин з ПП «Інтенція» ПП «Центр захисту рослин «Егіда» до перевірки були надані акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.07.2011 № ОУ-0000333 та податкова накладна від 28.07.2011 № 333 на загальну суму 95434,50 грн., у тому числі з ПДВ 15905,75 грн. При цьому податкова накладна складена на виконання умов договору від 17.01.2011 № 170111. Також відповідачем зазначено, що у податковому обліку ПП «ЗЦР «Егіда» включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» у розмірі 12406,00 грн., у тому числі у липні 2011 року - 9066,00 грн. та у грудні 2011 року - 3340,00 грн. Згідно податкової звітності, наданої ПП «Інтенція» до Алчевської ОДПІ в Луганській області, а саме: податкових декларацій з ПДВ за липень 2011 року, сума задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ склала 21391236,00 грн.; звітів 1-ДФ на підприємстві у ІІІ кварталі 2011 року - 2 особи (сума нарахованого доходу склала 5720,00 грн., сума нарахованого податку з доходів фізичних осіб - 615,38 грн.). Співставлення обсягів наданих послуг та поставлених товарно-матеріальних цінностей, кількості працюючих осіб, відсутність матеріально-технічного забезпечення свідчить про неможливість здійснення трудовими ресурсами ПП «Інтенція» у липні 2011 року поставок товарно-матеріальних цінностей та надання послуг, у тому числі і для ПП «Центр захисту рослин «Егіда». Окрім того, зазначив, що при проведенні перевірки ПП «Центр захисту рослин «Егіда» податковим органом взято до уваги також інформацію, викладену в акті Алчевської ОДПІ в Луганській області від 11.11.2011 № 1807/231/37156804 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Інтенція» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, у якому встановлено, що підприємством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціях з продажу товарів (робіт, послуг). В результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг, встановлено, що у ПП «Інтенція» відсутнє будь-яке обладнання, автотранспортні засоби для доставки товарів та надання послуг, трудові ресурси, складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. Таким чином, відповідач вважає, що в ході перевірки встановлена відсутність у підприємства необхідних умов здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг, здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ПП «Інтенція» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між ПП «Інтенція» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення господарських операцій.

Суд, вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Приватне підприємство «Центр захисту рослин «Егіда» (далі - ПП «ЦЗР «Егіда») зареєстровано Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 04.06.2010 за № 13831020000002801 та є юридичною особою (Т. І а.с. 10-18). Перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби з 08.06.2010 за № 81, що підтверджується довідкою № 48 від 21.02.2012 (Т. І а.с. 19, 20).

ПП «ЦЗР «Егіда» є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтв № 100295712 від 03.08.2010 та № 200034115 від 16.03.2012, індивідуальний податковий номер 370515912144 (Т. І а.с. 21-22).

Судом встановлено, що на підставі наказу № 272-п від 28 лютого 2012 року (Т. І а.с.23) ДПІ у м. Сєвєродонецьку проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ПП «ЦЗР «Егіда» код ЄДРПОУ 21823651, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» код ЄДРПОУ 37256804, за період з 01.07.2011 по 31.12.2011, результати якої оформлені актом від 02.03.2012 № 343/23-37051595 (Т. І а.с.48-52).

Відповідно до висновків акту перевірки від 02.03.2012 № 343/23-37051595, встановлено порушення ПП «ЦЗР «Егіда» п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 9066,00 грн. за липень 2011 року та завищено показник у рядку 20.2 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» з ПДВ за грудень 2011 року на суму 3340,00 грн., а також відповідно до ч. 1, 5 ст. 203 п. 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, угоду ПП «ЦЗР «Егіда» з ПП «Інтенція» від 02.02.2011 визнано нікчемною. На підставі вказаного акту перевірки 10.04.2012 ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області винесено податкові повідомлення-рішення № 0000612301 про нарахування ПП «ЦЗР «Егіда» грошового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 13599,00 грн. та № 0000622301 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 3340,00 грн. (Т. І а.с. 29-30)

Позивач, не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в порядку адміністративного узгодження до контролюючих органів вищого рівня.

Рішеннями про результати розгляду скарги від 01.06.2012 № 8522/10-408 від 06.07.2012 та № 12179/6/10-2115 податкові повідомлення-рішення від 10 квітня 2012 року № 0000612301 та № 0000622301 залишено без змін. (Т. І а.с. 32-36).

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «Центр захисту рослин «Егіда» (замовник) та ПП «Інтенція» (посередник) укладено договір від 02 лютого 2011 року без номеру про надання посередницьких послуг. За умовами договору «замовник» доручає, а «посередник» приймає на себе обов'язок з організації збуту продукції (агрохімікатів, пестицидів, мінеральних добрив), шляхом пошуку покупців продовж 6 місячів з моменту підписання договору. Оплата послуг «посередника» визначена у розмірі 5% від суми реалізованої продукції покупцям. Пунктом 5 вказаного договору передбачено обов'язок замовника - ПП «ЦЗР «Егіда» видавати посереднику ПП «Інтенція» довіреності на проведення від імені замовника необхідних господарських операцій. (Т. І а.с. 37).

З акту перевірки від 02.03.2012 № 343/23-37051595 вбачається, що висновок ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області про нікчемність угоди ПП «ЦЗР «Егіда» з ПП «Інтенція» від 02.02.2011 податковим органом зроблено на підставі акту перевірки Алчевської ОДПІ в Луганській області від 11.11.2011 №1807/231/37156804 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Інтенція» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, яким встановлено, що у ПП «Інтенція» відсутнє будь-яке обладнання, автотранспортні засоби для доставки товарів та надання послуг, трудові ресурси, складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим.

Однак, з вказаний висновок податкового органу суд вважає безпідставним, так як для надання посередницьких послуг щодо організації збуту продукції не вимагає наявності матеріальних ресурсів, та може виконуватись і однією особою - директором ПП «Інтенція».

Відповідно до пункту 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із наведеного вбачається, що податковий кредит формується за фактом здійснення господарських операцій, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підтвердження взаємовідносин з ПП «Інтенція» позивачем надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.07.2011 № ОУ-0000333, у яком зазначено, що ПП «Інтенція» надано послуги посередника перед наступними підприємствами; ФГ «Істок», ПСП «Агропродукт», СТОВ «Гея», ТОВ «Агрофірма «Ніва», ПСП «Провалля», ТОВ «РССП», а також надано податкову накладну від 28.07.2011 № 333 на загальну суму 95434,50 грн., у тому числі з ПДВ 15905,75 грн. (Т. І а.с. 38-39).

Також, позивачем надано суду договори, укладені ПП «ЦЗР «Егіда» з ФГ «Істок», ПСП «Агропродукт», СТОВ «Гея», ТОВ «Агрофірма «Ніва», ПСП «Провалля» на реалізацію продукції позивача та докази фактичної реалізації продукції (видаткові та податкові накладні, виписки банку про надходження коштів від вказаних підприємств на рахунки позивача, листування між ПП «ЦЗР «Егіда» та ПП «Інтенція».

Так, 03.05.2011 між ПП «ЦЗР «Егіда» та ФГ «Істок» укладено договір купівлі-продажу № 6-П на реалізацію засобів захисту рослин, за яким ФГ «Істок» придбало «Екстрем», «акцент», «альтекс», «торпеда» та «дикам плюс». (Т. І а.с. 84-96)

На підтвердження виконання ПП «Інтенція» посередницьких послуг щодо укладання вказаного договору позивачем надано листи ПП «Інтенція» від 03.05.2011 про наявність пропозиції з укладання угоди на реалізацію засобу захисту рослин «Екстрем» та від 25.05.2011 на реалізацію засобу захисту рослин «акцент» за ціною 75,00 грн. за літр, «альтекс» за ціною 100,00 грн. за літр. (Т. І а.с. 247, Т. ІІ а.с. 7).

При цьому, фактично «акцент» реалізовано позивачем за ціною 62,50 грн. за літр, а «альтекс» за ціною 83,33 грн. за літр. (Т. І. а.с. 92)

За договором купівлі-продажу № 5-к від 06.05.2011 ПП «ЦЗР «Егіда» здійснювало реалізацію продукції - засобів захисту рослин «Екстрем», «меркурій», «альтекс», «корнет», «ультра плюс», «кольчуга», «корнет» для ПСП «Агропродукт» (Т. І а.с. 97-107)

На підтвердження виконання ПП «Інтенція» посередницьких послуг щодо укладання вказаного договору позивачем надано лист ПП «Інтенція» від 06.05.2011 про наявність пропозиції з укладання угоди на реалізацію вищевказаних засобів захисту рослин із зазначенням цін на продукцію (Т. ІІ а.с. 2), однак, фактично вище перелічена продукція реалізована позивачем за значно нижчою ціною ніж ціна пропозиції. (Т. І. а.с. 102-104)

Між СТОВ «Гея» та ПП «ЦЗР «Егіда» 26.04.2011 укладено договір купівлі-продажу № 8-П, предметом якого є реалізація засобів захисту рослин, а 05.04.2011 між цими ж сторонами укладено договір купівлі-продажу мінеральних добрив № 5-У, на підставі яких позивачем реалізовано аміачну селітру, «Екстрем» та насіння соняшнику «Ясон». (Т. І а.с. 108-125)

На підтвердження виконання ПП «Інтенція» посередницьких послуг щодо укладання вказаних договорів позивачем надано листи ПП «Інтенція» від 05.04.2011 про наявність пропозиції з укладання угоди на реалізацію аміачної селітри від 26.04.2011 на реалізацію засобу захисту рослин «Екстрем» та від 27.04.2011 на реалізацію аміачної селітри та агрохімікату «Вулкан плюс». (Т. І а.с. 242, 249,250).

При цьому, фактично «Екстрем» реалізовано позивачем за ціною 33,33 грн. за літр, а не за ціною 40,00 грн. за літр, як зазначено у пропозиції ПП «Інтенція». (Т. І. а.с. 118)

У податковій та видатковій накладних на реалізацію соняшнику «Ясон» відсутні посилання на будь-який договір, а реалізація вказаного товару не охоплюється умовами договору купівлі-продажу № 8-П та договору купівлі-продажу мінеральних добрив № 5-У. (Т. І а.с. 115 зворотній бік, 121)

Листи від ПП «Інтенція» з пропозицією про реалізацію соняшнику «Ясон» також не надано, крім того реалізація насіннєвого матеріалу знаходиться поза межами договору від 02 лютого 2011 року про надання посередницьких послуг.

Між ТОВ «Агрофірма «Ніва» та ПП «ЦЗР «Егіда» 12.07.2011 укладено договір купівлі-продажу № 10-П, предметом якого є реалізація засобів захисту рослин, 31.03.2011 між цими ж сторонами укладено договір купівлі-продажу мінеральних добрив № 4-У, 29.03.2011 укладено договір купівлі-продажу № 5-С насіннєвого матеріалу, на підставі яких позивачем реалізовано аміачну селітру, засоби захисту рослин та насіння соняшнику «Ясон», «Майстер». (Т. І а.с. 126-170)

На підтвердження виконання ПП «Інтенція» посередницьких послуг щодо укладання вказаних договорів позивачем надано листи ПП «Інтенція» від 29.03.2011 та від 20.05.2011 про наявність пропозиції з укладання угоди на реалізацію насіння соняшнику «Ясон» та засобів захисту рослин, від 31.03.2011 та 06.04.2011 на реалізацію аміачної селітри, від 08.04.2011 на реалізацію насіння соняшнику «Майстер». (Т. І а.с. 240, 241, 243, 244, 245, Т. ІІ а.с. 6, 9).

У вказаних листах за окремими позиціями наведено ціни, за якими ПП «Інтенція» пропонує ПП «ЦЗР «Егіда» реалізувати свою продукцію ТОВ «Агрофірма «Ніва», в інших випадках зроблено посилання на ціни прас-листа (Т. І а.с. 232-233), однак, фактично продукцію позивач реалізував за значно нижчими цінами.

ПП «ЦЗР «Егіда» 03.02.2011 укладено з ПСП «Провалля» договір купівлі-продажу № 1-С на реалізацію насіннєвого матеріалу, а також договір купівлі-продажу засобів захисту рослин № 1-К від 02.02.2010 (Т. І а.с. 171-175)

Вказані договори як доказ виконання ПП «Інтенція» умов посередницького договору від 02.02.2011 суд до уваги не приймає, так як реалізація насіннєвого матеріалу знаходиться поза межами договору від 02 лютого 2011 року про надання посередницьких послуг, а договір договір купівлі-продажу засобів захисту рослин № 1-К від 02.02.2010 укладено за рік до підписання договору між позивачем та ПП «Інтенція».

Що стосується правовідносин між ПП «ЦЗР «Егіда» та ТОВ «РССП», то договори на їх підтвердження не надано, однак, надано видаткові та податкові накладні на реалізацію «Екстрему», «акценту», «альтексу», «корнету», «шквал», «вулкан плюс», «томагавк», «фосфир», у деяких з них є посилання на договір № 7-П від 18.04.2011, видаткові накладні та податкові накладні № 33 від 20.04.2011, № 83 від 17.08.2011 не містять посилань на договір. Крім того, податкова накладна № 83 від 17.08.2011 складена після підписання акту виконаних робіт від 28.07.2011. (Т. І а.с. 207-221)

На підтвердження виконання ПП «Інтенція» посередницьких послуг щодо укладання ПП «ЦЗР «Егіда» договору на реалізацію продукції з ТОВ «РССП» позивачем надано листи ПП «Інтенція» від 07.03.2011, 04.05.2011 та від 10.05.2011 про наявність пропозиції з укладання угоди на реалізацію засобу захисту рослин «альтекс», «Екстрем», «райтар», «акцент», «корнет» і «шквал». (Т. І а.с. 236, Т. ІІ а.с. 1, 3, 4).

Ціни у листах-пропозиціях перевищують ціни фактичної реалізації продукції.

Доказів наявності листування позивача з ПП «Інтенція» щодо узгодження ціни фактичної реалізації продукції, а не запропонованої посередником позивачем не надано, як і не надано пояснень економічної обґрунтованості реалізації товару за цінами, нижчими, а ніж ті, щодо яких між покупцем та посередником досягнуто домовленості. При цьому, обсяги реалізації товару, зазначені у листах-пропозиціях фактично не збільшувались.

Основні засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, визначаються господарським кодексом України.

Відповідно до статей 295-297 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

Тобто, договір від 02.02.2011, укладений між ПП «ЦЗР «Егіда» та ПП «Інтенція», є різновидом агентського договору, який передбачає форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента - довіреність (п. 5 Договору).

Однак, доказів видачі ПП «ЦЗР «Егіда» довіреності посадовій особі ПП «Інтенція» на представництво своїх інтересів у правовідносинах з ФГ «Істок», ПСП «Агропродукт», СТОВ «Гея», ТОВ «Агрофірма «Ніва», ПСП «Провалля», ТОВ «РССП» позивачем не надано.

Договори з вищевказаними особами укладено безпосередньо позивачем та не містять жодного посилання на посередництво ПП «Інтенція» між сторонами договору, листи-пропозиції ПП «Інтенція» про укладання договорів на реалізацію продукції позивача складено або у день укладання договору, що викликає сумнів у їх достовірності, так як відсутній необхідний проміжок часу для узгодження основних умов договору, або вже за наявності укладених договорів, що вже є недоцільним.

Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" передбачено, що собівартість продукції (робіт, послуг) - це витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і збутом продукції, виконанням робіт та наданням послуг.

Підприємницька діяльність, якою займається позивач, здійснюється з метою отримання прибутку.

Тобто, ціна, за якою позивач реалізує свою продукцію, повинна перевищувати її собівартість.

Позивачем надано суду прас-лист від 02.02.2011 із зазначенням цін на свою продукцію з урахуванням п'ятивідсоткової націнки (винагороди ПП «Інтенція») (Т. І. а.с. 232-233), однак, фактично ПП «ЦЗР «Егіда» реалізувало свою продукцію ФГ «Істок», ПСП «Агропродукт», СТОВ «Гея», ТОВ «Агрофірма «Ніва», ПСП «Провалля», ТОВ «РССП» за цінами, значно нижчими, ніж ті, які зазначено у прас-листі, тобто, без врахування винагороди ПП «Інтенція», що є економічно недоцільною операцією.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що договір від 02.02.2011 укладено ПП «ЦЗР «Егіда» з ПП «Інтенція» з метою мінімізації податків та без мети досягнення економічної вигоди.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори (у даному випадку - податкової накладної), з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, з наслідком укладення нікчемних правочинів.

Таким чином, ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області правомірно винесено податкові повідомленні-рішення від 10 квітня 2012 року № 0000612301 в частині збільшення Приватному підприємству «Центр захисту рослин «Егіда» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 9066,00 грн. та № 0000622301 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 3340,00 грн.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Вирішуючи питання про правомірність застосування до позивача підвищених розмірів штрафів санкцій у розмірі 50 відсотків суми нарахованого зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні від 10 квітня 2012 року № 0000612301, суд вважає за необхідне зазначити, що визначені пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Тому повторність визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування слід застосовувати в розрізі кожного окремого з податкових порушень, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України. Тобто, повторним у розумінні статті 123 Податкового кодексу України є визначення контролюючим органом податкових зобов'язань внаслідок вчинення одного й того самого порушення: або неподання податкової декларації, або заниження податкових зобов'язань з окремого виду податку, або завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість тощо.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 0000612301 від 10.04.2012 зазначено, що визначення суми податкових зобов'язань здійснено на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2011 ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0001062301, яким Приватному підприємству «Центр захисту рослин «Егіда» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9168,00 грн., у тому числі застосовано штрафні санкції. (Т. ІІ а.с. 23) У якості підстави його винесення вказано підпункт 54.3.2 пункт 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, тобто, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000612301 від 10.04.2012 винесено за аналогічне порушення, що передбачає можливість застосування до платника податків підвищеної відповідальності у вигляді нарахування штрафних санкцій у розмірі 50 відсотків суми нарахованого зобов'язання.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби від 10.04.2012 № 0000612301 та № 0000622301 винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог..

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а у разі часткового задоволення позовних вимог - пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 31 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Центр захисту рослин «Егіда»до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2012 № 0000612301 та № 0000622301 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 04 вересня 2012 року.

Суддя Т.В. Смішлива