Постанова № 25855083, 20.08.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2012 року 13:28 Справа № 0870/4037/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Плюс», м. Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя,

м. Запоріжжя,

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення;

за участю представників сторін:

від позивача: Донченко О.М., за довіреністю б/н від 03.05.2012,

від відповідача: Жовтоножко Д.Ф., за довіреністю №6840 від 09.12.2011,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТДС Плюс» (далі - ТОВ «ТДС Плюс», позивач), звернувся із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000722301 від 21.12.2011р, прийняте відповідачем.

В обґрунтування позову посилається зокрема на те, що податковий кредит за операціями з придбання ТОВ «ТДС Плюс» товарів (послуг) у податковому періоді - листопад 2010р. на суму ПДВ 129 150,30 грн. та грудень 2010р. на суму ПДВ - 202 373,63 грн. сформований у повній відповідності вимогам п.п. 7.4.1 п. 7.34 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Надати у якості доказів належним чином завірені копії відповідних податкових накладних за вказаними операціями позивач не має можливості, бо їх було вилучено 10.11.2011р. працівниками слідчого відділу УСБУ у Луганській області. Замість податкових накладних позивачу було надано належним чином завірену копію протоколу виїмки від 10.11.2011р. Позивач також зазначає у позові, що в акті перевірки відповідачем не наведено будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів ТОВ «ТДС Плюс» актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, тож позивач вважає недоведеним факт нікчемності угод між ним та ФОП ОСОБА_3

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях вх. №24891 від 07.07.2012 р. зазначає, що до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя надійшов лист № 3886/17-2-12 від 08.08.2011р. про направлення акту документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 18.07.2011р. НОМЕР_1 для вжиття заходів згідно чинного законодавства. Згідно висновків зазначеного акту перевірки правочини між ФОП ОСОБА_3 з контрагентами протягом квітень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2010р.; лютий, травень 2011р. є нікчемними в силу закону. Відповідно даних АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (контрагенти)» ТОВ «ТДС Плюс» відносить за рахунок взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 до складу податкового кредиту за листопад 2010р. - 129150,30 грн., за грудень 2010р. - 202373,63 грн., до складу податкових зобов'язань за травень 2011р. - 125,32грн. Начальником відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя на підставі наказу №1035 від 23.11.2011р. був здійснений вихід на фактичну адресу ТОВ «ТДС Плюс» з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 Копія наказу №1035 та направлення на перевірку №519 від 23.11.2011р. були вручені фінансовому директору ТОВ «ТДС Плюс» Щербахі І.Г., але від підпису даного наказу та направлення вона відмовилась, повернувши їх. Станом на 25.11.2011р. та в ході перевірки ТОВ «ТДС Плюс» не надало підтверджуючи документи по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 З огляду на наведене, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Як вбачається з акту перевірки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя № 2073/23-023/34441199 від 25.11.2011, на підставі листа від 08.08.2011 року №3886/17-2-21 ДПІ у Комунарському районі Запорізької області, акту документальної позапланової перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від 18.07.2011 року НОМЕР_1, наказу від 24.11.2011р. №1040 ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя Міронову І.В., начальнику відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Плюс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ФОП ОСОБА_3 за період листопад - грудень 2010 року та травень 2011 року, за наслідками якої відповідачем складено вищезазначений акт перевірки ТОВ «ТДС Плюс».

Згідно висновків акту перевірки встановлено, що відповідно п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством ТОВ «ТДС Плюс» занижено податок на додану вартість на загальну суму 331523,93 грн., а саме по періодах: у листопаді 2010р. на суму ПДВ - 129150,30 грн., у грудні 2010р. на суму ПДВ - 202373,63 грн., та завищено податок на додану вартість на загальну суму 125,32 грн., а саме по періодах - за квітень 2011р. - 125,32 грн.

Як зазначено в акті перевірки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя № 2073/23-023/34441199 від 25.11.2011, на підставі акту перевірки ФОП ОСОБА_3, складеного ДПІ у Комунарському районі Запорізької області НОМЕР_1 від 18.07.2011р. та факту того, що ТОВ «ТДС Плюс» не надано до перевірки документів, підтверджуючих взаємовідносини з ФОП ОСОБА_3, відповідач дійшов висновку про те, що ФОП ОСОБА_3 з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, та формування податкового кредиту третіх осіб здійснював взаємовідносини з ТОВ «ТДС Плюс» без мети реального настання правових наслідків, оформлював документи удаваних операцій без наслідків відбування події для виникнення податкових зобов'язань та кредиту, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах та відсутність мети створення правових наслідків.

Крім того у акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено невідповідність п.2 ст. 9 Закону України №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарських операцій з отримання товару (послуги) ТОВ «ТДС Плюс», а саме неможливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. У зв'язку з цим бухгалтерська документація - будь-які первинні та фінансово-господарські документи, податкові накладні видані від імені ФОП ОСОБА_3 не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення вищезазначених господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для віднесення ТОВ «ТДС плюс» до податкового кредиту підприємства. Враховуючи наведене, на думку податкового органу позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціях з ФОП ОСОБА_3

21.12.2011 р. на підставі акта перевірки №№ 2073/23-023/34441199 від 25.11.2011, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000722301 про визначення ТОВ «ТДС Плюс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 450 404 грн. 83 коп., у тому числі за основним платежем у розмірі 331523, 93 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 82880,90 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «ТДС Плюс» звернулось до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон №168/97), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України №168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п. 85.4 ст. 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 85.6, 85.7 ст. 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Суд звертає увагу на той факт, що акт невиїзної перевірки, за наслідками якої відповідачем було прийняте спірне рішення, був складений відповідачем наступного дня після дня прийняття наказу про проведення перевірки. Доказів направлення відповідачем позивачу копії наказу №1040 від 24.11.2011 та повідомлення про проведення перевірки в установленому законом порядку відповідачем суду не надано. З огляду на що, суд вважає безпідставним посилання відповідача у акті перевірки на факт ненадання ТОВ «ТДС Плюс» до перевірки підтверджуючих документів по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3, оскільки позивач взагалі не був обізнаний про проведення відповідачем 25.11.2011р. перевірки за наказом №1040, тож жодних документів до перевірки не надавав і не міг надати.

Крім того, пунктом 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України N 984, 22.12.2010 (далі - Порядок проведення перевірок), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

В порушення вищенаведених вимог Порядку проведення перевірок, відповідачем у акті перевірки не зазначено жодних первинних документів за спірними операціями, в тому числі тих, які були відсутні або ненадані позивачем до перевірки. Не наведено навіть переліку податкових накладних, за якими на думку відповідача позивачем було безпідставно сформовано податковий кредит.

Натомість на стр. 10 акту перевірки позивачем наведено таблицю зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході перевірки сум податку на додану вартість, яка містить лише посилання на номери та дати податкових декларацій. Разом з тим, позивач посилається на той факт, що у нього були вилучені правоохоронними органами податкові накладні, в тому числі виписані ФОП ОСОБА_3 за спірними операціями, на підтвердження чого суду надано копію протоколу виїмки від 10.11.2011р., складеного старшим слідчим 1-го відділення слідчого відділу УСБУ Луганської області Бондаревим І.В.,

Відповідно до п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно до п. 85.9 ст. 85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

З приводу посилання відповідача на лист ДПІ у Комунарському районі Запорізької області № 3886/17-2-12 від 08.08.2011р. та акт документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 НОМЕР_1 від 18.07.2011 року суд зазначає наступне.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд вважає, що лише тільки акт позапланової невиїзної перевірки контрагента позивача не може бути достатніми та беззаперечним доказом «нікчемності» правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, оскільки по-перше ані під час проведення перевірки контрагента позивача ані під час проведення перевірки самого позивача не досліджувались взагалі конкретні господарські операції, первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та інші докази, які б підтверджували наявність факту порушення, що не відповідає приписам п.п. 5.2 п. 5 розділу ІІ Порядку. По-друге, як встановлено судом, під час проведення перевірки позивач фактично був позбавлений можливості надати як відповідні документи так і пояснення по відповідним господарським операціям.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, позивачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя № 0000722301 від 21 грудня 2011 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Плюс» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Запоріжжя № 0000722301 від 21 грудня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Плюс» 2146 гривень 00 копійок судового збору

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова