Постанова № 25854853, 05.09.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/10040/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Кисельові К.П.

за участю: представник позивача - Слаква Ю.Ю.

представник відповідача - Коніщук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за поданням Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Комунальник»про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась з поданням Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Комунальник» з вимогою щодо стягнення на користь держави коштів у сумі податкового боргу - 88663 грн. 70 коп. з розрахункових рахунків Комунального підприємства «Комунальник» (код ЄДРПОУ 32447471) у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування подання позивач зазначив, що у зв'язку з нарощуванням податкового боргу та відсутністю погашення самостійно задекларованих податкових зобов'язань, утворився зазначений податковий борг. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги подання підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення вимог подання не заперечував та просив подання задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Комунальне підприємство «Комунальник» (далі - відповідач) зареєстроване Магдалинівською райдержадміністрацією 07.11.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 07.11.2003 року, юридична адреса відповідача: 51100, Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н., смт. Магдалинівка, вул. Радянська, буд 32.

В судовому засіданні судом при дослідженні матеріалів подання та додатків до нього, були встановлені наступні розбіжності.

Так, позивач у поданні вказав, що відповідачем було укладено договір з Новомосковською ОДПІ від 30.01.2012р. №2/240 та винесене рішення №2/240 від 30.01.2012р «Про розстрочення податкового боргу» на загальну суму 3489 грн.05 коп. під проценти строком з 30.01.2012р. по 27.12.2012р. Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, що загальна сума щодо розстрочення податкового боргу у відповідності до договору від 30.01.2012р. №2/240 (який долучено, до матеріалів подання), становить 38379,56 грн.

На підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст.100 Податкового кодексу України, Новомосковською ОДПІ було складене рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) КП «Комунальник» від 31.07.2012р. № 5, у зв'язку з несплатою підприємством поточних нарахувань та розстроченого грошового зобов'язання у встановлені договором строки.

Судом встановлено, що 30.06.12 відповідачем було самостійно подано до Новомосковської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість №9033317196 від 14.06.2012р. на суму 75839 грн.00 коп.;

Також, позивач зазначає, що відповідачем було укладено договір з Новомосковською ОДПІ від 01.03.2012р. №21/240 та винесене рішення №21/240 від 01.03.2012р «Про розстрочення податкового боргу» на загальну суму 3489грн.05коп. під проценти строком з 01.03.2012р. по 20.12.2012р. Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

Проте, як вбачається з договору №21/240 від 01.03.2012р., який було укладено між відповідачем та Новомосковською ОДПІ, загальна сума заборгованості, яка підлягає розстроченню становить 20509,11 грн., що не відповідає сумі, яка зазначена в поданні.

На підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст.100 Податкового кодексу України, Новомосковською ОДПІ було складене рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) від 31.07.2012р. № 6 КП «Комунальник», у зв'язку з несплатою підприємством поточних нарахувань та розстроченого грошового зобов'язання у встановлені договором строки.

Як зазначено в матеріалах подання, 30.06.2012р. відповідачем було самостійно подано до Новомосковської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість №9041263727 від 18.07.2012р. на суму 75839 грн.00 коп.

Проте, відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість №9041263727 від 18.07.2012р., яка надана до матеріалів справи, сума податкового зобов'язання становить 4547 грн.

26.06.2012р. податкові зобов'язання з податку на додану вартість було зменшено на 979грн.19коп. за рахунок переплати.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідачу була нарахована пеня в загальному розмірі 299 грн. 69коп.

Таким чином, враховуючі наданні до матеріалів подання підтверджуючі документи щодо наявної заборгованості відповідача, загальна сума становить: 38379,56 грн. + 75839 грн. + 20509,11 грн. + 4547 грн. - 979 грн.19коп.+ 299 грн. 69 коп. = 138595,17 грн., що не відповідає сумі 88663,70 грн. заявленої позивачем до стягнення.

В судовому засіданні на питання суду щодо виявлених розбіжностей відносно сум, які вказані в матеріалах подання та доданих додатків до нього, представник позивача пояснила, що відповідно до договорів розстрочення грошових зобов'язань, відповідачем частково проводилось погашення податкової заборгованості, а саме за деякі місяці. Проте погодилася з тим, що сума до стягнення повинна бути значно більшою ніж зазначено у поданні. З цією думкою позивача також погодилась і представник відповідача.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що 27.06.2012р. відповідачем було отримано податкову вимогу №17 від 27.06.2012р., що підтверджується підписом керівника КП «Камунальник», в податковій вимозі сума податкового боргу виставлена у розмірі 5315 грн.84 коп.

Відповідно до ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до п. 3 ч.10 ст. 183-3 КАС України, строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, тобто 27 серпня 2012 року.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 року №1044/11/13-12 «Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу» пунктом 2 статті - 183-3 КАС України передбачено, що подання органу державної податкової служби подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Виходячи із зазначених норм законодавства, орган державної податкової служби має право звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків, при цьому додавши до подання такі докази:

документальне підтвердження дати направлення (вручення) податкової вимоги платнику податків;

докази того, що орган державної податкової служби надіслав відповідачу копії подання та доданих до нього документів.

Ця правова позиція Вищого адміністративного суду України відображена у пункті 3 інформаційного листа від 2 лютого 2011 року № 149/11/13-11.

Також органом державної податкової служби повинно бути надано суду документальне підтвердження:

дати виникнення податкового боргу (для встановлення обставин строків звернення до суду);

розміру податкового боргу (для чого потрібно надати відповідні розрахунки із зазначенням періодів, за які виник борг, та підстав виникнення податкового боргу - податкові декларації, податкові повідомлення-рішення тощо).

Згідно абз. 4 п. 17 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011р. № 149/11/13-11 «Щодо особливостей провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби» - відповідно в разі, якщо суд за результатами розгляду дійде висновків про неможливість застосування спеціальних заходів, передбачених статтею - 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити у задоволенні подання податкового органу із зазначенням мотивів незадоволення у постанові.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином з урахуванням системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено загальну сума заборгованості, та викладені в позовній заяві доводи Позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи сукупність викладених обставин суд доходить висновку, що вимоги подання Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Комунальник» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 88663,70 грн. є необгрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 16, 17, 20, 46, 48, 49, 57, 59, 95 Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 183-3, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Комунальник» про стягнення коштів за податковим боргом - відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде викладений 03.09.2012 року.

Суддя Е.О. Юрков