Постанова № 25854740, 29.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2012 р. (16:03) Справа №2а-4550/11/0170/9

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Фторопластові технології" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімком"

до Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

Представники сторін:

представник позивача, Кручко Ф.О., довіреність № б.н. від 14.10.10, ;

представник відповідача, не з'явився

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства "Фторопластові технології" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімком" до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень №0003621502/0 від 27 грудня 2010 року про зменшення ДП "Фторопластові технології" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімком" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 57700грн., №0003631502/0 від 27 грудня 2010року про визначення ДП «Фторопластові технології» ТОВ «Хімком» суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у сумі 31662,00грн., №0000091502 від 18 березня 2011року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 19грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7925грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ в м. Керчі, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення, вийшла за межі наданих їй повноважень, та безпідставно зменшує суму бюджетного відшкодування, посилаючись на вимоги п.п.7.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який встановлює порядок визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування.

У письмових запереченнях на позов (а.с.40-42), відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити з підстав, що наведені у запереченнях.

Представник позивача у судовому засіданні 29.08.2012року на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

06.09.2012р. до суду надійшли заперечення відповідача на висновок судово-економічної експертизи. У вищенаведену висновку відповідач просив суд замінити відповідача по справі на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Керчі АР Крим ДПС.

Відповідач явку представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи у відсутність представника, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 29.08.12р. замінено первісного відповідача - Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим була здійснена документальна невиїзна (камеральна) перевірка уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010р. (вх.№9005122608 від 18.11.2010р.) та податкової декларації з ПДВ за червень 2010р. (вх. №9002844003 від 20.07.2010р.).

За результатами перевірки був складений акт перевірки від 17.12.2010р. № 1797/15- 2/36022249, яким встановлено :

порушення п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7, п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» (зі змінами та доповненнями) у зв'язку з чим встановлене заниження податкового зобов'язання з ПДВ до сплати по операціям за червень 2010 року у сумі 26385 (двадцять шість тисяч триста вісімдесят п'ять) гривень;

порушення п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про ПДВ» (зі змінами та доповненнями) у зв'язку з чим задекларована сума бюджетного відшкодування до зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів зменшена на суму 57 700 гривень (п'ятдесят сім тисяч сімсот грн. 00 коп.);

порушення п.п. 5.11. ст. 5 порядку заповнення декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і представлення» від 30.05.1997 року № 166 (у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005р. № 213, зі змінами та доповненнями) у частку визначення залишку від'ємного значення зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ внаслідок чого зменшена сума від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ на 4707 грн. (рядок 8.3 уточнюючого розрахунку), та зменшено значення рядка 26 декларації з ПДВ за червень 2010р. на 86516 грн.

На підставі встановлених порушень від 27 грудня 2010року Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим були прийняті податкові повідомлення-рішення №0003621502/0 про зменшення ДП "Фторопластові технології" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімком" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 57700грн. та №0003631502/0 про визначення ДП «Фторопластові технології» ТОВ «Хімком» суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з

податку на додану вартість у сумі 31662,00грн.

Судом з'ясовано, що на вищенаведені податкові повідомлення-рішення була подана скарга до ДПА в АРК, яка була залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін. Крім того, позивачу було збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на 19,00грн. та нараховано штрафні санкції на 7925,00грн., про що позивача повідомлено листом №2925/725-023 від 11.03.2011р.

На виконання п.3.4 розділу ІІІ Порядку направлення органами ДПС податкових повідомлень рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України 22.12.2010р. №982, у результаті отримання ДПІ в м. Керчі 17.03.2011р. рішення ДПА в АРК про збільшення податкового зобов'язання ДП «Фторопластові технології» ТОВ «Хімком» за червень 2010р. за результатами адміністративного оскарження буле прийняте та направлене підприємству окреме повідомлення-рішення №0000091502 від 18 березня 2011року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 19грн., за штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7925грн.

Не погодившись з висновками податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 грудня 2010 року №0003621502/0 та №0003631502/0, від 18 березня 2011року №0000091502.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Висновки відповідача, що викладені у акті перевірки, на підставі яких складені спірні податкові повідомлення - рішення, ґрунтується на тому, що:

по-перше, позивачем при заповненні декларації з податку на додану вартість за червень 2010р. не враховані результати документальної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за березень 2010р. (акт №703/15-2/36022249 від 19.05.10р.), на підставі результатів планової перевірки за період 23.07.2008р. по 31.12.2009р. (акт від 09.03.2010р. №273/23-1/36022249), згідно з яким зменшено значення рядку 26 на 150122грн. На думку податкового органу залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24) у позивача по операціям за червень 2010р. повинно дорівнювати 0,00 грн. Згідно даним позивача рядок 24 декларації з ПДВ за червень 2010р. та уточнюючого розрахунку від 18.11.2010о., у зв'язку зі самостійно виявленими помилками за червень 2010р., також дорівнює 0,00грн. Таким чином, залишок від'ємного значення для декларування сум ПДВ до відшкодування відсутній. У попередньому звітному періоді (травні 2010р.) різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту склала позитивне значення 22108,00грн., у наступному податковому періоді, у якому декларується сума до бюджетного відшкодування (червень 2010р.), різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту має позитивне значення у сумі 26385,00грн. Враховуючи наведене, на думку податкового органу, по результатам декларування ПДВ за червень 2010р., позивачем порушені вимоги пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на 57700,00грн. (а.с.17-18);

по-друге, на думку відповідача, надана до перевірки податкова накладна №24 від 08.06.10р., що виписана ПП «Віал- Групп» не відповідає вимогам, визначеним ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема: згідно відповіді ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №15529 від 13.12.2010р., податкові декларації з ПДВ за квітень, червень 2010р. по ПП «Віал- Групп» визнані недійсними. Крім того, 01.12.2010р. ПП «Віал- Групп» анульований як платник ПДВ, у зв'язку із незнаходженням за місцезнаходженням. В порушення п.п. 12.2. п 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165, у графі 3 "Номенклатура поставки товару (послуг)" податкової накладної №24 від 08.06.10 р. вказане "Часткове відвантаження товару", таким чином, дані у розрізі номенклатури поставки товарів (послуг) у вищенаведеній податковій накладній не відображені.

Відповідно до преамбули Закону України "Про податок на додану вартість" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7. статті 1 Закону №168 встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно п.п. 7.5.1. ст.7 Закону №168 встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що єдиною підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Судом з'ясовано, що на виконання умов Договору поставки №ФТ-ВГ-01 від 01.02.2010 р., що укладений між ДП "Фторопластові технології" та ПП "Віал-Групп", у відповідності до Специфікації №1, ПП "Віал-Групп" у червні 2010 р. виконало поставку товару ДП "Фторопластові технології" на загальну суму 523899,60 грн.

Факт поставки продукції підтверджується видатковою накладною постачальника №в-00000021 від 08.06.2010 р. на суму 523899,60 грн. (у т.ч. ПДВ 87316,60 грн., сума без ПДВ 436583,00грн.) (а.с.25).

Відповідно до умов Договору поставки №ФТ-ВГ-01 від 01.02.2010р. транспортування товару від ПП "Віал-Групп" до ДП "Фторопластові технології" виконувалось ПП "Віал-Групп", це підтверджується товарно-транспортною накладною №004915 від 08.06.2010р. (а.с.30), відповідно до якої ПП "Віал-Групп" з міста Миколаєва вул.. Нікольська 61 було перевезено продукцію (фторопластові листи, стрижні) на загальну суму 523899,60 грн. Дочірньому - підприємству "Фторопластові технології" у місто Керч., вул. Шлагбаумська, 49.

У висновках Акту перевірки ДПІ (а.с.22) зазначено, що позивачем порушено п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим встановлене заниження податкового зобов'язання з ПДВ до сплати по операціям за червень 2010 р. у сумі 26385 (-8497 + 34882) грн., де

8497 грн. - задекларована ДП "Фторопластові технології" різниця між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ за червень 2010 р. (від'ємне значення);

34882 грн. - сума завищення податкового кредиту червня 2010 р. в розмірі 34882 грн., в т.ч. по взаємовідносинам з ПП "Віал-Групп" в сумі 34901,43 грн. (різниця у 19 грн. (34901-34882) Актом перевірки ДПІ не пояснюється, але вбачається з рішення про результати розгляду первинної скарги (а.с.86)).

Завищення податкового кредиту червня 2010 р. в сумі 34901,43 грн. встановлене ДПІ в результаті визнання недійсною податкову накладну виписану ПП "Віал-Групп" від 08.06.2010 р. №24 на суму 209408,60 грн., у т.ч. ПДВ 34901,43 грн., яка віднесена позивачем до складу податкового кредиту за червень 2010 р.

Судом з'ясовано, що за поставлений товар по видатковій накладній №в-00000021 від 08.04.2010р. на суму 523899,60 грн. (у т.ч. ПДВ 87316,60 грн.) ПП "Віал-Групп" було виписано наступні податкові накладні:

- №8 від 04.03.10 р. на суму 111417,00 грн., у т.ч. ПДВ 18569,50 грн., яка була виписана на підставі отриманої передплати від ДП "Фторопластові технології" в сумі 111417,00 грн.;

- №28 від 22.04.10 р. на суму 203074,00 грн., у т.ч. ПДВ 33845,67 грн., яка була виписана на підставі отриманої передплати від ДП "Фторопластові технології" в сумі 203074,00 грн.

- №24 від 08.06.10 р. на суму 209408,60 грн., у т.ч. ПДВ 34901,43 грн., яка була виписана по факту поставки товару ДП "Фторопластові технології" на різницю 209408,60 (523899,60 - 111417,00 - 203074,00 ) грн.

Як зазначено на стор. 7 Акту перевірки ДПІ (а.с.16) ПП "Віал-Групп" у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням анульований як платник ПДВ від 01.12.2010 р.

Відповідно до п.п.7.2.4. Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У матеріалах справи наявна податкова накладна №24 на суму 209408,60 грн. (в т.ч. ПДВ 34901,43) виписана ПП "Віал-Групп" 08.06.10р. (а.с.27), тобто у періоді до анулювання ПП "Віал-Групп" як платника ПДВ, тому ПП "Віал-Групп" відповідно до п.п.7.2.4 Закону України "Про податок на додану вартість", мало право на складання податкової накладної №24 від 08.06.10 р.

Враховуючи те, що Свідоцтво про реєстрацію ПП "Віал- Групп" як платника ПДВ було анульоване після періоду складання вищенаведеної податкової накладної, то оформлення податкової накладної ПП "Віал-Групп"№24 від 08.06.2010 р. на суму 209408,60 грн. (в т.ч. ПДВ 34901,43) відповідає нормам пп. 7.2.1 Закону "Про податок на додану вартість".

Суд звертає увагу на те, що у графі 3 податкової накладної №24 від 08.06.2010 р. вказана номенклатура поставки товару, а саме: ПТФЕ стержни d15x1000 мм, ПТФЕ стержни d 18x1000 мм, ПТФЕ стержни d 20х1000 мм, ПТФЕ стержни d 25х1000 мм та інше.

Враховуючи вищенаведене оформлення податкової накладної ПП "Віал-Групп" №24 від 08.06.2010 р. на суму 209408,60 грн. (в т.ч. ПДВ 34901,43) відповідає нормам п.п12.2. п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165.

Суд також звертає увагу на те, що згідно висновку №132/11 судово-економічної експертизи від 06.07.2012р., факт здійснення господарської операції з поставки продукції за договором поставки №ФТ-ВГ-01 від 01.02.2010 р. між ДП "Фторопластові технології" товариства з обмеженою відповідальністю "Хімком" та ПП "Віал- Групп" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку (видатковою накладною постачальника, товарно-транспортною накладною). Товари придбані ДП "Фторопластові технології" товариства з обмеженою відповідальністю "Хімком" у ПП "Віал-Групп" по договору постачання №ФТ-ВГ- 01 від 01.02.2010 р. використовувались у господарський діяльності позивача: виробництві виробів з пластмас та, частково, були реалізовані, і були спрямовані для отримання економічної вигоди від їх реалізації, це підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку ДП "Фторопластові технології" товариства з обмеженою відповідальністю "Хімком" (видаткові накладні та накладні-вимоги). Бухгалтерським обліком (первинними документами) ДП "Фторопластові технології" ТОВ "Хімком" висновок акта перевірки щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість до сплати за господарськими операціями за червень місяць 2010 року у сумі 26385,00 грн. не підтверджуються.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відтак суд дійшов висновку про те, що позивачем дотримані всі умови Закону України "Про податок на додану вартість" щодо виникнення права на включення до податкового кредиту сум ПДВ, які включені в склад ціни за товар, отриманий від ПП "Віал-Групп".

Суд не приймає до уваги посилання відповідача у запереченнях на висновок судово-економічної експертизи на те, що товарно-транспортна накладна для перевірки не надавалася та скарга на постачальника з боку позивача до декларації з ПДВ за червень 2010р. не надавалася, як на підставу для відмови у позові з огляду на таке.

Податковий орган мав право провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування з метою підтвердження або спростування викладених відомостей, або направити запит щодо необхідності надання документів. Відповідач не скористався наданим йому правом, що призвело до помилкових висновків.

За таких обставин, оскаржувані податкові-повідомлення рішення №0003631502/0 від 27 грудня 2010року про визначення ДП «Фторопластові технології» ТОВ «Хімком» суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 31662,00грн. та №0000091502 від 18 березня 2011року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 19грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7925грн. є неправомірним, а відтак позовні вимоги в частині їх скасування є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується зменшення відповідачем ДП "Фторопластові технології" ТОВ "Хімком" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 57700грн, суд зазначає наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Так згідно п.п 7.7.1 цього пункту сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2. якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів(послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Тобто відповідно до викладених норм, вбачається що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість розраховується на основі показників сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкового зобов'язання з вказаного податку та у випадку від'ємного значення податку на додану вартість відшкодуванню підлягає частина, що фактично була сплачена платником податку постачальникам товару.

Із наданих суду документів вбачається, що позивачем була невірно заповнена декларація не за червень 2010р., внаслідок чого і було подано уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"N 2181-III від 21.12.2000р. (чинного на час виникнення спірних правовідносин) платник податків (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) у разі якщо самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Підпунктом 7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону №168 встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковий орган, отримавши податкову декларацію позивача за червень 2010р. мав право провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування за липень з метою підтвердження або спростування викладених в ній відомостей. Замість цього, відповідач провів камеральну перевірку та обмежився поданими позивачем деклараціями внаслідок чого зробив необґрунтовані висновки.

Суд звертає увагу на те, що Закон України "Про державну податкову службу в Україні", в редакції на момент проведення перевірки, не наділяв податковий орган правом на зменшення залишку від'ємного значення за актом перевірки.

Окрім того, при визначенні податкового зобов'язання з ПДВ та зменшення розміру бюджетного відшкодування з ПДВ відповідач безпідставно врахував результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2010 року (акт №703/15-2/36022249 від 19.05.2010 року), результати планової перевірки за період з 23.07.2008р. по 31.І2.2009р. (акт від 09.03.2010р. №273/23-1/36022249) тому, що результати перевірки та рішення, прийняті на їх основі, оскаржені, а відтак не мають юридичних наслідків, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0003621502/0 від 27 грудня 2010 року про зменшення ДП "Фторопластові технології" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімком" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 57700грн є протиправним, а відтак позовні вимоги про його скасування в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд лише скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, без вимоги про визнання його протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Керч АР Крим.

Суд також вважає можливим стягнути на користь позивача судові витрати в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 29.08.2012 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 03.09.2012 року.

Керуючись ст. ст.11, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003621502/0 від 27 грудня 2010 року про зменшення ДП "Фторопластові технології" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімком" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 57700грн., №0003631502/0 від 27 грудня 2010року про визначення ДП «Фторопластові технології» ТОВ «Хімком» суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у сумі 31662,00грн., №0000091502 від 18 березня 2011року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 19грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7925грн.

3. Стягнути судовий збір в розмірі 3,40 грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на користь ДП "Фторопластові технології" Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімком" суми.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.