Постанова № 25854667, 20.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2012 р. об 11:08 Справа №2а-9386/11/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні О.В., за участю представників сторін:

представник позивача - Редкозубова О.Є.;

представник відповідача - не з'явився;

представник третьої особи 1 - не з'явився;

представник третьої особи 2 - Терещенко І.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України, треті особи - Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Києві, Державна податкова служба в Автономній Республіці Крим

про скасування рішення

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України (далі - відповідач) про скасування рішення №000492 від 13 липня 2011 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення, Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Києві дійшло необґрунтованих висновків щодо допущення позивачем порушень законодавства, внаслідок чого неправомірно було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 2103306,72 грн.

Ухвалами суду від 06.10.2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду, залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Києві (далі -третя особа 1), Державну податкову адміністрацію в Автономній Республіці Крим (далі -третя особа 2).

Ухвалою суду від 27.10.2011 року зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 10.07.2012 року поновлено провадження у справі.

Усною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні від 20.08.2012 року, третю особу 2 Державну податкову адміністрацію в Автономній Республіці Крим у справі замінено її правонаступником - Державною податковою службою в Автономній Республіці Крим.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, наполягала на його задоволенні, пояснила, що до позивача неправомірно застосовано фінансові санкції, до того ж максимальний розмір, у разі їх застосування мав би складати 1,00 грн. за кожне порушення.

Представник відповідача у судове засідання 20.08.2012 року не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав додаткові пояснення, де зазначив, що для застосування у даних правовідносинах відповідальності достатньо самого факту здійснення позивачем відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів власного виробництва по товаро-транспортним накладним на переміщення товару без відмітки про погодження відпуску шляхом проставляння штампу «Виїзд дозволено» та особистого підпису представника органу ДПС.

Представник третьої особи 1 у судове засідання 20.08.2012 року не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, направив клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи, письмові пояснення, де зазначив, що посадовими особами третьої особи проведено фактичну перевірку складського приміщення позивача, в результаті якої встановлено порушення чинного законодавства, складено відповідний акт, а матеріали перевірки передано відповідачеві для прийняття рішення, оскільки третя особа 1 не видавала позивачеві жодних ліцензій.

Представник третьої особи 2 проти позову заперечувала, зазначила, що Державна податкова адміністрація в АРК не має відношення до предмету спору, оскільки на території акцизного складу позивача чергували представники відокремлених юридичних осіб: Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі та СДПІ ВВП в м. Сімферополі.

Приймаючи до уваги, що відповідач та третя особа 1 являються суб'єктами владних повноважень та їх неявка не перешкоджає розглядові справи по суті, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників відповідача, третьої особи 1 повідомлених належним чином, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, третьої особи 2, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"є юридичною особою (ідентифікаційний код 36499654), державна реєстрація якої проведена 25.05.2009р. Сімферопольською районною державною адміністрацією в АР Крим (а.с.59).

У період з 12.05.2011 року по 19.05.2011 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Києві було проведено перевірку позивача з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковим до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За наслідком проведеної перевірки Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Києві був складений акт за реєстраційним №0322/01/36499654 від 20.05.2011 року (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки Департаментом САТ ДПА України було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 13.07.2011р. №000492 (а.с.14-15), яким до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 2 103 306,72 грн.

Розглянув заявлені позовні вимоги суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З висновків акту перевірки, вбачається, що у результаті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 230.15 ст. 230 Податкового кодексу України, що виразилося у тому, що на товаро-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв №643610 від 19.01.2011 року, №150305 від 26.01.2011 року, №676913 від 11.01.2011 року, №676948 від 13.01.2011 року, №676909 від 17.01.2011 року, №676856 від 10.01.2011 року, №150293 від 26.01.2011 року, №150483 від 02.02.2011 року, №664541 від 08.02.2011 року, №150259 від 25.01.2011 року, №643639 від 19.01.2011 року відсутня відмітка штампу "Виїзд дозволено" та особистий підпис представника органу представника органу державної податкової служби на акцизному складі ТОВ "Кримська водочна компанія".

Департаментом САТ ДПА України в рішенні від 13.07.2011 року №000492 вказано, що фінансова санкція у розмірі 2 103 306,72 грн. застосована за порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"(із змінами і доповненнями), ст. 230 Податкового кодексу України та відповідно до абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

З акту перевірки вбачається, що до висновку про допущені порушення відповідач дійшов внаслідок встановлення у ході перевірки факту відвантаження горілки та лікеро -горілчаних виробів без штампу "Виїзд дозволено" зі складу ТОВ "Кримська водочна компанія" (м. Сімферополь, вул. Узлова, 6) на Київську філію ТОВ "Кримська водочна компанія".

Так перевіркою було встановлено, що на зазначених в акті перевірки товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв, відсутня відмітка штампу "Виїзд дозволено"та особистий підпис представника органу державної податкової служби на акцизному складі ТОВ "Кримська водочна компанія"(м. Сімферополь, вул. Узлова, 6), чим порушено вимоги Податкового кодексу України . Судом встановлено, що з акцизного складу ТОВ "Кримська водочна компанія" відвантажено алкогольних напоїв в асортименті (виноробна продукція, горілка та лікеро-горілчані вироби) без відмітки представника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній на суму 2 303 354,84 грн., у т.ч. горілки та лікеро-горілчаних виробів - 1 051 653,36 грн.

Позивач не заперечує факту відсутності на досліджених третьою особою 1 товаро-транспортних накладних відмітки "Виїзд дозволено", але при цьому в обґрунтування відсутності такої відмітки вказує на те, що на території акцизного складу ТОВ "Кримська водочна компанія" (вул. Узлова, 6) постійно чергували представники Сімферопольської районної Державної податкової інспекції та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків. У грудні 2010 року позивач продав свою алкогольну продукцію ТОВ "Універсальні дистриб'юторські системи" на підставі укладеного Договору поставки № 14/09/09 від 14.09.2009 року (а.с.19). Продукція, передана за вищевказаним договором ТОВ "Універсальні дистриб'юторські системи", була залишена на території ТОВ "Кримська водочна компанія" за договором відповідального збереження № 16/10/37 від 01 січня 2010 року (а.с.20-21), згідно Акту прийому-передачі № 009502 від 30 грудня 2010 року (а.с.22-24). Оскільки товар не вивозився і при цьому не формувалась товарно-транспортна накладна, представники ДПІ на акцизному складі проставили відмітку "Виїзд дозволено" безпосередньо на накладній № 009502 від 30.12.2010 (а.с.27).

У січні 2011 року ТОВ "Універсальні дистриб'юторські системи", у зв'язку з неможливістю реалізувати отриманий товар, досягло домовленості з позивачем повернути придбаний товар шляхом купівлі-продажу за договором № 14/09/09 від 14.09.2009р. Позивач передав повернені таким шляхом алкогольні напої для подальшої реалізації до Київської філії.

Позивач вказує, що для спрощення власного бухгалтерського обліку товарно-транспортні накладні на товар, придбаний у ТОВ "Універсальні дистриб'юторські системи", позначались літерою "t", щоб відрізняти його від нової продукції щойно виготовленої на заводі, яка відвантажувалась на ті ж самі філії. ТТН з літерою "t" не контролювались податковими постами. Представники ДПС на акцизному складі пояснювали це тим, що хоча алкогольна продукція, яка зазначена у ТТН з літерою "t", і виготовлена безпосередньо ТОВ "Кримська водочна компанія", але є "товаром", так як повторно придбана у сторонньої організації. Жодних пропозицій щодо поставлення відміток на ТТН, позначених літерою "t", з боку представників ДПС на акцизному складі не поступало.

Залучені до матеріалів справи договори постачання, відповідального зберігання, накладна та акт приймання - передачі підтверджують викладені позивачем факти.

Пунктом 1.1. ст.1 Податкового кодексу України (далі -ПК України) встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.6 п.14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Згідно з п. 230.1, п.230.2, п.230.11 ст. 230 ПК України акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку. На акцизних складах постійно діють представники органу державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу. Основним завданням представника органу державної податкової служби на акцизних складах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України.

Згідно з положеннями п.230.15 ст.230 ПК України, під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник органу державної податкової служби на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Пунктами 230.16, 230.18 вказаної статті ПК України визначено, що усі документи, які є підставою для відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів, обов'язково перевіряються представником органу державної податкової служби на акцизному складі. Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі забороняється.

Норма, викладена в п.230.15 ст.230 ПК України по суті є імперативною, оскільки містить обов'язкове правило і діє незалежно від розсуду суб'єктів.

Дана норма обов'язкова до виконання як з боку суб'єкта господарювання так і з боку представника органу ДПС на акцизному складі.

Стаття 230 ПК України, інші норми Податкового кодексу України або інші нормативно -правові акти не містять додаткових положень, відповідно до яких відвантаження горілки та лікеро -горілчаних виробів може відбуватися в іншому, ніж встановлено ст.230 ПК України, порядку.

Суд також вказує, що п.230.18 ст.230 ПК України встановлена пряма заборона на транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі.

Отже, позивач при відвантаженні горілки повинен був дотриматися положень встановлених п.230.15 ст.230 ПК України, незалежно від того, яка документація ним була оформлена раніше, а також незалежно від взаємовідносин з контрагентами та умовами зберігання товару.

Посилання позивача на пояснення з боку представників ДПІ на акцизному складі не можуть звільнити його від обов'язку дотримання, при відвантаженні вказаної категорії товару, приписів встановлених Податковим кодексом України.

З урахуванням таких обставин суд приходить до висновку про вчинення позивачем порушення норми п.230.15 ст.230 ПК України та про обґрунтованість, в цій частині, висновків відповідача зроблених в акті перевірки.

Поряд з цим, прийняте відповідачем за результатом перевірки рішення про застосування штрафних санкцій у сумі 2103306,72 грн. є протиправним та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як було вказано, рішенням відповідача штрафна санкція застосована за порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"(із змінами і доповненнями), ст. 230 Податкового кодексу України, відповідно до абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до акту перевірки, який став підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, перевіркою було виявлено порушення саме п.230.15 ст.230 ПК України.

Вказане свідчить, що штрафна санкція застосована відповідачем саме за порушення п.230.15 ст.230 ПК України.

Нормами Податкового кодексу України не встановлені штрафні санкції за порушення п.230.15 ст.230 ПК України.

Поряд з цим, стаття 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"встановлює, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.

Згідно з положеннями п.3.1 ПК України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно з п.7 розділу 10 "Перехідні положення"ПК України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Матеріали справи, а саме акт перевірки та оскаржуване рішення не свідчать про застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за порушення норм законодавства, яке не відноситься до податкового.

При цьому суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні вказано також про порушення позивачем Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Але при цьому про порушення цього нормативно - правового акту не вказано в акті перевірки. Крім того, в рішенні не вказано, яка саме норма цього нормативно -правового акту порушена, у чому виразилося таке порушення і чим підтверджується.

Відповідачем також не надано пояснень стосовно порушення позивачем конкретних норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"та доказів таких фактів.

З аналізу норм ПК України та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"вбачається, що приписи стосовно відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів за наявності відмітки у товарно-транспортній накладній представника органу державної податкової служби про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого його підпису, а також необхідності внесення запису у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів, містяться тільки у п.230.15 ст.230 ПК України.

Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"не містить норми, яка б встановлювала правила щодо відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Таким чином, скільки відповідачем було встановлено порушення позивачем норми податкового кодексу України, який, згідно з положеннями п.3.1 ПК України, відноситься до податкового законодавства, враховуючи те, що порушення вчинено у період з 15.01.11р. по 31.01.11р., тобто період охоплений періодом вказаним у п. 7 розділу 10 "Перехідні положення"ПК України, то суд робить висновок, що до позивача повинна була застосовуватися штрафна санкція у розмірі 1 грн., в той час як відповідачем застосована санкція у розмірі 2103306,72 грн.

Отже, відповідач за виявлене порушення повинен був застосовувати штрафні санкції з урахуванням положень п.7 розділу 10 "Перехідні положення"ПК України, чого відповідачем зроблено не було.

За таких обставин суд приходить до висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення, оскільки відповідач, приймаючи таке рішення, діяв з порушенням норм діючого законодавства.

Враховуючи те, що суд адміністративної юрисдикції не наділений повноваженнями застосовувати до суб'єктів господарювання штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вказане рішення відповідача підлягає скасуванню у повному обсязі.

Крім іншого суд також вказує, що позивач має ліцензію на виробництво алкогольної продукції та за період перевірки здійснював діяльність на підставі такої ліцензії, що встановлено актом перевірки.

Згідно з довідкою про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП №215815, місце зберігання спирту етилового ректифікованого за адресою вул. Узлова, 6, в м. Сімферополі внесено до Єдиного державного реєстру.

Актом встановлено, що позивач у перевіряємому періоді був платником акцизного податку.

Згідно з п.п.14.1.4. п.14.1. ст.14 ПК України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Згідно з п.п.14.1.6. п.14.1. ст.14 ПК України, акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

Розділ VІ Податкового кодексу України містить положення щодо акцизного податку.

Так, згідно до п.п. 212.1.1. п.212.1 ст. 212 ПК України, платником акцизного податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Відповідно до п.п. 14.1.224. п.14.1. ст.14 ПК України, розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку.

Як було вказано, Розділ VІ Податкового кодексу України містить положення щодо акцизного податку, у тому числі норму ст. 230 ПК України, якою встановлений порядок діяльності акцизних складів, зокрема порядок та умови відвантаження з них горілки та лікеро -горілчаних виробів.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1. ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.157 п.14.1. ст.14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

З системного аналізу норм Податкового кодексу України, суд робить висновок, що позивач, згідно з нормами ПК України, є платником акцизного податку та є розпорядником акцизного складу.

Відвантаження з акцизного складу горілки та лікеро -горілчаних виробів є однією з складових частин врегульованих ПК України правовідносин, що виникають під час здійснення діяльності платником акцизного податку.

Таким чином, під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про накладення штрафних санкцій, таке рішення повинно прийматися у формі податкового повідомлення -рішення і відповідно до норм Податкового кодексу України, тоді як відповідачем було прийнято рішення не передбачене ПК України.

За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

В судовому засіданні 20.08.2012 року оголошена вступна і резолютивна частина постанови, постанова складена в повному обсязі 23.08.2012 року

Керуючись ст.ст.11, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про застосування фінансових санкцій №000492 від 13.07.2012 року

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.