Справа № 2/0528/2709/2012
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2012 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Пікалової Н.М., при секретарі Костенко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про виселення з житлового будинку,
В С Т А Н О В И В:
В Краматорський міський суд звернулося ПАТ КБ „ПриватБанк" з позовом до ОСОБА_1 про виселення з житлового будинку.
У позовній заяві зазначено, що між позивачем та відповідачем по справі ОСОБА_1 30.10.2007 року уклали кредитний договір № KTHЗGA 0000000015, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 18900 грн. строком до 30.10.2007 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач та відповідач уклали 30.10.2007 року договір іпотеки № KTHЗGA 0000000015, відповідно до умов якого відповідач надав в іпотеку житловий будинок, загальною площею: 39,10 кв. м., житлова площа: 24,4 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1. Даний житловий будинок належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Позивач виконав своє зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, відповідач умови договору не виконав. 10.08.2009 року за судовим рішенням на предмет іпотеки, житловий будинок АДРЕСА_1 було звернуто стягнення, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк». Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. На що відповідачу були направленні письмові повідомлення. Також, договором іпотеки, укладеним між позивачем та відповідачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи те, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору. Просять виселити відповідача та інших осіб зі вказаного житлового будинку та стягнути на їх користь судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованим поштовим листом.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи в порядку, передбаченому ст. 224, 225 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України „Про іпотеку" від 05.06.2003 року N 898-IV року іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.1, 6 ст. 3 Закону України „Про іпотеку" від 05.06.2003 року N 898-IV року Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до п. 1 ст. 12 Закону України „Про іпотеку" від 05.06.2003 року N 898-IV року у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 Закону України „Про іпотеку" від 05.06.2003 року N 898-IV року звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги , якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»№ 1382 -ІV від 11.12.2003 року зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 дійсно був укладений кредитний договір № KTHЗGA 0000000015 від 30.10.2007 року, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 18900,00 грн. у вигляді не поновлюваної лінії, на строк з 30.10.2007 року по 30.10.2017 року.
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 30.10.2007 року було укладено договір іпотеки № KTHЗGA 0000000015, згідно з умовами якого відповідач надав іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 39,10 кв.м., житловою площею 24,50 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Як вбачається з копії даного договору, іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, звернути стягнення на предмет іпотеки.
10.04.2012 року на адресу ОСОБА_1 ПАТ КБ «Приватбанк»було направлено листа № 30.1.1.0/2-331 про повернення останнім суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нараховані на день повернення кредиту, в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги. (а.с. 5)
Відповідно до заочного рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10.08.2009 року за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення, вимоги позивача були задоволенні частково, а саме: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KTHЗGA 0000000015 від 30.10.2007 року станом на 16.03.2009 року в розмірі 18850,14 грн. було звернуто стягнення на земельну ділянку загальною площею 0,0653 га та жилий будинок АДРЕСА_1, які є предметом іпотеки, що належали на праві приватної власності ОСОБА_1, шляхом їх продажу ЗАТ КБ «Приватбанк»будь-якій особі -покупцеві. (а.с. 14)
Відповідно до акту про мешкання від 20.08.2012 року № 410, наданого Комітетом мікрорайону № 5, ОСОБА_1, власник будинку АДРЕСА_1, зі слів сусідів мешкає в ньому довгий час.(а.с. 37)
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»підлягають задоволенню частково, а саме: виселити ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житла. В задоволенні позову про зняття з реєстрації відмовити, у зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 в даному житловому будинку не зареєстрований.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в сумі 107,30 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України суд, ст. 109 ЖК України, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»№ 1382 -ІV від 11.12.2003 року, Закону України „Про іпотеку" від 05.06.2003 року N 898-IV року, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про виселення з житлового будинку задовольнити частково.
Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, та інших осіб, які зареєстровані та проживають у житловому будинку, що є предметом іпотеки, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житла.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" (р/р № 64993919400001 у ПАТ КБ „ПриватБанк" у м. Дніпропетровську, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у сумі 107,30 грн. (сто сім грн.. 30 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Краматорським міським судом за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя:
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й надруковано в одному екземплярі.
Суддя:
Судове рішення № 25854499, Краматорський міський суд Донецької області було прийнято 31.08.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 0528/9163/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: