Постанова № 25849342, 28.08.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р.Справа № 5024/833/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого Ярош А.І.,

суддів Журавльова О.О., Михайлова М.В.,

при секретарі судового засідання Мікула К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: Змієвська В.О., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт»

на рішення господарського суду Херсонської області від 17 липня 2012 року

по справі № 5024/833/2012

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт»

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт»пені в сумі 19 413,16 грн., 4419,33 грн. три відсотки річних, 2285,71 грн. інфляційних втрат, 1609,50 грн. судового збору, та 5000 грн. витрат на оплату послуг адвоката (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 17.07.2012р.)

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач несвоєчасно сплачував надані позивачем послуги, внаслідок чого позивач нарахував відповідачу пеню, три відсотки річних та збільшення боргу внаслідок інфляції в якості відповідальності за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.07.12р. (суддя Александрова Л.І.) позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - 2285 грн. 71 коп. інфляційних втрат, 4419 грн. 33 коп. 3% річних, 19413 грн. 16 коп. пені. та 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наявними матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасної сплати відповідачем наданих послуг, а отже, відповідно до приписів ст.625 ЦК України, ст.ст.230,231 ГК України, до стягнення з відповідача підлягають суми, зазначені в уточненій позовній заяві.

Разом з тим, місцевий господарський суд відмовив в стягненні витрат на послуги адвоката у зв'язку з тим, що позивачем не надано документального підтвердження витрат, а також підтвердження того, що представники позивача являються адвокатами.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт»звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Херсонської області від 17 липня 2012 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково у розмірі 25 602,08 грн., з яких 19558,13 грн. пені, 4415,00 грн. трьох відсотків річних та 1628,95 грн. інфляційних втрат, та покласти судові витрати на позивача.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт вважає, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Скаржник зазначає, що відповідно до умов договору, обов'язок відповідача оплатити надані послуги виникає на четвертий день з моменту підписання актів приймання-передачі, однак у рішенні невірно розраховані дати початку нарахування штрафних санкцій, а відтак і розрахунок здійснено невірно. Апелянт надав свої розрахунки, які він вважає вірними та обґрунтованими.

ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Позивач надіслав до суду телеграму, в якій просив розглянути дану справу без його присутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи на предмет правильності встановлення обставин та застосування місцевим судом норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт»(замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (перевізник) укладено договір про надання транспортних послуг №54-11 з додатковими угодами №1 від 25.06.2011 р., №2 від 23.08.2011 р., №3 від 26.09.2011 р., №4 від 04.10.2011 р., відповідно до п.п. 1.1 якого перевізник зобов'язується за завданням замовника надати послуги з перевезення в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник відповідно зобов'язується прийняти та оплатити їх.

В період з 15 липня 2011 року по 18 жовтня 2011 року позивач надавав транспортні послуги відповідачу, що підтверджується актами про надані послуги від 15.07.2011 р., від 22.07.2011 р., від 01.09.2011 р. та від 18.10.2011 р. (а.с.17-20) та не заперечується сторонами.

Згідно актів наданих послуг від 15.07.2011 року позивачем надані відповідачу транспортні послуги загальною вартістю 54913,90 грн., відповідно до актів від 22.07.2011 р. - вартістю 55302,15 грн., відповідно до актів від 01.09.2011 р. - вартістю 80960,80 грн., відповідно до актів від 18.10.2011 р. - вартістю 187405,30 грн.

Відповідно до вимог п.п. 4.2,4.3. договору вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в актах про надані послуги. Оплата проводиться за фактично виконаний об'єм роботи згідно акту про надані послуги впродовж 3 банківських днів з дня підписання акту.

В рахунок оплати наданих позивачем відповідач послуг передав дизельне паливо 26 липня 2011 року на суму 22231,44 грн., 31 серпня 2011 року на суму 19669,19 грн., 27 вересня 2011 року на суму 16163,40 грн., 30 вересня 2011 року на суму 7015,20 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними №ЮАЮТ0000173, №ЮАЮТ0000393, №ЮАЮТ0000473, №ЮАЮТ0000517 (а.с. 34-37).

Крім того, відповідачем були здійснені оплати вартості наданих послуг: 30.08.2011 р. у сумі 28086,81 грн., 05.09.2011 р. у сумі 21282,31 грн., 07.10.2011 р. у сумі 6420,94 грн., 19.10.2011 р. у сумі 12525,36 грн., 04.11.2011 р. у сумі 14000 грн., 07.02.2012 р. у сумі 10000 грн., 07.05.2012 р. у сумі 206433,75 грн., про що свідчать банківські виписки з рахунку позивача (а.с. 21-24).

Разом з тим, відповідач сплатив лише суму основного боргу без урахування пені, встановленого індексу інфляції та трьох річних від простроченої суми, що й послугувало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом першим ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі -Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частинами 4,6 ст.231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом п.5.4 договору передбачено, що сторона, що прострочила виконання зобов'язання за цим договором, сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення від вартості невиконаного зобов'язання.

Проаналізувавши умови договору та враховуючи факт надання позивачем послуг з перевезення відповідачу, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення строків оплати наданих послуг.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про невірний розрахунок пені, трьох відсотків річних, та інфляційних втрат у зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно визначено строк, з якого починається нарахування зазначених вище штрафних санкцій.

Згідно ст.251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Як зазначалось вище, пунктом 4.3. договору визначено, що оплата проводиться за фактично виконаний об'єм роботи згідно акту про надані послуги впродовж 3 банківських днів з дня підписання акту.

При цьому, суд першої інстанції, розраховуючи початок перебігу строку нарахування санкцій, не врахував того, що договором передбачено оплату саме впродовж трьох банківських днів, а не календарних, та відраховував три календарних дні разом з вихідними днями від дати підписання акту приймання-передачі виконаних послуг.

Таким чином, судова колегія зазначає, що за актами приймання-передачі виконаних послуг від 15.07.11р. нарахування штрафних санкцій починається з 21.07.2011р.(оскільки 16 та 17 липня - вихідні), за актами від 22.07.2011р. - 28.07.2011р.(23 та 24 липня - вихідні), за актами від 01.09.2011р. -з 07.09.2011р.(3 та 4 вересня - вихідні), за актами від 18.10.2011р. -відповідно з 22.10.2011р.

За таких обставин, перевіривши розрахунок штрафних санкцій апелянта, апеляційний суд вважає його вірним та обґрунтованим, та дійшов висновку, що до стягнення підлягає 19 558,13 грн. пені, 4 415,00 грн. трьох відсотків річних та 1 628,95 грн. інфляційних втрат, отже оскаржуване рішення слід змінити в частині визначення сум заборгованості, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у стягненні витрат на адвокатські послуги, оскільки позивачем не надано доказів надання послуг саме адвокатами, а також документального підтвердження витрат на адвокатські послуги.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що висновки, викладені в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції, вірні, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено обґрунтованість стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" штрафних санкцій, проте судом першої інстанції невірно розраховано строки оплати заборгованості з урахуванням календарних днів, а не банківських, та, як наслідок, невірно розраховано пеню, інфляційні втрати та три відсотки річних.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення -змінити, та стягнути з відповідача на користь відповідача суму штрафних санкцій відповідно до розрахунку апеляційної скарги.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт»задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 17 липня 2012 року

по справі № 5024/833/2012 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" (код ЄДРПОУ 33731096, вул. Шевченка, буд. 20, м. Берислав Херсонської області, р/р 26005011050301 в ПАТ "Альфа-Банк" м. Київ, МФО 300346) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ "РБ Аваль", м. Київ, МФО 380805) 25 602,08 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот дві грн. 08 коп.), з яких:

19 558,13 грн.(дев'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім грн. 13 коп.) пені,

4 415,00 грн. (чотири тисячі чотириста п'ятнадцять грн. 00 коп. ) 3 відсотки річних,

1 628,95 грн.(одна тисяча шістсот двадцять вісім грн. 95 коп.) інфляційних втрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 1555,25 грн.(одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 25 коп.) судового збору.»

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" 27,12 грн.(двадцять сім грн. 12 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 03.09.2012р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді : М.В. Михайлов

О.О.Журавльов