Постанова № 258479, 09.11.2006, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" листопада 2006 р. Справа № 5/2071

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Брагіній Я.В.

при секретарі Зоренко В.М.

за участю представників сторін

від позивача Бєлікова О.А. - дор №06-902/1084 від 03.10.06;

від відповідача не з'явився;

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Житомир)

до Автотранспортного підприємства Малинської райспоживспілки (м. Малин)

про стягнення 2293,75 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачана його користь 2293,75грн. штрафних санкцій за незайняті інвалідами робочі місця у 2005 році.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що відповідач не створив місця для працевлаштування інвалідів і не повідомляв центр зайнятості про вільні та створені місця для працевлаштування інвалідів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 01.08.06 №49 та від 06.11.06 №77 позовні вимоги заперечує та просить відмовити в задоволені позову з тієї підстави, що підприємство є суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку та застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що не передбачає сплати внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів.

В дане судове засідання представник відповідача не з'явився.

Неявка представника сторони не перешкоджає розгляду спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91р. підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 вказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Як вбачається із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ за 2005 рік, середньооблікова чисельність працівників облікового складу на підприємстві становила 8 чоловік.

Тому, відповідно до вимог зазначених вище норм, відповідач повинен був працевлаштувати одного інваліда.

Фактично відповідачем не працевлаштовано жодного інваліда.

Таким чином, відповідачем не дотримано нормативу по працевлаштуванню інваліда та не надано доказів про створення місць для працевлаштування одного інваліда в 2005 році.

Дане підтверджується наявними в матеріалах справи щомісячними звітами відповідача за формою №3-ПН та довідкою Малинського міського центру зайнятості від 17.07.06 №502 (а.с. 12), згідно яких, відповідач не інформував центр зайнятості про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також про вільні робочі місця на яких може використовувати праця інвалідів.

Витребувані господарським судом докази в підтвердження належного виконання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 названого Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

На підставі ч. 4 ст. 20 того ж Закону, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 9 ст. 20 того ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Згідно "Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01р. № 1767 (із змінами, внесеними Постановою КМУ від 29.06.04р. № 813), штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним (п. 4).

Як вбачається із п. 5 зазначеного Порядку, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Середня річна заробітна плата на підприємстві обчислюється шляхом ділення суми нарахованого фонду оплати праці як в грошовій, так і в натуральній формі, на середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, що визначається у порядку, встановленому Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві, затвердженою Держкомстатом.

Для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається у розмірі половини середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника у відповідача складає 4587,50грн. Тому штрафні санкції становитимуть 2293,75грн. (сума середньорічної заробітної плати множиться на 1 робоче місце не зайняте інвалідом та ділиться на 2).

Відповідно до п. 11 вказаного Порядку, контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Посилання відповідача, в своїх запереченнях, на положення Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 №727/98 є необґрунтованими, оскільки, даним Указом передбачено звільнення суб'єкта малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, лише від внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів, в той час, коли грошові кошти, які підлягають стягненню з відповідача в розмірі 2293,75грн., є адміністративно-господарською санкцією, яка нараховується та стягується за порушення законодавства щодо захисту інвалідів.

Таким чином, судом не вбачається підстав для звільнення відповідача від відповідальності за недотримання встановленого нормативу для працевлаштування інвалідів.

Відповідач доказів сплати адміністративно-господарських санкцій за не працевлаштування одного інваліда суду не подав, а також не подав доказів, що підтверджували би прийняття заходів по працевлаштуванню інвалідів.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі - 2293,75грн. адміністративно-господарських санкцій.

На підставі Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91р. № 875-ХІІ, "Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01р. № 1767 (із змінами, внесеними Постановою КМУ від 29.06.04р. № 813), керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Автотранспортного підприємства Малинської райспоживспілки м.Малин, вул. Романенко, 11 (р/р 26003301180435 в ФАКБ "Національний кредит" МФО 311788, код 01736795)

- на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, 10003, м. Житомир, вул. Домбровського, 38, р/р 31211230600002 в УДК у Житомирській області, МФО 811039, код 22062319, код платежу 50070000, символ-230 - 2293,75грн. адміністративно-господарських санкцій.

Постанова господарського суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.186 КАСУ України.

Постанова господарського суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.254 КАСУ України.

Суддя Брагіна Я.В.

Постанова підписана в повному обсязі 14.11.06р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу;