Вирок № 25847856, 16.08.2012, Дергачівський районний суд Харківської області

Дело №2010/338/2012

производство №1/2010/253/2012

ВИРОК

іменем України

16 серпня 2012 року м. Дергачі

Колегія суддів Дергачівського районного суду Харківської області у складі:головуючого суддіКалиновської Л.В. суддівБолибок Є.А. Нечипоренко І.М.при секретарі: Булах С.М.за участю:прокурораСеропяна Р.С. адвоката підсудногоОСОБА_6 захисника підсудногоОСОБА_7 потерпілихОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 представника потерпілихОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Пересічне Дергачівського району Харківської області, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого;

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.1, 115 ч.1, 189 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

7 червня 2005 року в сел. Пересічне ОСОБА_12 спробував приєднатися до компанії хлопців, у якій перебував ОСОБА_13, однак останній відповів категоричною відмовою, що зачепило самолюбство ОСОБА_12, підсилило його ворожість до ОСОБА_13 і з'явилося мотивом його вбивства з помсти на ґрунті особистих неприязних відносин.

У цей же день, 7 червня 2005 року, приблизно, о 23 год. 15 хв. у сел. Пересічне по вул. Нова, ОСОБА_12 зустрів ОСОБА_13, який повертався додому, і з помсти на ґрунті особистих неприязних стосунків наніс йому кілька ударів руками по обличчю та тілу, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_13 упав спиною на землю. Потім ОСОБА_12, з метою вбивства ОСОБА_13, з помсти, викликаної ураженим самолюбством на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання смерті ОСОБА_13, згорнутим у вигляді петлі светром останнього здавив йому шию, що спричинило смерть останнього від механічної асфіксії на місці події. Щоб приховати сліди злочинів, ОСОБА_12 перетягнув труп ОСОБА_13 за будівельні блоки, розташовані біля паркану домоволодіння АДРЕСА_3, де він був виявлений на наступний ранок, тобто 8 червня 2005 року.

Крім того, 7 червня 2005 року в сел. Пересічне по вул. Нова ОСОБА_12, після здійснення вбивства ОСОБА_13, навмисно з корисливих спонукань, користуючись темрявою на вулиці і відсутністю людей, таємно викрав у ОСОБА_13 мобільний телефон марки «Сіменс МС-60»із сім-картою », загальною вартістю 400,80 грн., які обернув на свою користь і згодом розпорядився ними, як своїми власними.

Крім того, 21 червня 2005 року ОСОБА_12, маючи у своєму розпорядженні мобільний телефон «Сіменс МС-60»зі стартовим пакетом »номер НОМЕР_2, який належав ОСОБА_13, діючи умисно і протиправно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння шляхом вимагання, поєднаного з погрозою вбивством, майном ОСОБА_9 - батька ОСОБА_13, перебуваючи в районі станції метро «Холодна гора»у м. Харкові, знаючи номер мобільного телефону ОСОБА_9, приблизно об 11 год. 00 хв., відправив текстове повідомлення з мобільного телефону ОСОБА_13 на мобільний телефон ОСОБА_9 з вимогою про виплату коштів у сумі 100000 євро (за курсом НБУ 615547,30 грн.) і погрозою вбивства ОСОБА_15 - дочки ОСОБА_9, а саме: «Хочиш штоб дочька била жева поклади на крышу остановки 100 тисяч євро».

Продовжуючи свої умисні і протиправні дії, спрямовані на заволодіння шляхом вимагання поєднаного з погрозою вбивством, майном ОСОБА_9 у сумі 100000 євро (за курсом НБУ 615547,30 грн.), ОСОБА_12 22 червня 2005 року приблизно о 9 год. 30 хв., перебуваючи в районі станції метро «Холодна гора»у м. Харкові, маючи у своєму розпорядженні мобільний телефон ОСОБА_13, знову відправив текстове повідомлення з мобільного телефону ОСОБА_13 на мобільний телефон ОСОБА_9 з вимогою про виплату коштів у сумі 100000 євро, а саме: «100 тисяч євро на крише зиленой остановки до воскресения».

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України визнав, при цьому вказав, що 18 червня 2005 року він у сел. Пересічне зустрів ОСОБА_16 і ОСОБА_17 Останній відвів його у бік і попросив продати телефон «Сіменс МС60», при цьому, ОСОБА_17 сказав, що його не цікавить за скільки він продасть телефон. Разом з телефоном ОСОБА_17 передав сім-картку і попросив, щоб він, коли буде перебувати у м. Харкові в районі ст. «Холодна гора», передав із картки два коротких текстових повідомлення в різні дні. Тексти повідомлень і номер абонента, на який він повинен був передати повідомлення, ОСОБА_17 передав на аркуші паперу. 21 червня 2005 року близько 11 год. 00 хв. він перебував біля станції метро «Холодна гора»і передав повідомлення з текстом: «Хочиш штоб дочька била жева поклади на крышу остановки 100 тисяч євро». 22 червня 2005 року приблизно о 9 год. 30 хв., він також перебував біля станції метро «Холодна гора»і передав повідомлення з текстом «100 тисяч євро на крише зиленой остановки до воскресения». Після чого, аркуш паперу з повідомленням, карточкою і номером абонента викинув, а телефон «Сіменс МС 60» продав у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2»за 240 гривень.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.185 КК України не визнав та вказав, що він 7 червня 2005 року з 21-00 год. по 23-00 год. разом з ОСОБА_18 знаходились в комп'ютерному клубі в сел. Пересічне по вул. Шевченко,12, після чого, пішли додому до ОСОБА_18. Так, біля 22-00 год. в клубі була перерва і він пішов до магазину в сел. Пересічна де придбав напій «Лимон-Лайт», після чого, повернувся знову до комп'ютерного клубу. Пізніше ОСОБА_19, ОСОБА_13, ОСОБА_20, які знаходились у даному клубі вийшли на вулицю і він разом з ними. Потім спитав у даних осіб, чи йдуть вони на бесідку, вони відповіли, що не йдуть. Після чого, біля 23-00 год. ОСОБА_12 вийшов з клубу і пішов через сел. Пересічне по вул. 8 Березня, звернув на пров. Щорса, ближче до перехрестя до вул. Шевченко, де зустрів свого однокласника, який стояв з дівчиною ОСОБА_21. Він привітався з ними і пішов далі. Біля 23.00-23.30 год. він прийшовши до ОСОБА_18 додому, роздягся і ліг спати, в домі були батьки ОСОБА_18 - ОСОБА_22 і ОСОБА_17. У даному будинку він проживав до 9 числа, а 8 числа з ранку він допомагав з ремонтом ОСОБА_18, потім, того ж дня ввечері поїхав на село до матері ОСОБА_22 допомогти їй, а 9 числа повернувся.

Незважаючи на часткове визнання своєї провини, вина підсудного ОСОБА_12 в обсязі обвинувачення, визнаного судом доведеним, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

- показаннями потерпілих ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_10, допитаних у судовому засіданні, які пояснили, що жили в достатку, їхній син - ОСОБА_13 мав комп'ютер, моторолер та телефон з фотокамерою. Із ОСОБА_12 їхній син спілкувався мало. 07 червня 2005 року ввечері син пішов гуляти, мав при собі телефон марки «Сіменс», пообіцяв прийти додому близько 23 години, однак, не повернувся. Вранці 8 червня 2005 року вони виявили тіло сина на вул. Нова в сел. Пересічне за будівельними блоками. Крім того, потерпілий ОСОБА_9 пояснив суду про те, що на його мобільний телефон 21.06.05 року та 22.06.05 року з мобільного телефону його сина ОСОБА_13 надійшли CMC повідомлення, у яких містилася вимога про передачу коштів у сумі 100000 євро і погроза вбивством його дочки. Цю погрозу він сприймав реально і побоювався її виконання;

- показаннями свідка ОСОБА_25, допитаного у судовому засіданні, який раніше працював старшим дільничним інспектором міліції сел. Пересічне, пояснив, що ОСОБА_12 жив у неблагополучній родині, від сусідів та його матері, зі школи часто надходили нарікання на те, що він тікає з дому, не відвідує школу, десь жебракує. В бесідах ОСОБА_12 пояснював, що тікає з дому, тому що не хоче жити з вітчимом. По характеру ОСОБА_12 непередбачений, шебутний, запальний, уразливий, агресивний, задиристий, міг бути призвідником бійки, якщо бачив, що хтось йому не підкоряється, намагався довести свою перевагу брутальністю в спілкуванні, його бачили в п'яних компаніях, промишляв дрібними крадіжками. Сам по собі він брехливий, на одне питання дасть багато різних відповідей. На нього неодноразово надходили скарги від сусідів. ОСОБА_12 жив без контролю і без догляду;

- показаннями свідка ОСОБА_18, допитаного у судовому засіданні, який пояснив, що 7 червня 2005 року ввечері він разом із ОСОБА_12 грав на комп'ютерах у магазині відеопрокату. Приблизно, о 22 год. 40 хв. - близько 23-00 год. ОСОБА_12 пішов додому, заявивши, що йому треба готуватися до іспитів, тобто ОСОБА_12 покинув відеопрокат раніше, ніж ОСОБА_18 Коли додому прийшов о 01-30 год., ОСОБА_12 був у будинку. Найкоротший шлях додому уздовж автошляху, чому ОСОБА_12 пішов довшим шляхом він не знає. У ОСОБА_12 були подряпини, на питання щодо їх походження він відповів, що отримав їх у бабусі свідка, під час збирання ягід;

- показаннями свідка ОСОБА_22, допитаної в судовому засіданні, яка пояснила, що ОСОБА_12 проживав у них тому, що посварився зі своєю родиною. 7 червня 2005 року близько 20 години її син, ОСОБА_18, із ОСОБА_12 пішли гуляти. ОСОБА_12 повернувся додому в період з 24 годин до 1 години, ліг спати, книг не читав. Син прийшов додому вночі близько 1 години 30 хвилин. 8 червня 2005 року о 7 годині ранку ОСОБА_12 ще спав, в цей день він з будинку не виходив;

- показаннями свідка ОСОБА_20, допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що ввечері 7 червня 2005 року він разом зі ОСОБА_13 і ОСОБА_19 грали на комп'ютерах у комп'ютерному залі. Потім зайшли в магазин за покупками, вийшли з нього і направилися на автобусну зупинку сел. Пересічне. В цей час він помітив, що за ними йде ОСОБА_12 по прозвиську «ОСОБА_12». Він запитав у них: «Ви куди?»ОСОБА_13 сказав, що він не хоче, щоб ОСОБА_12 ішов з ними, при цьому нічого не пояснював. Він відповів ОСОБА_12, що вони йдуть до нього додому пити чай, з натяком, щоб «ОСОБА_12»від них відв'язався, при цьому ОСОБА_13 навіть не повертався убік ОСОБА_12 Як він зрозумів, ОСОБА_13 до ОСОБА_12 ставився не дуже добре, з якоюсь ворожістю до нього. Причому він знав це, як він зрозумів, без усякої поваги до ОСОБА_12, з якимось навіть презирством до нього. Він зрозумів, що йому неприємно із ОСОБА_12 спілкуватися. Чи говорив ОСОБА_12 ОСОБА_13 що-небудь вслід, він не пам'ятає. Після цього вони пішли на зупинку, а ОСОБА_12 залишився біля магазина. Близько 23 години вони розсталися зі ОСОБА_19, автобусом разом із ОСОБА_13 приїхали на зупинку біля кафе «Ветерок»і пішли по вул. Перемоги додому. На перехресті вулиць Перемоги і Нова, приблизно о 23 год. 15 хв. розсталися. ОСОБА_13 пішов по вул. Нова до себе додому;

- показаннями свідка ОСОБА_19, допитаного у судовому засіданні, який підтвердив показання ОСОБА_20 про те, що ОСОБА_12 7 червня 2005 року намагався піти з ними, однак ОСОБА_13 відмовив йому;

- показаннями свідка ОСОБА_27, даними на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні, про те, що саме ОСОБА_12 ішов їй назустріч по вул. Перемоги з боку вул. Нова 7 червня 2005 року близько 24 години ночі;

- показаннями свідків ОСОБА_17, ОСОБА_28, допитаних у судовому засіданні, які пояснили, що 18 червня 2005 року мобільний телефон «Сіменс МС-60», що належав ОСОБА_13, ОСОБА_17 ОСОБА_12 не передавав;

- показаннями свідка ОСОБА_29, допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що ввечері 07.06.05 р. повертаючись додому в темряві злякався шелесту та пішов іншою дорогою, нікого не зустрічав. Біля будинку зустрів брата, про шелест йому не розповідав;

- показаннями свідка ОСОБА_30, допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що був присутній при зустрічі 18.06.05 р. ОСОБА_17 і ОСОБА_12 і не бачив щоб ОСОБА_17 передавав ОСОБА_12 мобільний телефон;

- показаннями свідка ОСОБА_14, допитаною у судовому засіданні, яка пояснила, що 07.06.2005 року о 23.20 год. вона вийшла у двір, при цьому на вулицю не виходила та почула жіночий голос: «Хай тут лежить». Вранці дізналась про смерть ОСОБА_13;

- показаннями свідка ОСОБА_31, даними на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні, про те, що займається придбанням і реалізацією мобільних телефонів, стартових пакетів у торгівельній точці, яка розташована в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2»(АДРЕСА_4). Реалізатором на даній торгівельній точці працює ОСОБА_32 22.06.05 р. у магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2»прийшла ОСОБА_26, яка принесла товар. У цей же час у магазин зайшов парубок і запропонував придбати телефон «Сименс МС60». Вона повідомила, що може придбати телефон за 240 грн., на що парубок дав згоду. Потім вони перевірили мобільний телефон і оформили його придбання в журналі. Парубок розписався в журналі про те, що продав телефон і одержав гроші в сумі 240 грн.;

- показаннями свідка ОСОБА_33, даними на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні, про те, що 22 червня 2005 року, близько 10 год., коли в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2»прийшов парубок і приніс мобільний термінал «Сіменс МС 60», то ОСОБА_31 сказала їй, щоб вона прийняла і перевірила телефон. Але, тому що вона була зайнята видачею товару, то попросила ОСОБА_26, щоб вона провела перевірку терміналу на працездатність. Після цього вона продовжила займатися видачею товару. Коли вона звільнилася, то ОСОБА_26 сказала, що термінал перевірила і все в порядку. Після цього вона взяла журнал обліку прийому б/у терміналів і паспорт парубка. Коли вона взяла паспорт парубка, то звірила фотографію в ньому і зовнішній вигляд самого пред'явника. При цьому вона точно переконана в тім, що паспорт належав хлопцеві, який його пред'явив. Після цього вона зробила запис у журналі і указала там всі паспортні дані парубка, дані телефону, і коли він отримав гроші від ОСОБА_31, то розписався в журналі. Прізвище парубка - ОСОБА_12 і він житель сел. Пересічне;

- показаннями свідка ОСОБА_26, даними на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні, про те, що 22.06.05 р. вона перебувала в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2»(АДРЕСА_4), коли до магазину зайшов парубок і запропонував придбати мобільний телефон «Сіменс МС60». Йому запропонували придбати телефон за 240 грн., на що парубок погодився і не торгувався. Потім вона перевірила телефон «Сименс МС60»вставивши перевірочну картку передзвонивши з телефону також перевіривши ІМЕІ телефону. Потім ОСОБА_33 оформила придбання мобільного телефону в журналі, записавши в нього паспортні дані. Парубок розписався в журналі про те, що продав телефон і одержав гроші в сумі 240 грн.;

- протоколами очних ставок, проведених між ОСОБА_12 і ОСОБА_17,

ОСОБА_30, ОСОБА_34, на проведенні яких останні підтвердили свої показання про те, що ОСОБА_12 не одержував від ОСОБА_17 мобільний телефон ОСОБА_13;

- протоколом очної ставки, проведеною між ОСОБА_12 і ОСОБА_26, в ході якої остання пояснила про те, що саме ОСОБА_12 22 червня 2005 року продав магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2»мобільний телефон «Сіменс МС-60»;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_35, в ході якого остання ідентифікувала ОСОБА_12 по паспорту;

- протоколами огляду місця події від 08.06.05 pоку, згідно якого на місці скоєння злочину у ОСОБА_13 відсутній його мобільний телефон марки «Сіменс МС-60», біля правого плеча і голови трупа ОСОБА_36 перебуває сандаль з лівої ноги ОСОБА_13;

- протоколами виїмки та огляду у ОСОБА_12 одягу, в ході якого в спортивних штанях ОСОБА_12 була виявлена сім-картка «Джус» 89380 03991 4848 3073F, яка належить ОСОБА_13;

- протоколами виїмки у ПП ОСОБА_37 книги обліку і реєстрації мобільних телефонів б/у, мобільного телефону «Сіменс МС60»ІМЕІ НОМЕР_3, протоколом їхнього огляду, відповідно до якого в журналі є запис: «22.06.05 p. «Siemens МС60»НОМЕР_3 НОМЕР_1 ОСОБА_12, АДРЕСА_1, 240 грн.», а також є підпис ОСОБА_12; на корпусі телефону МС60», є наклейка виробника телефону із вказівкою ІМЕІ НОМЕР_3, що підтверджує його приналежність ОСОБА_13;

- протоколами пред'явлення предметів для впізнання, в ході якого ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_15 впізнали вилучений у ОСОБА_38 мобільний телефон марки «Сіменс МС-60», який належить ОСОБА_13;

- висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_13 №1522 від 25.06.05р. і протоколом допиту судмедексперта ОСОБА_39, відповідно яких смерть ОСОБА_13 настала в результаті механічної асфіксії від удавлення органа шиї петлею у вигляді згорнутого светра, при цьому нападник міг провадити здавлювання шиї розташовуючись перед потерпілим, який у цей час міг перебувати в горизонтальному положенні обличчям вгору. ОСОБА_13 також були заподіяні садна на обличчі, забита рана на чолі праворуч, синці м'яких покровів голови в лобній області праворуч, садна на передній поверхні черевної стінки, садна на задній поверхні грудної клітини в області лопаток і попереку, садна верхніх кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Зазначені ушкодження за своїм характером не привели до якої-небудь крововтрати. Ушкодження на обличчі, торсі і кінцівках, крім ділянки ссаднення на задній поверхні грудної клітини, утворилися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки нападаючого, що свідчить про нанесення ОСОБА_12 потерпілому ОСОБА_13 спочатку ударів руками по обличчю і тілу, а ділянки ссаднення на задній поверхні грудної клітини підтверджують падіння ОСОБА_13 від нанесених ударів в область обличчя і тіла на спину та перетаскування його ОСОБА_12 за будівельні блоки;

- висновком експертизи волокнистих матеріалів №5470 від 05.07.05 pоку, відповідно до якого в піднігтьовому вмісті пальців правої і лівої руки ОСОБА_12 виявлені бавовняні волокна, які мають загальну родову приналежність із такими ж волокнами, що входять до складу тканини штанів потерпілого ОСОБА_13;

- висновком криміналістичної експертизи №2895 від 25.04.07p., відповідно до якого блакитно-сіре бавовняне волокно, виявлене на светрі з каптуром ОСОБА_12, і такого ж волокна, що входить до складу тканини штанів потерпілого ОСОБА_13, мають загальну родову приналежність, що і підтверджує причетність ОСОБА_12 до скоєння вбивства ОСОБА_13 і викрадення в нього мобільного телефону;

- висновком амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №894 від 31.08.05 p., відповідно до якої ОСОБА_12 не має ознак психозу, слабоумства та інших психічних розладів. В період скоєння інкримінованих йому злочинів перебував у стані, при якому міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Індивідуально-психологічними особливостями ОСОБА_12 є ригідність, завзятість у відстоюванні власних установок, високий рівень домагань і нездатність до компромісів, наполеглива потреба в позбавлені від яких би то ні було обмежень, прагнення до незалежності і спонтанної реалізації, примхлива норовливість, схильність до прояву ворожості у взаєминах з навколишніми, неправдивість, слабкість моральної цензури, підвищена чутливість до критичних зауважень;

- висновком судово-почеркознавчої експертизи №5468 від 01.07.05 p., відповідно до якого підпис у журналі обліку мобільних телефонів б/у магазина «ІНФОРМАЦІЯ_2»виконана особисто ОСОБА_12, що свідчить про продаж даного телефону саме ОСОБА_12;

- висновком товарознавчої експертизи №99 від 08.07.05 p., відповідно до якого загальна вартість викраденого мобільного телефону марки «Сіменс МС-60»і сім-картки становить 400,80 грн.;

- протоколом огляду та залучення в якості речових доказів: штанами потерпілого ОСОБА_13, светром з каптуром, вилученим у ОСОБА_12, нігтьовими пластинами з піднігтьовим вмістом пальців лівої і правої руки ОСОБА_12; мобільним телефоном «Сіменс МС-60»ІМЕІ НОМЕР_4, сім - карткою «Джус», книгою обліку і реєстрації б/у мобільних телефонів магазина «ІНФОРМАЦІЯ_2»;

- протоколом огляду місця події від 08.06.2005 року, згідно якого при ОСОБА_13 і на місці скоєння злочину відсутній мобільний телефон останнього «Сіменс МС 60»;

- висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_13 №1522 від 25.06.05 p., згідно якого смерть ОСОБА_13 настала в результаті механічної асфіксії від удавлення органа шиї петлею, а крім того, ОСОБА_13 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: садна на обличчі, забита рана на чолі праворуч, синці м'яких покровів голови в лобній області праворуч, садна на передній поверхні черевної стінки, садна на задній поверхні грудної клітини в області лопаток і попереку, садна верхніх кінцівок;

- протоколами оглядів мобільного телефону «Нокіа-3310»(номер абонента -НОМЕР_5), що належить ОСОБА_9, якими встановлено, що 21.06.05 р. з номеру ОСОБА_40 (НОМЕР_6 «ОСОБА_40») в 9 годин 36 хв. надійшло CMC повідомлення наступного змісту: «Хочиш штоб дочь била жева поклади на крышу остановки 100 тисяч євро», 22.06.05 р. з номеру ОСОБА_13 надійшло CMC повідомлення наступного змісту: «100 тисяч євро на крише зиленой остановки до воскресения»;

- протоколом очної ставки, проведеною між ОСОБА_12 і ОСОБА_41, у ході якої останній підтвердив свої показання і заперечив факт передачі ОСОБА_12 18.06.05р. мобільного телефону «Сіменс МС60»;

- протоколом очної ставки, проведеною між ОСОБА_12 і ОСОБА_16, у ході якої останній підтвердив свої показання і категорично заперечив факт передачі ОСОБА_41 мобільного телефону «Сіменс МС60»ОСОБА_12;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події за участю свідка ОСОБА_33, у ході якого остання ідентифікувала ОСОБА_12 по паспорту;

- протоколом очної ставки, проведеною між ОСОБА_12 і ОСОБА_26, у ході якої остання пояснила, що саме ОСОБА_12 22.06.05 р. продав мобільний телефон «Сіменс МС60»;

- протоколом виїмки у ПП ОСОБА_31 журналу обліку і реєстрації мобільних телефонів б/у, мобільного телефону «Сименс МС60», ІМЕІ НОМЕР_3;

- протоколом огляду журналу обліку і реєстрації мобільних телефонів б/у, у ході якого встановлено, що в ньому є запис 22.06.05 р. «Сименс МС60»НОМЕР_3 НОМЕР_1 ОСОБА_12, АДРЕСА_1, 240 грн., а також є підпис ОСОБА_12, телефону МС60», у якого на корпусі є наклейка виробника телефону із вказівкою ІМЕІ НОМЕР_3;

- протоколом пред'явлення предметів для впізнання, у ході якого ОСОБА_9, ОСОБА_42 і ОСОБА_15 впізнали мобільний телефон МС60», вилучений у ОСОБА_31 який належав ОСОБА_13;

- висновком судово-почеркознавчої експертизи №5468 від 01.07.05 p., згідно якого підпис у журналі обліку мобільних телефонів б/у магазина «ІНФОРМАЦІЯ_2»виконаний особисто ОСОБА_12;

- висновком судово-авторознавчої експертизи №5469 від 12.07.05 p., відповідно до якого автором текстів CMC повідомлень про виплату коштів 100000 євро і погроз вбивством дочки ОСОБА_9 є одна особа;

- протоколами виїмки інформації про вхідні і вихідні дзвінки з номеру мобільного телефону ОСОБА_13 Із вказаної інформації вбачається, що - повідомлення про виплату грошових коштів в сумі 100000 євро і погрози вбивством були відправлені з мобільного телефону ОСОБА_13 на мобільний телефон ОСОБА_9 21.06.05 р. в 11 годин 00 хв., 22.06.05 року о 19 год. 31 хв.;

- протоколом виїмки у домоволодінні АДРЕСА_2, де живе родина ОСОБА_12, сумки з речами і документами останнього, котра знаходилась у дворі домоволодіння поруч із теплицею. При проведенні огляду вмісту сумки встановлено, що в ній знаходяться речі і документи ОСОБА_12;

- протоколом виїмки у ОСОБА_12 одягу і його огляду, в ході якого в спортивних штанях останнього була виявлена сим-Картка UICE»8938003991484843073F;

- протоколом огляду та залучення в якості речових доказів: мобільного телефону „81теп8 MC-60" ІМЕІ НОМЕР_4, стартовим пакетом », журналом прийому б/у мобільних телефонів магазина «ІНФОРМАЦІЯ_2»;

- довідкою УНБУ в Харківській області про те, що Національним банком України встановлений офіційний курс гривні до євро станом на 21.06.05 р. за 100 євро - 615,5473 грн.;

- висновком комплексної судово-психологічної експертизи №894 від 31.08.05 року, з якої вбачається, що ОСОБА_12 не має ознак психозу, або слабоумства, а також інших психічних розладів. По своєму психічному стану усвідомлював свої дії і міг керувати ними. Індивідуально-психологічними особливостями ОСОБА_12 є ригідність, високий рівень домагань, нездатність до компромісів, незалежність, схильність до проявів ворожнечі у взаємовідносинах з навколишніми.

Колегія суддів не бере до уваги доводи ОСОБА_12 про те, що він не скоював злочинів, передбачених ст.ст. 115 ч.1, 185 ч.1 КК України, оскільки він не навів жодного переконливого і аргументованого доводу, що ставить під сумнів обґрунтованість пред'явленого обвинувачення.

Колегія суддів приходить до висновку, що до показань підсудного ОСОБА_12 необхідно відноситися критично та розцінює їх як бажання останнього ввести суд в оману та уникнути кримінальної відповідальності.

Так, відповідно до висновку експертизи волокнистих матеріалів №5470 від 05.07.05 року, в піднігтьовому вмісті пальців правової і лівої руки ОСОБА_12 виявлені бавовняні волокна, які мають загальну родову приналежність із такими ж волокнами, що входять до складу тканини штанів потерпілого ОСОБА_13, а також висновок криміналістичної експертизи №2895 від 25.04.2007 року, відповідно до якого блакитно-сіре бавовняне волокно, виявлене на светрі з каптуром ОСОБА_12, і такого ж волокна, що входить до складу тканини штанів потерпілого ОСОБА_13, мають загальну родову приналежність.

Крім того, відповідно до показань даних на досудовому слідстві у якості свідка ОСОБА_27, пояснила, що саме ОСОБА_12 йшов їй назустріч по вул. Перемоги з боку вул. Нова 7 червня 2005 року близько 24 години ночі, що також спростовує показання ОСОБА_12 про прибуття додому на початку 23.00-23.30 години і викриває у скоєнні злочинів. До аргументів підсудного про те, що він не скоював вказані злочини, суд відноситься критично, оскільки вони були повністю спростовані дослідженими судом доказами. Колегія суддів вважає доводи підсудного надуманими, такими, що суперечать матеріалам кримінальної справи.

Так, як в ході досудового слідства і при обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту, ОСОБА_12 ні органу прокуратури, ні судовим органам не надавав заяв про те, що до нього застосовувались недозволені методи психічного або фізичного впливу зі сторони працівників СІЗО та міліції. Таких заяв не надавав ОСОБА_12 і при надходженні в СІЗО №27 м. Харкова, хоча не був позбавлений такої можливості. Доводи ОСОБА_12 з приводу недозволених методів стосовно явки з повинною не знайшли свого підтвердження при проведенні службової перевірки. Так, відповідно до постанови прокуратури Харківської області від 10 серпня 2012 року у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_12 відносно працівників Харківського слідчого ізолятора Управління ДПтСУ в Харківській області ОСОБА_43, ОСОБА_44 та ОСОБА_45 за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 364, 365 КК України -відмовлено.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи, повністю доведена винність підсудного у вчиненні злочинів, суперечність і непослідовність його свідчень на стадії як досудового слідства так і судового розгляду, суд розцінює як обрану ним форму свого захисту і бажання уникнути відповідальності за скоєні злочини.

Оцінюючи здобуті докази в їх сукупності стосовно до конкретних обставин справи, внаслідок повного, всебічного та об'єктивного дослідження їх, в межах пред'явленого обвинувачення, визнаного судом доказаним, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_12, які виразилися:

- у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянню смерті іншій людині, необхідно кваліфікувати за ст. 115 ч.1 КК України;

- у крадіжці, тобто таємному викраденні чужого майна, необхідно кваліфікувати за ст. 185 ч.1 КК України;

- у вимаганні з погрозою вбивства, необхідно кваліфікувати за ст. 189 ч.2 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_12, суд відповідно до вимог ст.ст. 65, 103 КК України, бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, наслідки, які настали, умови життя та виховання, рівень розвитку, а також дані про особу підсудного, його молодий вік.

Вивченням даних про особу підсудного ОСОБА_12 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, відповідно до висновку амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи індивідуально-психологічними особливостями ОСОБА_12 є ригідність, завзятість у відстоюванні власних установок, високий рівень домагань і нездатність до компромісів, наполеглива потреба в позбавлені від яких би то ні було обмежень, прагнення до незалежності і спонтанної реалізації, примхлива норовливість, схильність до прояву ворожості у взаєминах з навколишніми, неправдивість, слабкість моральної цензури, підвищена чутливість до критичних зауважень, за місцем навчання характеризується посередньо, за місцем проживання характеризується негативно.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_12, суд визнає вчинення злочину неповнолітнім.

При таких обставинах справи, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу підсудного, обставини, які пом'якшують покарання, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_12 покарання за ст.ст. 185 ч.1, 115 ч.1, 189 ч.2 КК України у виді позбавлення волі в межах санкцій частин цих статей. При цьому колегія суддів враховує вимоги ст. 102 КК України, якою встановлені граничні строки покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні питання про те, який із передбачених ч.1 ст. 70 КК України принципів необхідно застосувати ОСОБА_12 при призначенні покарання за сукупністю злочинів, колегія суддів, крім даних про особу винного та обставин, які пом'якшують покарання, враховує кількість злочинів, які входять в сукупність, форму вини і мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про застосування принципу часткового складання призначених покарань.

Потерпілими ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного на їх користь кожному моральну шкоду у розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень.

Згідно ч.1 ст. 28 КПК України, особа, яка отримала матеріальну шкоду від злочину, має право пред'явити до обвинуваченого або до осіб, які несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов.

Згідно ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В результаті злочину потерпілим заподіяно моральну шкоду у виді перенесення душевних страждань і психологічних переживань з приводу злочинів, які вони перенесли у зв'язку з втратою свого сина та брата.

З урахуванням викладеного, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості та враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань, колегія суддів прийшла до висновку, що заявлені потерпілими позови про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі по 70000 гривень кожному, так як дана сума знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Долю речових доказів вирішити у відповідно до ст. 81 КПК України.

Судові витрати на підставі ст. 93 КПК України підлягають стягненню з підсудного.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, колегія суддів -

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_12 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.1, 115 ч.1, 189 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.115 КК України -у виді 10 (десяти) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.185 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.189 КК України -у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань, визначивши його у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.

Зарахувати строк перебування під вартою ОСОБА_12 та строк відбуття покарання рахувати з моменту його затримання, тобто з 24.06.2005 року.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) гривень. В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) гривень. В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) гривень. В іншій частині позову відмовити.

Речові докази по справі: штани, светр з каптуром, нігтьові пластини з піднігтьовим вмістом пальців лівої та правої руки підсудного, мобільний телефон «Сіменс МС-60», сім-карту », книгу обліку та реєстрації б/в мобільних телефонів магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів прокуратури Харківської області, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави (ГУ ДКСУ в Харківській області МФО 851011 код ОКПО 25574728 р/р №352290002000143) судові витрати:

- за проведення в НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області експертизи №99 від 08.07.2008 року у розмірі 353,08 грн., експертизи №5469 від 12.07.2005 року у розмірі 508,55 грн., експертизи №12-345 від 05.09.2008 року у розмірі 8995,74 грн.;

- за проведення в ХНДІСЕ ім. Бакаріуса експертизи №5220 від 07.07.2005 року у розмірі 435,90 грн., експертизи №2894 від 24.04.2007 року у розмірі 908,00 грн., експертизи №2895 від 25.04.2007 року у розмірі 523,08 грн., експертизи №2896 від 26.04.2007 року у розмірі 523,08 грн., експертизи №2749 від 26.03.2007 року у розмірі 348,72 грн., експертизи №2828/5219 від 07.06.2007 року у розмірі 1526,00 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили залишити незмінним - взяття під варту.

Вирок може бути оскаржений в судову палату по кримінальних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_12 -в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя Л.В. Калиновська

суддя Є.А.Болибок

суддя І.М. Нечипоренко