Ухвала суду № 25846332, 02.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 р.Справа № 2а-2204/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2012р. по справі № 2а-2204/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000030040 від 26.10.2011 року; №0000040040 від 26.10.2011 року; №0000080040 від 15.12.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2012 р. адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.О.Орджонікідзе" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Харкова Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасовані податкові повідомлення-рішення №0000030040 від 26.10.2011 року, №0000040040 від 26.10.2011 року, №0000080040 від 15.12.2011 року.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (код 05750295) зареєстроване 18.02.2011 року виконавчим комітетом Харківської міської ради відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 18.02.2011 року №14801050016009668.

28.09.2011 року відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №2060/40-028/05750295 від 07.10.2011 року, яким встановлені наступні порушення:

- за 2 квартал 2011 року занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 9084202,00 грн.;

- завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 10743161,00 грн.

Не погодившись з висновками акту №2060/10-028/05750295 від 07.10.2011 року, позивач звернувся з запереченнями №85-260 від 17.10.2011 року.

27.10.2011 року за результатами розгляду заперечень на акт перевірки на адресу позивача надійшов лист №14320/10/40-037 від 24.10.2011 року, в якому зазначається про незмінність висновків акту перевірки.

31.10.2011 року на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення №0000030040 від 26.10.2011 року, яким за результатами акту перевірки визначено податкове зобов'язання в розмірі 10743161,00 грн. Також, 02.11.2011 року на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення №0000040040 від 26.10.2011 року, яким за результатами акту перевірки визначено податкове зобов'язання в розмірі 9084202,00 грн.

09.11.2011 року позивач подав скаргу №85-291 до Державної податкової адміністрації в Харківській області, за наслідками якої винесено рішення про результати розгляду скарги №5361/10/25-103 від 29.11.2011 року, яким скасовано податкове повідомлення-рішення №0000040040 від 26.10.2011 року в частині штрафних санкцій. В іншій частині скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000030040, №0000040040 від 26.10.2011 року - без змін.

В зв'язку з частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення №0000040040 від 26.10.2011 року в частині штрафних санкцій, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000080040 від 15.12.2011 року.

06.12.2011 року позивачем подано повторну скаргу №85-314 до державної податкової адміністрації України, яка залишена без задоволення рішенням про результати розгляду скарги №2042/6/10-2415.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" правомірно склало декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, отже підстав для завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 розділу XX Прикінцевих положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з абз.5 п.1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Позивач при складанні декларації з податку на прибуток у І кварталі 2011 року керувався нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на той час, та згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу положень Податкового кодексу України мав втратити чинність тільки 01 квітня 2011 року. При цьому, порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в наступних податкових періодах здійснювався на підставі ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до ст. 3 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п.22.4 ст.22 Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

За підсумками першого кварталу 2011 року відповідно до декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року сума валових витрат (різниця між рядками 01 та 04 Декларація за І квартал 2011 року) має від'ємне значення в розмірі-50495583,00 грн. (ряд.08. Декларація за І квартал 2011 року), яке розраховане відповідно до норм податкового законодавства України. Позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким на 255891,00 грн. скориговано суму об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року складає 50239692,00 грн.

Від'ємне значення за І квартал 2011 року, що зазначено у ряд. 08 Декларації за І квартал 2011 року в розмірі - 50239692,00 грн., відповідно до вищезазначених норм підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. У ряд. 06.6 Декларації за 2 квартал 2011 року "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 08 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)" сума "-50239692,00" грн. зазначена відповідно до правил складання звітності щодо податку з прибутку підприємств щодо відображення видів витрат у звітному періоді.

Таким чином, відповідач не мав підстав стверджувати, що збиток за перший квартал складає тільки 226212935,00 грн., оскільки від'ємне значення, зазначене у ряд. 04.9, є складовою частиною валових витрат І кварталу 2011 року, тому від'ємне значення у 08 ряд. Декларації за І квартал 2011 року (збиток за І квартал 2011 року) складає 50239692,00 грн.

З огляду на викладене, позивач відповідно до п.3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України включив до витрат другого календарного кварталу 2011 року до рядка 06.6 Декларації за II квартал 2011 року Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 08 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) зазначив суму 50239692,00 грн. правомірно, оскільки це і є від'ємне значення, отримане платником податку за перший квартал 2011 року.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Колегія суддів зауважує на те, що норми Податкового кодексу України кореспондуються з нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", та збитки, сформовані в рамках дії Закону, не мають строку давності, та можуть враховуватись у від'ємному значенні з податку на прибуток у II кварталі 2011 року до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача про те, що "із набранням 01.04.2011 року чинності розділу III ПК України, та відсутністю у нього посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п.22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №3334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу не включається", є безпідставними та помилковими.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивач правомірно склав декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, отже підстав для завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Крім того, частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Враховуючи вищезазначену норму законодавства, необхідно зауважити, що у справі "Щокін проти України" (заява № 23759/09 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини затвердив остаточне рішення щодо податкових спорів в контексті тлумачення статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Європейський суд з прав людини встановив, що в даній справі мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року на тій підставі, що відповідне національне законодавство у податковій сфері не було чітким та узгодженим, а тому не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав порушенням Протоколу і Конвенції той факт, що національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

В даному випадку законодавчі норми мають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, а тому відповідно до пункту 4.1.4 ПК України визнається презумпція правомірності рішень платника податку, а пункт 56.21 ПК України вказує, що за умови, коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Вищевикладене також підтверджується листом Комітету ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 р. N 04-39/10-1160, в якому чітко вказано, що "аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на облік в 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а відповідно, такі збитки повинні ураховуватися в складі витрат поточних податкових періодів зростаючим підсумком до повного погашення негативного значення".

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2012р. по справі № 2а-2204/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Пянова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 07.08.2012 р.