Постанова № 25842139, 22.03.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/845/12

"22" березня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Баранюка А.З.

при секретарі судового засідання Дудар М.В.

за участю:

представника позивача -Мартинюка Т.Б.;

відповідача -нез'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом Державної податкової інспекцій у Теребовлянському районі

до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Теребовлянському районі, надалі позивач, звернулася до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, надалі відповідач, про стягнення податкового боргу в сумі 3830,15 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого в нього виникла заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 3830,15 грн.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав та повторно не забезпечив явку повноважного представника по справі, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ст. ст. 33, 35 КАС України.

Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення представника відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі представника відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 15.11.2006 року та перебуває на обліку в ДПІ Теребовлянського району як платник податків і відповідно до ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України на нього покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним станом на момент виникнення податкового боргу та втратив чинність з 01.01.2011 у зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України, відповідач є платником податків та зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 1.2) частини першої ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з абз. 1.3) частини першої ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначенні Законом визначається сумою податкового боргу платника податків.

Крім цього, згідно з положенням п. 14.1.175. ч. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ в Теребовлянському районі направлялися на адресу відповідача першу податкову вимогу від 12 травня 2010 року № 1/165, другу податкову вимогу від 14 вересня 2010 року № 2/217-5252, приймалося податкове повідомлення-рішення форми Ш № 0020451701 від 29 грудня 2011 року, які відповідачем не оскаржувалися, та які не були вручені відповідачу з незалежних від податкового органу причин у зв'язку із відсутністю відповідача за місцем проживання.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом. В порушення вказаних вище норм відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми грошових зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом.

Станом на дату подання позову, відповідач має борг по орендній платі за землю фізичних осіб в сумі 3830 грн. 15 коп., що підтверджується довідкою ДПІ у Теребовлянському районі від 28 лютого 2012 року № 1671/19-001/44, світлокопією податкового повідомлення-рішення, світлокопіями податкових декларацій плати за оренду землі, світлокопіями першої та друг податкових вимог, світлокопією рішення про стягнення коштів та продаж активів платна податків в рахунок погашення податкового боргу та іншими документами долученими до позовної заяви .

Несплачені у встановлені законодавством строки суми є податковим боргом відповідно до абз. 1.3) ст. 1 України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 20.1.16. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом, а також звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В частині 1 п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до п.п. 6, 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій віднесено, зокрема: забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) податковий борг в сумі 3830 гривень 15 коп. шляхом стягнення з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки, що йому належить, який перерахувати на розподільчий рахунок 34126999700468 одержувач УДКС в Теребовлянському районі, код одержувача 23588154, банк одержувача ГУДКСУ в Тернопільській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядок і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.