Постанова № 25841477, 29.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5962/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Коршикова С.К.,

при секретарі: Шматковій Д.О.

за участю:

представника позивача : Мальновій О.В.

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Свердловську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 1540,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 1540,80 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач зареєстрований в УПФУ в м. Свердловську Луганської області, як платник страхових внесків. Відповідачем було надано звіт про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування. Згідно зазначеного звіту, відповідачем було сплачено 504 грн., при цьому нараховано 2044,8 грн. Тобто борг, станом на 01.04.2011 склав 1540,80 грн. за період з 01.01.2010 по 01.01.2011. До теперішнього часу зазначений борг не сплачено ОСОБА_2 01 серпня 2011 року відповідачу було сформовано вимогу про сплату боргу № Ф-97 на суму 1540,80 грн., яка була отримана ОСОБА_2 22.08.2011, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідачем у встановленому порядку вимогу оскаржено не було.

У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 540,80 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову. Вважав адміністративний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 -VI, яким внесено зміни до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В той же час, відповідно до п. 7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, застосуванню підлягають зазначені вище Закони в редакції, що діяли до 01 січня 2011 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області як фізична особа - підприємець 26.04.2006за № 2 391 000 0000 003647 (а.с.10) та зареєстрована в УПФУ в м. Свердловську Луганської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями зі сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Згідно п.п. 4 п. 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до поданого відповідачем звіту, сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті за 2010 рік, становить 2 044,80 грн., фактично сплачено страхових внесків в сумі 504 грн. (а.с.13).

У зв'язку з неповною сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік за відповідачем рахується заборгованість в сумі 1540,80 грн., що підтверджується карткою особового рахунку ОСОБА_2 (а.с.8).

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

На виконання вимог вищезазначеного закону Управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу від 01.08.2011 № Ф-97 станом на 02.08.2011 в розмірі 1 540,80 грн., яку відповідач отримав 22.08.2011 про, що свідчить підпис відповідача на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Вищезазначена вимога відповідачем не оскаржена та відповідно є чинною.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягають задоволенню оскільки є законними та обґрунтованими, а заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування стягненню з відповідача.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 29 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 03 вересня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у м. Свердловську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 1540,80 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Свердловську Луганської області (94800, м. Свердловськ, Луганська область, вул. Пирогова, 9, р/р №25606301737, МФО 304665, код 21792442 ЛОУ Ощадбанку м. Луганська) недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1540,80 (одна тисяча п'ятсот сорок гривень 80 копійок) гривень.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 03 вересня 2012 року.

СуддяС.К. Коршиков