Постанова № 25841340, 23.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2012 року місто Київ № 2а-3538/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової службидофізичної особи-підприємця ОСОБА_1 простягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби, звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 535 678, 34 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та по податку з доходів фізичних осіб.

Відповідачу за адресою його місця проживання (08720, АДРЕСА_1), відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялася копія ухвали про відкриття скороченого провадження (копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи). відповідно до поштового повідомлення, яке повернулося до суду, відповідач усі відправлені документи отримав 10.08.2012 року, що підтверджується його підписом про одержання.

Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до

Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач, ОСОБА_1, 28.09.1998 року зареєстрований Обухівською РДА Київської області як фізична особа-підприємець, місце проживання: 08720, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

З матеріалів справи встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з ПДВ та по податку з доходів фізичних осіб.

Вищевказана заборгованість складається з наступного.

13.03.2012 року позивачем було проведено перевірку відповідача, за результатами якої складено Акт № 392/17-02/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (реєстраційний номер -НОМЕР_1) за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року».

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:

- стаття 13 Декрету КМУ № 13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян»(зі змінами та доповненнями), в частині заниження суми чистого доходу за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року в загальній сумі на 837400, 35 гривень, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період на 151915, 24 гривень, та неподання декларації про суми отриманого доходу за 2009 рік та 2010 рік та неналежне ведення обліку доходів і витрат;

- підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункт 9.4.2 пункту 9.4 статті 9 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) та пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет 2009-2011 років на суму 307307, 93 гривень;

- підпункт 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством не подано декларації по ПДВ за грудень 2009 року та з січня по грудень 2010 року та пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, в результаті чого не подано декларації по ПДВ з січня по грудень 2011 року;

- порушено пункт 1 Указу Президента України № 746/99 в редакції від 28.06.1999 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого перевищено обсяг виручки від реалізації товарів, робіт (послуг) понад 500 000 гривень протягом 2009 року;

- стаття 120 Податкового кодексу України - неподання декларації про суми отриманого доходу за 2011 рік;

- стаття 2 Указу Президента України № 746/99 в редакції від 28.06.1999 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(зі змінами та доповненнями), а саме встановлено, що за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року з підприємцем у трудових відносинах перебував 1 найманий працівник, але ставка єдиного податку в розмірі 50 % від ставки єдиного податку за кожну найману особу за календарний місяць не збільшувалась;

- підпункти 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями) та підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за 2009-2011 роки в сумі 4217, 85 гривень;

- частина перша статті 8 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(зі змінами та доповненнями), а саме здійснення підприємницької діяльності без придбання торгового патенту у період з 01.12.2009 року по 31.12.2011 року;

- пункти 1, 2, 5 статті 3 Розділу ІІ Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(зі змінами та доповненнями);

- не подано податкові розрахунки сум виплачених доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків і сум утриманих з них податків ф 1-ДФ за перевіряємий період, чим порушено статтю 9 Закону України від 27.12.1994 року № 320/94-ВР «Про державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів»(зі змінами та доповненнями), протягом 2009-2010 років та неподання до ДПІ в Обухівському районі податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ за І-ІV квартали 2011 року, чим порушено пункт 119.2 статті 119 Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки № 392/17-02/НОМЕР_1 від 13.03.2012 року, позивачем винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000481701/805 від 29.03.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 4217, 85 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 841, 6 гривень;

- № 0000511701/806 від 29.03.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 151915, 24 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170, 00 гривень;

- № 0000531701/807 від 29.03.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 307307, 93 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 66080, 4 гривень;

- № 0000551701/809 від 29.03.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3998, 76 гривень;

- № 0000491701/804 від 29.03.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 800, 00 гривень;

- № 0000522305/813 від 29.03.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 341, 00 гривень.

Всі вищевказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем, однак, у встановлений законом строк визначена сума податкових зобов'язань погашена не була, що призвело до виникнення податкової заборгованості перед державним бюджетом України.

Слід зазначити, що всього по акту перевірки донараховано -535 672, 78 гривень (5 059, 45 гривень + 152 085, 24 гривень + 373 388, 76 гривень + 3 998, 76 гривень + 800, 00 гривень + 341, 00 гривень).

За несвоєчасну сплату встановлений цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу, відповідачу було нараховано пеню у сумі 5, 56 гривень.

У зв'язку з тим, що відповідачем самостійно заборгованість перед Державним бюджетом України не сплачено, відповідачем, з метою погашення податкової заборгованості, у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, була виставлена податкова вимога № 199 від 21.03.2012 року, яка була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана відповідачем під підпис 29.05.2012 року.

Таким чином, податкова заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України складає 535 678, 34 гривень.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалися, отже вважаються узгодженими.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, а саме: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач неодноразово повідомлявся позивачем про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.

На день розгляду справи заборгованість відповідачем перед Державним бюджетом України не погашена та складає 535 678, 34 гривень.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08720, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2, ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», МФО 321983) податковий борг в сумі 535 678 (п'ятсот тридцять п'ять тисяч шістсот сімдесят вісім) гривень 34 копійки на користь Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на р/р 34122999600449, МФО 821018, код 20575292, Банк управління Держказначейства в Київській області по м. Києву.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Шевченко А.В.