Постанова № 25841011, 28.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5852/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Тріфанової С.С.

при секретарі: Скляровій І.А.

за участю сторін:

представника позивача: Вірченко М.К. (довіреність № 79/09-10 від 10.01.2012)

відповідач: не з'явився ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,-

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 зареєстрована в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області з 20.06.2003 року як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Згідно зі ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ відповідач, як приватний підприємець, є платником єдиного внеску. Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. 07.03.2012 року відповідачем до УПФУ в м. Лисичанську Луганської області подано звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за даними якого сума нарахованого єдиного внеску за 2011 рік становить 2312,07 грн. Заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка утворилась за період з 01.01.2011 року по 01.01.2012 року становить 2312 грн. 07 коп., і відповідачем до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачена. Згідно з п.4 ст.25 Закону №2464-VІ управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу, яку відповідач не оскаржив та не узгодив з органами Пенсійного фонду суму боргу. В добровільному порядку відповідач суму заборгованості до ПФУ не перерахував. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2312 грн. 07 коп.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_2 з огляду на положення Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску. (а.с.5)

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до Закону №2464-VІ вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Згідно з п.4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 11 статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

На підставі пункту 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до п.3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та зареєстрованому в Міністерстві юстиції 01.11.2010року за №1014/18309 фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що за відповідачем за 2011 рік до УПФУ в м. Лисичанську Луганської області було подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Згідно із зазначеним звітом відповідачем була нарахована до сплати за 2011 рік сума єдиного внеску - 2312 грн. 07 коп.

У добровільному порядку відповідач не сплатив суму нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік.

У зв'язку з несплатою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у повному обсязі за ним виникла заборгованість, яка станом на 16.07.2012 склала 2312 грн. 07 коп., що підтверджується карткою особового рахунку та повідомленням-розрахунком за 2011 рік. (а.с.6, 8)

У зв'язку з тим, що заборгованість з єдиного внеску добровільно відповідачем у повному обсязі сплачена не була, згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України №2464 УПФУ в м. Лисичанську Луганської області на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу від 07.06.2012 року №Ф 1261, відповідно до якої загальна сума боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що рахується за відповідачем станом на 07.06.2012 склала 2312 грн. 07 коп. (а.с.9).

Вимога про сплату боргу була направлена відповідачу рекомендованим листом 07.06.2012 року, за адресою: АДРЕСА_1. Зазначений рекомендований лист було повернуто відділенням поштового зв'язку на адресу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області з приміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.9). Таким чином, зазначена вимога про сплату боргу відповідачем не узгоджена з органом Пенсійного фонду, та оскаржена у встановленому порядку відповідачем не була. Відповідач мав сплатити заборгованість у 10-денний термін, але борг у повному обсязі не сплатив.

На час розгляду справи, відповідач заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2312 грн.07 коп. не сплатив.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2312 грн. 07 коп.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2312 грн. 07 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347, код ЄДРПОУ 21792407, р/р 37197076001211, МФО 804013, управління Державного казначейства у м. Лисичанську ГУДКУ у Луганській області) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2312 грн. 07 коп. (дві тисячі триста дванадцять гривень 07 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 03 вересня 2012 року.

СуддяС.С. Тріфанова