Постанова № 25840911, 23.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/6015/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Качуріної Л.С.,

при секретарі судового засідання Горобець В.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Алєксєєва Ю.В., довіреність №5140/10 від 23.07.2012,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Лисичанськспецбуд» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 124704,90 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2012 року позивач, Державна податкова інспекція у м.Лисичанську Луганської області Державної податкової служби, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Лисичанськспецбуд» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 124704,90 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство «Лисичанськспецбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 03385911), 30.05.2003 зареєстрований в якості юридичної особи Відділом по ринковим відносинам Лисичанської міської ради Луганської області за реєстраційним номером №25370376Ю0020916, внесений до Єдиного державного реєстру Підприємств та організацій України та знаходиться на податковому обліку в якості платника податків у ДПІ у м.Лисичанську Луганської області. На даний час, згідно довідки Лисичанської міської ради державну реєстрацію відповідача не скасовано.

Станом на 28.01.2012 за відповідачем утворився податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 124704,90 грн., який виник внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених самостійно платником податку у наступних податкових деклараціях з ПДВ:

- за грудень 2011 року №9013594235 від 18.01.2012 на суму 867,90 грн.,

- за січень 2012 року №9005719960 від 16.02.2012 на суму 35132,00 грн.,

- за лютий 2012 року №9012751602 від 19.03.2012 на суму 794,00 грн.,

- за березень 2012 року №9020503031 від 19.04.2012 на суму 32342,00 грн.,

- за квітень 2012 року №9027778099 від 18.05.2012 на суму 2943,00 грн.,

- за травень 2012 року №9034843000 від 19.06.2012 на суму 34348,00 грн.,

- уточнюючій податковій декларації за квітень 2012 року №9033856044 від 15.06.2012 на суму 18278,00 грн.

Податковий борг відповідача утворився за період з 28.01.2012 по теперішній час, до цього часу не сплачений та продовжує збільшуватися.

Через несплату Приватним акціонерним товариством «Лисичанськспецбуд» сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в установлені законодавством строки, ДПІ у м.Лисичасньку Луганської області на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI відповідачу виставлено податкову вимогу №1 від 04.01.2012 на суму 55958,04 грн., яка була отримана директором відповідача особисто, що підтверджується підписом на корінці податкової вимоги. Однак, усі вжиті ДПІ заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути в судовому порядку з Приватного акціонерного товариства «Лисичанськспецбуд» кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 124704,90 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.33), про причини неприбуття суду не доповідав. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (що набрав законної сили з 01.01.2011), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2. ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Приватне акціонерне товариство «Лисичанськспецбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 03385911), 30.05.2003 зареєстрований в якості юридичної особи Відділом по ринковим відносинам Лисичанської міської ради Луганської області за реєстраційним номером №25370376Ю0020916, внесений до Єдиного державного реєстру Підприємств та організацій України та знаходиться на податковому обліку в якості платника податків у ДПІ у м.Лисичанську Луганської області (а.с.10,11,12).

Так, станом на 28.01.2012 за відповідачем утворився податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 124704,90 грн., який виник внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених самостійно платником податку у наступних податкових деклараціях з ПДВ:

- за грудень 2011 року №9013594235 від 18.01.2012 на суму 867,90 грн. (а.с.22-24),

- за січень 2012 року №9005719960 від 16.02.2012 на суму 35132,00 грн. (а.с.25-27),

- за лютий 2012 року №9012751602 від 19.03.2012 на суму 794,00 грн. (а.с.19-21),

- за березень 2012 року №9020503031 від 19.04.2012 на суму 32342,00 грн. (а.с.17-18),

- за квітень 2012 року №9027778099 від 18.05.2012 на суму 2943,00 грн. (а.с.15-16),

- за травень 2012 року №9034843000 від 19.06.2012 на суму 34348,00 грн. (а.с.13-14),

- уточнюючій податковій декларації за квітень 2012 року №9033856044 від 15.06.2012 на суму 18278,00 грн. (а.с.28-29).

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Так, через несплату Приватним акціонерним товариством «Лисичанськспецбуд» суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в установлені законодавством строки, ДПІ у м.ЛисичанськуЛуганської області директору відповідача вручено податкову вимогу від 04.01.2012 №1 на суму 55958,04 грн. (а.с.30).

Однак, ужиті заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.

Даних про оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги судом не встановлено, а тому вона є узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 124704,90 грн. не сплатив, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Лисичанськспецбуд» коштів на суму податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 23 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 28 серпня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Лисичанськспецбуд» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 124704,90 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Лисичанськспецбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 03385911, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.О.Дундича, буд.20-А) кошти за податковим боргом перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 124704 грн. 90 коп. (сто двадцять чотири тисячі сімсот чотири гривні 90 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 28 серпня 2012 року.

СуддяЛ.С. Качуріна