Постанова № 25840311, 15.08.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року Справа № 2а/0370/2341/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В. В.,

при секретарі судового засідання Ткачук І. І.,

за участю представників позивача Явтушенко І. В., Штика В. Ф.,

представника відповідача Копка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шов-Буд» до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шов-Буд» (далі - ТзОВ «Шов-Буд») звернулося в суд із позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Володимир-Волинська ОДПІ) про визнання дій неправомірними та визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092302 від 21.06.2012 року, яким податковим органом збільшено позивачу грошове зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 11 862грн.50коп., в тому числі: 9 490грн. - за основним платежем та 2 372грн.50коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту № 269/22-35155385 від 05.06.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Шов-Буд» з питань дотримання податкового законодавства та правових відносин з управлінням Пенсійного фонду України у м. Володимир-Волинському (УПФ у м. Володимир-Волинському) за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року». Перевіркою встановлено порушення Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 (далі - Указ № 727), пункту 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності в редакції Наказу Державної податкової адміністрації України (ДПА України) № 554 від 12.10.1999 року, пункту 5 Порядку складання розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженого Наказом ДПА України від 28.02.2003 року № 98, в результаті чого занижено суму єдиного податку за ставкою 10% в сумі 10 390 грн., в тому числі за І квартал 2009 року в сумі 900 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 290 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 2 700 грн. та за ІV квартал 2009 року в сумі 6 500 грн. Позивач не погоджується з висновками податкового органу, вважає, що поворотна фінансова допомога отримана ТзОВ «Шов-Буд» не є доходом платника податків, оскільки передбачається її повернення, а договором не передбачено нарахування будь-яких відсотків чи іншої компенсації за користування такими коштами. При цьому такі кошти не є й виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та не повинні бути об'єктом оподаткування єдиним податком на підприємницьку діяльність юридичних осіб.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просили визнати дії Володимир-Волинської ОДПІ щодо визначення ТзОВ «Шов-Буд» податкового зобов'язання за єдиним податком на підприємницьку діяльність юридичних осіб у сумі 11 862 грн. 50 коп. неправомірними, визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000092302 від 21.06.2012 року.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні та в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечив, вказавши на законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000092302 від 21.06.2012 року. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність позов задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Шов-Буд» зареєстроване як юридична особа Турійською районною державною адміністрацією Волинської області 27.06.2007 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ТзОВ «Шов-Буд» є платником єдиного податку за ставкою 10%, що підтверджується свідоцтвом про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою.

Володимир-Волинською ОДПІ з 22.05.2012 року по 28.05.2012 року проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Шов-Буд» з питань дотримання податкового законодавства та правових відносин з УПФ у м. Володимир-Волинському за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт за № 269/22-35155385 від 05.06.2012 року.

Перевіркою встановлено ряд порушень, в тому числі й порушення, що є предметом даного судового розгляду, а саме: Указу № 727, пункту 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності в редакції Наказу Державної податкової адміністрації України (ДПА України) № 554 від 12.10.1999 року, пункту 5 Порядку складання розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженого Наказом ДПА України від 28.02.2003 року № 98, в результаті чого занижено суму єдиного податку за ставкою 10% в сумі 10 390 грн., в тому числі за І квартал 2009 року в сумі 900 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 290 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 2 700 грн. та за ІV квартал 2009 року в сумі 6 500 грн.

За наслідками перевірки Володимир-Волинською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000092302 від 21.06.2012 року, яким збільшено ТзОВ «Шов-Буд» грошове зобов'язання за єдиним податком на підприємницьку діяльність юридичних осіб у сумі 11 862 грн. 50 коп., в тому числі: 9 490грн. - за основним платежем та 2 372грн.50коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Як вбачається з розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення не включає занижену суму податку за І кв. 2009 року та штрафні санкції за вказаний період в зв'язку із закінченням 1095-денного терміну.

Податковий орган при винесенні оспорюваного податкового повідомлення-рішення вважав, що підприємством невірно визначено об'єкт оподаткування платника єдиного податку, а саме: не включено до оподатковуваної виручки кошти в розмірі 103 900грн., в результаті чого не сплачено єдиний податок за ставкою 10% в сумі 10 390грн., оскільки підприємства для оподаткування єдиним податком враховують всі надходження, отримані на їх розрахункові рахунки та в касу від продажу продукції, суми позареалізаційних доходів, включаючи поворотну фінансову допомогу.

Суб'єкти малого підприємництва, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, у своїй діяльності керуються положеннями Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року №727/98 (далі - Указ №727/98).

Відповідно до пункту 3 Указу №727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачує єдиний податок за ставкою 6 або 10 відсотків від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору.

Згідно із пунктом 1 Указу №727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, виходячи з вищезазначених положень Указу №727/98, вбачається, що об'єктом оподаткування єдиним податком є сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), якою вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 1.22.2. пункту 1.22. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що поворотна фінансова допомога не є доходом платника податків, оскільки передбачено її повернення та не передбачено нарахування будь-яких процентів чи іншої компенсації за користування такими коштами. При цьому такі кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та не повинні бути об'єктом оподаткування єдиним податком.

Як встановлено судом та не заперечується представниками сторін, позивачем впродовж 2009 року було отримано грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги (згідно договорів позики зі строком дії до 30.06.2010р.) від фізичних та юридичних осіб на загальну суму 103 900грн., які на момент розгляду справи повернуті позикодавцям.

Суд вважає, що отримана позивачем поворотна фінансова допомога не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а отже не може бути об'єктом оподаткування єдиним податком.

Щодо посилань відповідача про те, що суми поворотної фінансової допомоги отриманих позивачем відносяться до інших доходів підприємства повинні бути відображені позивачем у графі 5 «Позареалізаційні доходи» Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва юридичної особи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 наказу Державної податкової адміністрації України від 13.10.1998 року № 477 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи та Порядку її ведення» у графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації» відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Таким чином, вищезазначеним положенням не передбачено відображення сум поворотної фінансової допомоги у графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації» Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва юридичної особи.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених суду частиною 2 статті 162 КАС України, а саме: у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, попередньо визнавши його протиправним. Тому, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ від 21.06.2012 року за № 0000092302.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо визнання дій Володимир-Волинської ОДПІ щодо визначення ТзОВ «Шов-Буд» податкового зобов'язання за єдиним податком на підприємницьку діяльність юридичних осіб у сумі 11 862 грн. 50 коп. неправомірними, оскільки такі дії є наслідком проведеної позапланової перевірки і у відповідності до вимог пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України є обов'язковими за результатами її проведення при виявленні заниження податкових зобов'язань. Той факт, що судом спростовано висновки перевірки, зафіксовані в акті від 05.06.2012р. не свідчить про вчинення посадовими особами податкового органу порушень під час реалізації свого обов'язку по вчиненню дій за результатами проведення перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 69-71, 158-163 КАС України, на підставі Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обігу та звітності суб'єктів малого підприємництва», Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 21 червня 2012 року за № 0000092302.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шов-Буд» 118 грн.63коп. (сто вісімнадцять гривень 63 копійки) витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 20 серпня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук