Постанова № 25840272, 03.08.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2012 року Справа № 2а/0370/2217/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Сандовій Т.О.,

з участю представника позивача Неумивакіної І.О.,

представників відповідача Виш А.А., Кузьменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Профілакторій» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профілакторій» звернулося з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Ковельська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2012р.: №0000582300, яким податковий орган зменшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 142 079грн.75коп.; №0000592300, яким Ковельська ОДПІ зменшила товариству розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 20 407грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- усі укладені позивачем договори (купівлі-продажу цінних паперів, з надання послуг поруки, іпотеки) виконувались належним чином сторонами і жодна з угод не визнана судом недійсною, відповідно товариство правомірно включило до податкової звітності суми податкових зобов'язань з ПДВ за наслідками виконання таких угод;

- твердження податкового органу щодо взаємозалежності зв'язків між ТзОВ «Інновіда-Україна», ТзОВ «Алгоритм» та ТзОВ «Декуріон», взаємопов'язаності посадових осіб даних юридичних осіб, ролі позивача як вигодоформуючого суб'єкта не мають під собою правового обгрунтування, базуються на хибному тлумаченні правовідносин, що склались між господарюючими суб'єктами і носять характер узагальнених, необґрунтованих припущень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в поданих суду письмових запереченнях та в судових засіданнях просять в задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи наступним:

- позивачем всупереч видам своєї діяльності укладено договір купівлі-продажу цінних паперів без наявності фінансового забезпечення та можливості виконати його умови з метою виведення основних засобів виробництва та доведення до банкрутства;

- як на момент проведення часткової оплати за іменні інвестиційні сертифікати, так і на дату проведення перевірки позивачем не надано сертифікатів, що засвідчують право власності на придбані цінні папери, а також будь-яких інших документів щодо їх зберігання та обліку;

- контрагент позивача за договором купівлі-продажу цінних паперів - ТзОВ «Інновіда-Україна», отримавши часткову проплату за іменні інвестиційні сертифікати не повертає кошти і не повідомляє про збільшення суми за основним зобов'язанням, незважаючи на те, що усю суму за договором було сплачено поручителем - ТзОВ «Алгоритм»;

- аналіз податкової звітності ТзОВ «Інновіда-Україна» та ТзОВ «Алгоритм» свідчить про відсутність основних засобів для здійснення господарської діяльності, фактичну несплату ними податків до бюджету, наявність в штаті товариств по 1 працівнику, які одночасно працюють на інших підприємствах та займаються підприємницькою діяльністю;

- позивачем укладено договори, що не несуть фактичного збільшення капіталу та активів підприємства, а здійснені лише з метою формування податкової вигоди для підприємств - вигодонабувачів, які отримують податкову вигоду у формі податкового кредиту, що зумовлює несплату податків до бюджету;

- при встановленні зв'язку придбання основних фондів, понесення інших витрат і господарською діяльністю платника податку в обов'язковому порядку є факт наявності ділової мети, однак в ході перевірки не підтверджено ділової мети у діях платників податків у вигляді досягнення економічних результатів та отримання прибутку.

Розглянувши доводи викладені позивачем у позовній заяві, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому судом враховано наступне:

З 11.05.2012р. по 21.05.2012р. працівниками Ковельської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Профілакторій» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТзОВ «Алгоритм» та ТзОВ «Інновіда-Україна», їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2012 року, про що складено акт перевірки від 28.05.2012р. №256/22-36102271.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Профілакторій» (із врахуванням листа Ковельської ОДПІ від 14.06.2012р. №3640/22-151 «Про внесення змін до акта перевірки») ст.ст. 203, 215, 228, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 185, 188, 198, 200 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 142 079грн., в тому числі завищено за січень 2012 року на суму 2 154 460грн. та занижено за березень 2012 року на суму 12 381грн., занижено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січень 2012 року на 4 621грн. та завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за березень 2012 року на суму 20 407грн.

За наслідками перевірки Ковельською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.06.2012р.: №0000582300 про зменшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 142 079грн.75коп.; №0000592300 про зменшення товариству розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 20 407грн.

Висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2012 року та завищення податкового кредиту за березень 2012 року ґрунтується на тому, що податкові зобов'язання, які виникли з сум ПДВ в ціні переданих ТзОВ «Алгоритм» основних засобів та податковий кредит позивача за наслідками операції з придбання послуг комісійної винагороди у ТзОВ «Алгоритм» сформовано неправомірно, оскільки відсутня ділова мета та економічна доцільність таких господарських операцій, які, в свою чергу, не мали реального характеру.

Судом встановлено, що 22.06.2011р. між ТзОВ «Профілакторій» (Покупцем) та ТзОВ «Інновіда-Україна» (Продавцем) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011р. Предметом даного договору є інвестиційні сертифікати, іменні, код цінних паперів UA200187FB03, номіналом ЦП 1000грн., кількістю ЦП 6250шт., форма існування ЦП - документарна, емітент ЦП - ТОВ КУА «Форвард ЗНВПІФ Вікторія», вартістю пакету ЦП 13 115 000 грн.

Договором передбачені умови здійснення переходу права власності, відповідно до яких Продавець готує та надає Покупцю, при підписанні чинного договору пакет документів, необхідних для перереєстрації прав власності на ЦП на ім'я Покупця не пізніше 08 липня 2011 року включно, Покупець надає документи на перереєстрацію Реєстратору Емітента ЦП не пізніше 8 липня 2011 року. Дії, що пов'язані з переходом прав власності на цінні папери на ім'я Покупця здійснюються у системі реєстру емітента, шляхом надсилання пакету документів для перереєстрації прав власності Реєстратору.

Відповідно до акту прийому-передачі ЦП по договору купівлі-продажу цінних паперів №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011р. Покупець прийняв, а Продавець передав на умовах договору у власність покупця пакет ЦП загальною вартістю 13 115 000грн.

17.08.2011р. ТзОВ «Профілакторій» укладено з ТзОВ «Алгоритм» Договір з надання послуг поруки №У-А-Пр-001/08-11 від 17.08.2011р. про те, що ТзОВ «Алгоритм» як Виконавець зобов'язується виступити поручителем за Замовника - ТзОВ «Профілакторій» перед ТзОВ «Інновіда-Україна» (Кредитор) за виконання Замовником зобов'язання по оплаті 13 115 000грн. за цінні папери ТзОВ «Інновіда-Україна» згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011р. на суму 13 115 000 грн., укладеного між ТзОВ «Інновіда-Україна» та ТзОВ «Профілакторій».

Відповідно до умов даного договору в обов'язки Виконавця входить у випадку невиконання зобов'язань Замовником по Договору купівлі-продажу цінних паперів №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011р., самостійно виконати відповідні зобов'язання Замовника перед Кредитором згідно п.2.1 основного договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитора.

На виконання умов вказаного Договору ТзОВ «Алгоритм» (Поручителем) укладено із ТзОВ «Інновіда-Україна» (Кредитором) Договір поруки №ПР-ИУ-А-П-001/07-11 від 17.08.2011 року згідно якого: Поручитель поручається перед кредитором за виконання ТзОВ «Профілакторій» (Боржником) обов'язку щодо оплати за цінні папери за Договором купівлі-продажу цінних паперів №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011р. Поручитель зобов'язаний у разі порушення Боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок Боржника перед Кредитором згідно п.2.1 основного договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитора.

Згідно з актом №АЛ-0000003 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27 березня 2012 року представники Замовника - ТзОВ «Профілакторій» з одного боку, та представник Виконавця - ТОВ «Алгоритм» з іншого боку, склали даний акт про те, що Виконавцем були проведені наступні роботи (надані такі послуги) по договору поруки №ПР-ИУ-А-П-001/07-11 від 17.08.2011 року: комісійна винагорода на загальну суму 196 725грн., в т.ч. ПДВ - 32 787грн.50коп.

ТзОВ «Алгоритм» як продавцем виписано позивачу податкову накладну від 27.03.2012р. за №4 за надання послуг на вартість комісійної винагороди згідно Договору про надання послуг від 17.11.2011 року за № У-А-Пр-001/08-11 на загальну суму 196 725грн., в т.ч. ПДВ: 32 787грн.50коп. Суму ПДВ за зазначеною податковою накладною включено позивачем до складу податкового кредиту за березень 2012 року.

01.09.2011р. між ТзОВ «Профілакторій» (Іпотекодавець) та ТзОВ «Інновіда-Україна» (Іпотекодержатель) укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого Іпотекодавець з метою забезпечення виконання грошового зобов'язання за Договором купівлі-продажу цінних паперів №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011р. на суму 13 115 000 грн., термін сплати за яким встановлено сторонами до 16.09.2011р. включно, Іпотекодержателю в іпотеку розташовані на земельній ділянці за адресою: Волинська обл., м.Ковель вул. Володимирська, 143 площею 17644 кв.м, яка знаходиться в оренді ВАТ «Ковельсільмаш» на підставі Договору оренди Р№494 від 16.12.2004р.: 1) будівлю профілакторію А-3 пл. 3097 кв.м, що належить Іпотекодавцю на праві колективної власності балансовою вартістю 1346317 грн.; 2) трансформаторну підстанцію В-1 площею 40,7 кв.м, що належить Іпотекодавцю на праві колективної власності балансовою вартістю 21109 грн.; 3) сарай з овочесховищем В-1 площею 177,3 кв.м, що належить Іпотекодавцю на праві колективної власності балансовою вартістю 124040 грн.; 4) убиральню на 2 очка Г-1, площею 2,8 кв.м, що належить Іпотекодавцю на праві колективної власності балансовою вартістю 2989 грн. Сторони домовились, що вартість предмету іпотеки складає 13 118 000 грн.

18.01.2012р. внесено зміни до Договору іпотеки від 01.09.2011 року, щодо заміни сторони у зобов'язанні шляхом укладення Договору про внесення змін до Договору іпотеки від 01.09.2011р., а саме: Іпотекодержателя - ТзОВ «Інновіда-Україна» на Нового кредитора - ТзОВ «Алгоритм». Враховуючи такі зміни, відповідно до п.4.3 Договору поруки №ПР-ИУ-А-П-001/07-11 від 17.08.2011р. до Нового кредитора перейшли усі права Первісного кредитора щодо обов'язку Боржника за Договором купівлі-продажу цінних паперів №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011р., в тому числі і ті, що забезпечують його виконання.

30.01.2012р. між ТзОВ «Алгоритм» (Продавець) та ТзОВ «Декуріон» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №ДГ0000001, відповідно до умов якого Продавець передає у власність Покупцю приміщення, розташовані на земельній ділянці за адресою м.Ковель вул.Володимирська, 143 площею 17644 кв.м., зазначене у Договорі іпотеки від 01.09.2011р.

В даному договорі зазначено, що згідно зі звітом про незалежну оцінку вартості нерухомого майна ТзОВ «Профілакторій», що знаходиться за адресою м. Ковель вул.Володимирській,143, складеним 23.01.2012 року суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_4, вартість майна становить 13 118 000 грн. (в т.ч. ПДВ 20%). Іпотекодавець передає Іпотекодержателю нерухоме майно на загальну суму 13 118 000 грн., в т.ч. ПДВ - 2 186 333грн.33коп. згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 30.01.2011р., в якому зазначає підставу - Договір іпотеки від 01.09.2011р.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 року №3480/ІV цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала) і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів іншим особам.

Відповідно до абзацу 15 ст.1 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997р. №710/97-ВР (далі - Закон України №710/97-ВР) документарна форма цінного паперу - сертифікат цінних паперів (далі - сертифікат), що містить реквізити відповідного виду цінних паперів певної емісії, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами.

Частиною 4 статті 5 Закону України №710/97-ВР передбачено, що підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Відповідно до п.1.4 Положення про вимоги до Сертифікатів цінних паперів документарної форми існування, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31.07.1998р. №95 та зареєстрованого в Міністерством юстиції України 13.08.1998р. за №510/2950, сертифікат - бланк цінного папера, який видається власнику цінного папера (цінних паперів) і містить визначені законодавством реквізити та назву виду цінного папера (акція, облігація тощо), або найменування «сертифікат акцій (облігацій тощо)» та засвідчує право власності на цінний папір (цінні папери).

Згідно з п.1.7 даного Положення облік прав власності за іменними цінними паперами у документарній формі здійснює Реєстроутримувач (тобто емітент - що має ліцензію на ведення реєстру власників випущених ним іменних цінних паперів, або реєстратор, зберігач активів інституту спільного інвестування або компанія з управління активами корпоративного інвестиційного фонду відкритого типу).

Відповідно до ст.9 Закону України від 10.12.1997р за №710/97-ВР «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» підставою для внесення змін до Реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери. Реєстратор зобов'язаний протягом 3-х робочих днів від дати прийняття документів у порядку, визначеному Національною комісією з цінних паперів та Фондового ринку, внести зміни до Реєстру власників іменних цінних паперів.

З огляду на викладені правові норми суд зазначає, що підписання сторонами Акту прийому-передачі ЦП від 22.06.2011р. по Договору купівлі-продажу цінних паперів №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011р., не свідчить про перехід права власності на іменні цінні папери до ТзОВ «Профілакторій», оскільки таке право у Покупця виникає в зв'язку із внесенням у систему Реєстру записів про перехід прав власності за цінними паперами за наслідками цивільно-правових договорів, які здійснюються Реєстроутримувачем на підставі подання відповідних документів згідно переліку і підтверженням права власності на цінні папери є саме Сертифікат.

Долучені позивачем до матеріалів справи Тимчасове свідоцтво про право власності на іменні цінні папери серії А №434 від 26.12.2011р., а також Виписка з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку 000030 по ТзОВ «Профілакторій» в кількості 7261 шт. сумарною номінальною вартістю 7261000 грн., емітентом яких являється ТзОВ «Компанія з управління активами «Форвард» (ЗНВПІФ «Вікторія»), яка видана Реєстратором - ТзОВ «Професійний реєстратор» 20.04.2012р., не є належними доказами про перехід права власності на іменні цінні папери, оскільки форма їх випуску була документарною, в той час як виписка з рахунку свідчила б про перехід права власності на цінні папери в бездокументарній формі або знерухомлені.

Відповідно до абз.17 ст.1 Закону України №710/97-ВР знерухомлення цінних паперів - переведення цінних паперів, випущених у документарній формі, у бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігача цінних паперів та/або депозитарію з метою забезпечення подальшого їх обігу у вигляді облікових записів на рахунках зберігача цінних паперів та/або депозитарію.

Позивачем не подано доказів про те, що придбані за Договором купівлі-продажу від 22.06.2011р. цінні папери були знерухомлені.

Судом не встановлено жодної економічної доцільності укладення Договору від 22.06.2011р. з урахуванням тієї обставини, що основними видами діяльності товариства відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 01.08.2012р. є надання інших місць для тимчасового проживання, діяльність по забезпеченню фізичного комфорту, діяльність санаторно-курортних закладів тощо. Свідоме укладення правочину без наявності належного фінансового забезпечення його виконання свідчить про заздалегідь визначену мету в частині відчуження основних засобів, створення податкової вигоди третім особам.

Крім того, суд погоджується з твердження податкового органу щодо невиконання позивачем п.7.5 Договору купівлі-продажу цінних паперів від 22.06.2011р. №11-Б-325/Д-1, відповідно до якої якщо стан невиконання зобов'язання триває більше 20 днів і при цьому неможливо зробити зобов'язуючу заяву щодо дати закінчення зазначених обставин, кожна сторона має право відмовитися від цього договору шляхом письмового повідомлення, надісланого іншій стороні; при цьому сторона, яка не виконала своїх зобов'язань повинна негайно повернути іншій стороні все отримане Договором.

Натомість позивач не лише не виконував зобов'язання за вказаним договором як щодо своєчасного проведення розрахунків так і можливості відмовитись від його виконання, але й в послідуючому укладав правочини, що були спрямовані як на виведення основних фондів з товариства, доведення його до банкрутства шляхом формування податкового зобов'язання з ПДВ та надання податкової вигоди своїм контрагентам у вигляді неправомірного включення останніми до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні переданих об'єктів нерухомості.

ТзОВ «Профілакторій» в грудні 2011 року частково здійснювало сплату на рахунок ТзОВ «Інновіда-Україна» в сумі 4 511 829,84 грн. з призначенням платежу «за іменні інвестиційні сертифікати згідно Договору №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011р.», проте ТзОВ «Алгоритм» повідомлено про повну сплату в січні 2012 року грошових коштів по договору купівлі-продажу цінних паперів №11-Б-325/Д-1 від 22.06.2011р. в розмірі 13 115 000 грн.

Разом з тим, ТзОВ «Профілакторій» не повідомляє про здійснену оплату ТзОВ «Алгоритм», при цьому укладаючи 18.01.2012 року зміни до Договору іпотеки від 01.09.2011 року, щодо заміни сторони у зобов'язанні, в той час як ТзОВ «Алгоритм», не виконавши у встановлені строки своїх зобов'язань за договором поруки, в січні 2012 року оплачує ТзОВ «Інновіда-Україна» кошти в розмірі 13 115 000 грн., при цьому повідомляє ТзОВ «Профілакторій» про погашення його заборгованості із застереженням про звернення до суду при умові не виконання його вимог. Дій щодо стягнення суми в судовому порядку ТзОВ «Алгоритм» не вчиняє, а 30.01.2011р. отримує від ТзОВ «Профілакторій» нерухоме майно.

Наведені факти свідчать про умисні дії усіх сторін за договорами, спрямовані як на незаконне отримання податкової вигоди, так і відчуження майна позивача в користь третіх осіб, про що свідчить зокрема те, що ТзОВ «Алгоритм» в цілях формування незаконного податкового кредиту для мінімізації податкового зобов'язання в січні 2012р. заключає договори пов'язані із наданням послуг поруки, при цьому не маючи фінансового забезпечення, основних засобів, наявного штату працівників, завідомо свідомо для того, щоб заключити наступний правочин, а саме: внесення змін 18.01.2012р. до Договору іпотеки від 01.09.2011р. в частині заміни Іпотекодержателя - ТзОВ «Інновіда-Україна» на ТзОВ «Алгоритм», який в свою чергу отримує податковий кредит при утриманні права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання та при зверненні стягнення на предмет іпотеки.

Слід зазначити, що ТОВ «Інновіда-Україна», при наявності вже укладеного із ТзОВ «Алгоритм» Договору поруки №ПР-ИУ-А-П-001/07-11 від 17.08.2011 року, укладається Договір іпотеки від 01.09.2011 року, згідно якого до 18.01.2012 року як Іпотекодержателем визнає себе ТОВ «Інновіда-Україна». Згідно умов укладеного ТзОВ «Інновіда-Україна» із ТзОВ «Профілакторій» Договору іпотеки від 01.09.2011 року строк дії іпотечного договору встановлено в п.1 даного договору по терміну виконання грошового зобов'язання ТзОВ «Профілакторій» за Договором купівлі-продажу цінних паперів від 22.06.2011 року, тобто до 16 вересня 2011 року включно.

Відповідно до п.11 даного Договору у випадку невиконання Іпотекодавцем (ТзОВ «Профілакторій») своїх зобов'язань згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів від 22.06.2011 року, ТОВ «Інновіда-Україна» як іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на заставне майно згідно Закону України «Про іпотеку». За рахунок заставленого майна задовольняються вимоги за вказаним Договором купівлі-продажу цінних паперів у повному обсязі, який вони мають на час задоволення.

ТзОВ «Інновіда-Україна», враховуючи викладене, у момент невиконання ТзОВ «Профілакторій» грошового зобов'язання по Договору купівлі-продажу цінних паперів від 22.06.2011 року у встановлений термін, мала б набути право власності на предмет іпотеки та/або право продажі предмету іпотеки у відповідності до ст.ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку» та п.13 Договору іпотеки № від 01.09.2011 року, однак свідомо не скористалось цим правом, та при умові, що зі сторони ні ТзОВ «Профілакторій», ні ТзОВ «Інновіда-Україна» у строки, встановлені основним договором купівлі-продажу цінних паперів, не виконано свої зобов'язання, відповідно такий договір іпотеки припиняється.

Отже, з 16.09.2011 року згідно умов укладеного ТзОВ «Інновіда-Україна» із ТзОВ «Профілакторій» Договору іпотеки від 01.09.2011 року, строк дії іпотечного договору встановленого в п.1 даного договору по терміну виконання грошового зобов'язання ТОВ «Профілакторій» за Договором купівлі-продажу цінних паперів від 22.06.2011 року не продовжувався, а тому, відповідно до ст.17 Закону України «Про іпотеку», строк дії Договору іпотеки від 01.09.2011 року припинився 16.09.2011 року.

Згідно зі ст.16 Закону України «Про іпотеку» у разі обмеження правомочності розпорядження майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку. Якщо будівля (споруда), розташована на земельній ділянці, яка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлю (споруди) їх новий власник набуває права та обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Відповідно до ст.7 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. №161-ХІV до особи, якій перейшло право власності на будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на земельну ділянку. Договір, який передбачає право власності на будівлю або споруду, припиняє договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташована така будівля або споруда.

ТзОВ «Профілакторій» не надано суду доказів щодо переоформлення договору оренди, або оформлення договору суборенди на земельну ділянку на якій знаходиться будівля санаторію-профілакторію по вул.Володимирській,143 площею 17644кв.м.

Таким чином, не внесення змін до 16 вересня 2011 року, а внесення 18.01.2012 року змін до Договору іпотеки від 01.09.2011 року щодо зміни іпотекодержателя з ТОВ «Інновіда-Україна» на ТОВ «Алгоритм» здійснено Сторонами свідомо, з метою формування ТОВ «Алгоритм» незаконного податкового кредиту та для мінімізації податкових зобов'язань в звітному періоді січень 2012 року ТзОВ «Декуріон».

Крім того, суд вказує, що передача ТзОВ «Профілакторій» майна відбувалась на підставі договору іпотеки від 01.09.2011р., оцінка майна під час укладення договору іпотеки не здійснювалась, тобто в бухгалтерському обліку таке майно обліковувалось за залишковою балансовою вартістю.

Оцінку майна було проведено на замовлення ТзОВ «Алгоритм», при укладенні договору купівлі-продажу з ТзОВ «Декуріон», тобто, реалізація майна по оціночній вартості проводилась ТзОВ «Алгоритм», а не ТзОВ «Профілакторій», хоча податкова накладна від 30.01.2012р. за №4, виписана позивачем в адресу ТОВ «Алгоритм» як продавцем майна згідно Договору купівлі-продажу від 30.01.2012р. №ДГ0000001 на загальну суму 13 118 000 грн. на будівля профілакторію А-3 пл. 3097 кв.м, сарай з овочесховищем В-1 площею 177,3 кв.м, трансформаторна підстанція В-1 площею 40,7 кв.м, убиральня на два очка, як підставу виписки містить договір купівлі-продажу, стороною якого фактично позивач не являється і який не укладав та не підписував.

За таких підстав, виписка такої податкової накладної на підставі договору купівлі-продажу, по проведеній оцінці майна іншої юридичною особою, а не по залишковій балансовій вартості є неправомірною і здійснена лише з умовою формування податкового кредиту для ТзОВ «Алгоритм» та декларування податкового зобов'язання ТзОВ «Профілакторій», з умовою несплати податку до бюджету в зв'язку із процедурою ліквідації підприємства.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

З огляду на викладене, суд вважає правомірним висновок податкового органу щодо завищення позивачем своїх податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2012 року на суму 2 154 460грн.

Стосовно правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту березня 2012 року ПДВ в сумі 32 787грн.50коп., суд зазначає наступне:

Підставою для включення до складу податкового кредиту березня 2012 року ПДВ в сумі 32 787грн.50коп. була податкова накладна 27.03.2012р. за №4 за надання послуг на вартість комісійної винагороди згідно Договору про надання послуг від 17.11.2011 року за № У-А-Пр-001/08-11 на загальну суму 196 725грн.

Акт здачі-прийняття робіт №АЛ-0000003 від 27.03.2012р., який надавався позивачем під час перевірки та долучено до матеріалів справи як доказ реальності надання таких послуг, містить дані, що Виконавцем (ТзОВ «Алгоритм») були проведені такі роботи (надані такі послуги) по договору поруки №ПР-ИУ-А-П-001/07-11 від 17.08.2011 року - комісійна винагорода.

Разом з тим, зазначений в акті договір - це договір укладений не між ТзОВ «Профілакторій» та ТзОВ «Алгоритм» (№У-А-Пр-001/08-11), а договір поруки між ТзОВ «Алгоритм» як Поручителем та ТзОВ «Інновіда-Україна» як Кредитором, відповідно такий акт містить суперечні дані щодо сторін його укладення та підстав, а тому не може бути належним доказом, який свідчить про факт надання будь-яких послуг.

Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом, на підставі наданих сторонами доказів, встановлено та підтверджено правомірність висновку податкового органу про факт нереальності вчинення господарських операцій, який в свою чергу не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє формувати дані податкового обліку, незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Враховуючи вищевикладене, ТзОВ «Профілакторій, незважаючи на наявність у нього первинних бухгалтерських документів, не мало право на підставі вказаних документів відображати податкові зобов'язання та формувати податковий кредит.

Щодо нормативного обґрунтування висновків податкового органу, викладеного в акті перевірки суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

При цьому, акт перевірки не може доводити умислу позивача на порушення публічного порядку.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Однак, наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Встановлення факту недійсності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Враховуючи вищевикладене, в ході судового розгляду справи відповідачем доведено порушення ТзОВ «Профілакторій» податкового законодавства, в результаті яких позивачем завищено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 142 079грн. та розмір від'ємного значення ПДВ в сумі 20 407грн., а відтак Ковельська ОДПІ правомірно прийняла податкові повідомлення-рішення від 14.06.2012р. №№ 0000582300, 0000592300, , в зв'язку з чим позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 2, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 08 серпня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук