Постанова № 25840221, 29.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2012 р. (14:56) Справа №2а-8313/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Бордуленко М.Ю., за участю представників сторін

від позивача- не з'явився,

від відповідача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (далі-Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-Відповідач ) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 1 765,80 гривень.

Позовні вимоги ґрунтуються на ст.17, ст.20, ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у встановлені законодавством строки та розмірі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином та надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання з'явилася, про час, день та місце його проведення повідомлений завчасно належним чином - рекомендованою кореспонденцією (а.с.16), позов не визнавала, просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2) зареєстрована як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон № 1058) із відповідними змінами та доповненнями.

Згідно ст. 1 Закону № 1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Стаття 3 Закону № 1058 визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону № 1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п. 4. ст. 17 Закону № 1058, п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1 (далі -Інструкція), платники подають до органу Пенсійного фонду для реєстрації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, розрахунок зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в якому вказується самостійно обчислені суми зобов'язань.

Відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачується ФО-СПД, які обрали особливий спосіб оподаткування, за 2010 рік, відповідач самостійно обчислив суму внесків у розмірі 3 666,60 гривень (а.с.5). З урахуванням часткової сплати боргу, заборгованість, станом на день розгляду справи становить 1 765,80 грн. (а.с.9).

Згідно ч. 6 ст. 17 Закону № 1058, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Стаття 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 (далі - Закон) передбачає, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Всупереч вимогам п.п.6 п.2 ст.17, п.6 ст.20 Закону 1058-IV, п. 5(7) Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в ПФУ, затвердженої ухвалою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України16.01.04р. № 64/8663, відповідач не сплатив обов'язкові платежі по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 765,80 гривень.

02.06.2011 року та 07.10.2011 року на адресу відповідача були направлені вимоги № Ф 1468 та № Ф 1060 про сплату боргу, в розмірі 1765,80 грн. (а.с.8, 10).

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 України страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, щодо безпідставного стягнення з останньої суми заборгованості з тих підстав, що вона не зобов'язана сплачувати страхові внески як пенсіонерка, що працювала по фіксованому податку.

Вимоги про сплату боргу були отримані відповідачем та не оскаржені, отже сума заборгованості є узгодженою та підлягає сплаті.

Проте, станом на дату розгляду справи сума недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 756,80 грн. залишається несплаченою, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.

Абзацом 2 п.2 р.І Закону України від 08.07.2011 р. №2461- IV "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в такій редакції: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 18 Закону № 1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а також не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачено статтями 19, 20 Закону № 1058-IV та розділом 5 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків" на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1).

Порядок, строки подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб і суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, набутий страховий стаж до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах та його форму визначено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, що затверджений постановою Пенсійного фонду України від 05.11.2009 р. № 26-1 (що діяв на час виникнення спірних взаємовідносин).

Так, відповідно до п. 2.2 зазначеного Порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливу систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Згідно з пп.4 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV (в редакції, що діяла на час виникнення спірних взаємовідносин) до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Частиною 1 ст.1 Закону № 1058-IV встановлено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

У відповідності до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 1 ст. 106 Закону № 1058-IVпередбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків, страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Пунктом 8.1 Інструкції № 21-1 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Пунктом 8.2 Інструкції № 21-1 передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

З огляду на несплату відповідачем суми недоїмки, яка підтверджується карткою особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Оскільки позивач є звільненим від сплати судових витрат, вони не підлягають стягненню з відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 29.08.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ч.3 ст. 160 КАСУ постанову складено 03.09.2012р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (95043, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_2) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (95013, АРК, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, 10, р/р 25607010048701 у КРУ ВАТ "Державний ощадний банк України", м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300458) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 765 (одна тисяча сімсот шістдесят п'ять ) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.