Рішення № 25838498, 27.07.2012, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська)

27.07.2012

2/1203/3079/2011

№ 2/1203/683/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

27 липня 2012 року Артемівський районний суд м. Луганська у складі головуючого судді Головіної Т.М., при секретарі: Шклярук О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна, визнання права власності , зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа -ПАТ«Райффайзен банк Аваль», Луганське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»про припинення права власності на частку у спільному майні, стягнення грошової компенсації , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка просить суд визначити її частку у придбаній в кредит під час шлюбу квартирі АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на Ѕ її частки , крім того просить розділити інше спільне майно набуте сторонами під час шлюбу - речі домашнього побуту (меблі, побутові прилади), з яких виділити їй у власність: холодильник «Індезіт», кухонний комбайн, пральну машину «Арістон», газову плиту, телевізор, телевізор плазмовий «Самсунг», пилосос «Томас» , інше майно - виділити відповідачу, посилаючись на, те , що все вказане у позові майно набуте у шлюбі з відповідачем, тому є спільним сумісним і підлягає розділу у відповідності із законом.

Відповідач позов визнав в частині способу розділу переліченого майна , в іншій частині позов не визнав, вважає, що позивачка має право лише на Ѕ частку сплачених у шлюбі за кредит сум - 12307,48 грн., а не на Ѕ частку квартири , звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому , посилаючись на ч.1 п.3 ст. 365 ЦК України , просить право власності позивачки на її частку у квартирі припинити та стягнути з нього вищевказану компенсацію, мотивуючи тим, що будинок обтяжений іпотекою, кредит сплачує він, позивачка кредит не сплачує, мешкає за кордоном, де має чоловіка, повертатись не збирається, спірної квартири не потребує, спільне з позивачкою користування квартирою неможливе через конфліктні між ними відносини.

Представник третьої особи - ПАТ«Райффайзен банк Аваль»у судовому засіданні позов не визнав з тих же мотивів, що і відповідач, проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 не заперечував; представник третьої особи Луганське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»просив ухвалити рішення на розсуд суду.

З пояснень учасників процесу, з показань допитаних у судовому засіданні свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, наданих доказів встановлено наступне:

сторони зареєстрували шлюб 10.10.1998 року, від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5

В період шлюбу сторони набули наступне майно: холодильник «Індезіт», вартістю 1759 грн., кухонний комбайн -583 грн., пральну машину «Арістон»- 1888грн., газову плиту -2000грн., телевізор -973,50грн., телевізор плазмовий «Самсунг»- 7000грн., пилосос «Томас»-3000грн., мікроволнову піч «Самсунг»- 573 грн., кухонний мебельний гарнітур -5000грн. , комп'ютер і монітор LG -6627грн. Наявність, вартість і факт придбання вказаного майна у шлюбі на спільні кошти відповідач не оспорює.

Крім того, у шлюбі сторонами за договором купівлі - продажу від 16.09.2005 року придбана квартира АДРЕСА_1, покупцем в договорі зазначений відповідач ОСОБА_2

З даних техпаспорту від 19.09.2005р. та витягу МКП БТІ про реєстрацію права власності від 19.09.2005р. вбачається, що дана квартира зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2

На придбання даної квартири 16.09.2005 року між відповідачем ОСОБА_2 та АППБ «Аваль», правонаступником якого є ПАТ«Райффайзен банк Аваль»укладено кредитний договір на суму 19500 доларів США, строком до 15.09.2025 року , зі сплатою 12,50% річних . Кредит достроково не погашено.

19.09.2005р. за згодою позивачки спірну квартиру було обтяжено іпотекою, після чого нотаріусом накладено заборону на його відчуження і до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено відповідний реєстраційний запис.

01.11.2005р. між Луганським регіональним управлінням державної спеціалізованої фінансової установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір № 348 про надання часткової компенсації відсоткової ставки за вказаним кредитом.

У вересні 2008 року позивачка виїхала на заробітки до Італії , де перебуває і на теперішній час, строк дії посвідки на її проживання в Італії закінчується 29.07.13р.

З часу виїзду ОСОБА_2 за межі країни, сторони не вели спільного господарства, не мали спільного бюджету, фактично припинили сімейні і шлюбні стосунки, відносини між сторонами на даний час напружені, набули статус конфліктних.

Шлюб розірвано 1 квітня 2011 року в судовому порядку.

За період з 16.09.2005р. по 16.09.08р. сума погашеної заборгованості за кредитом становить 9589,53 доларів США, а за період з 16.09.05р. по 01.11.11р. -18514 доларів США; станом на 16.12.11р. сума заборгованості складає 13410,56 доларів США.

Таким чином встановлено, що із спільних коштів подружжя сплатило 9589,53 доларів США.

Відповідно до ст.60 СК, п.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.63 СКУ подружжя мають рівні права на володіння, користування і розпорядження спільним сумісним майном, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Ст. 65 СК України визначено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Відповідно до ст.68 СКУ розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі.

Відповідно до ст.70 СК України при розподілі спільного сумісного майна частки кожного з подружжя є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно п. 23,24 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та розділ сумісного майна подружжя»від 21.12.2007 року № 11, у склад майна , яке підлягає розділу входить сумісне майно подружжя, яке вони мають на момент розгляду справи і те, що знаходиться у третіх осіб. При розділі майна враховуються також частки подружжя і правовідносини по зобов'язанням, виниклим в інтересах сім»ї.

Згідно ст.ст. 370, 372 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. У разі поділу такого майна, вважається, що частки співвласників є рівними.

Аналізуючи надані сторонами докази і виниклі між ними правовідносини, суд дійшов наступних висновків:

при вирішенні питання про те, які конкретно речі домашнього вжитку необхідно передати однієї із сторін, суд бере до уваги інтереси сторін, а також згоду відповідача на поділ майна по запропонованому позивачкою варіанту, тому вважає за можливе позивачці виділити холодильник «Індезіт», кухонний комбайн, пральну машину «Арістон», газову плиту, телевізор, телевізор плазмовий «Самсунг», пилосос «Томас», а усього на суму 17203грн.., інше майно - мікроволнову піч «Самсунг» , кухонний мебельний гарнітур, комп'ютер і монітор LG на суму 12200грн. - виділити відповідачу. Враховуючи відсутність заперечень щодо способу розділу майна, запропонованого позивачкою, суд вважає за можливе не стягувати вартісну різницю цього майна з позивачки.

Щодо вимог позивачки ОСОБА_2 про визначення її частки на квартиру та визнання за нею права власності суд виходить з наступного:

дружина і чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов'язки на сумісно набуте у шлюбі майно. Загальною сумісною власністю подружжя є і будинок, який придбано в кредит в інтересах сім»ї.

Таким чином, у результаті придбання подружжям нерухомості в кредит, боргові зобов'язання перед банком -кредитором несуть і чоловік, і дружина, а не тільки той із подружжя, ким укладено кредитний договір.

Як було встановлено у судовому засіданні, і що не заперечував відповідач, спірна квартира була придбана ним в інтересах сім»ї в кредит, тобто є об'єктом спільної сумісної власності , право на який у сторін виникло 16.09.05р. -часу укладення договору купівлі-пролажу .

Тобто, зобов'язання платити заборгованість за кредитом може бути покладено і на позивачку.

Також встановлено, що 19.09.05р. за нотаріально посвідченою згодою позивачки квартира була передана в іпотеку.

Це означає , що до повного погашення кредиту спірна квартира буде знаходитися під заставою у банку і у разі неплатоспроможності боржника, банк має право звернути стягнення на заставлене майно для погашення заборгованості по кредиту.

Разом з тим, вирішуючи даний спір суд виходить з того, що положення договору іпотеки про те, що іпотекодавець ОСОБА_2 не має права розпорядження квартирою без згоди іпотекодержателя до сплинення строку дії іпотеки , не означає, що у судовому порядку неможна розділити спільне сумісне майно подружжя шляхом визнання права власності на нього , оскільки право володіння і користування майном не заборонено, а розділ майна подружжя не є розпорядження ним. Інших підстав, передбачених СК України, через які б суд повинен був відмовити позивачці у її вимогах щодо визнання права власності на квартиру, відповідач суду не довів і судом такі обставини не встановлені.

Позов ОСОБА_2 обґрунтований, підлягає задоволенню.

Щодо зустрічних вимог відповідача ОСОБА_2 про припинення права власності позивачки на її частку у квартирі та стягнення з нього компенсації Ѕ частки виплачених у шлюбі за кредит сум, дані вимоги не підлягають задоволенню , виходячи з наступного:

принцип непорушності права власності закріплено ст. 321 ЦК України.

Статтею 365 ЦК України встановлений вичерпний перелік підстав припинення права особи на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, який розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому, таке припинення можливе лише в тому разі , коли воно не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї і попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідач просить припинити право власності позивачки на її частку, посилаючись на неможливість спільного володіння і користування майном - ч.1 п.3ст. 365 ЦК України, вказуючи на напружені стосунки, конфлікти, провокатором яких є позивачка.

У судовому засіданні дійсно було встановлено існування між сторонами неприязних стосунків. Разом з тим, встановлено також, що спірна квартира має три житлові кімнати, частка позивачки є значною, сумісне користування квартирою можливе, позивачка збирається повернутися в країну, іншого житла не має - квартира є єдиним місцем проживання її та неповнолітньої дитини, припинення права на частку значно порушить їх інтереси, що заслуговує на увагу.

Відповідач ОСОБА_2 у своєму зустрічному позові не довів суду обставин, що припинення права власності позивачки не завдасть істотної шкоди їй та неповнолітній дитині , неможливість спільного проживання внаслідок напружених та конфліктних відносин не позбавляє можливості спільного володіння та користування спірною квартирою, враховуючи можливість встановлення порядку користування нею.

Позивачем ОСОБА_2 за зустрічним позовом внесено на депозит суду 12 307,48 (квитанція №к7/В/26 від 11.06.2012р.). Оскільки дана сума внесена на забезпечення позову на випадок його задоволення, при відмові в позовних вимогах дану суму слід позивачу повернути.

На підставі викладеного ст. ст. 16, 321,365 ЦК України, ст..60, 61, 63,65,68- 71СК України, ЗУ «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна, визнання права власності задовольнити.

Розділити майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, виділивши у власність ОСОБА_1: холодильник «Індезіт», вартістю 1759 грн., кухонний комбайн -583 грн., пральну машину «Арістон»- 1888грн., газову плиту -2000грн., телевізор -973,50грн., телевізор плазмовий «Самсунг»- 7000грн., пилосос «Томас»-3000грн, а усього на суму 17203грн.;

відповідачу ОСОБА_2 виділити у власність : мікроволнову піч «Самсунг»- 573 грн., кухонний мебельний гарнітур -5000грн. , комп'ютер і монітор LG -6627грн., а усього на суму 12200грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку у квартирі АДРЕСА_1, як надбану у шлюбі з ОСОБА_2.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку у спільному майні, стягнення грошової компенсації - відмовити за необґрунтованістю.

Повернути ОСОБА_2 внесені ним грошові кошти у розмірі 12 307,48 грн. згідно квитанції ПАТ КБ «Надра» №к7/В/26 від 11.06.2012р, отримувач ТУ ДСА в Луганській області, код отримувача 26297948.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду виготовлений 30 липня 2012 року.

Суддя: Головіна Т.М