Справа 0813/816/2012
Р І Ш Е Н НЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2012 року смт Куйбишеве
Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Скляра С.Ю.,
при секретарі судового засідання Романько О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Придонецьке»(далі -ТОВ «Придонецьке») до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -
В С Т А Н О В И В :
18 липня 2012 року ТОВ «Придонецьке»звернулось до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 21976 грн. 51 коп., які товариство помилково, до моменту укладення з відповідачем договору оренди земельної ділянки, сплатило впродовж 2008-2010 років. Оскільки договір оренди земельної ділянки між сторонами укладено не було, то позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення певної суми грошових коштів безпідставно виплаченої в рахунок орендної плати. В добровільному порядку відповідач ОСОБА_1 не повернула грошові кошти, у зв'язку з чим ТОВ «Придонецьке»вимушене було звернутися до суду з даним позовом.
Представник позивача у відповідній письмовій заяві, поданій до суду, вказав про те, що ТОВ «Придонецьке»підтримує заявлені вимоги по тих підставах, які були викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник у письмовій заяві повідомили судові про те, що позов ними не визнається, оскільки на час розгляду справи майно, яке було отримано від ТОВ «Придонецьке», в натурі відсутнє. Крім того, між сторонами виникли відносини з приводу оренди земельної ділянки, належної відповідачу, а тому за її користування за період 2008-2010 рр. товариство сплатило орендодавцю відповідну орендну плату. Одночасно позивачем ОСОБА_1 та її представником порушено питання про застосування наслідків пропуску строків позовної давності щодо вимог ТОВ «Придонецьке»про стягнення безпідставно виплаченої орендної плати за період з 01 січня 2008 року по 24 лютого 2009 року.
Особи, які повинні брати участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, судові подали заяви з проханням слухати справу без їх участі.
Виходячи з наведеного, а також положень статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності сторін та їх представників.
У відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, з'ясувавши позиції сторін у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи дані та докази, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Державного акту про право приватної власності на землю від 27 листопада 2002 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 18,81 га, розташованої на території Шевченківської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області. За період 2002-2008 рр. земельна ділянка ОСОБА_1 знаходилась в оренді ТОВ «Придонецьке». По закінченню строку дії договору сторони мали намір продовжити орендні відносини, у зв'язку з чим підписали договір оренди земельної ділянки ще на п'ять років, проте державної реєстрації договору не відбулося.
Діючим законодавством визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України (далі -ЦК України), Законом України «Про оренду землі», тощо.
Так, відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.
Статтями 14, 18 і 20 Закону України «Про оренду землі»визначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.
Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч.4 ст.15 Закону України «Про оренду землі»є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю державної реєстрації договір не є укладеним. В той же час, відповідно до змісту ст.215 ЦК України та роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України в п.8 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06 листопада 2009 року №9, недійсним може бути визнано лише укладений договір. В разі, якщо на виконання юридично ще не укладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (стст.1212-1215 ЦК України).
Твердження відповідача ОСОБА_1 та її представника про те, що між сторонами виникли відносини з приводу оренди земельної ділянки, належної відповідачу, а тому за її користування за період 2008-2010 рр. товариство сплатило орендодавцю відповідну орендну плату, на думку суду, є необґрунтованими, оскільки договір оренди землі не набув чинності, а у сторін не виникли права та обов'язки орендодавця і орендаря відповідно.
Як вже зазначалося вище, договір оренди земельної ділянки, підписаний сторонами у 2008 році, відповідну державну реєстрацію не пройшов. З цього приводу слід зазначити, що жодна із сторін не надала до матеріалів справи свого примірника підписаного договору оренди земельної ділянки, в тому числі схеми земельної ділянки, її кадастрового плану, акту визначення меж земельної ділянки в натурі та акту приймання-передачі об'єкта оренди.
Факт користування ТОВ «Придонецьке»у 2009-2010 рр. земельною ділянкою, належною ОСОБА_1, матеріалами справи не підтверджений та позивачем не визнавався.
Заочним рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 27 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 13 серпня 2012 року, задоволено позов прокурора в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Придонецьке»про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. При цьому, за змістом судових рішень вбачається, що факт самовільного зайняття земельної ділянки був заактований у серпні 2011 року.
Факт отримання орендної плати за 2008-2010 рр. відповідачем ОСОБА_1 визнаний, підтверджується відомостями про виплату орендної плати і видачу натуроплати, а також відповідними записами у пайовій книжці на ім'я ОСОБА_1.
Так, ТОВ «Придонецьке»передчасно за неукладеним договором передано відповідачу ОСОБА_1 в рахунок орендної плати за 2008 рік -грошові кошти у сумі 1936 грн., 200 кг муки, 5000 кг зерна, 200 кг соняшника, а всього на суму 5066 грн., за 2009 рік -грошові кошти у сумі 1920 грн., 200 кг муки, 5000 кг зерна, 200 кг соняшника, а всього на суму 5066 грн., і за 2010 рік -грошові кошти у сумі 1920 грн., 200 кг муки, 5000 кг зерна, 200 кг соняшника, а всього на суму 5066 грн..
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні тощо (пункт 3 частини третьої статті 1212 ЦК України).
Відповідач ОСОБА_1 у письмовій заяві повідомила судові про те, що майно, яке було отримано від ТОВ «Придонецьке», в натурі відсутнє.
Статтею 1213 ЦК України визначено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
На переконання суду, встановлені обставин справи свідчить про те, що ТОВ «Придонецьке»за відсутності доказів на підтвердження факту користування товариством за період 2008-2010 рр. земельною ділянкою, належною ОСОБА_1, передчасно за неукладеним договором передано відповідачу орендну плату за 2008-2010 рр. на загальну суму 15198 грн., а не на суму 21976 грн. 51 коп., яка зазначена у позові, проте не підтверджена належними письмовими доказами. В подальшому договір оренди не був укладений, оскільки власник земельної ділянки відмовилась від орендних відносин, а тому ОСОБА_1 на підставі стст.1212,1213 ЦК України зобов'язана повернути орендну плату як майно, набуте нею без достатньої правової підстави.
Посилаючись на те, що ТОВ «Придонецьке»пропущено строки звернення до суду для вирішення даного спору щодо вимог про стягнення безпідставно виплаченої орендної плати за період з 01 січня 2008 року по 24 лютого 2009 року, відповідач ОСОБА_1 прохала застосувати наслідки пропуску строків позовної давності.
Як передбачено ст.256 ЦК України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.1 ст.261, ч.ч.3,4,5 ст.267 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Встановлено, що ТОВ «Придонецьке»звернулось до суду з даним позовом у липні 2012 року, проте ним заявлено вимоги про стягнення грошових коштів в рахунок безпідставно виплаченої орендної плати за період з 01 січня 2008 року по 24 лютого 2009 року.
Відомості про виплату орендної плати і видачу натуроплати за 2008-2010 рр. не містять даних про дату виплати орендної плати ОСОБА_1. Разом з тим, згідно записів у пайовій книжці на ім'я ОСОБА_1 виплата орендної плати за 2008 рік розпочата 26 лютого 2008 року і закінчена 05 листопада 2008 року, за 2009 рік -з 24 лютого 2009 року по 05 жовтня 2009 року. Товариству було відомо про виплату орендної плати, починаючи з 26 лютого 2008 року, без достатньої правової підстави, оскільки її передача здійснена передчасно за неукладеним договором оренди землі.
За матеріалами справи вбачається, що ТОВ «Придонецьке»передано відповідачу ОСОБА_1 в рахунок орендної плати за період з 01 січня 2008 року по 24 лютого 2009 року грошові кошти у сумі 3606 грн. 40 коп., 400 кг муки, 5000 кг зерна, 200 кг соняшника, а всього на суму 6976 грн. 40 коп..
Позивачем не заявлено клопотання щодо поновлення та визнання поважними причини пропуску строків позовної давності. Виходячи з матеріалів справи, суд не вбачає наявності поважних причин пропуску ТОВ «Придонецьке»строків позовної давності.
За таких обставин суд вважає, що в задоволені позову ТОВ «Придонецьке»до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в рахунок безпідставно виплаченої орендної плати за період з 01 січня 2008 року по 24 лютого 2009 року слід відмовити.
Враховуючи те, що позов ТОВ «Придонецьке»задоволено частково, суд, згідно положень ст.88 ЦПК України, присуджує позивачу з відповідача ОСОБА_1 судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме, в розмірі 88 грн. 22 коп., входячи з розрахунку:
8221 грн. 60 коп. (розмір задоволених позовних вимог) * 219 грн. 78 коп. (сума сплаченого судового збору) / 21976 грн. 51 коп. (сума заявлених позовних вимог) = 88 грн. 22 коп.;
На підставі викладеного, керуючись стст.256,257,261,267,1212,1213 ЦК України, стст.14,18,20 Закону України «Про оренду землі», стст.10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Придонецьке», - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Придонецьке» (юридична адреса: 71031 Запорізька область, Куйбишевський район, с.Шевченківське, вул.Шевченка, 24, код ЄДРПОУ 00853286, розрахунковий рахунок №2600930547901 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро»м.Дніпропетровськ, МФО банку 305749) в рахунок безпідставно виплаченої орендної плати за період з 25 лютого 2009 року по 31 грудня 2010 року грошові кошти в сумі 8221 (восьми тисяч двохсот двадцяти однієї) гривні 60 (шістдесяти) копійок, сплачений судовий збір в сумі 88 (вісімдесяти восьми) гривень 22 (двадцяти двох) копійок, а всього грошових коштів в сумі 8309 (восьми тисяч трьохсот дев'яти) гривень 82 (вісімдесяти двох) копійок.
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Придонецьке»в іншій частині, - відмовити.
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції -Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: С.Ю.Скляр
Судове рішення № 25836920, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області) було прийнято 28.08.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 0813/816/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: