Постанова № 258360, 13.11.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.06 р. Справа № 38/426

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Авдіївського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття м. Авдіївка Донецької області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбытуслуги”м. Авдіївка Донецької області

про стягнення 121грн.56коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Самоходова В.Г. нач. відділу взаємодії з роботодавцями за дов. № 1944 від 10.11.2006р.

від відповідача: Плуталов О.О. засновник, паспорт

Суть справи:

Позивач, Авдіївський міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття м. Авдіївка Донецької області звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбытуслуги” м. Авдіївка Донецької області про стягнення простроченої заборгованості з страхових внесків у сумі 115грн.08коп. та пені в сумі 6грн.18коп, а всього у сумі 121грн.56коп.

У зв’язку з набуттям чинності з 01.11.2005р. Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-1У від 06.10.2005р., яким пункти 6 та 7 розділу У11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружного адміністративного суду позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, розглядаються господарським судом в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, 06.11.2006р. судом було відкрито провадження в адміністративній справі № 38/426, оскільки у спірних правовідносинах виконавча дирекція Фонду соціального страхування, його робочі органи, виступають як суб’єкти владних повноважень у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та відповідають вимогам, передбаченим ст. 3 КАС України.

Позивач у попередньому судовому засіданні 13.11.2006р. надав суду листа від 10.11.2006р. № 1942, в якому повідомив банківські реквізити відповідача. Лист судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у попереднє судове засідання з’явився та надав суду відзив на позовну заяву від 13.11.2006р., в якому позовні вимоги визнає у повному обсязі. Відзив на позов судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Судом складений протокол судового засідання згідно вимог ст. 45 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Комбытуслуги” м. Авдіївка Донецької області (далі –відповідач) з 01.10.1997р. зареєстроване у Авдіївському міському центрі зайнятості-робочому органі виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м. Авдіївка Донецької області ( далі –позивач) як платник страхових внесків до Фонду за реєстраційним номером 50300090.

Позивачем була здійснена перевірка відповідача за період з 01.10.2000р. по 31.08.2001р., внаслідок якої встановлено ряд порушень законодавства щодо несвоєчасної сплати страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі –Фонд).

На підставі перевірки складено акт від 14.09.2001р. № 28, яким встановлено, що відповідач має прострочену заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 28грн.20коп. та нарахована пеня у сумі 1грн.87коп. Акт відповідачем підписаний без зауважень та заперечень. Відповідач не сплатив позивачу вказану заборгованість та пеню.

07.05.2002 р. позивачем знов проведена перевірка підприємства відповідача, але за період з 01.09.2001р. по 30.04.2002р., внаслідок якої встановлено теж порушення законодавства щодо несвоєчасної сплати страхових внесків до Фонду.

На підставі вказаної перевірки складено акт від 07.05.2002р. № 13, яким встановлено, що відповідач має прострочену заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 86грн.88 коп. та нарахована пеня у сумі 4грн.61коп.

Оскільки відповідач не перерахував позивачу за актом перевірки № 28 від 14.09.2001р. заборгованість у сумі 30грн.07коп. ( із яких: 28грн.20коп, недоїмка у сумі 1грн.87коп. пеня) тому, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 121грн.56коп. Акт відповідачем підписаний без зауважень та заперечень.

06.09.2006р. № 1 позивач надіслав на адресу відповідача претензію, в якій просив відповідача у добровільному порядку сплатити йому недоїмку у сумі 115грн.08коп та пеню у розмірі 6грн.48коп., а всього 121грн.56коп.

Відповідач претензію залишив без розгляду.

Оскільки відповідачем до теперішнього часу не погашена заборгованість у сумі 121грн.56коп., тому позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на акти перевірки №28 від 14.09.2001р., від 07.05.2002р. № 13, додаток до акту перевірки № 13, претензію від 06.09.2006р. № 1, лист від 10.11.2006р. № 1942, витяги з наказів від 13.04.2006р. № 109-к, від 26.04.1991р. № 60-к, повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків, правоустановчі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву від 13.11.2006р., правоустановчі документи тощо.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні відповідно ч. 1 ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України “Про судоустрій” суд здійснює правосуддя відповідно до принципу верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України і законами. Відповідно до частини 1 ст. 6 цього самого Закону всім суб’єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до частини 3 ст. 6 цього Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб’єкти владних повноважень у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України “Про зайнятість населення” та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України ( ч. 1 ст. 3 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. № 1533-Ш).

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (далі –Закон), тому судом при розгляді справи застосовані норми відповідного Закону, оскільки суд не має права самостійно змінювати підставу або предмет позову.

В силу ст. 8 Закону, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. При цьому, Фонд є цільовим централізованим страховим, некомерційною самоврядною організацією.

Відповідно до ч. 3 вказаної норми, діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Законом України “Про зайнятість населення”, Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та статутом Фонду, який затверджується правлінням Фонду.

Разом з тим, згідно п.2 ст.10 Закону, управління Фондом здійснюють правління Фонду та виконавча дирекція Фонду, а в силу ч. 1 ст. 12 Закону, виконавча дирекція як виконавчий орган правління забезпечує виконання рішень правління. При цьому, функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, які є робочими органами виконавчої дирекції Фонду виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, які є робочими органами виконавчої дирекції Фонду.

Частиною 2 ст. 12 Закону визначені повноваження робочих органів виконавчої дирекції Фонду, до яких, зокрема належать: проведення збору страхових внесків (п.2); контроль правильності нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття ( п.5); представництво інтересів Фонду в судових та інших органах (п.6).

З набуттям чинності Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” всі роботодавці (підприємства, установи та фізичні особи, які використовують найману працю) повинні сплачувати внески до відповідних цільових страхових фондів за найманих працівників у порядку і розмірах, передбачених цим Законом. Обов’язковість сплати страхових внесків на випадок безробіття для роботодавців встановлена пп.2 п.2 ст. 35 Закону, відповідальність за несвоєчасність та неповноту сплати страхових внесків передбачено ст. 38 цього Закону.

Відповідно ч.2 ст. 38 Закону, не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідач не виконував покладені на нього вказаним Законом обов’язки по сплаті страхових внесків, а отже зобов’язаний нести передбачену відповідальність по сплаті недоїмки та пені.

Суд приймає до уваги визнання позову відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно вимог ч. 4 ст. 94 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст.ст.17, 48, 69, 71, 87, 89, 94, 110-112, п. 4 ст. 121, 160, 162, 163, пунктів 2-1, 6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Авдіївського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття м. Авдіївка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбытуслуги” м. Авдіївка Донецької області про стягнення простроченої заборгованості з страхових внесків у сумі 115грн.08коп та пені в сумі 6грн.48коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбытуслуги” (86065, Донецька область, м. Авдіївка, вул.. Ммолодіжна, 17, кв. 1, р/р 26006073880000, МФО 334594, ЄДРПОУ 23349432) на користь Авдіївського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття м. Авдіївка Донецької області заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 115грн.08коп. та пеню у сумі 6грн.48коп. (86065, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Комунальна, 4, р./р 37174301900014 код бюджетної класифікації 50040100 недоїмку у сумі 115грн.08коп, р/р 37170305900014 код бюджетної класифікації 50040500 пеню у розмірі 6грн.48коп, в УДК Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 22028482).

Текст постанови оголошений у судовому засіданні 13.11.2006р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Радіонова О.О.

Надруковано 3 примірників:

1 –до справи

2 –сторонам у справі