Рішення № 25824974, 23.08.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А

________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2012 р. Справа № 5019/1145/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Сервіс" (далі – ТОВ "Браво Сервіс") до товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" (далі – ТОВ "АРГО-Р") про стягнення заборгованості в сумі 11 093 грн. 51 коп.,

за участю представників:

позивача: не з’явився,

відповідача: не з’явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2012 року ТОВ "Браво Сервіс" звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору постачання № 50-000057, укладеного 19 березня 2010 року між позивачем та ТОВ "АРГО-Р", останньому згідно видаткових накладних була передана у власність молочна продукція на загальну суму 7 669 грн. 11 коп. Оскільки відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов’язання по оплаті вартості поставленого йому товару не виконав, позивач, посилаючись на статті 526, 530, 610, 612, 626, 629, 631, 712 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), статті 173, 193, 216-218 Господарського кодексу України (далі – ГК України), просив суд стягнути з ТОВ "АРГО-Р" вищезазначену суму боргу, а також 603 грн. 23 коп. пені, 1 533 грн. 82 коп. штрафу, 861 грн. 24 коп. інфляційних втрат та три проценти річних у розмірі 426 грн. 11 коп., нараховані у зв’язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 10 липня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/1145/12, розгляд якої було призначено на 26 липня 2012 року.

Ухвалою суду від 26 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 9 серпня 2012 року.

Ухвалою від 9 серпня 2012 року розгляд справи відкладено на 23 серпня 2012 року.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, призначені на 26 липня 2012 року, 9 серпня 2012 року та 23 серпня 2012 року, проте надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач також не забезпечив явку свого повноважного представника у призначені судові засідання, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а саме: 33001, місто Рівне, вулиця Дворецька, будинок 93. Факт отримання ТОВ “АРГО-Р“ вищезазначених ухвал підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с. 26, 30, 38).

Отже, за змістом вищезазначеної норми ТОВ "АРГО-Р" завчасно та належним чином було повідомлене про місце, дату та час судових засідань, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2010 року між ТОВ "Браво Сервіс" та ТОВ "АРГО-Р" був укладений договір № 50-000057, за умовами якого позивач взяв на себе обов’язок передавати у власність відповідачу оптові партії товару, а відповідач, у свою чергу, – приймати товар і оплачувати його в порядку, визначеному цим договором (а.с. 10-11).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб’єктів господарювання.

Пунктами 1.2-1.3 вказаної угоди передбачено, що найменування товару – ковбасні та м’ясні вироби в асортименті. Можливе постачання інших продуктів харчування. Товар за даним договором постачається партіями, розмір яких визначається в кожному конкретному випадку відповідно до замовлення покупця. Кількість, асортимент і ціна товару узгоджується додатково і вказуються в накладних на постачання товару, які є невід’ємною частиною договору.

Загальна кількість та вартість товару, який постачається за даним договором, встановлюється виходячи з накладних на постачання товару, оформлених на виконання даного договору (пункт 1.5 договору).

За умовами пункту 2.3 договору зобов’язання постачальника по постачанню партії товару вважаються виконаними з моменту передачі товару представнику покупця. Передача товару провадиться за згодою сторін або на складі покупця, або на складі постачальника.

Згідно з пунктом 2.4 договору днем постачання партії товару є день виконання постачальником зобов’язань по постачанню, визначений відповідно до пункту 2.3 цього договору і зафіксований у накладній на постачання товару, один примірник якої, підписаний покупцем і скріплений його печаткою. Підписання накладної свідчить про приймання партії товару в кількості, асортименті і за ціною, вказаними в ній.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач поставив відповідачу молочну продукцію, що підтверджується наданими ТОВ "Браво Сервіс" видатковими накладними: від 12 червня 2010 року № БР-0009130 на суму 2 089 грн. 56 коп., від 19 червня 2010 року № БР-0009665 на суму 3 610 грн. 50 коп. та від 26 червня 2010 року № БР-0010245 на суму 1 968 грн. 96 коп. (а.с. 12-14).

Відтак, судом встановлено, що позивач поставив ТОВ “АРГО-Р“ продукцію загальною вартістю 7 669 грн. 02 коп.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором від 19 березня 2010 року № 50-000057 свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару є підписання їм накладної на кількість товару, що постачається по кожній партії товару.

У пункті 4.3 договору сторони погодили, що 100% ціни (з урахуванням ПДВ) відповідної партії товару покупець сплачує протягом 21 календарних днів з моменту постачання.

Проте всупереч умовам договору ТОВ "АРГО-Р" взятий на себе обов’язок по оплаті вартості даного товару у встановлений строк не виконало, заборгувавши таким чином ТОВ "Браво Сервіс" 7 669 грн. 02 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зі змісту позовної заяви ТОВ "Браво Сервіс" вбачається, що останнє просило суд стягнути з відповідача 7 669 грн. 11 коп. основного боргу. Проте при дослідженні матеріалів справи встановлено, що сума основного боргу відповідача за договором від 19 березня 2010 року № 50-000057, за обрахунком суду, складає 7 669 грн. 02 коп. Оскільки дана сума підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ "АРГО-Р" на користь ТОВ "Браво Сервіс" 7 669 грн. 02 коп. основного боргу.

Враховуючи викладене, вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов’язку щодо своєчасної оплати вартості поставленого йому товару, позивач просив суд стягнути з ТОВ "АРГО-Р" 603 грн. 23 коп. пені, нарахованої на суму основного боргу за період з 3 липня 2010 року по 17 січня 2011 року, з яких: 36 грн. 01 коп. – пеня, нарахована по видатковій накладній від 12 червня 2010 року № БР-0009130 в період з 3 липня 2010 року по 9 серпня 2010 року на суму основного боргу в розмірі 2 089 грн. 56 коп.; 129 грн. 55 коп. – пеня, нарахована по видатковій накладній від 12 червня 2010 року № БР-0009130 в період з 10 серпня 2010 року по 3 січня 2011 року на суму основного боргу в розмірі 2 089 грн. 56 коп.; 50 грн. 45 коп. – пеня, нарахована по видатковій накладній від 19 червня 2010 року № БР-0009665 в період з 10 липня 2010 року по 9 серпня 2010 року на суму основного боргу в розмірі 3 610 грн. 50 коп.; 234 грн. 58 коп. – пеня, нарахована по видатковій накладній від 19 червня 2010 року № БР-0009665 в період з 10 серпня 2010 року по 10 січня 2011 року на суму основного боргу в розмірі 3 610 грн. 50 коп.; 21 грн. 10 коп. – пеня, нарахована по видатковій накладній від 26 червня 2010 року № БР-0010245 в період з 17 липня 2010 року по 9 серпня 2010 року на суму основного боргу в розмірі 1 968 грн. 96 коп.; 133 грн. 78 коп. – пеня, нарахована по видатковій накладній від 26 червня 2010 року № БР-0010245 в період з 10 серпня 2010 року по 17 січня 2011 року на суму основного боргу в розмірі 1 968 грн. 96 коп.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов’язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов’язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Суб’єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за прострочення оплати товару, який постачається за даним договором (за винятком прострочення сплати авансу) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми неперерахованих чи недоперерахованих грошових коштів за кожний день прострочення.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої ТОВ "Браво Сервіс", відповідає вищезазначеним нормам законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача 603 грн. 43 коп. пені підлягає повному задоволенню.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просив суд стягнути з останнього штраф у розмірі 1 533 грн. 82 коп.

За частиною 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 230 ГК України згідно з якою під штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування грошовими чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 вищезазначеної статті).

У пункті 5.3 договору сторони погодили, що якщо прострочення оплати товару, який постачається за даним договором (за винятком прострочення сплати авансу), буде продовжуватися більше 20 календарних днів, покупець зобов’язується, крім пені (п. 5.2), сплатити штраф у розмірі 20% від суми неперерахованих чи недоперерахованих грошових коштів.

Оскільки під час розгляду даної справи було встановлено, що розмір основного боргу ТОВ "АРГО-Р" за даним договором становить 7 669 грн. 02 коп., суд дійшов висновку про те, що позовна вимога ТОВ "Браво Сервіс" про стягнення з відповідача 1 533 грн. 82 коп. штрафу підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 533 грн. 80 коп.

Також на підставі статті 625 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 426 грн. 11 коп., нараховані за період з 3 липня 2010 року по 23 травня 2012 року на суму основного боргу в розмірі 7 669 грн. 11 коп., та 861 грн. 24 коп. інфляційних втрат, нарахованих на вказану суму боргу за період з липня 2010 року по квітень 2012 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений до стягнення розмір вищезазначених сум відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить положенням договору та не перевищує розрахованого судом розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу в розмірі 7 669 грн. 02 коп. за вказані періоди, дана позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" (33001, місто Рівне, вулиця Дворецька, будинок 93, ідентифікаційний код: 31299420) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Сервіс" (04060, місто Київ, вулиця Максима Берлінського, будинок 8, ідентифікаційний код: 33308143) 7 669 (сім тисяч шістсот шістдесят дев’ять) грн. 02 коп. основного боргу, 603 (шістсот три) грн. 23 коп. пені, 1 533 (одну тисячу п’ятсот тридцять три) грн. 80 коп. штрафу, 861 (вісімсот шістдесят одну) грн. 24 коп. інфляційних втрат, три проценти річних у розмірі 426 (чотириста двадцять шість) грн. 11 коп., а також 1609 (одну тисячу шістсот дев’ять) грн. 48 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28 серпня 2012 року

Суддя Є.В. Павленко