Рішення № 25824762, 28.08.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.08.12 Справа № 24/5014/1847/2012

За позовом Приватного підприємства "Баобаб-Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Донбас-Пром", м. Луганськ

про стягнення 178848 грн. 00 коп.

Суддя Рябцева О.В.

в присутності представників сторін:

від позивача -Денисенко І.Л. -предст. за дов. від 22.06.2012 № б/н;

від відповідача -не прибув.

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача в порядку ст. 1212 ЦК України грошових коштів в розмірі 178848 грн. 00 коп.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що 23.11.2011 між сторонами у справі укладено договір поставки від 23.11.2011 № 218/8, за умовами якого поставка товару, загальна кількість та вартість товару встановлюються додатковими угодами, які є невід'ємними частинами договору. Оплата за товар здійснюється на умовах 100% передплати вартості товару. Додаткові угоди сторонами не укладались. Позивач помилково сплатив передплату в розмірі 178848 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 29.11.2011 № 170. На час здійснення передплати сторони не досягли усіх істотних умов договору поставки (не визначено найменування продукції, її кількість, ціна та загальна вартість і т.і.), що юридично визначає такий договір неукладеним. Згідно ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), тому позивач просить стягнути з відповідача в порядку ст. 1212 ЦК України безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 178848 грн. 00 коп.

Відповідач, не заперечуючи проти доводів позивача щодо неукладення додаткових угод до договору про визначення асортименту, кількості і ціни кожної партії, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не надав доказів про ухилення відповідача від укладання такої угоди, відповідач не отримував від позивача повідомлення про втрату інтересу до угоди і не вимагав повернення передплати. За умовами підписаного договору сторони не домовлялись про повернення передплати. Відповідач не заперечує проти укладення додаткової угоди на даний момент. Дані заперечення підписані представником відповідача Ходошем В.Ю., який на підтвердження своїх повноважень надав незасвідчену довіреність.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти наданих суду заперечень відповідача, зазначаючи, що відповідач тривалий час уникав будь-якого спілкування. Зокрема, позивач звертався до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача передплати за договором від 23.11.2011 з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат, всього 195275 грн. 06 коп. У справі № 19/5014/1343/2012 було проведено 4 судових засідання, на жодне з них представник відповідача не з'явився. Відповідачу 23.02.2012 направлено лист-вимогу про повернення перерахованих коштів, проте даний лист повернувся з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає". Враховуючи, що відповідач тривалий час уникав спілкування, його представник двічі не з'явився в судове засідання по даній справі, просить задоволити позов.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Між сторонами у справі підписано договір поставки від 23.11.2011 № 218/8.

Згідно п. 1.1. договору постачальник (відповідач) зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець (позивач) прийняти та своєчасно оплатити вугільну продукцію (надалі товар), згідно з умовами діючого договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що товар постачається постачальником на умовах, вказаних в додаткових угодах, що є невід'ємними частинами до договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна кількість товару дорівнює сумі всіх партій товару, вказаних у додаткових угодах, які є невід'ємними частинами договору.

Пункт 4.1. договору передбачає, що вартість товару встановлюється у додаткових угодах до діючого договору, які є невід'ємними частинами договору. Зміна вартості товару відображається у додаткових угодах.

Згідно п. 5.1. договору покупець сплачує 100% передплату вартості товару.

Однак додаткові угоди, передбачені пунктами 3.1., 4.1. договору, сторонами укладені не були.

23.11.2011 позивач одержав рахунок-фактуру № СФ-0000934 на суму 178848 грн. 00 коп. на оплату вугілля марки АКО 25-100 мм. в кількості 138 тон, хоча поставка даного товару не була узгоджена сторонами.

Платіжним дорученням від 29.11.2011 № 710 позивач перерахував відповідачу вказану суму.

23.02.2012 позивач звернувся з листом-вимогою про повернення перерахованої суми, оскільки постачальник не поставив вугілля. Лист повернувся з відміткою пошти про відсутність адресата.

Позивач звертався до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ТОВ "Енерго-Донбас-Пром" грошових коштів в сумі 195275 грн. 06 коп., у зв'язку з чим було порушено провадження у справі № 19/5014/1343/2012. У зв'язку з відмовою позивача від позову, провадження у справі було припинено за п. 4 ст. 80 ГПК України. В ухвалі від 11.07.2012 № 19/5014/1343/2012 про припинення провадження у справі не зазначено підстав позову. Із позовної заяви в цій справі вбачається, що вимоги обґрунтовувались невиконанням відповідачем зобов'язань по поставці товару за договором від 23.11.2011 № 218/8.

Враховуючи, що фактично сторони не дійшли згоди щодо предмету договору, позивач вважає договір неукладеним і просить стягнути безпідставно одержані кошти з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України.

Статтею 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Сторони при підписанні договору не визначили асортимент, кількість, ціну товару за поставками, тобто не дійшли згоди щодо предмету договору. Додаткові угоди до договору не укладались. Вказані обставини не спростовані відповідачем.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Доводи відповідача про відсутність підстав для повернення передплати, оскільки це не передбачено договором та позивач не пред'являв відповідної вимоги, є юридично непереконливими, матеріалами справи підтверджено, що позивач вживав заходів до повернення спірної суми, у тому числі шляхом направлення вимоги відповідачу. Позовна вимога про повернення коштів обґрунтована не умовами договору, а ст. 1212 ЦК України.

За таких обставин, вимога про стягнення грошових коштів в розмірі 178848 грн. 00 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в сумі 3576 грн. 96 коп.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Донбас-Пром", м. Луганськ, вул. Оборонна, 101 К, ідентифікаційний код 37178302 на користь Приватного підприємства "Баобаб-Україна", м. Київ, вул. Зодчих, 34, ідентифікаційний код 36702870 грошові кошти в розмірі 178848 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 3576 грн. 96 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Повне рішення складено і підписано - 03.09.2012.

Суддя О.В.Рябцева