Ухвала суду № 25823671, 30.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

30 серпня 2012 року м. Київ№ 2а-10926/12/2670Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Огурцова О.П., при секретарі судового засідання Покотило М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантель"доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання дій протиправнимиза участю:

представника позивача: Шемяткіної О.В. (довіреність б/н від 29.08.2012)

представника відповідача: Сперкача С.В. (довіреність № 4297/9/10-209 від 30.05.2012)

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантель" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2012 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

У пункті 1 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача в частині недотримання процедури проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання та порядку оформлення її результатів, визначених Податковим кодексом України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.01.2010 року за № 34/18772 та у пунктах 2, 3 та 4 визнати протиправними дії відповідача, які полягають в: визнанні правочинів, що були укладені позивачем з постачальниками та покупцями; визнанні відсутніми об'єктів, які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та у визнанні даних, відображених у деклараціях з податку на прибуток про обсяги поставок та придбання, валовий дохід та валові витрати за період з 01.01.2009 по 31.12.2010; визнанні відсутніми об'єктів, які підпадають під визначення статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" та у визнанні даних, наведених в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за період з 01.01.2009 по 31.12.2010.

До позовної заяви позивачем додано копію акту №99/23-10/32852028 від 28.02.2012, з аналізу змісту якого вбачається, що дії відповідача, які просить визнати протиправними позивач у пунктах 2, 3 та 4 прохальної частини позовної заяви полягають у формулюванні висновків зазначеного акту.

Таким чином позивачем фактично оскаржуються дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача та акт перевірки №99/23-10/32852028 від 28.02.2012.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на даний спір, суд має врахувати правовий характер рішення, що оскаржується позивачем.

Так, правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин.

При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Тобто особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб'єктів.

Акт перевірки є лише носієм доказової інформації та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень, так само, як і діяльність працівників контролюючого органу з проведення перевірки суб'єкта господарювання є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом перевірки вимог чинного законодавства, з огляду на що, як власне акт перевірки, так і дії посадових осіб податкового органу з проведення перевірки та зі складення цього акта не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінюють стану його суб'єктивних прав.

З огляду на викладене судом у судовому засіданні 30.08.2012 було поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 30.08.2012 заперечила проти закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 30.08.2012 представник відповідача не заперечував проти закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що як власне акт перевірки, так і дії посадових осіб податкового органу з проведення перевірки та зі складення такого акту не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінюють стану його суб'єктивних прав, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна точка зору викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.05.2012 у справі № К - 3537/10.

На підставі викладеного та керуючись статтями 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантель" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними.

2.Попередити позивача, що відповідно до частини третьої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

3. Ухвалу направити сторонам.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.П. Огурцов