Постанова № 25822964, 13.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 серпня 2012 року 16:04 № 2а-5949/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фамер»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фамер»м. Київ (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.07.2012р. № 0006962208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 травня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та, не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за послуги, придбані у ТОВ «Багатопрофільна фірма «Промінвестгруп».

Відповідач із врахуванням приписів частини восьмої, одинадцятої статті 35 та абзацу другого частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України був належним чином повідомлений про судові засідання, проте письмових заперечень до суду не надав, свого представника для участі у судових засіданнях не направив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Між ТОВ «Фамер»та ТОВ «Багатопрофільна фірма «Промінвестгруп»укладено договір від 03.03.2008р. №15, згідно якого ТОВ «Багатопрофільна фірма «Промінвестгруп»(Виконавець) надає послуги з експедиції у міжмісцевому та міжміському сполученні та вантажних робіт, а ТОВ «Фамер» (Замовник) надає вантаж та оплачує послуги.

Разом з тим, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва, інспектором податкової служби II рангу Безсмертним Ігорем Анатолійовичем проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фамер»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Багатопрофільна фірма «Промінвестгруп»(код ЄДРПОУ 35430240) за період з 01.05.2008р. по 28.02.2009р., за результатами якої складено Акт № 1574/23-10/21663130 від 05.12.2011 року.

У висновках акту викладені порушення позивачем вимог п.п.7.2.3. п.7.2., п.п.7.2.6 п.7.2 , п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 33 267,00 грн.

28.12.2011 року на підставі висновків акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012352310 про нарахування ТОВ «Фамер»грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12 765,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 3 191,00 грн., а всього на загальну суму - 15 959,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, згідно рішення ДПС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги № 1538/10/12-114 від 19.03.2012 року податкове повідомлення-рішення № 0012352310 від 28.12.2011 року скасовано в частині сплати податку на додану вартість у розмірі 3 160,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 790,00 грн., а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

27.07.2012 року позивачем було отримано нове повідомлення-рішення відповідача від 26.07.2012 року № 0006962208, згідно якого ТОВ «Фамер»нараховано зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 12 006,00 грн., з яких 9 605,00 грн. основний платіж, а 2 401,00 грн. - штрафні санкції.

В обґрунтування правомірності спірного рішення відповідач посилається на лист ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 14.11.2011 р. № 14816/26-06/30 разом з постановою Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2010 р., винесену по справі № 1-843/10 у відношенні засновника та директора ТОВ «БФ «Промінвестгруп»ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України.

На підставі даної постанови суду інспектором зроблено висновок про нікчемність договірної документації ТОВ «Фамер»з ТОВ «БФ «Промінвестгруп»через недодержання форми такого правочину (ст. 203 Цивільного кодексу України), суперечності моральним засадам суспільства та порушення публічного порядку, тобто направленого на заволодіння майном держави (ст. 228 ЦК України) у вигляді несплаченого податку на додану вартість.

Проте, в процесі судового розгляду даної справи суд прийшов до протилежних висновків, що обумовлено наступним.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту не дозволяється включення суми податку на додану вартість, сплаченого в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону) та витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту:

- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями.

Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість зазначений Закон не містить.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право позивача на податковий кредит відповідно до зазначеної норми Закону виникло по факту отримання податкових накладних.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України №168, податкова накладна, має містити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом встановлено, податкові накладні за договірними відносинами позивача з його контрагентом, оформлені у відповідності до вищевказаних норм Закону України №168.

Окрім цього, відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України №168 свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 (далі -Положення № 79) передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі на адресу позивача податкових накладних його контрагент був зареєстрований органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що мав відповідне свідоцтво, з Реєстру виключений не був, а отже мав право складати податкові накладні.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Саме такими відомостями керувався позивач, укладаючи господарські договори.

Виходячи з наведеного, позивачем дотримано усіх, передбачених Законами України "Про податок на додану вартість" передумов для формування податкового кредиту.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт, замовлення, видаткові накладні, звіти виконаних робіт, платіжні доручення, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Суд звертає увагу, що доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій позивача з його контрагентом базуються лише листі ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 14.11.2011 р. № 14816/26-06/30 разом з постановою Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2010 р., винесену по справі № 1-843/10 у відношенні засновника та директора ТОВ «БФ «Промінвестгруп»ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України, яку після 4 судових засідань відповідачем так і не було надано.

Також, суд звертає увагу на те, що вказаний лист від 14.11.2011 р. № 14816/26-06/30 містить перелік суб'єктів господарювання, відносно посадових осіб та засновників яких Печерським районним судом м. Києва винесено обвинувальні вироки, проте в цьому листі відсутні посилання на ТОВ «БФ «Промінвестгруп».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС № 0006962208 від 26.07.2012 року про визначення грошового зобов'язання ТОВ «Фамер»з податку на додану вартість у сумі 12 006,00 грн., з яких 9 605,00 грн. - основний платіж, а 2 401,00 грн. - штрафні санкції.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 17 серпня 2012 року