Постанова № 25822149, 10.11.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2956/11

"10" листопада 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

при секретарі Дудар М.В.

за участю:

представника позивача - не з'явився;

представника відповідача - Притули О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Тернополі до товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська меблева фабрика»

про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Управління пенсійного фонду України в м. Тернополі, надалі позивач, звернулось до суду із адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська меблева фабрика», надалі відповідач, про стягнення боргу з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 16534,95 гривень.

Представником відповідача подано заперечення на позов, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільська меблева фабрика»позов не визнає, в запереченні вказує на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільска меблева фабрика»не є правонаступником Тернопільського мебльового комбінату, на якому працювала ОСОБА_2, пільговий стаж ОСОБА_2 набула на Тернопільському мебльовому комбінаті до набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення», а отже пенсія ОСОБА_2 повинна була бути призначена відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в зв'язку з чим немає підстав для стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська меблева фабрика»витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 16534,95 гривень.

Представник відповідача в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним в письмовому запереченні, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника представника відповідача, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільська меблева фабрика»зареєстроване як юридична особа 08.07.1991 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 14028982 та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Наказом Тернопільського меблевого комбінату «Про створення виробничого деревообробного об'єднання «Тернопільдрев»№ 32 від 14.03.1991 року було створене виробниче деревообробне об'єднання «Тернопільдрев», до складу якого увійшли 8 самостійних підприємств, в тому числі: Тернопільський мебельний комбінат на правах головного підприємства та Тернопільська меблева фабрика. В подальшому Тернопільська меблева фабрика була реорганізована в ЗАТ «Тернопільська меблева фабрика», а потім в ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика».

Таким чином ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика»є правонаступником прав та обов'язків Тернопільської меблевої фабрики, що входила до складу виробничого деревообробного об'єднання «Тернопільдрев»на правах самостійного підприємства.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ОСОБА_2 працювала з 22.01.1979 року по 19.10.1993 року на Тернопільському меблевому комбінаті на посаді опоряджувальниці цеху. Зазначена професія опоряджувальників виробів з деревини внесена в підрозділ 6 «Деревообробне виробництво»розділу 21 «Целюлозно-паперове та деревообробне виробництво»Списку № 2 Виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10 з 01.01.1992 року, що дає їй право на пенсію на пільгових умовах.

З матеріалів справи та пояснення представника відповідача вбачається, що ОСОБА_2, з 22.01.1979 року працювала на посаді опоряджувальниці в Тернопільському мебльовому комбінаті, а з 08.07.1991 року (дата державної реєстрації юридичної особи) по 19.10.1993 року за тією ж спеціальністю в Державній Тернопільській меблевій фабриці, правонаступником якого є ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика».

Відповідно до ч. 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки -після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки -після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи -жінкам.

Згідно ч. 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»для платників збору до Пенсійного фонду України, яким є ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика»об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»- «з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. 6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (із змінами) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Посилання позивача на ту обставину, що пенсія ОСОБА_2 повинна була бути призначена на підставі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»судом оцінюються критично та до уваги не беруться виходячи з наступного.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст. 100 даного Закону. За змістом вказаної норми Закону особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. При цьому відповідно до п. 8 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.56 року

Із змісту ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»випливає, що право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається. Особі, яка до і після 01.01.1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, УПФУ в м. Тернополі правильно призначено пільгову пенсію ОСОБА_2 відповідно до п. «б»- «з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», фактичні витрати на виплату і доставку якої підлягають до відшкодування.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 6.2, 6.3 розділу 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

ОСОБА_2 працювала на Тернопільській меблевій фабриці, правонаступником якої є ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика»в період з 08.07.1991 року по 19.10.1993 року, тобто стаж роботи на зазначеному підприємстві, який необхідно враховувати для визначення права на пільгову пенсію становить 834 дні.

Як зазначалось вище, стаж роботи необхідний для призначення пільгової пенсії відповідно до п. «б»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для жінок становить 10 років, що дорівнює 3650 днів.

Таким чином, стаж роботи ОСОБА_2 на Тернопільській меблевій фабриці необхідний для призначення пільгової пенсії пропорційно загальному стажу, необхідного для призначення такої пенсії становить 22,85%.

Отже, відповідач повинен відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій пропорційно здобутому у нього стажу -22,85%, що становить 3778,24 гривень і позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

(16534,95 гривень * 22,85% = 3778,24 гривень).

Судом не здобуто, а позивачем не представлено жодних доказів, які б свідчили про те, що ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика»є правонаступником Тернопільського мебельнового комбінату, на якому ОСОБА_2 було здобуто недостатню частину стажу роботи для отримання пільгової пенсії.

Більше того, можливість такого правонаступництва спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами -статутом Тернопільської меблевої фабрики, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика».

Отже суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика»витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах в частині стажу здобутого на Тернопільському мебльовому комбінаті до задоволення не підлягають.

За наведених обставин, повно і всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши їх наявними в справі доказами, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частково до задоволення в сумі 3778,24 гривень. В решті позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 51,70,71,79,86,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська меблева фабрика»(ідентифікаційний код 14028982, м. Тернопіль, вул. Білецька, 56) в користь управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі 3778,24 гривень боргу по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які перерахувати на п/р 2560530200519 в ОПЕРВ -Тернопільське обласне управління ВАТ «Державний Ощадний банк України», кодування платежу 50020500, МФО 338545.

3. В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 186 Кодексу адміністративного судочинства.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

/Повний текст постанови виготовлений і підписаний 11.11.2011р./

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.