Рішення № 258220, 15.11.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.11.06 р. Справа № 45/280а

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Укренергозбут”, ЄДРПОУ 30167642,

м.Київ

до відповідача 1: Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії

„Нафтогаз України” Управління магістральних газопроводів

„Донбастрансгаз”, ЄДРПОУ 00153169, м.Донецьк

до відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства „Луганськобленерго”,

ЄДРПОУ 21841896, м.Луганськ

про визнання недійсними векселів

Суддя Б.Д. Плотніцький

При секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники:

Від позивача: Бойко А.М. – дов.

Від відповідача 1: Гугніна М.С. – дов.

Від відповідача 2: Просвіров В.Ф. – вед.юриск.

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Укренергозбут”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” Управління магістральних газопроводів „Донбастрансгаз”, м. Донецьк та до відповідача 2, Відкритого акціонерного товариства „Луганськобленерго”, м. Луганськ, про визнання недійсними простих векселів №3219833599 на суму 200 000 грн. 00 коп., №3219833598 на суму 200 000 грн. 00 коп. та №3219833600 на суму 298 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення вимог ст.4 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, зокрема на те, що умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково повинна бути відображена у відповідному договорі, який повинен бути укладений в письмовій формі.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву №08-4643 від 17.10.2006р. позовні вимоги не визнає, посилаючись на відсутність підстав для укладення письмового договору, передбаченого Законом України „Про обіг векселів в Україні”, оскільки на момент передачі векселів даний закон не був прийнятий.

Вексельні розрахунки здійснювались відповідно до діючого на момент видачі векселів законодавства, зокрема Положення про переказний і простий вексель, затвердженого Постановою ЦВК і РВК СРСР від 07.08.1937 року, яким не передбачалось обов’язкове укладення письмової угоди при розрахунках із застосуванням векселів.

Відповідач 2 проти позову заперечує та у відзиві на позовну заяву №№45/280а від 16.10.2006р. посилається на те, що на момент передачі векселів діяв Уніфікований закон про перевідні векселі та прості векселі, яким не передбачалось укладання письмових угод під час розрахунку з використанням векселів.

Таким чином, відповідач 2 стверджує, що передача спірних векселів була здійснена до прийняття Закону України „Про обіг векселів в Україні” та здійснена в установленому на той час законом порядку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

28.02.1999р. між Закритим акціонерним товариством „Укренергозбут” (позивач) та Дочірньою компанією Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” Управління магістральних газопроводів „Донбастрансгаз”, м. Донецьк (відповідач 1) укладений договір на транспортування природного газу за №260ДП.

За умовами вказаного договору відповідач 1 зобов’язується здійснити транспортування природного газу по газотранспортній системі позивача, а позивач зобов’язаний оплатити послуги по транспортуванню газу.

Пунктом 6.1 договору №260ДП від 28.02.1999р. встановлено, що оплата послуг відповідача 1 по транспортуванню газу здійснюється позивачем грошовими коштами, шляхом перерахування на рахунок відповідача 1 вартості послуг, що були надані ним у звітному місяці транспортування газу, до 10 числа, наступного за звітним місяця.

В рахунок оплати по договору №260ДП від 28.02.1999р. Закритим акціонерним товариством „Укренергозбут” на користь відповідача 1 за цим позовом 24.04.2000р. було емітовано три простих векселя №3219833599 на суму 200 000 грн. 00 коп., №3219833598 на суму 200 000 грн. 00 коп. та №3219833600 на суму 298 000 грн. 00 коп.

Термін оплати за цими векселями був визначений 24.04.2006р.

На підставі акту приймання – передачі векселів від 27.04.2000р. прості векселі 3219833599 на суму 200 000 грн. 00 коп., №3219833598 на суму 200 000 грн. 00 коп. та №3219833600 на суму 298 000 грн. 00 коп. були передані відповідачу 1 та прийняті останнім без заперечень.

27.04.2000р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 був підписаний акт приймання – передачі векселів, відповідно до якого спірні прості векселі відповідачем 1 були передані відповідачу 2 та прийняті останнім.

На даний час векселедержателем простих векселів 3219833599 на суму 200 000 грн. 00 коп., №3219833598 на суму 200 000 грн. 00 коп. та №3219833600 на суму 298 000 грн. 00 коп. є Відкрите акціонерне товариство „Луганськобленерго”, м.Луганськ (відповідач 2 за цим позовом).

Як стверджує позивач, Відкрите акціонерне товариство „Луганськобленерго”, м.Луганськ не має права вимагати оплату за спірними векселями, так як вони видані з порушенням чинного законодавства і є недійними, оскільки всупереч вимогам ч.3 ст.4 Закону України „Про обіг векселів в Україні” проведення розрахунків із застосуванням векселів було здійснене без укладення відповідного договору в письмовій формі.

Крім цього, позивач стверджує про те, що відповідач 1 не мав права приймати від Закритого акціонерного товариства „Укренергозбут”, м.Київ прості векселі для розрахунку по договору №260ДП від 28.02.1999р., оскільки умовами вказаного договору не передбачено розрахунку із застосуванням векселів.

Відповідач 1 позовні вимоги не визнає, посилаюсь на те, що позивач посилається на норми закону, який не був прийнятий на час передачі векселів.

Відповідач 2 проти позову заперечує, посилаючись на відповідність діючому на час передачі векселів законодавству та дійсність на день розгляду справи спірних векселів.

Крім цього, відповідач 2 також посилається на те, що позивачем застосовані норми закону, який не діяв на час передачі векселів.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, господарський суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

В обґрунтування своїх доводів, позивач посилається на те, що відповідач 1 не мав права приймати від позивача прості векселі 3219833599 на суму 200 000 грн. 00 коп., №3219833598 на суму 200 000 грн. 00 коп. та №3219833600 на суму 298 000 грн. 00 коп. в рахунок виконання зобов’язань по договору №260ДП від 28.02.1999р. на транспортування природного газу. Ці доводи судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідачем 1 вказані векселі були прийняті та заперечень щодо проведення розрахунку з використанням векселів з боку відповідача 1 не надано.

Таким чином, здійснення розрахунку з використанням векселів не суперечило законодавству станом на 27.04.2000р.

Щодо твердження позивача про неукладення під час розрахунку з використанням векселів відповідного договору у письмовій формі, передбаченого Законом України „Про обіг векселів в Україні”, господарським судом не приймаються, виходячи з наступного:

Прості векселі №3219833600 на суму 298 000 грн. 00 коп., №3219833598 на суму 200 000 грн. 00 коп. та №3219833599 на суму 200 000 грн. 00 коп. видані Закритим акціонерним товариством „Укренергозбут” 24.04.2000р.

Приймання – передача векселів здійснювалась 27.04.2000р., що підтверджується актами приймання – передачі векселів, які наявні в матеріалах справи (а.с.11-13).

Закон України „Про обіг векселів в Україні” прийнятий 05.04.2001р. та зареєстрований за №2374-III.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем була внесена у даний договір Законом України N 364-IV від 25.12.2002 „Про внесення змін до Закону України "Про обіг векселів в Україні".

З урахуванням викладеного застосування норм Закону України „Про обіг векселів в Україні” від 05.04.2001р. з урахуванням змін, внесених Законом України N 364-IV від 25.12.2002 „Про внесення змін до Закону України „Про обіг векселів в Україні”, неможливе.

Положенням про переказний і простий вексель, яке затверджене постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. N 104/1341, не передбачено обов’язкового укладення договору в письмовій формі під час розрахунку з використанням векселів, тому вимоги позивача про визнання недійсним простих векселів №3219833600 на суму 298 000 грн. 00 коп., №3219833598 на суму 200 000 грн. 00 коп. та №3219833599 на суму 200 000 грн. 00 коп. є такими, що не підлягають задоволенню.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, господарський суд вважає вимоги Закритого акціонерного товариства „Укренергозбут”, м.Київ про визнання недійсними простих векселів №3219833599 на суму 200 000 грн. 00 коп., №3219833598 на суму 200 000 грн. 00 коп. та №3219833600 на суму 298 000 грн. 00 коп., такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем було надлишково сплачене державне мито, яке у відповідності із ст. 47 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню.

З урахуванням вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

За таких обставин, керуючись ст.ст.43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Укренергозбут”, м.Київ до відповідача 1, Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” Управління магістральних газопроводів „Донбастрансгаз”, м. Донецьк та до відповідача 2, Відкритого акціонерного товариства „Луганськобленерго”, м. Луганськ,про визнання недійсними простих векселів №3219833599 на суму 200 000 грн. 00 коп., №3219833598 на суму 200 000 грн. 00 коп. та №3219833600 на суму 298 000 грн. 00 коп., відмовити.

Повернути Закритого акціонерного товариства „Укренергозбут”, м.Київ надлишково сплачене державне мито у сумі 170 грн. 00 коп., яке сплачене платіжним дорученням №931 від 18.09.2006р.

Видати довідку.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення підписаний 16.11.2006р.

Суддя Плотніцький Б.Д.