Постанова № 25821826, 21.08.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/1427/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2012 року

17 год. 35 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представник позивача - Лаптєва О.В. (за довіреністю)

представник відповідача - Попов Д.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Онисс»(код ЄДРПОУ 20955698) до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001922301 від 26.12.2011 р., № 0002052301 від 31.01.2012 р.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Онисс»(надалі -ТОВ «Онисс») до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області (надалі - ДПІ у Комінтернівському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001922301 від 26.12.2011 р., № 0002052301 від 31.01.2012 р., зазначивши що, спірні податкові повідомлення-рішення вважає необґрунтованим та такими, що підлягають скасуванню з тих підстав, що висновки інспектора зазначені в акті перевірки ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, не підтверджені відповідними доказами. Також позивач вказує, що під час формування податкового кредиту ним було дотримано всіх умов, встановлених чинним законодавством, що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту, а висновки про відсутність умов для здійснення фінансово-господарської діяльності контрагента позивача приватного підприємства «Река»(надалі -ПП «Река») є недостатніми для визнання угод нікчемними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ДПІ у Комінтернівському районі у судовому засіданні зазначив, що позов вважає необґрунтованим та просив в його задоволенні відмовити, аргументуючи тим, що із врахуванням інформації що надійшла від ДПІ у Малиновському районі «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Река»щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-квітень 2011 р.»угоди укладені з контрагентами мають ознаки нікчемності, а тому зроблено висновок, що усі операції купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», у зв'язку з чим позивачем було безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по податковим накладним отриманих від контрагента ПП «Река»за січень, лютий, квітень 2011 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що у задоволені адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

28.08.2001 р. Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області зареєстровано юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Онисс», ідентифікаційний код юридичної особи -20955698, місцезнаходження юридичної особи: 67543, Одеська область, Комінтернівський район, с. Визирка, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00, № 279312 (аркуш справи 34).

Судом встановлено, що 12.10.1996 р. за № 58 позивача взято на облік в якості платника податків у ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП (аркуш справи 39).

Статутом ТОВ «Онисс»(у новій редакції) № 15381050015000359 від 30.12.2010 р. передбачено, що метою діяльності товариства є отримання прибутку (доходу), предметом діяльності є здійснення будь-якого сільськогосподарського виробництва (аркуші справи 42-61).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 40384295 НБ № 142833, ТОВ «Онисс»зареєстровано платником податку на додану вартість з 28.04.2004 р. (аркуш справи 38).

У судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу № 761 від 08.12.2011 р. відповідно до до п. 79.1 ст. 79, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а також з урахуванням акту № 303/23-513/36919740 від 14.11.2011 р. з відома та в присутності директора ТОВ «Онисс»- Задорожнього І.В. та головного бухгалтера Євсенєвої В.В., ДПІ у Комінтернівському районі була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам із ПП «Река» за періоди січень-квітень 2011 р. за результатами якої було складено акт № 1774/23-20955698 від 12.12.2011 р. (аркуші справи 9-23). На підставі вищевказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001922301 від 26.12.2011 р., яким встановлено порушення ТОВ «Онисс»ст. ст. 203, 207, 215, 228, 655, 875 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) п. 198.3 ст. 198, п. 201.4, 201.7, 201.10 ст. 201, ст. 192 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі за основним платежем -86 666 грн. 66 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 грн. 00 коп. (аркуш справи 24).

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач подав первинну скаргу до Державної податкової адміністрації в Одеській області (надалі -ДПА в Одеській області). Рішенням ДПА в Одеській області про результати розгляду первинної скарги від 30.01.2012 р. було скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі № 0001922301 від 26.12.2011 р. в частині застосованої штрафної фінансової санкції до ТОВ «Онисс»у розмірі 2 грн. 00 коп., а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін (податкове повідомлення-рішення № 0002052301 від 31.01.2012 р.: за основним платежем - 86 666 грн. 66 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн. 00коп.

Представник відповідача пояснив, що позивачем завищено задекларований податковий кредит по податковій декларації з податку на додану вартість за період з січня по квітень 2011 р. на загальну суму 86666 грн. 68 коп., в тому числі за січень 2011 р. у сумі 33333 грн. 33 коп., за лютий 2011 р. у сумі 20000 грн. 00 коп., за квітень 2011 р. у сумі 33333 грн. 33 коп. Із врахуванням інформації, що надійшла від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси до акту перевірки від 14.11.2011 р. № 303/23-513/36919740-2380 «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Река»щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-квітень 2011 р.»згідно висновку якого у ПП «Река»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, фахівці, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, згідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди з контрагентами мають ознаки нікчемності. Також, відповідно службової записки ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеса № 2066 від 11.11.2011 р., встановлено, що реальність здійснення фінансово-господарських операцій між ПП «Река»та контрагентами покупцями-постачальниками сумнівні.

У висновку акту перевірки № 1774/23-20955698 від 12.12.2011 р. зокрема вказується, що позивачем порушено ст. ст. 203, 207, 215, 228, 655, 875 ЦК України, в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. В результаті чого було завищення значення рядку 17 «усього податкового кредиту», занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січня по квітень 2011 р. на загальну суму податку на додану вартість 86 666 грн. 68 коп., та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 86 666 грн. 68 коп.

На думку представника відповідача, взаємовідносини між ТОВ «Онисс»та ПП «Река»мають безтоварний характер, що свідчить про відсутність необхідних умов для одержання результатів відповідної господарської, економічної діяльності, а тому укладені договори за № 3 від 11.01.2011 р. про надання послуг не спричинили реального настання правових наслідків. Підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим, дії позивача призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Таким чином, отримувачем товару (робіт, послуг) від ПП «Река»являється TOB «Онисс»- «вигодонабувач», яким було безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість, згідно податкових накладних отриманих від ПП «Река»на загальну суму 86666 грн. 68 коп.

У судовому засіданні представником позивача було надано постанову Одеського окружного адміністративного суду у справі № 2а/1570/10346/2011 від 03.02.2012 р., залишену без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 р. за позовом приватного підприємства «РЕКА»до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси якою визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо проведення невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по декларації за січень-квітень 2011 р., за наслідками яких був складений акт № 303/23-513/36919740-2380 від 14.11.2011 р. «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Река»щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-квітень 2011 р.», а також визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо включення до акту перевірки № 303/23-513/36919740-2380 від 14.11.2011 р. висновків щодо нікчемності правочинів ( ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст.215, 228 Цивільного кодексу України), укладених ПП «Река» при придбанні та продажу товарів (послуг), за якими були сформовані податковий кредит та податкове зобов'язання ПП «Река»з податку на додану вартість за січень-квітень 2011 р. та відсутності факту передачі товарів за такими правочинами.

Посилаючись на вищевказані судові рішення, представник позивача зазначив, що відповідачем в акті перевірки № 1774/23-20955698 від 12.12.2011 р. невірно зроблено висновок щодо нікчемності правочинів укладених між ТОВ «Онисс»та його контрагентом -ПП «Река», тому як висновки щодо нікчемності правочинів укладених ПП «Река» при придбанні та продажу товарів (послуг) були скасовані судами.

Судом встановлено, що причиною виникнення спірних правовідносин стали питання щодо правомірності корегування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та формування податкового кредиту.

Представником позивача на підтвердження господарських відносин із ПП «Река»було надано до суду договір про надання послуг № 3 від 11.01.2011 р., предметом якого було зобов'язання ПП «Река» щодо виготовлення і розповсюдження рекламних і рекламно-інформаційних матеріалів ТОВ «Онисс». На підтвердження виконання умов даного договору було наступні документи, а саме: видаткові накладні, рекламний буклет, податкові накладні, платіжні доручення, в межах виконання цих договорів, на підтвердження факту отримання послуг позивачем із контрагентами складені акти виконаних робіт (аркуші справи 113-132).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу»№270/96-ВР від 03.07.1996 р., реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару.

Згідно із статтею 41 Закону України «Про інформацію»№2657-ХІІ від 02.10.1992 р., інформаційна послуга - це здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їх інформаційних потреб. Дана інформаційна продукція (послуга) надається Замовнику на матеріальних носіях, в якості останніх можуть використовуватися документи, магнітна, кіно -, відео -, фотоплівка та інші. Документ в інформаційних відносинах - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на магнітній, кіно -, відео -, фотоплівці та інші відповідно до статті 27 Закону України «Про інформацію».

В якості підтвердження того, які саме рекламні послуги були надані підприємству, позивачем до суду було надано, зокрема, рекламний буклет ТОВ фірми «Онисс»із ілюстрацією продукції, яку виготовляє позивач, проте, оцінюючи та співставляючи акти виконаних робіт та наданий рекламний буклет суд, не може встановити прямий взаємозв'язок між ними, оскільки у договорі та в актах виконаних робіт відсутній текст рекламного буклету, посилання на те чи будуть використані ілюстрації, та не вказано якого роду інформація буде міститись у даному рекламному буклеті. В самих актах вказано без будь-якої конкретизації які саме «проспекти кольорові»(на скількох аркушах, на якому папері, формат, адреса типографії і т.п.) були виготовлені.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно контрагента позивача - ПП «Река», станом на 15.08.2012 р. видом діяльності якого являється: складське господарство, організація перевезення вантажів, транспортне оброблення вантажів, інші види оптової торгівлі. Тобто, надання послуг щодо рекламного та рекламно-інформаційного характеру, або ж надання типографічних послуг не значиться в видах діяльності ПП «Река».

Судом встановлено, що ПП «Река»замовило типографічні послуги у іншого підприємства, якого невідомо. Тобто, ТОВ «Онисс»замовляло типографічні послуги у ПП «Река»незважаючи, що заздалегідь позивачу було відомо, що контрагент не займається типографічними та рекламними послугами. На питання головуючого, чому ТОВ «Онисс»не замовило послуги безпосередньо у підприємства, яке надає типографічні послуги, представник позивача не змогла надати відповідь.

Також, суд вважає за необхідне зазначити і те, що позивачем помилково в позовній заяві та наданих в судовому засіданні усних поясненнях здійснюється посилання на відсутність встановлення діючим законодавством конкретного переліку документів на підтвердження витрат на маркетинг (реклама), тобто, фактично стверджується про достатність договору та актів виконаних робіт. Дане посилання стосується невизначеного переліку документів, які можуть оформлюватись перед підписанням актів виконаних робіт для оформлення результатів маркетингових досліджень (звіти, специфікації послуг, висновки, інше оформленні відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»), тобто конкретно для підтвердження зв'язку із господарською діяльністю, а не взагалі для підтвердження факту надання таких послуг і їх зв'язку із вказаною діяльністю.

Відповідно до положень п.п. 198. 1, 198. 2 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що у зв'язку із тим, що продукція ТОВ «Онисс»розповсюджується на всій території України, буклети рекламного характеру були направлені до різних областей України. Однак, в обґрунтування зазначеного представником позивача, не було надано відомостей стосовно того, до яких областей України було надіслано рекламну продукцію (буклети), чи існують взагалі у інших областях області філії ТОВ «Онисс»(докази, що свідчать про їх наявність), яким чином мала розповсюджуватись дана продукція, якщо для безоплатної роздачі під час проведення презентацій та свят, то слід було надати наказ по підприємству щодо призначення відповідальних осіб на проведення презентації чи свята (із зазначенням місця проведення), звіт про виконання кошторису на проведення презентації, накладна на списання.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, такими, які не підтверджені належними доказами та не відповідають чинному законодавству України, а тому у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Онисс»(код ЄДРПОУ 20955698) до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001922301 від 26.12.2011 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі: за основним платежем -86 666 грн. 66 коп.;за штрафними (фінансовими) санкціями -3 грн. 00 коп. та № 0002052301 від 31.01.2012 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі: за основним платежем - 86 666 грн. 66 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн. 00 коп. - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею «21»серпня 2012 року.

Суддя Я.В. Балан

м.Одеса

21 серпня 2012 року

.