Постанова № 25821663, 22.08.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2012 р. Справа № 2а-3682/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря -Дасюк О.С.,

за участю представника позивача Гуриновича В.О., представників відповідача Коня А.В., Кармелюка Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Інтерсантехбуд»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2012р. №0000052300/557 та №0000062300/558, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Інтерсантехбуд»(далі-Товариство) звернулося з позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова (далі-ДПІ), просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.01.2012р. №0000052300/557 та №0000062300/558. Позов обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті виїзної позапланової перевірки Товариства про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій щодо неможливості здійснення таких з підстав відсутності трудових ресурсів, основних засобів у контрагентів Товариства є безпідставні та ґрунтуються на припущеннях, спростовується первинними документами щодо факту отримання товару від ПП «Спецпостачсервіс»та ТзОВ «Промелекромонтаж»та документами по факту використання цих товарів у господарській діяльності Товариства, в наслідок чого отримано прибуток. Зазначило, що невиконання його контрагентами податкових зобов'язань тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, та не є свідченням про укладення угод, які суперечать інтересам держави.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові та просив задовольнити.

За клопотанням представника відповідача в судовому засіданні в порядку ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) допущено заміну Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м.Львова правонаступником Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у заперечення та зазначили, що взаємовідносини Товариства з його контрагентами ПП «Спецпостачсервіс» та ТзОВ «Промелекромонтаж» мають ознаки нікчемності, оскільки за результатами автоматизованого співставлення сум податкового кредиту встановлено розбіжність між сумою задекларованого податкового зобов'язання ПП «Спецпостачсервіс»та ТзОВ «Промелекромонтаж»та сумою податкового кредиту задекларованого Товариством за липень-вересень 2010 року. Розбіжність виникла внаслідок документування податковими органами, на обліку в яких перебувають контрагенти Товариства, нікчемних правочинів, оскільки проведеними дослідженнями встановлено що контрагенти Товариства не володіють основними фондами, виробничими потужностями, трудовими ресурсами, що підтверджує неможливість фактичного отримання товару Товариством ТМЦ. Дані операції були спрямовані на отримання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Приватне підприємство «Інтерсантехбуд»зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 26.01.2007р. Взято на податковий облік в ДПІ 19.02.2007р. за №38. В період що перевірявся було платником податку на додану вартість та податку на прибуток.

Судом встановлено, що ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Товариства по взаємовідносинах, в тому числі, з ПП «Спецпостачсервіс» та ТзОВ «Промелекромонтаж» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків та обов'язкових платежів в період 2009-2010 років, за результатами якої ДПІ прийшла до висновку про порушення Товариством п.5.1, п.п. 5.2.1. п 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. №334 із змінами та доповненнями (далі-Закон №334): занижено податок на прибуток на суму 62 725,00грн. в тому числі за дев'ять місяців 2010 року; п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №168): занижено податок на додану вартість (далі-ПДВ) на загальну суму 50 180,00грн. в тому числі, за липень 2010 року на суму 9 432,00грн., за серпень 2010 року на суму 19 825,00грн., за вересень 2010 року на суму 20 923,00грн., що викладено в Акті перевірки від 22.12.2012р. №3449/392/23-1/34857913.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012р. №0000062300/558, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з ПДВ за основним платежем - на суму 50 180,00грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 12 545,00грн. та №0000052300/557, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - на суму 62 725,00грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 15 681,00грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями -рішеннями Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

В акті перевірки зазначено, що згідно із вимогами п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, постанови СВ ПМ ДПА у Львівській області від 16.11.2011р. відповідно до наказу ДПІ від 09.12.2011р. №1241, проведено позапланову виїзну перевірку, якою встановлено, що Товариство здійснювало за обревізований період операції з придбання матеріалів для проведення капітального ремонту теплотрас, санвузлів, систем опалення та теплопостачання, водопостачання та каналізації.

Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) крім визначених у 04.11»за період 01.01.2010р. по 31.12.2010р. на підставі прихідних накладних, податкових накладних, банківських виписок, касових документів, оборотно-сальдових відомостей по балансу рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками», 31 «Рахунки в банках», 20 «Матеріали», 28 «Товари на складах», 92 «Адміністративні витрати»встановлено завищення задекларованих Товариством показників у цьому рядку Декларації на загальну суму 250 899,70грн. в тому числі за дев'ять місяців 2010 року по взаєморозрахунках з ПП «Спецпостачсервіс» та ТзОВ «Промелекромонтаж» згідно договорів на поставку товарів, укладених в усній формі.

ДПА у Львівській області надіслало ДПІ акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Спецпостачсервіс»в якому зазначено, що для здійснення господарської діяльності останнє не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать декларації по податку на прибуток за обревізований період та дані додатку К1. За даним перевірки встановлено, що ПП «Спецпостачсервіс» завищено валові доходи та валові витрати, податкові зобов'язання та податковий кредит, які підлягають коригуванню в частині відсутності об'єкта оподаткування по нікчемним правочинам.

Згідно надісланого ДПА у Львівській області на адресу ДПІ акта невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Промелекромонтаж» в такому за результатами перевірки прописано нікчемність правочинів в результаті чого завищено податкові зобов'язання та податковий кредит.

В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів ПП «Інтерсантехбуд»від вищезгаданих контрагентів -постачальників, а саме, відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Як зазначено в акті перевірки від 22.12.2012р. №3449/392/23-1/34857913, до перевірки Товариством не представлено сертифікатів відповідності товарів, товарно-транспортних накладних на транспортування товару, що підтверджує, на думку ДПІ, неможливість фактичного отримання, відвантаження і доставки товару від контрагентів Товариства.

За результатами автоматизованого співставлення сум податкового кредиту встановлено розбіжність між сумою задекларованого податкового зобов'язання ПП «Спецпостачсервіс»та ТзОВ «Промелекромонтаж»та сумою податкового кредиту задекларованого Товариством за липень-вересень 2010 року.

Враховуючи вищевикладені обставини ДПІ прийшла до висновку, що Товариство занизило податок на прибуток на суму 62 725,00грн., а також занизило ПДВ у сумі 50 180,00грн. по безтоварних операціях.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 Закону №168 визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. ДПІ не наведено суду підстав, з яких податкові накладні контрагентів позивача не можна було б вважати такими, що підтверджують право позивача на податковий кредит.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій Товариством та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача -директор Гуринович В.О., пріоритетом в господарській діяльності, в тому числі, є вибір контрагента, який надає можливість відтермінувати оплату за придбані товари (роботи, послуги). З врахуванням того, що Товариство здійснювало за обревізований період операції з придбання матеріалів для проведення капітального ремонту теплотрас, санвузлів, систем опалення та теплопостачання, водопостачання та каналізації в основному на об'єктах державної форми власності, а відтак останнє обрало співпрацю з ПП «Спецпостачсервіс»та ТзОВ «Промелекромонтаж», оскільки такі погодили можливість відтермінування оплати за придбані товари та поставити товар. Пояснив, що угоди на поставку ТМЦ між Товариством та його контрагентом були укладені в усній формі.

На виконання умов договору, як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, ПП «Спецпостачсервіс» виписало накладні на відвантаження від 23.07.2010р. №МЦВВ-00039 та №МЦВВ-00038, від 26.07.2010р. №МЦВВ-00040, від 06.08.2010р. №МЦВВ-00073, від 12.08.2010р. №МЦВВ-00080, від 25.08.2010р. №МЦВВ-00172, від 30.08.2010р. №МЦВВ-00178, від 28.09.2010р. №МЦВВ-00331, №МЦВВ-00332, №МЦВВ-00333 та податкові накладні від 23.07.2010р. №00046 та №00047, від 26.07.2010р. №00050, від 06.08.2010р. №00073, від 12.08.2010р. №00080, від 25.08.2010р. №00172, від 30.08.2010р. №00178, від 28.09.2010р. №00331, №00332, №00333 на загальну суму ПДВ 25 501,26грн. згідно номенклатури яких -товари для капітального ремонту теплотрас, санвузлів, систем опалення та теплопостачання, водопостачання та каналізації з покликанням на номер накладної на відвантаження від конкретної дати.

В свою чергу на виконання умов усного договору ТзОВ «Промелекромонтаж»виписало накладні на відвантаження від 02.08.2010р. №МЦВВ-00095, від 04.08.2010р. №МЦВВ-00096, від 05.08.2010р. №МЦВВ-00097, від 16.08.2010р. №МЦВВ-00099, від 19.08.2010р. №МЦВВ-00100, від 20.09.2010р. №МЦВВ-00173, від 28.09.2010р. №МЦВВ-00174 та податкові накладні від 02.08.2010р. №0000000145, від 04.08.2010р. №0000000146, від 05.08.2010р. №0000000148, від 16.08.2010р. №0000000149, від 19.08.2010р. №0000000150, від 20.09.2010р. №0000000258, від 28.09.2010р. №0000000259 на загальну суму ПДВ 24 678,67грн. згідно номенклатури яких -товари для капітального ремонту теплотрас, санвузлів, систем опалення та теплопостачання, водопостачання та каналізації з покликанням на номер накладної на відвантаження від конкретної дати.

Суми ПДВ віднесені Товариством до складу податкового кредиту з ПДВ податкової декларації та додатку 5 за липень 2010 року на суму 9 432,00грн., за серпень 2010 року на суму 19 825,00грн., за вересень 2010 року на суму 20 923,00грн., відображено у реєстрі виданих податкових накладних липня, серпня, вересня 2010 року та відповідають даним додатку №5 податкової декларації з ПДВ липня, серпня, вересня 2010 року.

До матеріалів справи Товариством долучено платіжні доручення щодо оплати ТзОВ «Промелекромонтаж»коштів за поставлений товар від 21.09.2010р. на суму 66 099,64грн., від 15.10.2010р. на суму 3 012,00грн., в яких вказано призначення платежу за матеріали згідно накладних №-- від.-- та оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», згідно яких вбачається що станом на 15.12.2010р. проведено повний розрахунок з контрагентом ТзОВ «Промелекромонтаж», заборгованості по даних поставках немає, що підтверджено і податковим органом. Товариством не проведено розрахунки з ПП«Спецпостачсервіс»за поставлений товар.

Факт здійснення господарських операцій Товариством підтверджується Договором оренди офісного та складського приміщення від 01.01.2010р., згідно якого Підприємець ОСОБА_4 (Орендодавець) та ПП «Інтерсантехбуд»(Орендар), предметом якого є строкове користування приміщеннями що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 55кв.м. та 20 кв.м., як зазначено в договорі, та використовуватимуться для офісного та складського приміщення.

Відповідно до підпункту 7.5.1 Закону №168 датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит.

Представником позивача до матеріалів справи долучено Договір №4/2010 щодо капітального ремонту системи опалення та теплопостачання СЗШ №2 в м.Сколе Львівської області згідно якого відділ освіти Сколівської РДА (Замовник) та Товариство (Підрядник), Договір №2/2010 від 11.06.2010р. щодо капітального ремонту теплотраси для СЗШ в с.Корчин Сколівського району Львівської області згідно якого відділ освіти Сколівської РДА (Замовник) та Товариство (Підрядник), Договір №5/2010 щодо капітального ремонту системи опалення спального корпусу школи-інтернат в м.Сколе Львівської області згідно якого відділ освіти Сколівської РДА (Замовник) та Товариство (Підрядник), Договір підряду №07/07-13п від 13.07.2010р. щодо влаштування водопостачання та каналізації в адміністративному будинку на території бази відпочинку в с.Волиця Пустомитівському районі Львівської області згідно якого ТзОВ «Проектбудреконструкція»(Замовник) та Товариство (Підрядник), Договір підряду №08/07-13п від 13.07.2010р. щодо влаштування водопостачання та каналізації в будинку відпочинкового типу на території в с.Волиця Пустомитівському районі Львівської області згідно якого ТзОВ «Проектбудреконструкція»(Замовник) та Товариство (Підрядник) (ар.с. 91-96).

На виконання умов договорів Товариством складено акти списання ТМЦ за період липня-грудня 2010 року (ар.с.77-90) згідно яких вбачається, що придбаний у ПП «Спецпостачсервіс»та ТзОВ «Промелекромонтаж»товар був використаний на об'єктах, на яких проводився капітальний ремонт, згідно вищезгаданих договорів. Окрім того в підтвердження реальності операцій з ПП «Спецпостачсервіс»та ТзОВ «Промелекромонтаж»долучено до матеріалів справи Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт за липень, серпень, жовтень, щодо використання придбаного товару у господарській діяльності Товариства: у виконанні вищезгаданих Договорів підряду (ар.с.98-112, 129-159,170-204), які є первинними обліковими документами та доказами в обґрунтування реальності господарських операцій.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій ПП «Спецпостачсервіс» та ТзОВ «Промелекромонтаж»знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали Свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Товари, які були предметом договорів, не обмежені в цивільному обороті України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону №334, господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до умов пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за перевірений період надано податкові накладні які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним на момент їх виписки законодавством. Зазначені обставини давали право позивачу включити ПДВ в сумі 50 180,00грн. до складу податкового кредиту, в тому числі за липень 2010 року на суму 9 432,00грн., за серпень 2010 року на суму 19 825,00грн., за вересень 2010 року на суму 20 923,00грн., що підтверджується дослідженими в судовому засіданні деклараціями з ПДВ за спірний період та Додатками 5 до них та сформувати валові витрати у сумі 62 725,00грн. в тому числі за дев'ять місяців 2010 року.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників за результатом аналізу податкової звітності щодо утриманих і сплачених сум податку з доходів останніх не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення безтоварних операцій.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, акт перевірки, який є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених Товариством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

Судом взято до уваги, що товар, що придбавався Товариством в межах досліджених Договорів, які в судовому порядку недійсними не визнавались, надавались та оплачувались протягом певного періоду часу, що дає суду підстави вважати, що такі мали реальний характер.

Окрім того слід зазначити, що в деклараціях з податку на прибуток за ІІІ квартали 2010 року Товариство визначило суму податку до сплати у бюджет, що дає суду підстави вважати про реальність господарської діяльності останнього.

Слід зазначити, що Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 16.09.2011р. №7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: головною підставою вважати правочини нікчемними являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки; вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочинів.

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача: Товариство, як господарюючий суб'єкт веде діяльність з 2007 року, товари, роботи (послуги), які визначені у досліджених судом Договорах, узгоджуються з предметом діяльності Товариства: будівництво будівель, електромонтажні роботи, монтаж систем опалення, каналізації та протипожежні роботи тощо.

Суд зауважує, що перелік правочинів, які є нікчемними з огляду вимоги ст.228 ЦК України чітко визначені як такі, що порушує публічний порядок, якщо були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Під час перевірки господарської діяльності Товариства, як це зазначено в акті перевірки щодо Товариства та його контрагентів ПП «Спецпостачсервіс»та ТзОВ «Промелекромонтаж», досліджувались декларації з ПДВ та декларації з податку на прибуток за 2010 рік, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за цей період, база даних «Система автоматизованого співставлення»та не досліджувались ДПІ жодних первинних документів ні Товариства ні його контрагентів по факту придбання та реалізації сировини (продукції), робіт (послуг).

Окрім того слід зазначити, що згідно ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Товариство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес»АД проти Болгарії.

Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки. При цьому слід зазначити, що одним з основних принципі оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на порушення кримінальної справи щодо керівників ПП «Спецпостачсервіс»та ТзОВ «Промелекромонтаж» за ознаками злочинів передбачених ст.205 та ст.212 КК України оскільки, згідно ст.72 КАС України обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Окрім того слід зазначити, що згідно ст.86.9 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Як вбачається з акта перевірки (ар. акта 1), постанови СВ ПМ ДПА у Львівській області від 16.11.2011р., наказу на проведення перевірки від 09.12.2011р. №1241, позапланова виїзна перевірка Товариства по взаємовідносинах, в тому числі, з ПП «Спецпостачсервіс»та ТзОВ «Промелекромонтаж»з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків та обов'язкових платежів в період 2009-2010 років, була проведена в порядку п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України на виконання постанови СВ ПМ ДПА у Львівській області від 16.11.2011р., а відтак в порядку ст.86.9 Податкового кодексу України, податковий орган не вправі був приймати податкове повідомлення рішення, що в свою чергу дає суду підстави вважати дії ДПІ щодо його прийняття протиправними.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання Товариством у ПП «Спецпостачсервіс» та ТзОВ «Промелекромонтаж»вищевказаних товарів мали реальний характер.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів, що дає суду підстави задовольнити позовні вимоги.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Інтерсантехбуд»1 411,31грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова від 11.01.2012р. №0000052300/557 та №0000062300/558.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Інтерсантехбуд» 1 411,31грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 27.08.2012 року.

Суддя Шинкар Т.І.