Ухвала суду № 25818965, 07.08.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2012 р.

справа № 2а-0870/6100/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Ясенової Т.І. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі Державної податкової служби, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна», звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від №0000500801 від 19.07.2011, яким зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ у розмірі 2935435,00грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки викладені податковим органом в акті перевірки про допущенні порушення, зроблені з тих міркувань, що господарська діяльність позивача із зазначеними у акті перевірки контрагентами здійснювалася поза межами правового поля, є фіктивними, та такими що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, не спричинили реального настання юридичних наслідків, не підтверджено наявність поставок, позивач є вигодо набувачем, завідомо укладав угоди з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства. Вважає, що таке рішення податкового органу є безпідставним, оскільки позивач мав усі належним чином оформлені податкові накладні, які одержані від постачальників, та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами. Товари, придбані у зазначених в акті перевірки контрагентів в подальшому використовувались у власній господарській діяльності позивача.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року позов задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.07.2011р. №0000500801 прийняте СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі ДПС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що господарські операції позивача із зазначеними у акті перевірки контрагентами здійснювалася поза межами правового поля, що свідчить про не набуття ПАТ «Дніпроспецсталь»цивільно-правової дієздатності, ці угоди є нікчемними правочинами, які вчинялися без наміру створення правових наслідків, не спричинили реального настання юридичних наслідків.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Дніпроспецсталь»просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники податкового органу підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі з викладених у ній підстав, представник ПАТ «Дніпроспецсталь»просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.03.2011р. по 30.03.2011р.

За результатом проведеної перевірки було складено акт №302/08-01/00186536 від 06.07.2011р. яким встановлено порушення п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 ПК України, п.10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних»затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1002, п.4 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41 ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна»завищено суму податкового кредиту та від’ємного значення квітня 2011 року на загальну суму ПДВ 2935 435,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки прийняте податкове повідомлення рішення №0000500801 від 19.07.2011 р., яким зменшено розмір від’ємного значення ПДВ у розмірі 2935435,00грн. та застосовано штрафну санкцію - 1,00грн. на підставі п.7 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що на формування податкового кредиту квітня 2011 року вплинули результати господарських операцій підприємства позивача з ТОВ «Металл-Ресурс», ТОВ «Кримсплав», ТОВ «Трейдсплав», ТОВ «Дієг-Авіастар», ТОВ «АМВ», ТОВ «Трест Донбасдомнаремонт», ТОВ «Арті Інвест», ТОВ «Вторстіл».

Під час проведення перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі направлено запити до податкових органів за місцем реєстрації контрагентів позивача, проведено співставлення задекларованих податкових зобов’язань та податкового кредиту по ланцюгу постачання та іншої податкової інформації, отриманої на підставі ст.ст. 71-74 ПК України, та станом на 06.07.2011 р. серед постачальників ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»виявлено платників, якими надано ризиковий кредит по операціях з придбання брухту на загальну суму ПДВ 2935435,00грн. в тому числі: ТОВ «Металл-Ресурс»на суму ПДВ 631766,00грн.; ТОВ «Кримсплав»на суму ПДВ 789323,42грн.; ТОВ «Трейдсплав»на суму ПДВ 360587,20грн.; ТОВ «Дієг-Авіастар»на суму ПДВ 505153,62грн.; ТОВ «АМВ»на суму ПДВ 249 307,00грн.; ТОВ «Трест Донбасдомнаремонт»на суму ПДВ 109432,00грн.; ТОВ «Арті Інвест»- 180063,00грн.; ТОВ «Вторстіл»- 109801грн. Відповідно до податкової інформації зазначені підприємства виступають вигодотраспортуючими суб’єктами.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вищезазначеними договорами, матеріали справи містять податкові декларації з ПДВ за квітень 2011 року та наступні завірені копії документів, а саме: рахунки фактури, податкові накладні, приходні ордери, акти прийомки, платіжні документи.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції , що враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг) були включені до податкового кредиту, ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна»цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим товарам (послугам) до складу податкового кредиту оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом.

Відповідно до п.200.1.-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, від’ємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування.

Факт придбання позивачем товару (послуг) та розрахунки підтверджені належним чином первинними документами. Порушень відображення позивачем у податковому та бухгалтерському обліку господарських операцій за зазначеними договорами під час перевірки не виявлено.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди –покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов’язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов’язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого податковий орган посилається як на підставу позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України. В зв’язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за обставин, які склалися визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

На момент здійснення господарських операцій, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за якими не визнала податкова інспекція, продавці знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Чинним на момент розгляду справи Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»було встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч.1, ч.2 ст.18 Закону).

Податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами те, що усі первинні документи складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності, те, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов’язків та те, що договір укладено з метою безпідставного збільшення валових витрат позивача та безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Ці обставини могли бути підтверджені, зокрема вироком суду про визнання осіб, які уклали договір та склали первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, винними у скоєнні відповідних злочинів.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 10 серпня 2012 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: С.В. Сафронова