Ухвала суду № 25816810, 19.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р.

справа № 2а-0870/5614/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.

при секретарі судового засідання: Хімушкіній О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Енергодарської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Комем 10»до Енергодарської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Комем10» звернулось з вищевказаним позовом до в якому, просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області №0000981601 від 17.06.2011 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року позов задоволений.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Енергодарська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.06.2011 року ДПІ у м. Енергодар Запорізької області провела невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань до бюджету, про що складено акт 143/16-011/25214044 від 06.06.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість за деклараціями № 17823 від 18.11.2009 за жовтень 2009 року, № 18454 від 17.12.2009 року за листопад 2009 року, № 21194 від 19.01.2010 року за грудень 2009 року на загальну суму 57439 грн. 40 коп.

На підставі зазначено акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш»№0000981601 від 17.06.2011р., яким ПП «Комем-10»нараховані штрафні санкції 5743 грн. 94 коп. - 10% за затримку сплати грошового зобов’язання в сумі 57439 грн. 40 коп.

Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість, якими ПП «Комем-10»нарахований податок на додану вартість:

за жовтень 2009 року у сумі 14633 грн. 00 коп. (декларація № 17823 від 18.11.2009 року)

за листопад 2009 року у сумі 38843 грн. 00 коп. (декларація № 18454 від 17.12.2009 року)

за грудень 2009 року у сумі 21885 грн. 00 коп. (декларація № 21194 від 19.01.2010 року)

Матеріали справи також містять копії платіжних доручень № 198 від 17.11.2009 року на суму 14650 грн. 00 коп., № 231 від 21.12.2009 року на суму 38843 грн. 00 коп., № 26 від 18.01.2010 року на суму 21890 грн. 00 коп. з призначеннями платежу по податку на додану вартість: за жовтень 2009 року, за листопад 2009 року та за грудень 2009 року відповідно.

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідач, посилаючись на п. 7.7 ст. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 87.9 ст. 87 ПК України здійснив самостійний перерозподіл (зарахування) сплачених позивачем сум у погашення податкового боргу за інші податкові періоди ніж ті, що визначив платник у платіжних документах.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з поданням позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування вищевказаних сум податку на додану вартість його обов'язок щодо сплати податку в цих сумах припинився; у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 цього Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) –у рівних пропорціях.

Ця норма, як правильно зазначено судами, не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вказана норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, вказана норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку –органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання (призначення платежу), в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Що стосується посилання відповідача на приписи підпункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, то колегія суддів апеляційної інстанції вважає їх необґрунтованими, оскільки податковий борг у позивача виник до набрання чинності цього Кодексу, тобто дія його норм не поширювалася на спірні правовідносини.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Енергодарської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський