Рішення № 25816352, 02.09.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2609/16112/12

№ 2-4535/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 серпня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого -судді Бурлаки О.В.,

за участю секретаря Сіроштан О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»до ОСОБА_2 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 16 серпня 2011 року відповідач ОСОБА_2, рухаючись заднім ходом, скоїв зіткнення з автомобілем «Фольксваген», держ. номер НОМЕР_1, якому заподіяв механічні пошкодження.

Пошкоджений з вини відповідача автомобіль «Фольксваген», держ. номер НОМЕР_1, було застраховано позивачем у відповідності з договором страхування транспортних засобів № 7439651 від 22.12.2010 року.

Зазначений вище випадок було визнано страховим та перераховано страхове відшкодування в розмірі 7 524,09 грн. Розрахунок страхового відшкодування зроблено на підставі Висновку спеціаліста № 123 від 31.08.2011 року.

Позивач зазначає, що відповідачу було направлено листа № 242-17/1 від 19.01.2012 року з пропозицією добровільно відшкодувати заподіяний збиток. Проте будь-якої відповіді на вказаний лист позивач не отримав.

На підставі вищевикладеного просить позов задовольнити та стягнути з відповідача в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 7 524,09 грн. Також просив стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 214,60 грн.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить відповідне зворотнє поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 26). Проте, 13.08.2012 року через канцелярію суду надійшла заява, відповідно до якої представник позивача Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»просить розглянути справу у їх відсутності (а.с. 27).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання у відповідності до вимог ЦПК України, про що відповідне зворотнє поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 30), про причини його неявки суду не відомо.

Відповідно до довідки, наданої Адресно-довідковим бюро м. Києва № 46 від 06.07.2012 року відповідач ОСОБА_2 по м. Києву та Київській області зареєстрованим не значиться (а.с. 22).

Згідно ч. 9 ст. 110 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд у відповідності до статті 224 ЦПК України за письмовою згодою представника позивача, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Суд, врахувавши заяву представника позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16 серпня 2011 року, близько 08 год. 45 хв. в м. Києві по вул. Пулюя 2, сталася дорожньо-транспортна пригода. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Форд»держ. номер НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпеці маневру, чим порушив п. 10.9 ПДР України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген»держ. номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави, в сумі 340 грн. (а.с. 3).

Як вбачається з матеріалів справи, пошкоджений з вини відповідача автомобіль «Фольксваген», держ. номер НОМЕР_1, було застраховано позивачем у відповідності з договором страхування транспортних засобів № 7439651 від 22.12.2010 року (а.с. 4).

Випадок було визнано страховим та відповідно до платіжного доручення № 4222 від 26 вересня 2011 року було перераховано страхове відшкодування в розмірі 7 524,09 грн. (а.с. 14).

Розрахунок страхового відшкодування зроблено на підставі звіту № 123 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 31.08.2011 року (а.с. 5, 6-12).

З матеріалів справи також вбачається, що вина відповідача ОСОБА_2 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася за участю автомобілів «Форд»держ. номер НОМЕР_2 та «Фольксваген»держ. номер НОМЕР_1, встановлена, згідно постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2011 року (а.с. 3).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_2 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому він, як особа, що керувала автомобілем «Форд»держ. номер НОМЕР_2, внаслідок чого позивач поніс значні матеріальні збитки, є єдиною винною особою, дії якої призвели до ДТП.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно положень ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», виконуючи свої договірні зобов'язання перед страхувальником, згідно з договором страхування транспортних засобів № 7439651 від 22.12.2010 року, на підставі страхового акту № 3649 від 22.09.2011 року виплатила страхове відшкодування у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 4222 від 26 вересня 2011 року (а.с. 4, 5, 14).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

На підставі вищевикладеного, суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до висновку що позивачем доведено факт сплати страхового відшкодування, вина правопорушника, встановлена постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2011 року, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись Законом України «Про страхування», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями), статтями 993, 1166, 1187 ЦК України та на підставі статей 3, 10, 11, 60, 61, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»до ОСОБА_2 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (відомості про ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків в матеріалах справи відсутні), на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»(місцезнаходження: м. Донецьк, пр. Ілліча, 100, р/р 265060100448 в ПАТ «ПроКредит Банк»м. Київ, МФО 320984, код ЄДРПОУ 13490997) 7 524 (сім тисяч п'ятсот двадцять чотири) гривень 09 копійок витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (відомості про ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків в матеріалах справи відсутні), на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»(місцезнаходження: м. Донецьк, пр. Ілліча, 100, р/р 265060100448 в ПАТ «ПроКредит Банк»м. Київ, МФО 320984, код ЄДРПОУ 13490997) 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Солом'янського

районного суду м. Києва О.В. Бурлака