Постанова № 25813295, 27.08.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2012 р.Справа № 5024/1029/2011Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Сидоренко М.В., Жекова В.І.

при секретарі судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін:

від ДП „Голопристанське лісомисливське господарство" -Райчук П.Ф., довіреність №501 від 19.06.2012 р.

від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення №166 від 19.07.2011 р.

від фірми „SALETEAM INC" - Колпак А.Г., довіреність б/н від 29.06.2011 р.

від Державної екологічної інспекції в Херсонської області - не з'явився

від Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство"

на рішення господарського суду Херсонської області від 10 квітня 2012 р.

у справі №5024/1029/2011

за позовом першого заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонської області та в особі Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства

до 1. Державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство"

2. Фірми „SALETEAM INC"

про визнання недійсним контракту

ВСТАНОВИВ

2 червня 2011 року Перший заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області (позивач-1), в особі Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства (позивач-2) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Державного підприємства "Голопристанського лісомисливського господарства" (відповідач-1) та до фірми "SALETEAM INC" (відповідач-2) про визнання недійсним контракту, спонукання відповідача-2 повернути відповідачу-1 411,89 тон необробленої деревини, спонукання відповідача-1 повернути відповідачу-2 вартість 411,89 тон необробленої деревини.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16 серпня 2011 року відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 8 листопада 2011 року рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 січня 2012 року скасовано рішення господарського суду Херсонської області від 16.08.2011 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 р., а справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

При новому розгляді справи прокурор, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, уточнив позовні вимоги шляхом відмови від позовних вимог в частині застосування наслідків недійсності правочину.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.04.2012 року (суддя Людоговська В.В) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано недійсним контракт №32-2010 від 04.03.2010 р., укладений між ДП "Голопристанське лісомисливське господарство" та фірмою "SALETEAM INC" щодо купівлі деревини для технологічних потреб, стягнуто з Державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство" в доход державного бюджету України 160,50 грн. судового збору, стягнуто з фірми "SALETEAM INC" в доход державного бюджету України 160,50 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що контракт №32-2010 від 04.03.2010 р. укладено з порушенням вимог Положення "Про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини", затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України „Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" від 19.02.2007 року № 42, аукціон щодо продажу 2400 куб.м. необробленої деревини не проводився.

ДП "Голопристанське лісомисливське господарство" не погодившись з рішенням суду від 10.04.2012 року, звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи по суті, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Скаржник посилається на безпідставність застосування судом до спірних правовідносин Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, оскільки воно поширюється на резидентів України, тоді як фірма "SALETEAM INC" є іноземною юридичною особою, а також на лист Державного агентства лісових ресурсів України від 06.06.2011р. за №04-04-/3329 стосовно недоцільності в проведенні аукціонів з продажу необробленої деревини в облуправліннях півдня та сходу України. За твердженням скаржника, вищевказане Положення як підзаконний нормативно-правовий акт не підлягає застосуванню з огляду на приписи статті 2, частини 4 статті 7 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

У судовому засіданні представник скаржника та фірми "SALETEAM INC" підтримали вимоги апеляційної скарги та наполягали на їх задоволенні.

Представник прокуратури у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими не погоджується з апеляційною скаргою ДП "Голопристанське лісомисливське господарство", вважає, що її слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 10.04.2012 р. без змін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Матеріалами справи встановлено, що 04.03.2010 р. між державним підприємством "Голопристанське лісомисливське господарство" та фірмою "SALETEAM INC" (Британські Віргінські Острови) укладено контракт №32-2010 щодо купівлі деревини для технологічних потреб (сосна) в кількості 500 куб. м. Відповідно до п. 2. Додаткової Угоди №3 від 23.07.2010 року ціна одного кубічного метра деревини складає 24 долари США. Загальна вартість Контракту становить 4800 доларів США.

Відповідно до п. 2.1 контракту ціна одного кубічного метра деревини складає 23 долари США.

Згідно з п. 2.2 контракту визначено, що загальна вартість орієнтовно складає 11 500 доларів США. У подальшому сторонами контракту укладено додаткові угоди про збільшення об'єму деревини, яка підлягає продажу, а саме додаткова угода від 17.05.2010 щодо продажу деревини у кількості 500 куб. м. та про збільшення загальної вартості контракту з 11500 доларів до 23000 доларів, додаткова угода від 25.05.2010 про збільшення вартості 1 куб. м. деревини з 23 доларів до 24 доларів, додаткова угода від 14.07.2010 щодо продажу деревини у кількості 300 куб. м. та про збільшення загальної вартості контракту на 7200 доларів, додаткова угода від 30.07.2010 щодо продажу деревини у кількості 500 куб. м. та про збільшення загальної вартості контракту на 12000 доларів, додаткова угода від 29.12.2010 про збільшення вартості 1 куб. м. деревини з 24 доларів до 36 доларів; щодо продажу деревини у кількості 100 куб. м. та про збільшення загальної вартості контракту на 3600 доларів, додаткова угода від 04.01.2011 про встановлення вартості 1 куб. м. деревини у сумі 24 долари; щодо продажу деревини у кількості 500 куб. м. та про збільшення загальної вартості контракту на 12000 доларів.

Відповідно до умов контракту та додаткових угод державне підприємство "Голопристанське лісомисливське господарство" зобов'язалось поставити фірмі "SALETEAM INC" 2400 куб. м. деревини.

Згідно зі статтями 4, 10, 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до положень ст.2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються, зокрема: принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у: праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України; виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності; принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у: рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками; неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом; принципом верховенства закону, що полягає у: регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України; принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава: забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України; здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права; здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права; принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Суд першої інстанції у своєму рішенні посилається на те, що укладання відповідачами спірного зовнішньоекономічного контракту повинно було відбуватися у відповідності із вимогами Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 року №42 "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2007 р. за №164/13431 (надалі за текстом - Положення), оскільки необроблена деревина не була виставлена для продажу на аукціоні.

Згідно підпункту 1.6 пункту 1 Положення учасником аукціону з продажу необробленої деревини - покупцем - може бути лише суб'єкт господарської діяльності незалежно від форми власності, резидент України, який бажає придбати необроблену деревину для забезпечення потреб власного деревообробного виробництва відповідно до умов аукціону від свого імені та за власний рахунок і не перебуває у стані ліквідації або проти якого не порушено справу про банкрутство.

Відповідно із наявними матеріалами справи фірма "SALETEAM INC" не є резидентом України, тому вона не може бути учасником аукціону з продажу необробленої деревини, а відтак висновки суду першої інстанції щодо необхідності укладення спірного контракту з нерезидентом України за результатами аукціону суперечать приписам Положення щодо складу учасників аукціонів з продажу необробленої деревини.

Наведеним Положенням передбачена можливість реалізації необробленої деревини поза аукціоном, зокрема, п. 1.5 цього Положення визначено, що нереалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами - постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні.

В матеріалах справи наявні докази того, що необроблена деревина виставлялась відповідачем - 1 на аукціон, проте торги не відбулись з огляду на відсутність заявок покупців на купівлю лісопродукції.

До того ж, прокурор, стверджуючи про помилковість визначення ціни необробленої деревини за контрактом жодними документальними не довів суду, що ціна, яка встановлена за згодою сторін контракту, не відповідає змісту Положення, зокрема є меншою ніж ціна, що склалась на останньому аукціоні.

Посилання прокурора на ціни, за якими відбувалось відчуження аналогічної деревини в інших регіонах України не заслуговують на увагу, оскільки суперечать змісту Положення щодо визначення ціни необробленої деревини за прямими договорами.

Інших підстав невідповідності спірного контракту вимогам Закону прокурором не наведено.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.3 ст.382 Господарського кодексу України зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що оспорення контракту №32-2010 від 04.03.2010 р. з підстав його невідповідності вимогам наказу Державного комітету лісового господарства України №42 від 19.02.2007 р., "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини", яким затверджене Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, суперечить нормам Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та ст. 382 ГК України, та підстав для визнання цього контракту недійсним згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України не вбачається.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції від 10.04.2012 р. по справі №5024/1029/2011 скасуванню, а у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ДП "Голопристанське лісомисливське господарство" задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 10 квітня 2012 р. скасувати.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 30.08.2012 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Жеков В.І.

Суддя Сидоренко М.В.