Постанова № 25812976, 31.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.08.2012 р. справа №5009/1704/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддів:Стойка О.В., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін: від позивача: Криворучко О.Г. дов. № 1 від 10.01.2012 рокувід відповідача:ОСОБА_5 особисто розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід20.06.2012р.у справі№5009/1704/12 (суддя Хуторной В.М.)за позовомДержавного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» м. Запоріжжя до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжяпро стягнення 49 980грн. 00коп.ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжя грошових коштів у сумі 49 980грн. 00коп., отриманих у якості попередньої оплати за договором про надання послуг арбітражного керуючого та юридичних послуг № 7/538 від 01.07.2007 року.

В якості правових підстав позову позивач навів ст.ст. 179-180 ГК України, ст.ст. 626, 631, 1212 ЦК України.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 20.06.2012р. у справі № 5009/1704/12 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, визнавши вимогу позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 49 980грн. законною та такою, що підлягає задоволенню.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 м. Запоріжжя, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2012р. у справі № 5009/1704/12 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги не погоджується із висновком господарського суду щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог, вважає висновки господарського суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, рішення господарського суду прийнятим з порушенням норм процесуального права.

Зокрема, вважає, що судом порушений принцип змагальності сторін, оскільки рішення господарського суду винесено за відсутності представника відповідача.

На думку заявника скарги є доведеним факт припинення договірних відносин 27.01.2009 року, оскільки постановою господарського суду міста Києва від 27.01.2009 року ТОВ «Юридична фірма «Соломон»визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_5, як розпорядника майна боржника було припинено і ліквідатором банкрута призначено іншу особу, тобто у зв'язку з припиненням провадження у справі № 15/302-Б між сторонами договірні відносини припинились із-за відсутності умов що були підставою для його укладання.

Заявник скарги вважає, що господарський суд в своєму рішенні посилається на платіжне доручення № 07К-3150 від 10.07.2007 року, яке не має жодного відношення до відносин позивача з відповідачем.

Заявником скарги 14.08.2012 року до матеріалів справи надані доповнення та обґрунтування до апеляційної скарги та просив долучити до матеріалів справи копії документів з матеріалів справи № 15/302Б про банкрутство ТОВ «Юридична фірма «Соломон», витяг копій першого та другого тому.

Дана заява розглянута судовою колегією та долучена до матеріалів справи разом із доданими до неї документами.

Заявник апеляційної скарги клопоче про застосування до вимог позивача приписів про застосування позовної давності, просить скасувати рішення господарського суду, відмовити позивачу у позові.

Заявник скарги вважає, що документами, які підтверджують виконанням ним умов договору № 7/538 від 01.07.2007 року є ті обставини, що господарським судом м. Києва за його звітом визнано банкрутом ТОВ «Юридична фірма «Соломон», звіт розпорядника майном боржника розглядався на зборах комітету кредиторів та був затверджений ним протоколом № 2 від 22.10.2008 року.

Представник позивача вважає рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2012р. у справі № 5009/1704/12 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між Казенним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (змінено назву на підставі Наказу Міністерства промислової політики України №1-Д від 12.01.2011 року на Державне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (клієнт) та Приватним підприємцем ОСОБА_5 (виконавец) 01.07.2007 року укладено договір про надання послуг арбітражного керуючого та юридичних послуг №7/538, за умовами якого клієнт доручає виконавцю надання послуг арбітражного керуючого та юридичних послуг (представництво інтересів та правове забезпечення клієнта) по веденню процедури у справі про банкрутство боржника клієнта - ТОВ "Юридична фірма "Соломон", з метою повернення, стягнення з боржника ТОВ "Юридична фірма "Соломон" матеріального активу в сумі 848 518 грн.

Згідно з п. 3.1 договору клієнт погоджується сплачувати виконавцю обумовлений у письмовому вигляді гонорар за послуги та здійснювати відшкодування витрат та інших платежів, вказаних в рахунках, які виставляються виконавцем у зв'язку з виконанням доручення клієнта, у відповідності з додатком №1 до цього договору.

В додатку № 1 до договору сторони визначили розміри гонорару, витрат та інших платежів за період з 01.07.2007 року по 31.07.2007 року в загальній сумі 49 980грн.00коп., у тому числі і розпорядника майна, юриста -адвоката, поштових, канцелярських витрат та інш.

В п.2.2 додатку до договору сторони передбачили оплату доручень клієнта -протягом трьох банківських днів при досягненні позитивного результату та надання звіту про виконання доручень.

Відповідно до п.4.1 договору предоплата послуг в сумі 49980грн. здійснюється клієнтом протягом 3-робочих днів після підписання цього договору.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до його припинення, згідно з положенням ст.7 цього договору.

Відповідно до п.7.4 договору, у випадку, не передбаченому п. п. 7.1 та 7.2 цей договір припиняється після завершення наданням виконавцем клієнту тих послуг, які є предметом цього договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.05.2007 року порушено справу №15/302-Б про банкрутство ТОВ "Юридична фірма "Соломон".

Постановою господарського суду міста Києва від 27.01.2009 року ТОВ "Юридична фірма "Соломон" визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_5 як розпорядника майна боржника припинено і ліквідатором банкрута призначено іншу особу, тобто у зв'язку з припиненням провадження у справі №15/302 -Б між сторонами договірні відносини припинилися із -за відсутності умов, що були підставою для його укладання.

Позивач вважаючи, що перераховані кошти ним відповідачу зберігаються у останнього безпідставно, посилаючись на те, що протягом дії договору відповідач не надав йому жодного підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором, а саме: не надав звіти як це передбачено п. 4.6 договору, не брав участі в судових засіданнях після припинення повноважень арбітражного керуючого в якості представника кредитора ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат", звернувся до господарського суду з позовом про повернення перерахованих коштів у сумі 49980грн.00коп. у примусовому порядку.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилався, що на виконання умов вищевказаного договору ним за платіжними дорученнями №07К -3150 від 10.07.2007р., №07К-3130 від 10.07.2007р. та №07К-3319 від 16.07.2007р. на рахунок відповідача перераховано 49980 грн.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При дослідженні наявних в матеріалах справи платіжних доручень колегією суддів встановлено наступне.

Позивач платіжним дорученням №07к-3150 від 10.07.2007 року перерахував ВАТ «Запоріжвогнеупор»10 000грн. за перевезення вантажів залізничним транспортом за умовами договору № 18-16/157 від 12.01.2007 року, тобто дана сума перерахована не відповідачу по справі.

При наявності даних обставин, висновок господарського суду про доведеність позовних вимог в сумі 10 000грн.00коп. перерахованих платіжним дорученням №07к-3150 від 10.07.2007 року є помилковим, таким, що не відповідає наявним у справі документам, тому рішення господарського суду в цій частині підлягає скасуванню, позовні вимоги про стягнення суми 10 000грн.00коп. визнаються не доведеними, такими, що задоволенню не підлягають.

Позивачем за платіжним дорученням № 07к-3319 від 16.07.2007 року здійснена оплата послуг арбітражного керуючого та юридичних послуг за договором № 7 від 01.07.2007 року у сумі 24 980грн.00коп., та за платіжним дорученням № 07к-32Б від 12.07.2007 року в сумі 10 000грн.00коп.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи вважає помилковим висновок господарського суду про наявність підстав для повернення даних сум в примусовому порядку з відповідача позивачу в силу наступного.

Позивачем перерахування грошових коштів у сумі 34 980грн.00коп. здійснено у відповідності до умов договору № 7 від 01.07.2007 року, укладання якого не суперечить нормам діючого законодавства України.

Відповідачем доведено суду виконання ним послуг, запропонованих умовами цього договору.

Так, із фотокопії протоколу № 2 засідання комітету кредиторів ТОВ «Юридична фірма «Соломон»від 22.10.2008 року вбачається, що комітет кредиторів розглядав звіт арбітражного керуючого-розпорядника майна ОСОБА_5 та затвердив його; ухвалою господарського суду м. Києва від 25.11.2008 року по справі № 15/302Б ОСОБА_5 призначено розпорядником майна боржника, постановою господарського суду м. Києва від 27.01.2009 року по справі № 15/302Б ТОВ «Юридична фірма «Соломон»визнана банкрутом, процедура розпорядження майном припинена і припинені повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_5 як розпорядника майна.

При наявності даних обставин слід визнати, що відповідачем виконувались зобов'язання за умовами договору № 7 від 01.07.2007року, тому твердження позивача про порушення відповідачем умов договору та не представлення звітів є такими, що спростовуються вищенаведеним, як є і безпідставними посилання позивача як на підставу своїх вимог на положення ст. 1212 ЦК України про безпідставне набуття майна.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2012 року у справі № 5009/1704/12 про задоволенні позовних вимог є таким, що не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що не відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому підлягає скасуванню, апеляційна скарга -задоволенню, позовні вимоги ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 49980грн. 00коп., отриманих у якості попередньої оплати за договором про надання послуг арбітражного керуючого та юридичних послуг № 7/538 від 01.07.2007 року залишаються без задоволення.

Надане позивачем апеляційному господарському суду платіжне доручення № 07К-3151 від 10.07.2007 року не приймається судовою колегією до матеріалів справи, оскільки не було предметом розгляду суду першої інстанції, і позивач, у відповідності до приписів статті 101 ГПК України, не обґрунтував неможливість подання даного документу з поважних причин суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2012р. у справі № 5009/1704/12 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2012р. у справі № 5009/1704/12 скасувати.

Державному підприємству «Запорізький титано-магнієвий комбінат» м. Запоріжжя у задоволенні позовних вимог про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжя грошових коштів у сумі 49 980грн. 00коп., отриманих у якості попередньої оплати за договором про надання послуг арбітражного керуючого та юридичних послуг № 7/538 від 01.07.2007 року відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 -позивачу

2 -відповідачу

3 -до справи

4 -гос. суду Запорізької області 5 -ДАГС