Постанова № 25812536, 30.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2012 р. Справа № 5023/011/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.

судді: Данилова Т.Б., Сибіга О.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Південна залізниця"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.05.2012р.у справі господарського суду№ 5023/011/12 Харківської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Трансенергопром"доСТГО "Південна залізниця"про за участю представників сторін: позивача - відповідача - стягнення 1 006 795,28грн. Перепелиця В.Ф. дов. № 119 від 18.04.2012 Щербаков О.В. дов. № 559 від 08.04.2012 Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 16.08.2012 № 03.08-05/678 у зв'язку з відпусткою судді-доповідача Ходаківської І.П. було сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Першикова Є.В., суддів Данилової Т.Б.(доповідач), Костенко Т.Ф.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 20.08.2012 №03.08-05/694 для розгляду справи № 5023/011/12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Гоголь Т.Г.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати №03.08-05/740 від 29.08.2012 змінено склад колегії суддів у справі № 5023/011/12, відкладеної для розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Гоголь Т.Г., утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Сибіга О.М.

В С Т А Н О В И В:

У січні 2012 року ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Трансенергопром" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до СТГО "Південна залізниця" про стягнення боргу 995791,32 грн. та пені 11003,96 грн. за неналежне виконання залізницею обов'язків за договором поставки № П/НХ-111157/НЮ від 19.07.2011 по оплаті за отриману продукцію.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.03.2012 (суддя Калініченко Н.В.) позов задоволено частково, стягнуто з СТГО "Південна залізниця" на користь ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Трансенергопром" 195330,53 грн. боргу, 744,50 грн. пені та 3921,50 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 ( головуючого судді Слободіна М.М., суддів Гончар Т.В., Шевель О.В.) за апеляційною скаргою ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Трансенергопром" рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2012 у справі № 5023/011/12 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі: стягнуто з СТГО "Південна залізниця" на користь ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Трансенергопром" 995791,32 грн. основного боргу, 11033 грн. пені та судовий збір.

Не погоджуючись із постановою Харківського апеляційного господарського суду, Південна залізниця звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, просить Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 скасувати, а Рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2012 залишити в силі.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає,що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Трансенергопром" та СТГО "Південна залізниця" був укладений договір поставки №П/НХ- 111157/НЮ від 19.07.2011 із змінами, внесеними додатковою угодою №1, за яким позивач зобов'язався поставити і передати у зумовлені строки у власність відповідача певну продукцію відповідно до специфікації № 2 (додаток № 2), яка є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов договору.

На виконання умов договору позивачем за видатковими накладними № РН-0000401 від 01.08.2011, № РН-0000433 від 12.08.2011, № РН-0000467 від 31.08.2011, № РН-0000548 від 21.10.2011 передано залізниці товар загальною кількістю 8585 шт. колодок гальмівних на суму 995791,32 грн. з ПДВ.

Також між сторонами було складено акти прийому-передачі товару від 01.08.2011, 12.08.2011, 31.08.2011 та від 21.10.2011 про передання позивачем та прийняття відповідачем товару загальною кількістю 8585 шт. на загальну суму 995791,32 грн. з ПДВ.

Відповідачем факт отримання товару від позивача не заперечується.

За умовами п. 4.2 договору Південна залізниця зобов'язана оплатити позивачу кожну прийняту партію товару не пізніше 45 банківських днів з дати поставки товару, при умові своєчасного надання позивачем рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар.

Судами встановлено, що оплата за отриманий товар залізницею здійснена не була.

Південна залізниця листом від 18.10.2011 № НХ-09/01-294 повідомила позивача, що останнім не надано рахунків-фактур на поставлений товар.

Як встановлено судами, 10.11.2011 Південною залізницею було одержано від позивача (поштовий конверт поштової кур'єрської служби № 216227 із датою відправлення 09 листопада 2011 року) чотири рахунки-фактури № СФ 0000403 від 01.08.2011 р. (із застереженням - дійсний до сплати до 04.10.11), № СФ 0000435 від 12.08.2011 р. (із застереженням дійсний до сплати до 17.10.11), № СФ 0000470 від 31.08.2011 р. (із застереженням - дійсний до сплати до 02.11.11), № СФ 000551 від 21.10.2011 р. (із застереженням - дійсний до сплати до 23.12.11). Факт отримання рахунків-фактур визнаний залізницею в ході вирішення судами спору.

Відповідно до застережень, наведених в рахунках-фактурах, вони не були дійсними до сплати на момент їх одержання відповідачем, окрім рахунку-фактури № СФ-00551 від 21.10.2011 відповідно до застереження, в якому він був дійсним до сплати на 10.11.2011 р.

Виходячи із змісту застережень на рахунках-фактурах, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що станом на 09.11.2011 позивачем направлено на адресу відповідача чотири рахунки, три з яких (за винятком рахунку-фактури № СФ-00551 від 21.10.2011) були не дійсними на момент їх надсилання на адресу відповідача, що в свою чергу є неналежним виконанням позивачем умови п. 4.2. договору, що, на думку суду першої інстанції, звільняє відповідача від обов'язку їх оплати, за винятком рахунку-фактури № СФ-00551 від 21.10.2011.

Харківський апеляційний господарський суд, повторно розглядаючи справу в повному обсязі в порядку ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами, не погодився з такими висновками місцевого господарського суду.

Аналізуючи зміст п. 4.2. договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що умовою настання строку виконання зобов'язання є надання позивачем на адресу відповідача -Південної залізниці рахунків-фактур.

Дана умова була виконана позивачем 10.11.2011 р.

Наявність застережень на рахунках-фактурах не передбачена договором сторін як підстава звільнення відповідача від виконання грошового зобов'язання. Аналогічно жодна норма законодавства України не пов'язує припинення зобов'язання або його відтермінування із наявністю такого застереження в рахунку-фактурі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару відповідно до договору поставки № П/НХ 111157/НЮ від 19.07.2011 р. не припинились, тобто відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання в частині оплати отриманого товару. Крім того, висновок місцевого господарського суду про недійсність рахунку апеляційним судом визнано таким, що не ґрунтується на законодавстві. Місцевий господарський суд не послався на жодну норму права, яка передбачає визнання рахунків-фактур недійсними і не мотивував свого висновку щодо можливості кваліфікації рахунку як недійсного, опираючись на наявні в змісті рахунку застереження.

Крім того, відповідачем не доведено неможливості оплати заборгованості за поставлений позивачем товар по рахункам - фактурам, в яких містилось застереження про термін їх оплати.

За таких обставин суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим і стягнув основний борг за поставлену продукцію 995791,32 грн., з чим погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України.

Задовольняючи позовні вимоги позивача про стягнення з Південної залізниці 11033,96 грн. пені, апеляційний суд зазначив, що перевіркою наданого позивачем розрахунку встановлено, що він здійснений у відповідності до вимог чинного законодавства (ст.ст. 610, 611, y), положень п. 7.3. Договору, який встановлює відповідальність покупця за несвоєчасну оплату, а саме пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченої вартості товару.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Південна залізниця", оскільки судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято апеляційним судом постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Південна залізниця" залишити без задоволення

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2012р. у справі №5023/011/12 залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

О. Сибіга