Рішення № 25812441, 13.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2012 р. Справа № 8/066-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області, ідентифікаційний код: 04359873, місцезнаходження: 08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт Калинівка, вул. Леніна, 57, представник позивача -Саченок А.В., адреса проживання: 08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт Калинівка, вул. Чкалова, 2,

до приватного підприємства «Лабаз», ідентифікаційний код: 32700554, місцезнаходження: 08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт Калинівка, вул. Леніна, 57, кв. 39,

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Саченок А.В., яка діє на підставі довіреності від 14.02.2012 року за №129/02-22;

від відповідача: Хребтань А.С., яка діє на підставі довіреності від 09.07.2012 року б/№, -

Обставини справи:

Калинівська селищна рада Васильківського району Київської області (далі за текстом: Позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до приватного підприємства «Лабаз» (далі за текстом: Відповідач) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.03.2005 року, посвідченого Іванніковою О.О., приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі за №410.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що між Позивачем та Відповідачем не досягнуто згоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.03.2005 року в частині розміру орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,188 га у розмірі 5%, на підставі рішення п'ятдесятої сесії Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області V скликання від 27.07.2010 року за №645-50-V.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2012 року порушено провадження у справі №8/066-12, розгляд якої призначено на 09.07.2012 року.

09.07.2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшов відзив б/№ б/дати (вх. №10815 від 09.07.2012 року) на позовну заяву, в якому Відповідач просить суд відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що Позивач вирішив змінити договір оренди земельної ділянки від 01.03.2005 року в односторонньому порядку. Також Відповідач зазначає, що укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.03.2005 року в частині зміни орендної плати є неможливим до моменту затвердження Калинівською селищною радою Васильківського району Київської області нормативної грошової оцінки та встановлення межових знаків, у зв'язку з їх зміною на орендованій земельній ділянці, що обслуговується Відповідачем.

09.07.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який вимоги ухвали суду від 14.06.2012 року виконав частково, надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. В судове засідання з'явився Відповідач, надав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. У судовому засіданні 09.07.2012 року було оголошено перерву до 16.07.2012 року.

16.07.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який вимоги ухвали суду від 14.06.2012 року виконав частково, надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Від Відповідача через відділ діловодства суду надійшла заява від 16.07.2012 року б/№ (вх. №11232 від 16.07.2012 року), в якій він просить долучити до матеріалів справи Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.07.2012 року по справі №1008/4304/12, провадження №2а/1008/531/12, якою адміністративний позов приватного підприємства «Лабаз»до Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області про скасування рішення Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області від 27.07.2010 року за №645-50-V залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2012 року розгляд справи №8/066-12 відкладено на 23.07.2012 року.

23.07.2012 року в судове засідання Позивач та Відповідач не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 14.06.2012 року в повному обсязі не виконали. Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2012 року розгляд справи відкладено на 13.08.2012 року.

13.08.2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшло клопотання від 10.08.2012 року б/№ (вх. №12697 від 13.08.2012 року) про зупинення провадження у справі, в якому Відповідач просить суд зупинити провадження у справі №8/066-12 у зв'язку з тим, що 23.07.2012 року Відповідачем до Васильківського міськрайонного суду Київської області було подано адміністративний позов до Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області про скасування рішення Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області від 27.07.2010 року за №645-50-V. Ухвалою від 13.08.2012 року по справі №8/066-12 було відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі в зв'язку з тим, що обставини, на які посилається Відповідач у своєму клопотанні не можуть вважатися такими, що унеможливлюють вирішення по суті спору у даній справі.

13.08.2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява Позивача від 07.08.2012 року б/№ (вх. №12741 від 13.08.2012 року) про відкладення розгляду справи, мотивована тим, що розгляд адміністративної справи у Васильківському міськрайонному суді Київської області за позовом приватного підприємства «Лабаз»до Калинівської селищної ради про скасування рішення від 27.07.2010 року за №645-50-V відкладено на 14.08.2012 року. Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2012 року у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи було відмовлено в зв'язку з тим, що обставини, на які посилається Позивач у своїй заяві не можуть вважатися такими, що унеможливлюють вирішення по суті спору у даній справі.

13.08.2012 року в судове засідання Позивач та Відповідач не з'явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 14.06.2012 року в повному обсязі не виконали. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 13.08.2012 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Позивач та Відповідача, суд дійшов висновку, що Позивач та Відповідач були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

01.03.2005 року між Калинівською селищною радою Васильківського району Київської області та приватним підприємством «Лабаз»було укладено договір оренди земельної ділянки від 01.03.2005 року, посвідчений Іванніковою О.О., приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрований в реєстрі за №410 (далі за текстом: Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець надає в оренду, а Орендар приймає у довгострокове платне володіння і користування, з правом викупу земельну ділянку загальною площею 0,188 га, під існуючою складською базою (нежитловою будівлею -зерносклад), та розташована в смт Калинівка Васильківського району Київської області по вулиці Леніна за номером 57. Цільове призначення земельної ділянки, що надається в оренду - забудовані землі комерційного призначення.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки складає 92 160,87 грн. (дев'яносто дві тисячі сто шістдесят гривень 87 коп.).

Згідно з п. 1.3. Договору, термін дії цього договору 49 років з дня підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Договором у п. 2.1. встановлено, що оренда земельної ділянки провадиться з оплатою у розмірі 2% від суми грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1 843,22 грн. (одна тисяча вісімсот сорок три гривні 22 коп.) на рік у вигляді щомісячних платежів на розрахунковий рахунок Орендодавця. Орендар сплачує орендну плату протягом дії цього договору не пізніш 30 днів наступних за звітним періодом.

Відповідно до п. п. 2.5, 2.6. Договору, перегляд ставок орендної плати може бути здійснено за згодою сторін, а в іншому випадку -в судовому порядку. Якщо в результаті зміни законодавства України розмір земельного податку збільшився, відповідно збільшується розмір орендної плати, а в іншому випадку -розмір орендної плати залишається без змін.

27.07.2010 року Калинівською селищною радою Васильківського району Київської області V скликання прийнято рішення «Про внесення змін до договорів оренди землі»від 27.07.2010 року за №645-50-V, яким вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно додатку та відповідні пункти вказаних договорів про визначення розміру орендної плати викласти в такій редакції: «Орендна плата земельної ділянки проводиться у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2010 рік на розрахунковий рахунок Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області з подальшим врахуванням щорічної індексації та уточнення грошової оцінки. Орендну плату сплачувати помісячно … (далі по тексту)». У пункті 6 Додатку до рішення №645-50-V від 27.07.2010 року зазначено договір оренди земельної ділянки площею 0,188 га, укладений з ПП «Лабаз», посвідчений О.О. Іванніковою -приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області 01.03.2005 року за №410.

Відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 12 Земельного кодексу України, п. 12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, до повноважень Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області в галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальної громади в межах смт Калинівка Васильківського району Київської області, зокрема надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції, чинній станом на грудень 2004 року, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Закон України «Про оренду землі»у ст. 21 передбачає, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Господарський кодекс України у ст. 49 передбачає, що підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Статтею 5 Господарського кодексу України передбачено, що правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Цивільний кодекс України у ст. ст. 759, 762 передбачає, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року було внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», які набули чинності з 01.01.2008 року, а саме зазначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Дані зміни діяли до 01.01.2011 року.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 288 якого, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Податковий кодекс України у ст. 289 передбачає, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до абз. абз. 1, 5 п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»№6 від 17.05.2011 року, у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

В ході розгляду справи встановлено, що Позивач з дотриманням вимог ст. ст. 525, 526, 530, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 49, 173, 179, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 21, 23 Закону України «Про оренду землі», п. п. 2.5, 2.6. Договору, звертався до Відповідача з письмовою вимогою у вигляді попередження від 16.05.2012 року за №394/02-22 щодо необхідності укладення додаткової угоди про внесення змін до Договору.

Відповідач, в порушення вимог ст. ст. 525, 526, 530, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 49, 173, 179, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 21, 23 Закону України «Про оренду землі»на зазначені письмові вимоги Позивача не відреагував та не вжив заходів для внесення змін до Договору, внаслідок чого останній в частині умов розміру орендної плати не відповідає вимогам вищевказаних норм Цивільного, Господарського та Податкового кодексів України та Закону України «Про оренду землі».

Цивільний кодекс України у ч. 2 ст. 651 передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо обґрунтованості та доведеності позиції Позивача щодо потреби внесення змін до п. 2.1. Договору внаслідок невідповідності п. 2.1. Договору вимогам вищевказаних норм Цивільного та Господарського кодексів України та Закону України «Про оренду землі», в зв'язку з чим вимоги Позивача про внесення змін до п. 2.1. Договору підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом внесення змін до п. 2.1. Договору, виклавши останній в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься Орендарем на розрахунковий рахунок Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області. Орендну плату сплачувати щомісяця рівними частинами, протягом десяти днів, наступних за звітним періодом з подальшим врахуванням щорічної індексації та уточненням грошової оцінки земельної ділянки».

Поряд з цим, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 217,60 грн. (двісті сімнадцять гривень 60 коп.) за отримання Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та 17,16 грн. (сімнадцять гривень 16 коп.) за поштові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підтвердження вищевказаних вимог, Позивачем надано суду копії платіжних доручень від 15.05.2012 року за №500, від 15.05.2012 року за №501, що підтверджують здійснення оплати за отримання Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та фіскального чеку від 23.03.2012 року за №7322, що підтверджує відправлення Відповідачу попередження про спонукання укласти додаткову угоду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача судових витрат на загальну суму 234,76 грн. (двісті тридцять чотири гривні 76 коп.), що складаються з витрат на отримання Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у сумі 217,60 грн. (двісті сімнадцять гривень 60 коп.) та поштових витрат у сумі 17,16 грн. (сімнадцять гривень 16 коп.) є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем та Відповідачем в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.) підлягають стягненню з Відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49, 83 Господарського процесуального кодексу України в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області до приватного підприємства «Лабаз»про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.03.2005 року, який посвідчений Іванніковою О.О., приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрований в реєстрі за №410, - задовольнити повністю.

2. Внести зміни до пункту п. 2.1. договору оренди земельної ділянки від 01.03.2005 року, укладеного між Калинівською селищною радою Васильківського району Київської області, ідентифікаційний код: 04359873, місцезнаходження: 08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт Калинівка, вул. Леніна, 57, та приватним підприємством «Лабаз», ідентифікаційний код: 32700554, місцезнаходження: 08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт Калинівка, вул. Леніна, 57, кв. 39, який зареєстрований в реєстрі за №410, виклавши його в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься Орендарем на розрахунковий рахунок Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області. Орендну плату сплачувати щомісяця рівними частинами, протягом десяти днів, наступних за звітним періодом з подальшим врахуванням щорічної індексації та уточненням грошової оцінки земельної ділянки».

3. Стягнути з приватного підприємства «Лабаз», ідентифікаційний код: 32700554, місцезнаходження: 08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт Калинівка, вул. Леніна, 57, кв. 39, на користь Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області, ідентифікаційний код: 04359873, місцезнаходження: 08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт Калинівка, вул. Леніна, 57, судові витрати що складаються з витрат на отримання Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у сумі 217,60 грн. (двісті сімнадцять гривень 60 коп.) та поштових витрат у сумі 17,16 грн. (сімнадцять гривень 16 коп.).

4. Стягнути з приватного підприємства «Лабаз», ідентифікаційний код: 32700554, місцезнаходження: 08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт Калинівка, вул. Леніна, 57, кв. 39, в доход державного бюджету України, судовий збір у сумі 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.).

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 13 серпня 2012 року.