Рішення № 25812383, 13.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2012 р. Справа № 8/080-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ідентифікаційний код: 34047020, місцезнаходження: юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 39,

до фізичної особи-підприємця Крумки Марини Олександрівни, ідентифікаційний номер: 2349011661, місце проживання: 08405, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Артема, 34, кв. 7,

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Яковлєв О.С., який діє на підставі довіреності від 14.05.2012 року б/н;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»(далі за текстом: Позивач або Кредитор) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Крумки Марини Олександрівни (далі за текстом: Відповідач або Позичальник) про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії від 04.08.2011 року за №ВКЛ-2007120 (далі за текстом: Договір).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач належним чином не виконує своїх зобов'язань за Договором, в зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість, яка станом на 02.07.2012 року становить 281 066,71 грн. (двісті вісімдесят одна тисяча шістдесят шість гривень 71 коп.), що складається з заборгованості за кредитом у сумі 198 500,00 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.), заборгованості за відсотками по кредиту у сумі 25 676,16 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 16 коп.) та пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по поверненню кредиту та по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 56 890,55 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто гривень 55 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.07.2012 року порушено провадження у справі №8/080-12 та призначено останню до розгляду на 30.07.2012 року.

30.07.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який вимоги ухвали суду від 11.07.2012 року виконав частково, надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 11.07.2012 року не виконав. Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2012 року розгляд справи відкладено на 13.08.2012 року.

13.08.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 11.07.2012 року не виконав. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень представника Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 13.08.2012 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2011 року між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»та фізичною особою-підприємцем Крумкою Мариною Олександрівною укладено договір кредитної лінії від 04.08.2011 року за №ВКЛ-2007120.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 коп.), який зменшується рівними частинами в останні 6 місяців відповідно до встановленого графіку зменшення максимального ліміту заборгованості згідно Додатку №1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною (надалі за текстом: Графік), зі сплатою плати за користування грошовими коштами в розмірі 25,99 процентів річних, з кінцевим терміном повернення до 03.08.2014 року включно.

Згідно з п. п. 1.2., 1.3. Договору, Кредит надається Позичальнику на придбання основних засобів. Погашення кредиту здійснюється до 10 числа місяця включно у відповідності до Графіку, на позичковий рахунок Кредитора, зазначений у п. 2.1. цього Договору.

Пунктом 1.4. та підпунктом 1.4.1. Договору передбачено, що забезпеченням Позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісії, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги за цим Договором виступає забезпечення, яке не суперечить вимогам Кредитора та діючого законодавства України, про що укладаються відповідні договори, а саме: договір іпотеки квартири, загальною площею 89,00 м2, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Артема, буд. 34, кв. 7, що належить Крумці Марині Олександрівні.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що видача кредиту на цілі, визначені п. 1.2. Договору, проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника з позичкового рахунку №20739200712001, відкритого у Кредитора, на поточний рахунок Позичальника в гривні №26000002007120, відкритий в АТ «Дельта Банк», МФО 380236.

Згідно з п. 4.1. Договору, Кредитор зобов'язується протягом одного дня від дати надання Кредитору всіх документів, необхідних для відкриття позичкового рахунку згідно з вимогами Національного банку України та Кредитора на момент укладення цього договору, відкрити Позичальнику в АТ «Дельта Банк»позичковий рахунок і надавати з нього кредитні кошти в межах суми Кредиту в порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до п. п. 5.1., 5.2 Договору, Позичальник зобов'язується забезпечити своєчасну оплату платежів, передбачених даним Договором; належним чином виконувати свої зобов'язання за цим Договором, а також за договорами передбаченими п. 1.4. цього Договору.

Договором у п. 11.5. передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Пунктом 5.6. Договору передбачено, що при настанні подій, зазначених у п. п. 2.4. цього Договору, Позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом і сплатити проценти у повному обсязі, а також сплатити пені та штрафи, передбачені цим Договором.

Пункт 2.4. Договору містить положення, що Кредитор має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів у випадку, якщо Позичальник несвоєчасно або не у повному обсязі здійснював зарахування коштів на погашення заборгованості по кредиту, процентах, відповідно до умов цього договору.

Договором у п. 2.5. передбачено, що у випадку вимоги Кредитора достроково повернути кредитні ресурси, сплатити проценти, Позичальник зобов'язаний здійснити повне погашення заборгованості за цим договором, тобто повернути отримані кредитні ресурси, сплатити всі проценти, протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання вимоги Кредитора.

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем на адресу Відповідача направлено претензію від 24.05.2012 року за №02.1-2775 та лист-вимогу від 24.05.2012 року за №02.1-2776, в яких Позивач пропонував Відповідачу сплатити прострочену заборгованість у сумі 219 794,53 грн. (двісті дев'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні 53 коп.). Як вказує Позивач у позовній заяві, Відповідач не виконав вимоги, вказані в претензії від 24.05.2012 року за №02.1-2775, борг перед Позивачем не погасив.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Позивачем здійснено всі заходи, передбачені Договором, для досудового врегулювання спору.

В ході розгляду справи судом встановлено, що Позивачем, на виконання вимог п. п. 1.1., 2.1., 4.1. договору кредитної лінії від 04.08.2011 року за №ВКЛ-2007120, своєчасно надано у тимчасове користування грошові кошти у сумі 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 коп.), що підтверджується розпорядженням від 08.08.2011 року б/н щодо видачі кредиту Відповідачу.

Таким чином, судом встановлено, що Позивачем належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за Договором. Відповідачем факти своєчасного та належного виконання Позивачем Договору не заперечені, доказів зворотного суду не надано.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що з моменту надання кредиту та за період дії договору Відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за їх користування за Договором, у зв'язку із чим та у зв'язку із направленням Позивачем претензії від 24.05.2012 року за №02.1-2775 та листа-вимоги від 24.05.2012 року за №02.1-2776 щодо повернення кредитних коштів та сплати нарахованих відсотків за їх користування, на підставі п. 2.5. Договору у Відповідача виник обов'язок впродовж тридцяти днів з моменту отримання письмової вимоги Позивача повністю повернути кредитні ресурси та сплатити нараховані проценти.

Станом на дату порушення провадження у справі №8/080-12, внаслідок порушення Відповідачем положень п. п. 1.1., 2.5., 5.2. Договору, вимог ст. ст. 526, 530, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України через те, що Відповідач належним чином не виконав зобов'язань за Договором, прострочив повернення грошових коштів та не сплатив відсотки за користування грошовими коштами, за Відповідачем станом на 02.07.2012 року утворилась заборгованість у вигляді заборгованості за кредитом у сумі 198 500,00 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) та за відсотками за користування кредитними коштами у сумі 25 676,16 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 16 коп.).

Також суд звертає увагу на те, що Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, заперечень щодо наявності заборгованості чи інших письмових доказів щодо спростування заборгованості суду не надав.

На підставі вищевикладеного судом встановлено, що дії Відповідача з несвоєчасної та неповної сплати заборгованості за Договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми заборгованості за кредитом у сумі 198 500,00 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) та за відсотками за користування кредитними коштами у сумі 25 676,16 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 16 коп.) в якості заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 02.07.2012 року щодо повернення грошових коштів у зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язань за Договором, за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми заборгованості Відповідача за Договором.

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку, суд приходить до висновку, що останній є обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору.

Доказів повного або часткового повернення кредитних коштів Позивачу та оплати відсотків за користування кредитними коштами заборгованості за Договором, Відповідачем суду не надано.

Таким чином, станом на 02.07.2012 року заборгованість Відповідача за Кредитним Договором щодо повернення кредитних коштів та по сплаті відсотків за користування кредитними коштами складає 224 176,16 грн. (двісті двадцять чотири тисячі сто сімдесят шість гривень 16 коп.).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості за Договором у вигляді основного боргу у сумі 224 176,16 грн. (двісті двадцять чотири тисячі сто сімдесят шість гривень 16 коп.), що складається з заборгованості за кредитом у сумі 198 500,00 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) та за відсотками за користування кредитними коштами у сумі 25 676,16 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 16 коп.), визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню, передбачену п. 9.1. Договору, за прострочення Відповідачем виконання зобов'язання по поверненню кредиту та по сплаті відсотків за користування кредитом з 01.01.2012 року по 01.07.2012 року у сумі 56 890,55 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто гривень 55 коп.).

Пунктом 9.1. Договору, передбачено, що за прострочення строків повернення кредитних коштів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Кредитору пеню із розрахунку 3 проценти від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 611 передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10.01.2002 року за N 2921-III у ст. 1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України та п. 9.1. Договору, Позивачем нараховано Відповідачу пеню за прострочення строків повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування за період з 01.01.2012 року по 01.07.2012 року на загальну суму 56 890,55 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто гривень 55 коп.).

Дослідженням правильності визначення Позивачем суми пені суд встановив, що пеня у сумі 56 890,55 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто гривень 55 коп.) визначена обгрунтовано і вірно. Доказів сплати Відповідачем вказаної суми пені перед Позивачем в добровільному порядку, суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач довів суду та Відповідач не спростував належними і допустимими доказами те, що у Відповідача перед Позивачем наявна станом на 02.07.2012 року заборгованість за Договором у сумі 281 066,71 грн. (двісті вісімдесят одна тисяча шістдесят шість гривень 71 коп.), що складається із заборгованості за кредитом у сумі 198 500,00 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.), заборгованості за відсотками по кредиту у сумі 25 676,16 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 16 коп.) та пені за прострочення строків повернення кредитних коштів та сплати процентів у сумі 56 890,55 грн. (п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто гривень 55 коп.).

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за договором кредитної лінії від 04.08.2011 року за №ВКЛ-2007120 у вигляді заборгованості за кредитом у сумі 198 500,00 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.), заборгованості за відсотками по кредиту у сумі 25 676,16 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 16 коп.) та пені за прострочення строків повернення кредитних коштів та сплати процентів у сумі 56 890,55 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто гривень 55 коп.) є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Поряд з цим, Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача судовий збір у сумі 5 621,33 грн. (п'ять тисяч шістсот двадцять одна гривня 33 коп.).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського кодексу України покладаються судом на Відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до фізичної особи-підприємця Крумки Марини Олександрівни про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії від 04.08.2011 року за №ВКЛ-2007120, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Крумки Марини Олександрівни, ідентифікаційний номер: 2349011661, місце проживання: 08405, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Артема, 34, кв. 7, на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ідентифікаційний код: 34047020, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 39, заборгованість за договором кредитної лінії від 04.08.2011 року за №ВКЛ-2007120 у сумі 281 066,71 грн. (двісті вісімдесят одна тисяча шістдесят шість гривень 71 коп.), з якої: заборгованість по сплаті кредитних коштів у сумі 198 500,00 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.), заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у сумі 25 676,16 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 16 коп.) та пеня у сумі 56 890,55 грн. (п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто гривень 55 коп.), а також судовий збір у сумі 5 621,33 грн. (п'ять тисяч шістсот двадцять одна гривня 33 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення підписано 13 серпня 2012 року.

Суддя П.Ф. Скутельник