номер провадження справи 15/102/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.08.12 Справа № 5009/2797/12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська Пивна Компанія - Холод», м. Харків
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджис», м. Запоріжжя
про стягнення 1 159 498,42 грн.
Суддя Горохов І.С.
представники:
від позивача: Петровська -Караченцева Л.Г. представник довіреність №010812 від 01.08.2012р.
від відповідача: Ватрушкін О.С. представник довіреність №79 від 06.03.2012р.
Суть спору:
Розглянуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська Пивна Компанія - Холод», м. Харків до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджис», м. Запоріжжя про стягнення 1 159 498,42 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.07.2012р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 14.08.2012р. Розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні 21.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару. Позивач свої зобов'язання з поставки товару на адресу відповідача виконав належним чином, що підтверджується наданими документами. Відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав. Просить позов задовольнити.
Позивачем двічі збільшувався розмір заявлених вимог в частині стягнення пені та 3% річних, в остаточній редакції просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 21 169,79 грн. та 3% річних в розмірі 51 169,79 грн.
Заяви про збільшення розміру позовних вимог з урахуванням вимог ст. 22 ГПК України прийняті судом до розгляду.
Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що позивачем порушено умови договору щодо передачі супровідної документації, у зв'язку з чим строк для оплати за отриманий товар не настав. Оскільки строк оплати за отриманий товар не настав, підстави для нарахування 3% річних та пені у позивача, на дуку відповідача, відсутні. Підстави для стягнення судових витрат з адвокатських послуг відсутні, оскільки в платіжному дорученні №5261 про перерахування коштів призначення платежу зазначено -«за надання юридичних послуг згідно договору №01/12 від 04.01.2012р.». Адвокатська діяльність не є підприємницькою, тоді як договір про надання юридичних послуг укладено між позивачем та Петровською -Караченцевою -підприємцем. Договір про надання юридичних послуг не є підставою для здійснення адвокатської діяльності. просить в задоволенні позову відмовити.
Відповідачем в судовому засіданні 21.08.2012р. заявлено усне клопотання про відкладення розгляду спору для надання часу на врегулювання спору мирним шляхом. Представник позивача заперечив проти клопотання.
Клопотання про відкладення розгляду спору судом відхилено як безпідставне.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представник сторін суд встановив наступне.
22.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківська пивна компанія - Холод»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджиз»(Покупець) укладено договір поставки №1.
За умовами договору постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця бочки КЕГ 50 літрів стандарт DIN з фітингом тип «комбі»виробництва SCHAFER SUDEX в строк, у кількості, за ціною та відповідно до інших умов, передбачених договором, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору, п. 1.1 договору.
Специфікація (перелік), кількість Товару, ціни на Товар, а також інші відомості щодо товару зазначені у специфікації Товару, що міститься у Додатку 1 до договору, п. 1.2 договору.
Поставка товару здійснюється Постачальником в строк до 10 квітня 2012 року, п. 2.2 договору.
Документом, що підтверджує факт поставки Товару Постачальником і прийняття його Покупцем (як це передбачено пунктом 5.1 договору), є належним чином оформлена Сторонами Товарно-транспортна накладна на Товар. Датою поставки вважається дата прийняття Товару і підписання уповноваженим представником Покупця Товарно -транспортної Накладної, п. 2.4 договору.
Разом і одночасно з передачею Товару Постачальник зобов'язаний передати Покупцю наступні документи: товарно-транспортну накладну (три оригінали, підписані постачальником і перевізником); висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи; сертифікати якості виробника; та видаткову накладну на товар (два оригінали, підписані Постачальником), п. 2.6 договору.
Оплата за договором здійснюється Покупцем в гривнях шляхом банківського переказу коштів на рахунок Постачальника, зазначений нижче в Договорі, протягом 30 календарних днів після Дати Поставки та передачі супровідної Документації на підставі рахунку Постачальника, п. 3.2 договору.
В Додатку №1 до договору поставки 31 від 22.03.2012р. Специфікації товару зазначено: найменування товару -бочки KEГDIN 50 літрів з фітингом тип М, кількість -1100 шт., ціна без ПДВ -832,14 грн. сума без ПДВ 915 354,00 грн., всього 1 098 424,80 грн.
03.04.2012р. Позивач поставив відповідачу товар обумовлений умовами договору та специфікацією -бочка кег 50літрів DIN тип М с лого «Ярило»в кількості 1100 шт. на загальну суму 1 098 424,80 грн. Накладну підписано представниками сторін та скріплено печатками. В підтвердження поставки товару також надано товарно-транспортну накладну -000001164 від 03.04.2012р. з підписами а печатками.
Товар перевозився Приватним підприємством «Старлогістик»про що свідчить укладений між позивачем та ПП «Старлогістик»договір №01/12 перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 01.12.2010р., додатковою угодою №1 до договору перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №01/12 від 01.12.2010р., заявка на відвантаження товару Україна №03-12, договір перевезення вантажу №ДП_35-03/03 від 03.03.2011р., заявка на перевезення №2012-005Х.
03.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківська пивна компанія - Холод»та представником перевізника складено акт приймання -передачі документації на товар до Договору поставки №1 від 22.03.2012р. за яким передано товаро -супровідні документи на товар до Договору поставки №1 від 22.03.2012р., а саме: видаткова накладна ТОВ «ХПК-Холод»від 03.04.2012р. №ХО00000422 на 1 арк.; товарно-транспортна накладна ТОВ «ХПК-Холод»від 03.04.2012р. №00001164 на 1 арк.; рахунок -фактура ТОВ «ХПК-Холод»від 03.04.2012р. №ХО000002366 на 1 арк.; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 11.02.2011р. №05.03.02-03/11185 на 1 арк.; сертифікат походження товару, сертифікат якості товару від виробника продукції » на 7 арк. За актом представник перевізника зобов'язувався передати належному представнику ТОВ «Квас Бевериджис»вказану документацію разом з товаром -бочками КЕГ 50 літрів у кількості 1100 штук на загальну суму 1 098 424,80 грн., згідно Договору поставки №1 від 22.03.2012р. між ТОВ «ХПК - Холод»та ТОВ «Квас Бевериджис».
27.06.2012р. позивачем на адресу відповідача надіслано лист №01_27/06/12 з вимогою сплатити заборгованість за отриманий товар.
10.07.2012р. відповідач надіслав на адресу позивача лист №282 з проханням відстрочити строк оплати за договором поставки №1 від 22.03.2012р. до 31.08.2012р. та у випадку відсутності зауважень підписати додаткову угоду до договору.
В листі також було зазначено про те, що на підставі договору поставки №1 від 22.03.2012р. підприємством позивача було поставлено товар -бочки КЕГ 50 літрів -на загальну суму 1 098 424,80 грн. Факт поставки підтверджується належним товаросупровідними документами та жодним чином не ставиться під сумнів підприємством відповідача.
На день вирішення спору в суді відповідачем не надано доказів оплати коштів за отриманий товар в умі 1 098 424,80 грн.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суд вважає, що з урахуванням наданих позивачем доказів ним належним чином виконані зобов'язання за договором та доведено факт поставки товару і товаросупровідних документів обумовлених п. 2.6 договору відповідачу. Товар прийнято відповідачем без будь-яких зауважень щодо його якості та кількості. Вимогами чинного законодавства України встановлено обов'язок покупця отримати товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Посилання відповідача на відсутність довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача -03.04.2012р. суд вважає безпідставним, оскільки за умовами п. 2.4 договору, документом, що підтверджує факт поставки товару є належним чином оформлена сторонами Товарно-транспортна накладна на товар. Товарно-транспортна накладна від 03.04.2012р. №000001164 та накладна №ХО000000422 від 03.04.2012р. оформлені належним чином з урахуванням вимог законодавства України.
За таких обставин, вимога про стягнення 1 098 424,80 грн. основної заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача: 51 169,79 грн. пені за період з 04.05.2012р. по 21.08.2012р. та 9903,83 грн. за період з 04.05.2012р. по 21.08.2012р. 3% річних.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно п. 7.2 договору, за порушення строку оплати за Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми, оплата якої прострочена, за кожний день прострочення платежу.
Судом перевірено правильність нарахування сум, та встановлено, що стягненню підлягає сума в пені в розмірі 49 519,15 грн. за період з 04.05.2012р. по 21.08.2012р. у зв'язку з невірністю розрахунку та сума 3% річних в розмірі 9903,83 грн. за період з 04.05.2012р. по 21.0.2012р.
Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими засобами доказування та такими, що підлягають частковому задоволенню у зв'язку з невірністю розрахунку заявленої до стягнення пені.
Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати з послуг адвоката в розмірі 55 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордеру обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
Представником позивача в обґрунтування правомірності надання послуг адвоката та понесення позивачем витрат на його послуги до матеріалів справи надано: договір про надання юридичних послуг №01/13 від 04.01.2012р., додаткову угоду №1 від 02.07.2012р. до договору про надання юридичних послуг №01/12 від 04.01.2011р., акт приймання -передачі наданих послуг від 10.08.212р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1519 від 13.02.2008р. на гр. Петровська -Караченцева Людмила Григорівна, підстава рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 13.02.2008р. №28, платіжне доручення №5261 від 10.08.2012р. про перерахування оплати за надані юридичні послуги згідно договору №01/12 від 04.01.2012р. в розмірі 55 000,00 грн.
Посилання відповідача на те, що вказані кошти не можна вважати витратами на оплату послуг адвоката, суд вважає безпідставними, оскільки в договорі про надання юридичних послуг від 04.01.2012р. та додатковій угоді №1 від 02.07.2012р. особа, яка надавала юридичні послуги зазначена як Адвокат: фізична особа -підприємець Петровська -Караченцева Людмила Григорівна. В платіжному дорученні №5261 від 10.08.2012р. в призначенні платежу зазначено -«сплата за надання юридичних послуг згідно договору №01/12 від 04.01.2012р. без ПДВ». Тобто послуги надавались гр. Петровською -Караченцевою Л.Г. саме в якості адвокату та на підставі договору з урахуванням вимог ст. 28 ГПК України. Зазначення в платіжному дорученні отримувачем коштів фізична особа -підприємець Петровська -Караченцева Л.Г. не спростовує факту надання саме адвокатських послуг враховуючи надані до справи документи.
Крім того, з урахуванням заявленої до стягнення суми, вказаний розмір судових витрат за послуги адвоката не є занадто великим.
Також судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в більшому розмірі ніж встановлено вимогами чинного законодавства України, оскільки заявлено до стягнення загальну суму коштів в розмірі 1 159 498,42 грн. сума судового збору повинна становити 23 189,97 грн., сплачено позивачем 24 359,70 грн. (платіжне доручення №5161 від 13.07.2012р. на суму 3306,00 грн. платіжне доручення №5262 від 10.08.2012р. на суму 20 853,70 грн., квитанція №В3-3635 від 20.08.2012р. на суму 200,00 грн.), тобто зайво сплаченим є сума судового збору в розмірі 1169,73 грн., яка підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Судові витрати з оплати послуг адвоката підлягають присудженню з відповідача на користь позивача в повному обсязі, судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська Пивна Компанія - Холод», м. Харків до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджис», м. Запоріжжя про стягнення 1 159 498,42 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджис», м. Запоріжжя (69057 м. Запоріжжя вул. Тамбовська 3 код ЄДРПОУ 36065256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська Пивна Компанія - Холод» (61157 Харківська область м. Харків, вул. Селянська 110, код ЄДРПОУ 34567219) суму основного боргу в розмірі 1 098 424 (один мільйон дев'яносто вісім тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 80 коп., 9903 (дев'ять тисяч дев'ятсот три) грн. 83 коп., суму пені в розмірі 49 519 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 15 коп., судовий збір в розмірі 23 156 (двадцять три тисячі ст. п'ятдесят шість) грн. 96 коп., судові витрати з оплати послуг адвоката в розмірі 55 000 (п'ятдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська Пивна Компанія - Холод», м. Харків зайво сплачений судовий збір в розмірі 1169,73 грн.
Суддя І.С. Горохов
Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 27.08.2012р.
Судове рішення № 25812169, Господарський суд Запорізької області було прийнято 21.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5009/2797/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: