Рішення № 25810333, 21.08.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/10741/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 серпня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Пономаренко Н.В.

при секретарі - Клим Т.О.

за участю представника

позивача - Курінного С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання відповідачки по первісному позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором і зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, суд, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовом про солідарне стягнення із відповідачів суми заборгованості за кредитним договором «Кредитування комерційного автотранспорту»№ 23/МК/3/2007-980 від 24.10.2007 року в розмірі 123203,75 грн. та стягнення суми судових витрат, посилаючись на те, що між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_3. був укладений кредитний договір про надання відповідачу кредиту в сумі 150000,00 грн. з терміном погашення кредитних ресурсів до 19.10.2012 року зі сплатою 19,0 % річних за користування кредитними коштами.

24.10.2007 року між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_4 укладено договір поруки б/н, відповідно до умов якого відповідачі по справі виступають як солідарні боржники.

На виконання кредитного договору ОСОБА_3 було надано кредит у вказаному розмірі, тобто позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем за договором.

В період дії кредитного договору відповідач не дотримувався умов кредитного договору та не здійснював погашення належних до сплати щомісячних платежів як це передбачено кредитним договором.

Загальна сума заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 22.12.2009 року становить 123203,75 грн., та складається із: основного боргу -114137,46 грн., по відсотках за користування кредитом -8241,27 грн., пені -825,02 грн.

Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_4 про визнання кредитного договору недійсним.

В зустрічних позовних вимогах ОСОБА_3 посилається на те що, оспорюваний кредитний договір є нікчемним та по суті є договором приєднання, в зв'язку з чим позивач не міг запропонувати свої умови договору та прийняв невигідні для себе його наступні умови, а саме: заборону використовувати ануїтетну форму погашення кредиту, заборону збільшення процентної ставки, яка передбачена п.1.1.3.2 кредитного договору, заборону на розкриття банківської таємниці, що зазначено в п.4.2.6 кредитного договору, заборону вимагати страхування предмету застави, як передбачено в п.4.3.14 кредитного договору, а також інші пункти кредитного договору, які ОСОБА_3 вважає незаконними, зокрема, п.п.4.2.2, 4.3.7, 5.3, 6.3-6.5, 7.1, при цьому посилається на ст.ст.6, 27, 203, 215, 230, 607 ЦК України та ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, проти зустрічного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.185).

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про день час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, судом встановлені наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між ВАТ КБ «Надра»(надалі змінило назву на ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір «Кредитування комерційного автотранспорту»№ 23/МК/3/2007-980 від 24.10.2007 року про надання відповідачу кредиту в сумі 150000,00 грн. з терміном погашення кредитних ресурсів до 19.10.2012 року зі сплатою 19,0 % річних за користування кредитними коштами (а.с. 4-7).

Даний кредит має цільове призначення -придбання автотранспортного засобу -вантажний сідловий тягач-Е Renault Magnum АЕ 430, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

24.10.2007 року між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_4 укладено договір поруки б/н, відповідно до умов якого відповідачі по справі виступають як солідарні боржники.

Позивачем були виконані умови Договору в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору позивач надав ОСОБА_3. у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 150000,00 грн. в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.1.3.1 кредитного договору відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 19,0 % на рік.

Відповідно до п. 1.1.3.2 кредитного договору у випадку прострочення виконання зобов'язання у відношенні повернення кредиту у строк, обумовлений у п. 2.2.1 цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом або його частини (якщо зобов'язання частково виконані позичальником) у розмірі подвійної відсоткової ставки, що вказана в п. 1.1.3.1 цього договору, річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням, починаючи з наступного дня після виникнення прострочення.

Відповідно до п. 1.1.4 кредитного договору банк надає позичальнику кредит з терміном погашення до 19 жовтня 2012 року.

Відповідно до п. 2.2.1 кредитного договору повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється на рахунок № 29093800002015 в Миколаївській філії ВАТ КБ «Надра», МФО 326803 згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків, невід'ємною частиною цього договору, надалі -«Графік».

Відповідно до п. 3.1.1 кредитного договору в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій позичальник передає в заставу автотранспортний засіб, що набувається позичальником.

Відповідно до п. 4.2.5 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж.

Відповідно до п. 4.3.2 позичальник зобов'язаний суворо дотримуватись положень цього договору.

Відповідно до п. 4.3.3 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати необхідні платежі у розмірі та порядку, визначених у п.п. 2.2.1, 2.2.2 цього договору.

Відповідно до п 4.3.4 кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язався у випадку порушення виконання зобов'язань, сплатити банку штрафні санкції, визначені у цьому договорі.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 кредитного договору у разі порушення позичальником строків повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.3 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 % від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення.

В зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість перед позивачем, загальна сума якої станом на 22.12.2009 року становить 123203,75 грн., та складається із: основного боргу -114137,46 грн., по відсотках за користування кредитом -8241,27 грн., пені -825,02 грн., згідно розрахунку заборгованості, перевіреному у судовому засіданні (а.с.9-11).

Таким чином, встановлено, що позивачем виконані умови договору в повному обсязі, однак відповідач свої зобов'язання по зазначеному Договору належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості по кредиту в загальній сумі 123203,75 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченою порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до умов договору поруки (п. 1.2) ОСОБА_4 як Поручитель, та Позичальник ОСОБА_3 по справі виступають як солідарні боржники.

21.12.2009 року позивач направив вимогу попередження №8114 відповідачам про дострокову сплату банку суми кредиту, відсотків за користування кредитом та інші передбачені договором платежі, проте, вказана вимога залишилась відповідачами без уваги (а.с.15).

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частки позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає доведеним суму боргу, що утворилась станом на 22.12.2009 року в загальній сумі 123203,75 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, а позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №23/МК/3/2007-980 від 24.10.2007 року задоволенню у повному обсязі.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_4 про визнання кредитного договору недійсним слід зазначити наступне.

24.10.2007 року між ВАТ КБ «Надра»(надалі змінило назву на ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір «Кредитування комерційного автотранспорту»№ 23/МК/3/2007-980 про надання відповідачу кредиту в сумі 150000,00 грн. з терміном погашення кредитних ресурсів до 19.10.2012 року зі сплатою 19,0 % річних за користування кредитними коштами (а.с. 4-7).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

Таким чином, кредитний договір був укладений з урахуванням волевиявлення позивача, оскільки позивач був обізнаний про умови договору і погодився з ними, отримуючи кредит на зазначених умовах.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша ст. 229 ЦК), такий правочин визнається судом недійсним.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилась щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним, відповідно до вимог ч. 1 ст. 229 ЦК України.

Пленум Верховного Суду України в Постанові № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»в п. 20 роз'яснив, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї із сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

З матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами підписаний повноваженими особами, він містить всі суттєві умови передбачені законом для договорів які мають істотне значення.

Крім того, в момент укладання договору про надання кредиту жодних зауважень, заперечень (письмових чи усних) позивачем не заявлялося та, як наслідок, укладено договір в чинній редакції.

Таким чином, суд вважає, що в момент укладання договору сторонами було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов договору, а позивач отримав усю необхідну інформацію та був всебічно ознайомлений з умовами кредитування та порядком виконання зобов'язань за кредитним договором.

При цьому слід зазначити, що позивач відповідно до умов договору вносив відповідні платежі, що також підтверджує прийняття позивачем умов кредитного договору (а.с.9-10).

Відповідно до п. 8.2. Кредитного договору, розмір відсоткової ставки може переглядатися сторонами, про що складається відповідна додаткова угода між банком та позичальником, крім випадків зміни відсоткової ставки, передбачених п.1.1.3.2. цього договору.

Відповідно до п.1.1.3.1. кредитного договору відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 19,00% відсотків на рік. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється на фактичну кількість днів в періоді (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості (а.с.4).

Відповідно до п. 1.1.3.2 кредитного договору у випадку прострочення виконання зобов'язання у відношенні повернення кредиту у строк, обумовлений у п. 2.2.1 цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом або його частини (якщо зобов'язання частково виконані позичальником) у розмірі подвійної відсоткової ставки, що вказана в п. 1.1.3.1 цього договору, річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням, починаючи з наступного дня після виникнення прострочення.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойка є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Неустойка в свою чергу розподіляється на штраф та пеню.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Тобто, за невиконання боржником своїх обов'язків, на нього може покладатися як штраф так і пеня.

Так як в даному кредитному договорі визначена відповідальність, то відповідач правомірно визначив в умовах кредитного договору стягнення пені та штрафу за порушення позичальником своїх обов'язків.

Відповідно до ст. 212 ч.1 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Враховуючи, що Кредитний договір укладено з чітко дотриманням вимог законодавства, у тому числі з урахуванням ч.1 ст.212 ЦК України, в п.1.1.3.2. Договору прямо зазначені обставини, за умови виникнення яких, процентна ставка сплачується в подвійному розмірі.

Згідно ст. 651 ч.1 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»від 12.12.2008 року Цивільний кодекс України доповнено статтею 1056-1.

Відповідно до ч.2 ст. 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, проте, вищезазначений Закон від 12.12.2008 року набрав чинності 10.01.2009 року, після укладання оспорюваного кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.

Оскільки, позивач був ознайомлений з умовами кредитного договору перед його укладанням, своїм підписом він погодився з усіма умовами кредитного договору, в тому числі і зі зміною відсоткової ставки, договір підписаний позивачем особисто, отже він був обізнаний про умову щодо збільшення розміру процентної ставки та погодився отримати кредит на умовах запропонованих відповідачем і отримав його.

При цьому, згідно з ч.2 ст. 1056 ЦК України позивач мав право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом не встановлено жодного з порушень закону з боку відповідача при укладанні оспорюваного договору, на які вказує позивач в зустрічному позові, також судом не встановлено, що при укладанні договору мав місце факт обману позивача з боку відповідача, оскільки позивачем не надано на підтвердження цього будь-яких доказів.

Відповідно до положень ст. 57 ЦПК України доказами є будь -які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги позивача про визнання недійсним договору з підстав порушення вимог чинного законодавства, які він зазначив в зустрічному позові, при укладенні сторонами кредитного договору не підлягають задоволенню, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні..

Таким чином, враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.88 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 6, 27, 203, 215, 230, 509, 524, 525, 526, 530, 549, 554, 589, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»суму боргу за кредитним договором №23/МК/3/2007-980 від 24.10.2007р. в розмірі 123203,75 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно користь Пубічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору недійсним -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :