Ухвала суду № 25807766, 02.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" серпня 2012 р. м. Київ К/9991/9960/12

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.

секретаря судового засідання Волошина В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кагро»до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2012 року, позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Козівської міжрайонної державної податкової інспекції від 24 січня 2011 року №0000012301/0 та №0000022301/0.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Козівською МДПІ була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Кагро» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р. за результатом якої складено акт від 31.12.2010 року № 425- 23/34653674 згідно якого були встановлені наступні порушення: п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: ТОВ «Кагро»у жовтні 2009 р. занижено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 459 134, 46 грн.; п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.8-1.2 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: ТОВ «Кагро»у жовтні 2009 р. завищено суму податку на додану вартість нараховану на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг) яка не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства на суму 459 134, 46 грн.; п.п.4.1.4, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4: п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п.5.2; п.п.5.4.6 п.5.4; п.п.5.6.1, п.п.5.6.2 п.5.6; п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: встановлено заниження податку на прибуток за 2007 р. в сумі 246 261 грн. і на підставі вище згаданого Акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 24 січня 2011 № 0000012301/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 573 918 грн. (459 134,46 грн. - за основним платежем та 114 783, 62 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0000022301/0 яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 307 826,25 грн. (246 241 грн. - за основним платежем, 61 565,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Крім того судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Кагро»як сільськогосподарський товаровиробник, протягом 2009-2010р. використовував загальний та спеціальні режими оподаткування податком на додану вартість і подавав до податкового органу дві податкові декларації з податку на додану вартість: декларацію (повну) та декларацію (скорочену) - спеціальну. В період 2009-2010 р. позивач був учасником бурякоцукрового комплексу як бурякосіюче господарство, яке здійснювало поставку цукрового буряку на цукрові заводи, які в свою чергу також є учасниками бурякоцукрового комплексу, а саме: ТОВ «Цукровий завод Козова», ТОВ «Цукровий завод Збараж», ТОВ «Цукровий завод Хоростків». В сезон цукроваріння 2009-2010 р. (з 01.09.2009р. по 01.09.2010р.) між вищезазначеними суб'єктами господарювання, були заключні договори поставки - предметом яких є поставка цукрового буряку.

Поставка цукрового буряку ТОВ «Кагро»в обревізований період здійснювалась на підставі господарських договорів:

Договір поставки від 04.09.2009 р. № 4 укладений між ТЗОВ «Кагро»(Постачальник) та ТОВ «Цукровий завод Козова»(Покупець), предмет договору - поставка цукрового буряка в кількості обумовленій в Додатках № 1, № 2 від 01.10.2009р., додатком № 1 Договору визначено поставку цукрового буряку в кількості 29000 тонн загальною вартістю - 25853369,09 грн. (з ПДВ), на умовах поставки - FСА (згідно Правил ІНКОТЕРМС у редакції 2000р.) в кількості 23210,480 тонн по ціні 888 грн. (з ПДВ), на умовах поставки - DDU (згідно Правил ІНКОТЕРМС у редакції 2000р.) в кількості 5789,3210,480 тонн по ціні 902.40 грн.(з ПДВ); додатком № 2 до Договору поставки № 4 визначено поставку цукрового буряку в кількості 44000 тонн цукрового буряку загальною вартістю - 39531021,22 грн. (з ПДВ), на умовах поставки - FСА в кількості 18889.430 тонн по ціні 888 грн. (з ПДВ), на умовах поставки - DDU в кількості 25110.570 тонн по ціні 906,28 грн. (з ПДВ).

Договір поставки від 04.09.2009р. №10/-09 укладений між ТОВ «Кагро»(Постачальник) та ТОВ «Цукровий завод Збараж», предмет договору - поставка цукрового буряка в кількості обумовленій в Додатках № 1 та № 2 від 01.10.2009р., додатком №1 до Договору визначено поставку цукрового буряку в кількості 44000 тонн загальною вартістю - 40178530.10 грн. (з ПДВ) в тому числі: на умовах поставки - FСА в кількості 13783,459 тонн по ціні 888 грн. (з ПДВ), на умовах поставки - DDU (з ПДВ) в кількості 30216.551 тонн по ціні 924,62 грн.(з ПДВ), додатком № 2 до Договору визначено поставку цукрового буряку в кількості 32000 тонн загальною вартістю - 29332716,11 грн. (з ПДВ) в тому числі: на умовах поставки - FСА в кількості 6184,283 тонн по ціні 888.00 грн. (з ПДВ) на умовах поставки - DDU в кількості 25815.717 тонн по ціні 923,51 грн. (з ПДВ).

Договір поставки від 15.09.2009р. № 01/09-09 укладений між ТОВ «Кагро»(Постачальник) та ТОВ «Цукровий завод Хоростків». предмет договору - поставка цукрового буряка в кількості обумовленій в Додатках № 1 та № 2 від 01,09.2009р., додатком № 1 до Договору визначено поставку цукрового буряку в кількості 11300 тонн загальною вартістю - 10342428грн. (в тому числі податок на додану вартість) виключно на умовах поставки - DDU в кількості 2900 тонн по ціні 916.56 грн. (з ПДВ), Додатком № 2 до Договору визначено поставку цукрового буряку в кількості 8400,00 тонн загальною вартістю - 7684404 гри. (з ПДВ), виключно на умовах поставки - DDU в кількості 8400,00 тонн по ціні 914.81 грн. (з ПДВ).

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно пункту 8-1. 1 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного до 1 січня 2011 року) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Відповідно до п. 8-1.2 ст. 8-1 цього ж Закону, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Підпункт 8-1. 15.1 ст. 8 названого Закону встановлює виробничі фактори, які застосовуються для спеціального режиму оподаткування, а саме: а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які - придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції; б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що з урахуванням умов договору позивач, як постачальник, мав право доставляти продукцію як власним транспортом, так і скористатися послугами третьої особи, а тому ТОВ «Мрія-Центр»правомірно, виключно в межах надання послуг по збиранню врожаю потоковим способом, здійснило доставку коренеплодів безпосередньо на приймальні пункти цукрових заводів для реалізації. А відтак зроблено правильний висновок, що податковий орган залишивши поза увагою специфіку способів збирання цукрових буряків, прийшов до необґрунтованого висновку, що позивач здійснив перепродаж транспортних послуг, а не отримав послуги зі збирання даної сільгосппродукції, а отже позивач правомірно відносив вартість послуг зі збирання врожаю, що включало транспортування буряку з поля до приймальних пунктів цукрових заводів, до ціни проданого буряку і одночасно до складу податкових зобов'язань з ПДВ по спецдекларації відповідно до п. 8-1.15.1 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що податковим органом при проведенні розрахунку «транспортних витрат»фактично був застосований непрямий метод визначення податкових зобов'язань необґрунтовано, бо згідно п.п.4.3.2 п.4.3. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»(який діяв під час проведення перевірки та складення акту перевірки) за непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону, застосування непрямих методів визначення податкових зобов'язань суперечить пп. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 вказаного Закону, оскільки на момент оформлення Акту відсутній закон, що затверджує методику визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами, а на момент оформлення податкового повідомлення-рішення від 24.01.2011 р. № 0000012301/0 цей Закон №2181-111 втратив чинність, а Податковий кодекс взагалі не передбачає можливості застосування непрямих методів та прийняття рішення про сплату податкових зобов'язань, розрахованих таким методом.

Згідно з пп. 8-1.15.6 п.8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 р. № 23, та визначений згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 р. № 375 (далі-КВЕД). Вид діяльності «01.41.0 - Надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту», включає: надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівну підготовку полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку; надання послуг зі збирання урожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування; надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом; експлуатацію зрошувальних і осушувальних систем; насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення; облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо).

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позиція відповідача є помилковою, щодо відокремлення від послуг зі збирання цукрових буряків їх доставку на приймальні пункти цукрових заводів. Даючи оцінку КВЕДу 01.41.0 суд першої інстанції підставно вважав, що такі види діяльності як очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі відносяться до підготовки продукції до первинної реалізації, а не до збирання продукції, збирання ж сільгосппродукції передує підготовці продукції до первинної реалізації. Технологічний процес вирощування буряків передбачає, що збирання буряку включає збирання коренеплодів і гички бурякозбиральними машинами у транспортні засоби, та доставку на приймальні пункти цукрових заводів. Така діяльність здійснюється до первинної реалізації буряків, бо під час збирання та доставки на цукрові заводи право власності на буряки належіть позивачу. Крім того, послуги ТОВ «Мрія Центр»також підпадають під вид діяльності - «надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом». Отже збирання цукрового буряка, що включало його доставку до приймальних пунктів до первинної реалізації підпадає під КВЕД 01.41.0, а відповідно входить до переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов переконливого висновку, що податкове повідомлення-рішення від 24.01.2011р. № 0000012301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість суперечить вимогам законодавства.

Щодо заниження позивачем податку на прибуток за 2007 рік в сумі 246 261 грн. внаслідок порушення ним п. 4.1. абз. 3, 12 пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2. пп. 5.4.6 п. 5.4, пп. 5.6.1 пп. 5.6, п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Такі висновки зроблені внаслідок проведення результатів інвентаризації висновків попереднього Акту перевірки від 17.12.2009 року № 497-23/34653674 в частині понесення позивачем витрат в 4 кварталі 2007 року щодо посівів озимого ріпаку на площі 1375 га, озимої пшениці на площі 500 га, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких ви трат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті. До таких обмежень, згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вищевказаного Закону, віднесено включення до валових витрат - витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно з пп. 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 вказаного вище Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст га обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно ст. 1 вказаного Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судами попередніх інстанцій дана вірна оцінка Договору про надання послуг № 01-06-07/1 від 01.06.07 р. та акту здачі-прийняття наданих послуг від 28.12.2007 р. та зроблено правильний висновок, що дані документи містять в собі всі передбачені та необхідні обов'язкові реквізити для того щоб витрати вказані в них відносити до складу валових витрат, а отже ТОВ «Кагро»правомірно включало до складу валових витрат 985 144 грн., а податковою інспекцією в порушення п. 5.1. пп. 5.2.1, 5.3.1, 5.3.9 п. 5.2, 5.11 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зроблений неправомірний висновок про заниження податку на прибуток за 2007 рік в сумі 246 261 грн. через відсутність інформації щодо відображення даної операції в податковому та бухгалтерському обліку контрагента позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров

Суддя С.Е. Острович