Постанова № 25807726, 10.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 серпня 2012 року № 2а-4457/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД»

до

про

Київської регіональної митниці

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення форми «Р»від 16.03.2012 року №65

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської регіональної митниці в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми «Р», видане Київською регіональною митницею, від 16.03.2012 року №65.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведеної перевірки дотримання СП ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД» вимог законодавства України з питань митої справи відповідач прийшов до неправильного висновку про порушення вимог щодо класифікації згідно УКТЗЕД товарів «Мультимакс Геронтал», «Мультимакс Кіндер», «Мульти-Табс юніор», «Мульти-Табс малюк», «Мульти-Табс малюк максі», «Мульти-Табс школяр», «Вітрум Кардіо», «Вітрум Сан», «Вітрум Форайз Форте», «Фарматон капсули», «Фарматон сироп», «Пілфуд босналек»лосьйон 2%, «Пілфуд босналек»лосьйон 5%, «Пілфуд»лосьйон 2%, «Пілфуд»лосьйон 5%, «Клеверол», «Ксенікал», внаслідок чого донарахував позивачу зобов’язання зі сплати мита та ПДВ на товар, що вже раніше був випущений у вільний обіг. На думку позивача, висновок про те, що декларантом допущено методологічну помилку –невірно визначено код УКТЗЕД товарів, що призвело до несплати податкових зобов’язань товариства по сплаті мита та по сплаті ПДВ, не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім того, представник позивача посилається на те, що оскільки митний орган прийняв вантажні митні декларації та пропустив товар на митну територію України, то погодився з нульовою ставкою ввізного мита та з кодом товарної номенклатури, зазначеної позивачем, а тому у митного органу не було правових підстав для прийняття спірного повідомлення про нарахування податкового зобов’язання у зв’язку з, нібито, помилковим визначенням коду товарної номенклатури.

Представник Київської регіональної митниці позов не визнав, просив у задоволенні вимог відмовити. Відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення правомірним, оскільки заявлені до декларування препарати не відносяться до лікарських засобів і повинні декларуватись за іншими ніж заявлено позивачем кодами УКТЗЕД зі сплатою встановленої законодавством ставки ввізного мита. Вважає, що допущена позивачем помилка при неправильному декларуванні товарів призвела до порушення Закону України «Про митний тариф України»та заниження позивачем податкових зобов’язань по сплаті мита на суму 760 721,21 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства з урахуванням клопотання представників сторін від 18.07.2012 року розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказів начальника Київської регіональної митниці від 21.01.2012 р. №77 та від 30.01.2012 р. №134 відповідачем, у термін з 24.01.2012 по 31.01.2012 року, проведена невиїзна документальна перевірка дотримання Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарма, ЛТД»(надалі - Товариство) вимог законодавства України з питань митої справи при декларуванні товарів «Мультимакс», «Мульти-Табс», «Вітрум», «Пілфуд босналек»лосьйон 2%, «Пілфуд босналек»лосьйон 5%, «Пілфуд»лосьйон 2%, «Пілфуд»лосьйон 5%, «Кідді фарматон сироп», «Фарматон капсули», «Кідді фарматон таблетки жувальні», «Клеверол», «Ксенікал»за період з 01.02.2009 по 20.12.2011 та товару №4 за ВМД від 07.10.2011 №100210000/2011/071918.

За результатами перевірки складено Акт невиїзної документальної перевірки дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи №н/2/12/100000000/21642228 від 31.02.2012 року (надалі –Акт перевірки).

В ході перевірки було встановлено, що при оформленні лікарських засобів «Мультимакс Геронтал», «Мультимакс Кіндер», «Мульти-Табс юніор», «Мульти-Табс малюк», «Мульти-Табс малюк максі», «Мульти-Табс школяр», «Вітрум Кардіо», «Вітрум Сан», «Вітрум Форайз Форте», «Фарматон капсули», «Фарматон сироп», «Пілфуд босналек»лосьйон 2%, «Пілфуд босналек»лосьйон 5%, «Пілфуд»лосьйон 2%, «Пілфуд»лосьйон 5%, «Клеверол», «Ксенікал»декларантом допущено методологічну помилку, а саме –невірно визначено код УКТЗЕД товарів та невірно зазначено його в графах 33 ВМД (згідно переліку в Акті перевірки), що призвело до заниження суми податкового зобов’язання по сплаті мита у розмірі 760 721,21 грн.

На думку відповідача дані товари не відносяться до лікарських засобів, не можуть класифікуватись за товарною позицією 3004 УКТЗЕД «Лiкарськi засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі»і повинні класифікуватись за іншими товарними позиціями УКТЗЕД. Зокрема, препарати «Кідді Фарматон сироп», «Фарматон», «Мультимакс Геронтал», «Мультимакс Кіндер», «Мульти-Табс юніор», «Мульти-Табс малюк», «Мульти-Табс малюк максі», «Мульти-Табс школяр», «Вітрум Кардіо», «Вітрум Сан», «Вітрум Форайз Форте», «Клеверол», «Ксенікал»повинні класифікуватись за кодом УКТЗЕД 2106 90 92 00 (ставка ввізного мита 8%), а препарати «Пілфуд босналек»лосьйон 2%, «Пілфуд босналек»лосьйон 5%, «Пілфуд»лосьйон 2%, «Пілфуд»лосьйон 5% - за кодом УКТЗЕД 3305 90 10 00 (ставка ввізного мита 6,5 %).

Крім того, Актом перевірки встановлено безпідставне застосування преференцій при сплаті податку на додану вартість на товар № 4 за ВМД від 07.10.11 року №100210000/2011/071918, що призвело до порушення Товариством вимог п. 1 ст. 190 Податкового Кодексу України у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України та п. 2 ст. 30 Податкового Кодексу України в частині правомірності застосування податкових пільг, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов’язання по сплаті ПДВ на суму 2 578,25 грн.

На підставі Акту перевірки митним органом було винесено податкове повідомлення форми «Р»від 16.03.2012 року №65, яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) позивача за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, у розмірі 1102075,48 грн., у т.ч. 751202,52 грн. за основним платежем та 350872,96 грн. за штрафними санкціями.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Під час проведення митного оформлення препаратів «Мультимакс Геронтал», «Мультимакс Кіндер», «Мульти-Табс юніор», «Мульти-Табс малюк», «Мульти-Табс малюк максі», «Мульти-Табс школяр», «Вітрум Кардіо», «Вітрум Сан», «Вітрум Форайз Форте», «Фарматон капсули», «Фарматон сироп», «Пілфуд босналек»лосьйон 2%, «Пілфуд босналек»лосьйон 5%, «Пілфуд»лосьйон 2%, «Пілфуд»лосьйон 5%, «Клеверол», «Ксенікал», які імпортовано позивачем за ВМД від 07.10.2011 №100210000/2011/071918, порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулювався Митним кодексом України від 11 липня 2002 року № 92-IV.

Згідно зі статтею 86 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи.

Відповідно до наказу Державної митної служби України «Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації»від 20 квітня 2005 року № 314 (надалі - Порядок № 314) встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур»вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з поданими документами.

Пункт 25 Порядку № 314 містить норму за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребують проведення такого огляду.

При здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені Порядком № 314 та Митним Кодексом України, та надав Київській регіональній митниці необхідні документи, у тому числі реєстраційні посвідчення на лікарські засоби, копії яких містяться в матеріалах справи. Працівниками Київської регіональної митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом проставляння відбитку штампу «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками в ВМД.

Відповідно до Порядку подання документів, які підтверджують право суб’єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України № 514 від 22.06.2006 р. (надалі - Порядок №514), митне оформлення товарів, щодо яких відповідно до законодавства України встановлено пільги в обкладенні ввізним/вивізним митом, податком на додану вартість або акцизним збором здійснюється після подання всіх документів, необхідних для застосування пільг, або за умови сплати всіх належних податків і зборів, установлених законодавством України.

Пунктом 3 додатку 1 до зазначеного Порядку №514 передбачено, що для застосування пільгового режиму оподаткування при митному оформленні виробів медичного призначення (крім підакцизних товарів), зареєстрованих та допущених до застосування Україні в установленому законодавством порядку, що ввозяться на митну територію України (за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України) подається оригінал свідоцтва про державну реєстрацію або його нотаріально засвідчена копія, або підтвердження державної реєстрації виробів медичного призначення, видане Міністерством охорони здоров'я України, згідно з переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003р. №1949 «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість».

Пунктом 12 ст.1 Митного кодексу України визначено, що митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення. При цьому, згідно з п.14 ст.1 Митного кодексу України митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Згідно зі ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставами цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України (п.19, 35 ст.1 Митного кодексу України).

Згідно із ст.4 Закону України «Про Єдиний митний тариф», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 8 Закону України «Про Єдиний митний тариф»передбачено, що ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про Єдиний митний тариф»мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинних на день подання митної і декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

Відповідно до п.2.4 ст.2, пп. б) п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»при справлянні податку на додану вартість з осіб, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган. При цьому платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, згідно з п.10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідають лише за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, незалежно до сплати) митним органам.

Відповідно до пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, пропуск товарів через митний кордон України означає завершення митного оформлення і виконання митним органом митних процедур, у тому числі й сплату податків і зборів, що пов'язуються з імпортом товарів на митну територію України.

Окружний адміністративний суд міста Києва не бере до уваги посилання відповідача на ту обставину, що позивач зробив методологічну помилку, невірно визначив код УКТЗЕД товарів та невірно зазначив його в графах 33 ВМД, що призвело до заниження суми податкового зобов’язання по сплаті мита у розмірі 760 721,21 грн. з огляду на наступне.

Статтею 11 Митного кодексу України передбачено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. У пункті 13 абз. 2 даної статті зазначено, що митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують одне з таких основних завдань, як ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 312 Митного Кодексу України ведення УКТЗЕД, серед іншого, передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

Згідно з розділом 3 Порядку №314 митні процедури здійснюються в такому порядку: 1) прийняття ВМД до оформлення; 2) митний контроль; 3) завершення митного контролю й митного оформлення, видача оформлених документів декларанту.

Відповідно до пункту 16 розділу 3 зазначеного Порядку після прийняття ВМД до оформлення на етапі проведення митного контролю здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів.

Відповідно до статті 313 Митного Кодексу України саме митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Пунктом 1 розділу II Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року № 667, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 року за № 968/14235 (далі - Порядок роботи відділу номенклатури) визначено, що прийняття рішення про визначення коду товару, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, належить до компетенції відділу номенклатури.

Рішення про визначення коду товару приймається відділом номенклатури за встановленою формою (додаток 2 до Порядку роботи відділу номенклатури) та є обов'язковим для виконання при митному оформленні товару (п. 11 розділу ІІІ Порядку роботи відділу номенклатури).

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що перевірка правильності класифікації та кодування товарів, класифікація товарів в УКТЗЕД і прийняття відповідного класифікаційного рішення є обов'язком митниці. А тому, посилання відповідача на методологічну помилку Товариства, що призвела до заниження суми податкового зобов’язання по сплаті мита, не знайшло свого підтвердження в процесі розгляду справи.

При цьому, суд звертає увагу, що під час проведення митного оформлення відповідачем не приймалось рішення про визначення іншого коду товарів відносно препаратів «Мультимакс Геронтал», «Мультимакс Кіндер», «Мульти-Табс юніор», «Мульти-Табс малюк», «Мульти-Табс малюк максі», «Мульти-Табс школяр», «Вітрум Кардіо», «Вітрум Сан», «Вітрум Форайз Форте», «Фарматон капсули», «Фарматон сироп», «Пілфуд босналек»лосьйон 2%, «Пілфуд босналек»лосьйон 5%, «Пілфуд»лосьйон 2%, «Пілфуд»лосьйон 5%, «Клеверол», «Ксенікал», які імпортовано позивачем відповідно до вантажно-митних декларацій. Як зазначено судом, під час митного оформлення вказаного товару позивачем митним органом було погоджено код товару згідно УКТЗЕД, про що свідчать відбитки штампів митниці на вантажних митних деклараціях.

Судом встановлено, що при переміщенні товару через митний кордон України перевірка правильності класифікації товару згідно з УКТЗЕД, нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті проводилась відповідачем на підставі заявлених позивачем відомостей про товар. Будь-які зауваження щодо правильності заповнення ВМД, класифікації та кодування товару під час митного оформлення були відсутні, документи, які були подані позивачем для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та для застосування пільгового режиму оподаткування при митному оформленні товару у митного органу сумнівів не викликали.

Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Як вбачається з даних Акта перевірки, товар, заявлений позивачем до митного оформлення за вказаними ВМД, пропущено на митну територію України.

Отже, оформлення відповідачем ВМД за вказаний період свідчить про надання позивачу права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує його права розпорядження цим товаром.

Таким чином, якщо митний орган, приймаючи ці вантажні митні декларації, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України, тобто погоджувався з наданими позивачем відомостями про товар, то митний орган не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування ввізного мита і податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати документальної перевірки.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано. Відповідачем не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято законно, обґрунтовано, у межах компетенції, тобто з урахуванням усіх обставин.

Враховуючи, що відповідач, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погодився з нульовою ставкою ввізного мита та з кодом товарної номенклатури, зазначеної позивачем, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення не є наслідком методологічних помилок, виявлених у поданих позивачем вантажних митних деклараціях, тому нарахування позивачу митним органом ввізного мита є необґрунтованим та безпідставним. А тому нарахування Київською регіональною митницею ввізного мита та прийняття на підставі акту перевірки №н/2/12/100000000/21642228 від 31.02.2012 року податкового повідомлення форми «Р»від 16.03.2012 року №65 здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У відповідності до частини другої ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми «Р»Київської регіональної митниці від 16.03.2012 року №65.

Постанова набирає законної сили у порядку і строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.

Суддя П.О. Григорович