Постанова № 25807594, 06.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2012 року 08 год. 30 хв. № 2а-7755/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справуза позовом Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста КиєвадоФізичної особи-підприємця ОСОБА_1простягнення заборгованості зі сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 23 487, 28 грн., - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва (далі -УПФУ, позивач) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення заборгованості зі сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 23 487, 28 грн. (з урахуванням заяви позивача від 16.07.2012р. б/н щодо зменшення розміру позовних вимог).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач має заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 23 487, 28 грн., що виникла за 2009 -2010 роки, та яка підлягає стягненню з неї як добровільно не сплачена.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2012 року було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 2а-7755/12/2670.

Надіслана на адресу відповідача копія вказаної ухвали була отримана уповноваженою особою відповідача 23 липня 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення, яке наявне в матеріалах даної справи.

У строк, встановлений судом, відповідач не скористався своїми правами та не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Згідно з ч. 4 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України справа в порядку скороченого провадження розглядається суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08 липня 2010 року № 2464-VI, який набрав чинності 01 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 3 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»цього ж Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до ст. 1 та п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон - № 1058-IV), який є спеціальним в сфері відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, страхувальниками для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 ст. 11 Закону, є, зокрема роботодавці, до яких відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною першою ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, є платниками страхових внесків. Набуття статусу платників страхових внесків відбувається з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду (ч. 3 ст. 15 Закону).

ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перебуває на обліку в УПФУ в Дарницькому районі м. Києва починаючи з 14 березня 2011 року як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 11-01794, що підтверджується довідкою позивача від 25.06.2012р. № 3300/05, тобто є страхувальником в розумінні Закону № 1058-IV.

До обов'язків страхувальника згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 вищезгаданого Закону віднесені обов'язки по нарахуванню, обчисленню та сплаті страхових внесків.

Статтею 19 цього ж Закону, яка визначає порядок нарахування страхових внесків, визначено, що страхові внески до солідарної системи для роботодавця нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до п. 5.1 та п. 5.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Інструкція), яка розроблена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків роботодавцями, як платниками страхових внесків, здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу), та відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 1, ч. 4 та ч. 5 ст. 20 Закону № 1058-IV, яка визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Відповідно до положень абзаців 1-3 ч. 6 ст. 20 вищезгаданого Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у п. 1 ст. 14 цього ж Закону (роботодавці), є календарний місяць.

При цьому ч. 12 ст. 20 цього ж Закону передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 11.11 Інструкції передбачено, що платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, (роботодавці) щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції.

Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач подав до територіального органу Пенсійного фонду України розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (звіти) за 2009 -2010 роки, де були самостійно визначені суми страхових внесків, що підлягають сплаті в розмірах 27 367, 42 грн. -за 2009 рік та 9 484, 58 грн. -за 2010 рік, відповідно на загальну суму 36 852, 00 грн.

02 квітня 2012 року у зв'язку з частковою несплатою підприємцем самостійно визначених сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування УПФУ виставило відповідачу вимогу про сплату боргу № Ф Ф-033-У на загальну суму 25 987, 28 грн., в тому числі 25 987, 28 грн. -недоїмка.

Зазначена вимога була отримана відповідачем 28 квітня 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення, яке наявне в матеріалах даної справи.

Суду не надано доказів на підтвердження оскарження зазначеної вимоги в досудовому або судовому порядку.

Станом на 16 липня 2012 року заборгованість по вказаним страховим внескам за 2009 -2010 роки становить 23 487, 28 грн., що підтверджується довідкою позивача від 16.07.2012р. № 3361/05 про наявність (відсутність) заборгованості до Пенсійного фонду України та карткою особового рахунку платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування-відповідача, які наявні в матеріалах справи.

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 1832, ст. 186, ст. 254, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва (місцезнаходження: 02091, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 9, ідентифікаційний код 26087926) суму заборгованості зі сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 23 487 (двадцять три тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 28 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням порядку обчислення строку для подання апеляційної скарги, встановленого в ч. 8 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Дегтярьова