Постанова № 25807486, 13.08.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2012 року Справа № 2а-0870/10954/11

(17 год. 05 хв.) м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

при секретарі судового засідання Вельможко О.О.,

за участю:

представника позивача: Коновалова В.М., дов. № 150 від 08.08.2012;

представника відповідача: Благодір Р.В., дов № 2886/10-014 від 12.03.2012

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Трест «Запоріжалюмінбуд»

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

25.11.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Трест «Запоріжалюмінбуд» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0002991601 від 09.11.2011, згідно з яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем 106 793 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26 743 грн.

Ухвалою судді від 28.11.2011 було відкрито провадження у справі.

Позивач обґрунтував позовні вимоги наступним.

Спірне податкове повідомлення - рішення було прийнято відповідачем на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 31.10.2011 № 1217/16/01239648, в якому зазначено, що згідно з наданими уточнюючими розрахунками з ПДВ з січня 2009 року по червень 2010 року позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 119 856,00 грн. по податковим накладним, по яким минуло 365 днів від дати виписки податкової накладної, чим порушено абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України.

На протязі 2006-2010 років позивач помилково включав в декларації з ПДВ суми коштів, які надходили від банку як плата процентів за депозитом, на підставі чого позивач проводив перерозподіл податкового кредиту.

Позивач у спірних деклараціях в рядку 3 зазначав суми, які дорівнювали розміру процентів по депозиту у звітному місяці, що призвело до заниження податкового кредиту та збільшення податкового зобов'язання з ПДВ (позивач зменшував податковий кредит звітного періоду на суму, пропорційній питомій вазі суми депозиту до суми реалізації послуг у звітному періоді).

Відтак, позивач стверджує, що ним не включались до складу податкового кредиту податкові накладні, з дня виписки яких минуло 365 днів.

Також, позивач зазначає, що оскільки податкові накладні були виписані до набрання чинності Податковим кодексом України, він має право на включення їх до податкового кредиту на протязі 1095 днів, відповідно до норм законів України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З наведених підстав позивач просив задовольнити позов.

13.12.2011 судом були отримані заперечення відповідача проти позову, обґрунтовані наступним.

Відповідно до абз. 3 пп. 198.1.6 п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, оскільки позивачем включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних терміном більше 365 днів, позивачем не дотримано порядку формування податкового кредиту, визнаного ст. 198 Податкового кодексу України, а відтак висновки фахівців відповідача ґрунтуються на законодавстві, а спірне податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим.

Виходячи з зазначеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

23.03.2012 суду надано лист відповідача, адресований позивачу, в якому відповідач зазначив про допущену технічну помилку у спірному податковому повідомленні - рішенні, внаслідок якої сума грошового зобов'язання, визначеного у ньому становить 133 491,00грн, у тому числі основний платіж 106 793,00грн, штрафна санкція 26 698,00 грн.

Під час розгляду справи судом було допущено заміну первинного відповідача, Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, його правонаступником Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

Ухвалою суду від 09.08.2012 було закінчено підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, а представник відповідача проти позову заперечив з вищенаведених підстав.

В судовому засіданні 13.08.2012 судом були проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2011 відповідачем була проведена камеральна перевірка уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість з січня 2009 року по червень 2010 року, за результатами якої було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 31.10.2011 № 1217/16/01239648 (далі - акт перевірки) (а.с. 7, 8).

В акті перевірки зазначено, що згідно з наданими уточнюючими розрахунками по податку на додану вартість з січня 2009 року по червень 2010 року позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 119 856,00 грн. по податковим накладним, по яким минуло 365 днів від дати їх виписки, чим порушено абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно з актом перевірки сума податку на додану вартість, самостійно задекларована позивачем, з урахуванням наданих уточнюючих розрахунків складає за:

- січень 2009 року - 0,00грн, за результатами перевірки - 1473,00грн;

- лютий 2009 року - 3874,00грн, за результатами перевірки - 6125,00грн;

- березень 2009 року - 0,00грн, за результатами перевірки - 3177,00грн;

- квітень 2009 року - 57 430,00грн, за результатами перевірки - 58 595,00грн;

- травень 2009 року - 9192,00грн, за результатами перевірки - 10 866,00грн;

- червень 2009 року - 0,00грн, за результатами перевірки - 9722,00грн;

- липень 2009 року - 0,00грн, за результатами перевірки - 6977,00грн;

- серпень 2009 року - 12 542,00грн, за результатами перевірки - 19 877,00грн;

- вересень 2009 року - 15 578,00грн, за результатами перевірки - 20 813,00грн;

- жовтень 2009 року - 9499,00грн, за результатами перевірки - 20 006,00грн;

- листопад 2009 року - 26 847,00грн, за результатами перевірки - 29 099,00грн;

- грудень 2009 року - 8105,00грн, за результатами перевірки - 17 416,00грн;

- січень 2010 року - 9438,00грн, за результатами перевірки - 17 575,00грн;

- лютий 2010 року - 5759,00грн, за результатами перевірки - 15 441,00грн;

- березень 2010 року - 0,00грн, за результатами перевірки - 9799,00грн;

- квітень 2010 року - 7313,00грн, за результатами перевірки - 18 967,00грн;

- травень 2010 року - 11 147,00грн, за результатами перевірки - 18 155,00грн;

- червень 2010 року - 0,00грн, за результатами перевірки - 1753,00грн.

Також, згідно з актом перевірки позивачем в податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 7403,00грн по податковим накладним, по яким минуло 365 днів від дати їх виписки. Сума ПДВ, самостійно задекларованого підприємством до сплати складає 14 238,00грн, за результатами перевірки - 21 641,00грн.

На підставі зазначених фактів, що відображені в акті перевірки, відповідач, керуючись п. 54.3 ст. 54, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, дійшов висновку про те, що сума податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету складає 108 489,00грн.

09.11.2011 відповідачем на підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.11.2011 № 0002991601 (а.с. 9), яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 133 536,00грн, у тому числі основний платіж 106 793,00грн, штрафна санкція 26 743,00грн.

Надаючи оцінку доводам позивача, судом відповідно до частини третьої статті 2 КАС України перевірено, чи прийнято податкове повідомлення - рішення, що оскаржується, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним на момент його прийняття законодавством, з використанням відповідачем повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Так, відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За правилам статті 58 Податкового кодексу України, відповідач надіслав позивачу податкове повідомлення - рішення, зазначивши в ньому в якості підстави для нарахування грошового зобов'язання підпункт 123.1 ст. 123, абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, податкове повідомлення - рішення, що оскаржується прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним на момент його прийняття законодавством, з використанням відповідачем повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Щодо обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення - рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу третього пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Твердження позивача про застосування відповідачем зворотної дії абзацу третього пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суд вважає помилковими з огляду на те, що позивач вчинив дії по включенню до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних вже після набрання чинності цією нормою Кодексу.

Як вбачається з додатків 5 до поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за період з січня 2009 року по червень 2010 року та з додатків 5 до уточнюючих розрахунків за відповідний період, позивачем у зазначений період суми податку на додану вартість за одними і тими самими податковими накладними частково включались як до переліку операцій з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту, так і до переліку операцій з придбання з ПДВ, які не дають право формування податкового кредиту. Як пояснив позивач, він зменшував податковий кредит звітного періоду на суму, пропорційній питомій вазі суми депозиту до суми реалізації послуг у звітному періоді

В уточнюючих розрахунках позивач, виключивши з рядка 3 декларації «Операції, що не є об'єктом оподаткування» отримані суми процентів за депозитом, частково або у повному обсязі переніс до переліку операцій з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту, суми, які у звітних податкових деклараціях були зазначені у переліку операцій з придбання з ПДВ, які не дають право формування податкового кредиту.

Фактично позивач, подавши у вересні 2011 року уточнюючі розрахунки, відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, з дня виписки яких минуло 365 календарних днів.

При цьому суд дійшов висновку, що норма абзацу третього пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не звужує права позивача на податковий кредит, яке раніше було передбачено Законом України «Про податок на додану вартість», оскільки зазначена норма не позбавляє позивача самого права на податковий кредит, а лише змінює механізм реалізації такого права в частині строків.

Збільшивши розмір податкового кредиту, позивач в уточнюючих розрахунках відповідно зменшив суму податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Оскільки на момент подання уточнюючих розрахунків позивач відповідно до абзацу третього пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України втратив право на податковий кредит за податковими накладними, з дня виписки яких минуло 365 днів, відповідач правомірно визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Щодо визначених зобов'язань з ПДВ за вересень 2011 року позивач не навів жодних зауважень ані в позовній заяві, ані у додаткових поясненнях.

Проте, за результатами співставлення даних акту перевірки з даними декларації позивача та уточнюючих розрахунків судом встановлено наступні невідповідності:

- відповідно до акту перевірки сума ПДВ, самостійно визначена позивачем у податковій декларації за червень 2009 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку становить 0,00грн, а відповідно до уточнюючого розрахунку - 8 026,00грн;

- відповідно до акту перевірки сума ПДВ, самостійно визначена позивачем у податковій декларації за січень 2010 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку становить 9438,00грн, а відповідно до уточнюючого розрахунку - 9 437,00грн.

Таким чином, висновки акту перевірки в частині того, що сума податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету складає 108 489,00грн, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки через виявлені невідповідності ця сума має складати 108 490,00грн.

Не відповідає висновкам акту перевірки і сума грошового зобов'язання (основний платіж 106 973,00грн) у податковому повідомленні - рішенні, що оскаржується.

Дослідивши розрахунок суми грошового зобов'язання, судом встановлено, що відповідачем не враховано суму грошового зобов'язання за червень 2009 року у розмірі: 9722,00грн - 8026,00грн = 1696,00грн, а сума грошового зобов'язання за січень 2010 року на 1,00грн менша, ніж дійсна. Як наслідок, заниженою є також сума штрафних санкцій на 424грн за червень 2009 року та на 1,00грн за січень 2010 року.

Отже, загальна сума податкового повідомлення - рішення, що оскаржується має складати 135 613,00грн., з яких основний платіж 108 490,00грн, штрафні санкції - 27 123,00грн.

Разом з цим, відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми.

Виходячи з наведеної норми, та беручи до уваги, що допущена відповідачем помилка зменшує грошове зобов'язання позивача, суд вважає визначений розмір основного платежу у 106 793,00грн правомірним.

Щодо розміру штрафних санкцій суд зазначає, що відповідно до пункту 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України розмір штрафу у даному випадку має становити 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання (106 793,00грн), що становить 26 698,00грн.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення, що оскаржується, є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 26 743,00грн - 26 698,00грн = 45,00грн.

З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а саме у зазначеній вище частині.

Відповідно до частини третьої ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених позовних вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Платіжними дорученнями № 932 від 22.11.2011, № 124 від 15.02.2012 підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 1 335,27грн.

Розмір задоволених позовних вимог (45,00грн) становить 0,036% від суми позову (133 536,00грн), а відтак розмір судового збору, що підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України становить 1 335,27грн * 0,036% = 0,45грн.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 98, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Трест «Запоріжалюмінбуд» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 09 листопада 2011 року № 0002991601 в частині визначення Публічному акціонерному товариству «Трест «Запоріжалюмінбуд» штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 45,00грн (сорок п'ять гривень).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судовий збір в розмірі 0,45грн (45 коп.) присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Трест «Запоріжалюмінбуд» (ідентифікаційний код 01239648) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус