Вирок № 25804174, 30.08.2012, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Дело № 119/1696/12

П Р И Г О В О Р

И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

Совєтський районний суд АР Крим

у складі: головуючого - судді Тощевої О.О.

при секретарі - Ібрагімової А.С.

за участю:

прокурора - Архірєєва Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району АР Крим кримінальну справу відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Урожайне Совєтського району АР Крим, громадянина України, маючого базову загальну середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

26 липня 2012 року приблизно о 17 годині 45 хвилин під час проведення огляду місця події, а саме ділянки місцевості, розташованої біля столової, колишнього дитячого садку по вул. Леніна у с. Варварівка Совєтського району АР Крим, на капоті службового автомобіля у присутності свідків працівниками міліції у ОСОБА_1 був знайдений та вилучений належний йому ніж, який є коротко-клинковою холодною зброєю колюче-ріжучої дії за типом мисливських ножів загального призначення, виготовленим саморобним способом, який він у червні 2012 року (точна дата органами досудового слідства не встановлена) знаходячись на ринку в смт. Леніно Ленінського району АР Крим, у порушення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затверджених наказом МВС №622 від 21.08.98 року, не маючи відповідного дозволу на придбання та носіння холодної зброї, незаконно придбав у невстановленої слідством особи, та який з червня 2012 року по 26 липня 2012 року носив при собі.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою в скоєнні цього злочину визнав повністю та підтвердив викладені вище обставини справи. Розуміє, що скоїв злочин, в скоєному щиро розкаюється та просить суд строго не наказувати.

Показання підсудного є послідовними, логічними і не визивають у суду сумнівів у правильності розуміння їх змісту, обставин злочину, добровільності та істинності його позиції повного визнання вини.

З урахуванням викладеного, а також згоди учасників судового процесу, суд визнав згідно з ч.3 ст. 299 КПК України недоцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які учасниками процесу не оспорюються, з'ясував чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку, суд обмежився лише допитом підсудного ОСОБА_1, а також дослідженням матеріалів, які характеризують його особу, прийшов до висновку до наявності вини останнього в скоєнні цього злочину в межах обвинувачення.

Так, дії підсудного ОСОБА_1 органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 263 КК України, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Вивченням особи підсудного встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, не одружений, не працює, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 43-47).

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 міру кримінального покарання, відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним діяння, спосіб та обстановку його скоєння, а також враховує тяжкість скоєного ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Крім того, призначаючи покарання суд враховує досліджені дані про винну особу, а також приймає до уваги наявність обставини, яка пом'якшує його покарання, до якого суд згідно зі ст. 66 КК України відносить щире каяття підсудного, а також відсутність обставин, обтяжуючих його покарання.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним і достатнім призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі на мінімальний строк, передбаченого санкцією ч.2 ст. 263 КК України.

Разом з тим, виходячи з того, що покарання є не тільки карою за скоєння злочину, але має ціль виправлення та перевиховування засудженого, також враховуючи середню тяжкість злочину, характеризуючи данні винної особи, вину свою визнав, у вчиненому розкаявся, також думку прокурора, який просив звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням, суд приходить до висновку, про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбування покарання і вважає можливим відповідно до ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, при цьому поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, суд не знаходить підстав для зміни раніше обраного підсудному запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудного ОСОБА_1 на користь Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим необхідно стягнути витрати пов'язані із затратами на проведення дослідження холодної зброї у розмірі 235 (двісті тридцять п'ять) гривень 20 копійок та проведення експертизи холодної зброї у розмірі 294 (двісті дев'яносто чотири) гривні, а усього 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 20 копійок.

Питання про речові докази належить вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

в и р и ш и в :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком до 2 (двох) років.

Відповідно до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо у термін випробування він не скоїть нового злочину та виконає зобов'язання, покладені на нього судом.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції в дні встановленні даним органом.

Запобіжний захід підсудному до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписка про невиїзд.

Речовий доказ по справі: ніж, який є коротко-клинковою холодною зброєю колюче-ріжучої дії за типом мисливських ножів загального призначення, виготовленим саморобним способом, який відповідно до квитанції № 001046 від 31.07.2012 року (а.с. 40) знаходиться на зберіганні у камері схову при ГУ МВС України в АР Крим (м. Сімферополь, вул. Б.Хмельницького, 4) - знищити.

Стягнути зі засудженого ОСОБА_1 на користь Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим витрати пов'язані із затратами на проведення дослідження холодної зброї у розмірі 235 (двісті тридцять п'ять) гривень 20 копійок та проведення експертизи холодної зброї у розмірі 294 (двісті дев'яносто чотири) гривні, а усього 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 20 копійок, перерахувавши зазначену суму на розрахунковий рахунок 31253272210448, одержувач НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим, Банк: ГУ ДКСУ в м. Сімферополі АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 25574015, призначення платежу - 25010100 за дослідження холодної зброї.

Вирок може бути оскаржено протягом п'ятнадцяті діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя: