Постанова № 25799325, 28.08.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2012 р. Справа № 5023/2442/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Потапенко В.І., суддя Ільїн О.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю:

представників:

позивача -Солдатенко І.В., довіреність № 114 від 11.10.2011 р.

відповідача -не з'явився

третьої особи -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2488 Х/1-44) на рішення господарського суду Харківської області від 18 липня 2012 року у справі № 5023/2442/12

за позовом Харківського національного медичного університету, м. Харків

до Дочірнього підприємства "Студіо Ітекс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський Агрошляхбуд", м. Харків

про стягнення заборгованості з орендної плати, неустойки та інших витрат у загальній сумі 312 009,33 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Харківський національний медичний університет, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Студіо Ітекс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський агрошляхбуд", відповідача, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у вигляді недоотриманої орендної плати в розмірі 16380,06 грн.; неустойки за користування майном в розмірі 275870,90 грн.; відшкодування комунальних послуг в розмірі 19758,97 грн.; відшкодування експлуатаційних витрат в розмірі 1052,98 грн., що виникли на підставі неналежного виконання відповідачем умов договору оренди від 31.12.2003 р. №37.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору оренди від 31.12.2003 р. №37 та чинного законодавства не повернув орендовані приміщення після закінчення строку дії договору.

Також позивач вказує на те, що Головним контролером-ревізором КРУ в Харківській області видано довідку про те, що позивач недоотримав від відповідача орендну плату внаслідок заниження ставки в період з 17.06.2010 р. по 31.12.2010 р. в сумі 28080,10 грн.

Крім цього позивач посилається на те, що він сплачував за відповідача комунальні послуги та експлуатаційні витрати за спірне приміщення у період безпідставного знаходження останнього в цьому приміщенні- з січня 2011 року по лютий 2012 року.

Відповідач в обгрунтувння своїх заперечень посилається на те, що договором оренди та додатковими угодами до нього не передбачено обов'язків щодо сплати платежів, що не віднесені до орендної плати, а тому на його думку позивач безпідставно нараховує до сплати спожиті комунальні послуги та плату за землю, а також штрафні санкції за невиконання зобов'язань.

Також відповідач вказує, що позивач не є ні власником, ні органом, уповноваженим управляти орендованим майна, а відтак не має прав вимагати сплати орендної плати та інших сум за відповідним договором оренди.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 липня 2012 року у справі № 5023/2442/12 (суддя Бринцев О.В.) позов задоволено частково.

З відповідача на користь Харківського національного медичного університету стягнуто заборгованість у вигляді:

- недоотриманої орендної плати в розмірі16380,06грн.;

- неустойки за користування майном в розмірі 275870,90 грн.;

- відшкодування комунальних послуг в розмірі 18705,99 грн.;

- відшкодування експлуатаційних витрат в розмірі 1052,98 грн;

- судового збору в розмірі 6219,15 грн.

В частині стягнення 1052,98 грн. відшкодування комунальних послуг та 21,05 грн. судового збору в задоволенні позову відмовлено.

Відповідач із вказаним рішенням не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що господарським судом Харківської області стягнуто безпідставно нараховані позивачем платежі, які не є орендною платою, а отже не передбачені договором оренди № 37 від 20.01.2007 р.

Також відповідач вказує на те, що необґрунтовано відмовивши в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів на підтвердження права власності або права господарського відання чи права оперативного управління позивача на передане по договору оренди 37 від 20.01.2007 р. майно господарський суд Харківської області не з'ясував істотних для справи обставин.

Окрім цього відповідач вказує на те, що господарським судом Харківської області не було враховано встановлений п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України скорочений строк позовної давності в один рік щодо позовних вимог про стягнення неустойки.

Представник позивача в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.

Відповідач та третя особа, які належним чином повідомлені про час та місце судового засідання представників для участі в ньому не направили.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням представника в іншому суді.

Колегія суддів залишає вказане клопотання без задоволення, оскільки до нього не додано доказів участі представника відповідача в судовому засіданні в іншому суді, та окрім цього відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь в судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Зважаючи на наведене, справа розглядається за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представника позивача, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між Харківським науково-дослідним інститутом гігієни праці та профзахворювань та відповідачем- ДП "Студіо Ітекс" ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд" було укладено договір оренди від 31.12.2003р. №37, згідно з умовами якого орендодавець (правопопередник позивача у справі) передав орендареві (відповідачеві у справі) напівпідвальне нежитлове приміщення площею 128,64 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Тринклера, 6. (т. 1 а.с. 13-18).

Передача майна за договором відбулася за актом приймання-передачі майна від 01.06.2004р.( т. 1 а.с. 19).

Позивач є правонаступником орендодавця по вказаному договору - Харківського науково-дослідного інституту гігієни праці та профзахворювань у зв'язку з реорганізацією останнього шляхом приєднання до позивача, що підтверджується наданими позивачем документами, зокрема: копією наказу Міністерства охорони здоров'я від 12.10.2006 р. № 189-0 «Про реорганізацію Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань ( т. 1 а.с. 29-30), копією акту прийому-передачі Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань до складу Харківського державного медичного університету у зв'язку з реорганізацією( т. 2 а.с. 69-94), копією витягу з ЄДРПОУ № 452 від 19.01.2007 р. про припинення Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань ( т. 2 а.с. 95).

Протягом дії договору оренди від 31.12.2003р. №37 сторони уклали п'ять додаткових угод до нього, в тому числі додаткову угоду від 20.01.2007р. №2( т. 1 а.с. 22-23).

Цією угодою сторони підтвердили факт заміни сторони орендодавця у зобов'язанні на Харківський національний медичний університет з Харківського науково-дослідного інституту гігієни праці та профзахворювань, у зв'язку з реорганізацією останнього.

Додатковою угодою від 24.12.2007р. № 4 до договору оренди від 31.12.2003р. №37 сторони добавили п. 4.2 договору та визначили, що орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди за грудень 2006р. складає 5.457,05 грн. Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком - січень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007р. (місяць, рік), зазначеної до додаткової угоди додається розрахунок орендної плати ( т. 1 а.с. 25-26).

Додаткової угодою № 5 від 01.03.2008р. до договору № 37 від 31.12.2003р. сторони внесли зміни в п. 4.3 договору та визначили, що орендна плата перераховується орендарем щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним відповідно до вимог діючої методики, у наступному порядку: - безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 50%; - на рахунок, визначений балансоутримувачем у розмірі 50% ( т. 1 а.с. 28).

Відповідно до вимог додаткової угоди від 24.12.2007р. № 4 позивачем нараховувалась орендна плата, яка оплачувалась відповідачем на підставі пред'явлених рахунків-фактур. Протягом 2005-2006 років сторони підписали угоди про залік зустрічних вимог на підставі актів здачі-прийомки робіт щодо відшкодування вартості здійснених покращень в приміщеннях, що орендуються, згідно додаткової угоди від 03.06.2004р. №1.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.07.2011р. у справі №29/108-10 було задоволено повністю позов Харківського національного медичного університету до ДП "Студіо Ітекс" ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд"

( т. 1 а.с. 125-129).

Цим рішенням суду ДП "Студіо Ітекс" ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд" було виселене з займаного нежилого приміщення розташованого за адресою: м. Харків, вул. Тринклера, 6, що передане йому по договору оренди № 37 від 31.12.2003 року та зобов'язане звільнити та повернути позивачеві по акту приймання-передачі державне майно, що передане йому по договору оренди від 31.12.2003р. №37.

Підставою задоволення цих позовних вимог, крім іншого став встановлений судом факт припинення дії договору оренди від 31.12.2003р. №37 з 31.12.2010 р.

Зазначене рішення залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 р. ( т. 1 а.с. 130-134).

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2011 р. вказані рішення та постанова залишені без змін ( т. 1 а.с. 135-139).

Однак відповідач- ДП "Студіо Ітекс" ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд" орендоване за договором оренди від 31.12.2003р. №37 приміщення не звільнив та продовжує ним користуватися, що ним не заперечується.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Харківської області про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Умовами пунктів 11.1 та 11.5 договору оренди від 31.12.2003р. №37 встановлено строк дії договору з 31.12.2003 р. по 31.12.2010р. та обумовлено, що після закінчення строку договору орендар повинен передати об'єкт оренди, на умовах, визначених договором.

Як було зазначено вище, факт припинення дії договору оренди від 31.12.2010р. №37 з 31.12.2010р. встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 29.07.2011р. у справі №29/108-10, яке набрало законної сили ( т. 1 а.с. 125-129).

Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зважаючи на це, господарський суд Харківської області правильно визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача 275870,90 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення обов'язку з повернення орендованого майна з січня 2011 р. по лютий 2012 р.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неврахування господарським судом Харківської області встановленого п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України скороченого строку позовної давності в один рік щодо позовних вимог про стягнення неустойки.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Оскільки сторони по справі до винесення оскаржуваного рішення не звертались до господарського суду Харківської області із заявами про застосування строку позовної давності, суд не повинен був її застосовувати.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у вигляді недоотриманої орендної плати в розмірі 16380,06 грн. за період дії договору -з 17.06.2010 р. по 31.12.2010 р. господарський суд Харківської області обгрунтовано послався на наступне.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що орендоване на підставі договору оренди від 31.12.2010р. №37 приміщення використовувалося відповідачем з метою надання перукарських послуг та солярію.

Цей факт встановлено на підставі даних акту планової ревізії фінансово-господарської діяльності Харківського національного медичного університету за період з 01.01.2009р. по 28.02.2011р., складеного КРУ в Харківській області від 05.04.2011р. №04-11/19, актом комісійної перевірки від 17.06.2010р. (т. 2 а.с. 24) та не заперечується відповідачем.

Між тим згідно умов п.2.1. договору оренди від 31.12.2010р. №37 відповідне майно було передане відповідачеві із іншим цільовим призначенням -для організації офісних приміщень. Відповідно, такому цільовому призначенню згідно Додатку №2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затв. Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 в п.4.2 договору оренди від 31.12.2010р. №37 (в редакції дод. угоди від 24.12.2007р. №4) була визначена ставка орендної плати -18% (т. 1 а.с., 25-26, 27).

Натомість згідно з Додатком №2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затв. Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 (в редакції від 27.10.2010р.) розмір ставки оренди для розміщення салонів краси, саун, турецьких лазень, соляріїв, кабінетів масажу, тренажерних залів становить 25%.

Таким чином, за 2010, 2011 рр. відповідачем безпідставно утримано, а позивачем відповідно недоотримано грошові кошти в сумі 28.080,10 грн., що підтверджується розрахунками позивача та даними акту планової ревізії фінансово-господарської діяльності Харківського національного медичного університету за період з 01.01.2009р. по 28.02.2011р., складеного КРУ в Харківській області від 05.04.2011р. №04-11/19 (т. 2 а.с.24)

У відповідності до ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин, вказані вище безпідставно утримані відповідачем грошові кошти підлягають перерахуванню позивачеві, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд Харківської області правильно відхилив заперечення відповідача проти цих позовних вимог, які мотивовані чинністю договору оренди від 31.12.2010р. № 37, яким закріплена ставка оренди 18%, обґрунтовано пославшись на те, що згідно положеннями абз.2 ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. В даному випадку приписи Додатку №2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затв. Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786, як вбачається зі змісту цієї постанови, є обов'язковими для усіх суб'єктів господарювання під час визначення розміру орендної плати за користування державним майном.

Також господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про відшкодування відповідачем комунальних послуг в розмірі 18705,99 грн. та експлуатаційних витрат в розмірі 1052,98 грн. сплачених позивачем за час користування відповідачем спірним приміщенням після закінчення строку дії договору оренди № 37 від 31.12.2003 р. -з січня 2011 р. по лютий 2012 р., з наступних підстав.

Обов'язок відповідача відшкодувати позивачеві вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат, спожитих внаслідок використання приміщення після закінчення строку договору оренди № 37 від 31.12.2003 р. випливає з положень ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", статті 1212 Цивільного кодексу України, а також встановлений рішеннями господарського суду Харківської області від 29.09.2010р. у справі 05/153-09, від 29.06.2011р. у справі №5023/4309/11 та від 29.07.2011р. у справі №29/108-10 в яких брали участь ті самі сторони.

У відповідності до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони) суд вбачає доведеним наявність обов'язку відповідача по сплаті вказаних сум. Натомість доказів їх оплати чи інших заперечень щодо їх стягнення відповідачем не надано.

У відповідності до ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зважаючи на те, що позивач сплачував комунальні послуги та експлуатаційні витрати за спірне приміщення у період, коли відповідач займав це приміщення без правових підстав, відповідачем безпідставно збережено за рахунок позивача грошові кошти, які підлягають перерахуванню позивачеві.

При цьому розмір нарахувань комунальних послуг підтверджено матеріалами справи саме у сумі 18705,99 грн. (т.І а.с. 6, а.с. 71, т.ІІ а.с. 2-17) в той час, як до стягнення заявлено 19758,97 грн. Тобто, різниця 1052,98 грн. (19758,97 грн. -18705,99 грн. = 1052,98 грн.) є заявленою безпідставно, а відтак в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зазначеним спростовуються доводи апеляційної скарги щодо того, що відповідач не зобов'язаний сплачувати комунальні послуги та експлуатаційні витрати, оскільки вони не є орендною платою, а тому не передбачені договором оренди № 37 від 31.12.2003 р.

При цьому колегія суддів зазначає, що оскільки вказані витрати нараховані за період, коли строк дії договору оренди № 37 від 31.12.2003 р. закінчився, їх відшкодування здійснюється не на підставі цього договору, а на підставі наведених положень законодавства.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо того, що господарський суд Харківської області, відмовивши в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів на підтвердження права власності або права господарського відання чи права оперативного управління позивача на передане по договору оренди 37 від 20.01.2007 р. майно, не з'ясував істотних для справи обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копії наказу Міністерства охорони здоров'я від 12.10.2006 р. № 189-0 «Про реорганізацію Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань ( т. 1 а.с. 29-30), копії акту прийому-передачі Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань до складу Харківського державного медичного університету у зв'язку з реорганізацією( т. 2 а.с. 69-94), копії витягу з ЄДРПОУ № 452 від 19.01.2007 р. про припинення Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань ( т. 2 а.с. 95) орендодавця за договором оренди № 37 від 31.12.2003 р. -Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань було реорганізовано шляхом приєднання до позивача.

Згідно з ч. 5 статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов чи розірвання договору оренди.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Зважаючи на це, всі права та обов'язки по договору оренди № 37 від 31.12.2003 р. перейшли до позивача.

Окрім цього, як було наведено вище, додатковою угодою від 20.01.2007р. №2 до договору оренди № 37 від 31.12.2003 р. ( т. 1 а.с. 22-23) сторони підтвердили факт заміни сторони орендодавця у зобов'язанні на Харківський національний медичний університет з Харківського науково-дослідного інституту гігієни праці та профзахворювань у зв'язку з реорганізацією останнього.

Вказана угода не визнана недійсною, а тому відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України є правомірною та відповідно до статті 629 цього Кодексу є обов'язковою для виконання сторонами.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують викладених в оскаржуваному рішенні висновків місцевого господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення,а оскаржуване рішення -без змін.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 18 липня 2012 року у справі № 5023/2442/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Постанову складено в повному обсязі 27.08.2012 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.,

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Ільїн О.В.