Постанова № 25799278, 28.08.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р.Справа № 5024/1281/2011Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 568 від 01.08.2012 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.В. Михайлова замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.С. Петрова)

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: Копчак В.Т. (довіреність № 07/2065-12 від 03.01.2012 року)

від відповідача: Комадовський Д.П. (довіреність б/н від 18.06.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Примекс Компані ЛТД"

на рішення господарського суду Херсонської області від „20" вересня 2011 року

по справі № 5024/1281/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Примекс Компані ЛТД", м. Херсон

про стягнення 93 048,51 грн.

В С Т А Н О В И В :

05.07.2011 року Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго" (далі по тексту -позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Примекс Компані ЛТД" (далі по тексту -відповідач) про стягнення 93 048,51 грн., з яких: 51 480 грн. 38 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 731 грн. 66 коп. заборгованості за реактивну електроенергію, 33 734 грн. 25 коп. санкцій за понаддоговірне споживання електричної енергії, 3 761 грн. 28 коп. пені, 727 грн. 97 коп. 3 % річних та 2 612 грн. 97 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії, починаючи з грудня 2010 року, систематично прострочував сплату виставлених рахунків, грошові зобов'язання у період з грудня 2010 року по червень 2011 року в частині сплати спожитої активної і реактивної електроенергії виконав частково.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.09.2011 року по справі № 5024/1281/2011 (суддя Александрова Л.І.) позовні вимоги ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" задоволені повністю. Стягнуто з ТОВ „Примекс Компані ЛТД" на користь ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" 51 480 грн. 38 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 33 734 грн. 25 коп. санкцій за понаддоговірне споживання електричної енергії, 731 грн. 66 коп. заборгованості за реактивну електроенергію, 3 761 грн. 28 коп. пені, 727 грн. 97 коп. 3 % річних та 2 612 грн. 97 коп. інфляційних втрат, 930 грн. 49 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Такий висновок суду мотивований тим, що наданими позивачем матеріалами підтверджується факт того, що ТОВ „Примекс Компані ЛТД" дійсно у листопаді та грудні 2010 року перевищило встановлені ліміти споживання електроенергії, у період з грудня 2010 року по червень 2011 року спожило активну та реактивну електроенергію, але в порушення умов договору та норм чинного законодавства за неї розрахувалося лише частково, у зв'язку з чим підлягає стягненню, як основний борг, так і нараховані на нього пеня, 3 % річних та інфляційні втрати.

На виконання даного рішення господарським судом Херсонської області 04.10.2011 року видано відповідні накази.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Примекс Компані ЛТД" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення 33 734,25 грн. -санкцій за понад договірне споживання електричної енергії та 3 761,28 грн. -пені. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, 24.11.2010 року позивачем було складено акт приймання-передачі активної електроенергії на 6766 кВт/год на загальну суму 3 926,9 грн. 24.12.2010 року позивачем було складено акт приймання-передачі активної електроенергії на 46583 кВт/год на загальну суму 46 864,84 грн. В акті від 24.12.2010 року було відображено лише кількість недоврахованої електроенергії за попередні місяці, а не електроенергія, яка була спожита в грудні 2010 року. Отже, позивачем необґрунтовано визначено штрафні санкції, передбачені ст.26 Закону України „Про електроенергетику" та п.5 укладеного договору в розмірі 33 734,25 грн.

Скаржника посилається на те, що між сторонами було укладено 03.02.2011 року угоду № 2396/1 про реструктуризацію заборгованості та порядок її погашення, відповідно до умов якої відповідач повинен був сплачувати заборгованість в сумі 45 812,68 грн. на протязі 7 місяців до 25.08.2011 року. Відповідач, в свою чергу, на виконання даної угоди сплатив 20 615 грн.

Скаржник вважає, що позивачем безпідставно нараховувались та пред'являлись до сплати відповідачу суми коштів в якості компенсації втрат електроенергії в електромережах, які фактично були компенсовані позивачу балансоутримувачем мереж.

Також скаржник зазначає те, що всі виклики до суду на розгляд справи підприємством не отримувалися, у зв'язку з чим не було можливості скористатися своїми процесуальними правами, надати пояснення, заперечення на позов, докази на підтвердження заперечень.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Примекс Компані ЛТД", в якому він та його представник в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, позивач -ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" та відповідач -ТОВ „Примекс Компані ЛТД" знаходяться в договірних відносинах по поставці, отриманню та споживанню електроенергії.

Так, 25.03.2004 року між ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" (перейменовано у ПАТ „ЕК „Херсонобленерго") (Постачальник) та ТОВ „Примекс Компані ЛТД" (Споживач) укладено договір № 2396 про постачання електричної енергії.

24.07.2009 року сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про постачання електричної енергії про постачання електричної енергії № 2396 від 25.03.2004 року, якою домовились привести Договір у відповідність до чинних Правил користування електричною енергією шляхом викладення його та додатків до нього єдиним змістом з відповідними змінами та доповненнями (а.с.24-33).

Відповідно до пункту 9.4 Договору (із змінами та доповненнями), строк його дії сторонами встановлений до „31" грудня 2009 року. Договір набирає чинності з дня його підписання і вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його або перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про припинення дії Договору або перегляд його умов, а тому даний Договір станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 19,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (розділ 1 Договору).

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх інших питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язались керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (пункт 2.1 Договору).

Згідно з пунктами 2.3.3 та 2.3.4 Договору, Споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №2 до даного Договору „Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації". Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між мережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 9 до даного договору „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Додатком № 2 до Договору встановлено порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників та подання їх до електропостачальної організації (а.с.29).

Так, відповідно до пункту 1 додатку № 2 до Договору, розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Споживач знімає показання електролічильників о 00-00 год. 23 числа у місяці з 31 днем; 22 числа у місяці з 30 днями; 21 числа у місяці з 29 днями; 20 числа у місяці з 28 днями. Споживач зобов'язаний протягом 0,5 доби з моменту зняття показань електролічильників довести їх значення до Електропостачальної організації у двох примірниках за встановленою додатком № 2а формою. Будь-які рахунки на оплату електричної енергії мають бути оплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання споживачем рахунка.

Споживач до 28 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100 % заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.

За умовами абз.3 п.3 додатку № 2 до Договору, у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію у вигляді додатка № 2а в зазначений термін (за винятком порушення розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Відповідно до умов абз.4 п.3 додатку № 2 до Договору, тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

Відповідно до умов абз.1 та 2 п. 1 додатку № 2 до Договору, розрахунковим періодом встановлено -місяць. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період" та „календарний місяць" вважаються прирівняними.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (Додаток №1 до договору „Обсяги постачання електричної енергії та потужності"). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

Пунктом 5 додатку № 2 до Договору сторони встановили, що у разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії встановленим додатком №1 договірним обсягом електроспоживання на цей розрахунковий період, споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість величини перевищення, відповідно до ст.26 Закону України „Про електроенергетику".

Крім того, відповідно до пункту 4.2.2 Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Згідно з умовами п.6 додатку №2 до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2010 року ТОВ „Примекс Компані ЛТД" було спожито 6766 кВт активної електроенергії вартістю 3 926 грн. 90 коп. та 11 202 кВАр реактивної електроенергії вартістю 284 грн. 28 коп., що підтверджується Актами прийому-передачі від 25.10.2010 року (а.с.34, 35).

Для оплати вартості активної та реактивної електричної енергії ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" був виписаний відповідачу рахунок № 2396 від 25.10.2010 року, який отриманий відповідачем того ж дня (а.с.36).

У листопаді 2010 року ТОВ „Примекс Компані ЛТД" було спожито 6766 кВт активної електроенергії вартістю 3 926 грн. 90 коп., що підтверджується Актом прийому-передачі від 24.11.2010 року (а.с.38).

Для оплати вартості активної електричної енергії спожитої у листопаді 2010 року ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" був виписаний відповідачу рахунок №2396 від 24.11.2010 року, який отриманий відповідачем того ж дня (а.с.37).

У грудні 2010 року ТОВ „Примекс Компані ЛТД" було спожито 46583 кВт активної електроенергії вартістю 46 864 грн. 84 коп., що підтверджується Актом прийому-передачі від 24.12.2010 року (а.с.41).

Для оплати вартості активної електричної енергії спожитої у грудні 2010 року ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" був виписаний відповідачу рахунок № 2396 від 24.12.2010 року, який отриманий відповідачем 27.12.2010 року (а.с.40).

У січні 2011 року ТОВ „Примекс Компані ЛТД" було спожито 4645 кВт активної електроенергії вартістю 3 554 грн. 60 коп. та 12020 кВАр реактивної електроенергії вартістю 471 грн. 16 коп., що підтверджується Актами прийому-передачі від 24.01.2011 року (а.с.45).

Для оплати вартості активної та реактивної електричної енергії ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" був виписаний відповідачу рахунок №2396 від 24.01.2011 року, який отриманий відповідачем 23.01.2011 року (а.с.44).

Згідно з Актом № 004323 від 18 січня 2011 року, об'єкт ТОВ „Примекс Компані ЛТД", розташований за адресою: вул. Некрасова,2 у м. Херсоні був відключений від постачання електричної енергії у зв'язку із зняттям лічильника (а.с.46).

У лютому 2011 року (з 23.01.2011 року по 23.02.2011 року) ТОВ „Примекс Компані ЛТД" було спожито 2042 кВт активної електроенергії вартістю 1 841 грн. 86 коп. та 9374 кВАр реактивної електроенергії вартістю 260 грн. 50 коп., що підтверджується Актами прийому-передачі від 23.02.2011 року (а.с.52, 53).

Для оплати вартості активної та реактивної електричної енергії ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" був виписаний відповідачу рахунок №2396 від 23.02.2011 року, який отриманий відповідачем 23.02.2011 року (а.с.50-51).

10 березня 2011 року об'єкт ТОВ „Примекс Компані ЛТД", що розташований за адресою: вул. 49 Гвардійської дивізії,6 у м. Херсоні також було відключено від постачання електричної енергії, згідно з Актом № 113300 (а.с.59).

В період з 24.02.2011 року по 10.03.2011 року ТОВ „Примекс Компані ЛТД" не надавало ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" акти про обсяги спожитої електричної енергії, у зв'язку з чим позивачем здійснено розрахунок обсягу спожитої у цей період відповідачем електричної енергії, виходячи з показників розрахункового засобу, що вказані в акті про обсяги спожитої електричної енергії за період з 23.01.2011 року по 23.02.2011 року (18085 кВт) і в акті № 113300 від 10.03.2011 року (22189 кВт) та визначено, що відповідачем спожито 4117 кВт електричної енергії (22189 кВт станом на 10.03.2011 року -18085 кВт станом на 23.02.2011 року + 13 кВт втрат в електричних мережах відповідача). Вартість електричної енергії спожитої відповідачем у період з 24.02.2011 року по 10.03.2011 року становить 3 825 грн. 84 грн.

Рахунок №2396 від 31.03.2011 року на суму 3825 грн. 84 коп. з актом прийому-передачі активної електроенергії за березень 2011 року були надіслані на адресу відповідача з супровідним листом № 39/1383 від 31.03.2011 року, що підтверджується копіями фіскального чеку №1022 від 01.04.2011 року та описом вкладення у цінний лист (а.с.54-58).

Таким чином, ТОВ „Примекс Компані ЛТД" у період з жовтня 2010 року по березень 2011 року було спожито активної електричної енергії вартістю 63 940,94 грн. та зобов'язано було сплатити ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" 1015 грн. 94 коп. за перетікання реактивної електроенергії.

В свою чергу, ТОВ „Примекс Компані ЛТД" за спожиту активну та реактивну електроенергію розрахувався з ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" лише частково, перерахувавши на користь позивача 12 460 грн. 56 коп. за активну електричну енергію та 284 грн. 28 коп. за перетікання реактивної електроенергії.

Таким чином, за ТОВ „Примекс Компані ЛТД" перед ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 51 480 грн. 38 коп., а також за перетікання реактивної електроенергії в сумі 731 грн. 66 коп.

Згідно додатку № 1 до договору „Обсяг споживання електроенергії" ТОВ „Примекс Компані ЛТД" не повинно було перевищувати у листопаді та грудні 6500 кВт.

Як свідчать акти приймання-передачі активної електроенергії від 24.11.2010 року та від 24.12.2010 року (узгоджені сторонами) ТОВ „Примекс Компані ЛТД" було спожито 6766 кВт електроенергії в листопаді та 46583 кВт у грудні 2010 року (а.с.38, 41).

Таким чином, ТОВ „Примекс Компані ЛТД" було допущено перевищення обсягу споживання електроенергії в листопаді 2010 року на 266 кВт, а в грудні 2010 року на 40083 кВт, у зв'язку з чим ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" нарахувало ТОВ „Примекс Компані ЛТД" двократну вартість спожитої у листопаді та грудні 2010 року електроенергії понад договірну величину, сума якої становить 128,66 грн. у листопаді та 33 605,59 грн. у грудні та виставило відповідачу рахунки №2396 від 24.12.2010 року і від 24.01.2011 року на загальну суму 33734,25 грн. (а.с.40, 44)

Такі рахунки ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" залишені ТОВ „Примекс Компані ЛТД" взагалі неоплаченими.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ТОВ „Примекс Компані ЛТД", викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Згідно до ч.6 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.277 ГК України).

Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику", пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією та умовами Договору № 44/180 від 26.09.2009 року передбачено, що поставлена/отримана електрична енергія повинна оплачуватися щомісячно та в повному обсязі.

Як встановлено матеріалами справи, ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" поставило, а ТОВ „Примекс Компані ЛТД" спожило у період з жовтня 2010 року по березень 2011 року активну електроенергію на загальну суму 63 940,94 грн. та реактивну електроенергію на загальну суму 1015 грн. 94 коп. грн.

Між тим, виставлені ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" та отримані ТОВ „Примекс Компані ЛТД" рахунки на сплату спожитої період з жовтня 2010 року по березень 2011 року активної та реактивної електроенергії сплатило лише частково -в сумі 12 460 грн. 56 коп. за активну електричну енергію та 284 грн. 28 коп. за перетікання реактивної електроенергії, залишивши і по даний час непогашену заборгованість у розмірі 51 480 грн. 38 коп. грн. (активна електроенергія) та 731 грн. 66 коп. (реактивна електроенергія), у зв'язку з чим такі суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Як було вище зазначено, пунктом 5 додатку № 2 до Договору № 2396 сторони встановили, що у разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії встановленим додатком №1 договірним обсягом електроспоживання на цей розрахунковий період, споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість величини перевищення, відповідно до ст.26 Закону України „Про електроенергетику". Відповідно до пункту 4.2.2 Договору №2396, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. Згідно ст.26 Закону України „Про електроенергетику", у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Примекс Компані ЛТД" було допущено перевищення обсягу споживання електроенергії в листопаді 2010 року на 266 кВт, а в грудні 2010 року на 40083 кВт. Нарахована ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" двократна вартість спожитої у листопаді та грудні 2010 року електроенергії понад договірну величину, сума якої становить 128,66 грн. у листопаді та 33 605,59 грн. у грудні та виставлені відповідачу рахунки на загальну суму 33734,25 грн. залишені ТОВ „Примекс Компані ЛТД" взагалі неоплаченими, у зв'язку з чим і така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Так, згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу приписів ч.ч.4, 6 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).

Крім того, слід зазначити і те, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ та Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права.

Крім того, згідно з умовами п.6 додатку №2 до Договору № 2396, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних.

Враховуючи викладене, Судова колегія погоджується з позовними вимогами ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" та висновком місцевого господарського суду про нарахування і стягнення з ТОВ „Примекс Компані ЛТД" на користь позивача пені у розмірі 3 761 грн. 28 коп. за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, 3 % річних в розмірі 727 грн. 97 коп. за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року та збитків від інфляції в розмірі 2 612 грн. 97 коп. за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ТОВ „Примекс Компані ЛТД", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

ТОВ „Примекс Компані ЛТД" не знаходиться за своєю юридичною адресою: 73000, м. Херсон, вул. Некрасова,2, що вказана у всіх наявних матеріалах справи (в тому числі поданій ТОВ „Примекс Компані ЛТД" апеляційній скарзі). Крім того, в апеляційній скарзі ТОВ „Примекс Компані ЛТД" зазначено адресу для листування: 73000, м. Херсон, вул. 49 Херсонської Гвардійської дивізії,103, але і за цією адресою ТОВ „Примекс Компані ЛТД" не знаходиться. У зв'язку з цим всі ухвали та рішення суду першої інстанції, а також ухвала про призначення розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції була повернута до судів без вручення адресату у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд виконав свій обов'язок щодо належного повідомлення відповідача -ТОВ „Примекс Компані ЛТД" про час та місце розгляду справи, але останнє своїм правом на отримання відповідної документації суду та участь в судових засіданнях не скористалося.

Щодо посилань ТОВ „Примекс Компані ЛТД" на укладену сторонами угоду № 2396/1 про реструктуризацію заборгованості та порядок її погашення судова колегія має зазначити наступне.

Дійсно, між сторонами було укладено 03.02.2011 року угоду № 2396/1 про реструктуризацію заборгованості та порядок її погашення, відповідно до умов якої ТОВ „Примекс Компані ЛТД" повинно було сплачувати заборгованість в сумі 45 812,68 грн. відповідно до рахунку № 2396 від 24.01.2011 року на протязі 7 місяців до 25.08.2011 року. Між тим, відповідач до виконання даної угоди не приступив. А надана відповідачем до апеляційної скарги копія квитанції №12224.1813.1 від 23.05.2012 року на суму 20 615 грн. стосується оплати спожитої активної електроенергії у травні 2012 року і ніяким чином не стосується угоди №2396/1 від 03.02.2011 року. Більш того, вищезазначена угода стосується реструктуризації заборгованості відповідача перед позивачем, яка виникла за період починаючи із 1997 року по січень 2003 року.

ТОВ „Примекс Компані ЛТД" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги та справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ПАТ „ЕК „Херсонобленерго".

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 20.09.2011 року по справі № 5024/1281/2011 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ „Примекс Компані ЛТД" -без задоволення.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Примекс Компані ЛТД" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „20" вересня 2011 року по справі № 5024/1281/2011 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „29" серпня 2012 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров