Постанова № 25799267, 28.08.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р.Справа № 5017/2167/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лашина В.В.

Суддів: Єрмілова Г.А.

Воронюка О.Л.

При секретарі: Трамбовецькій Є.І.

за участю представників учасників процесу :

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвас"- Носенко І.П.; довіреність б/н від 27.11.2011р.

Інші представники сторін в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Ізмаїлагрошляхбуд"

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 27.07.2012р.

по справі №5017/2167/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвас"

до відповідача Акціонерного товариства закритого типу "Ізмаїлагрошляхбуд"

про стягнення 37 880,00грн.

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алвас»(далі за текстом - ТОВ «Алвас») звернулося до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Ізмаїлагрошляхбуд»(в подальшому -АТЗТ «Ізмаїлагрошляхбуд») про відшкодування шкоди, завданної неправомірними діями суб'єкта господарювання в розмірі 37 880 грн.

Також ТОВ «Алвас»звернулось до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони АТЗТ «Ізмаїлагрошляхбуд» чинити перешкоди Ізмаїльському райвідділу Головного управління Держтехногенбезпеки в Одеській області, іншим спеціальним службам м. Ізмаїл Одеської області у вчиненні на території відповідача дій, виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків стихійного лиха та відновлення існуючої пережі електропостачання, зокрема, відновлення електропостачання об'єкту нерухомості, належного ТОВ «Алвас»на праві спільної часткової власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 1105 від 28.09.2009 р. та розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова, 5.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2012 р. (суддя Невінгловська Ю.М.) заява ТОВ «Алвас»задоволено.

Не погоджуючись з цією ухвалою, АТЗТ «Ізмаїлагрошляхбуд»в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки судом не встановлено, а позивачем не надано доказів того, що відновлення електропостачання будь-яких об'єктів на території відповідача віднесено до компетенції Ізмаїльського райвідділу ГУ Держтехногенбезпеки в Одеській області чи інших неконкретизованих в оскарженій ухвалі спеціальних служб. Також скаржник зазначає про те, що предметом спору є стягнення грошових коштів, відтак застосування судом обраного позивачем заходу забезпечення позову є неправомірним, а також те, що судом зроблені висновки по суті спору.

23 серпня 2012 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява від ТОВ «Алвас»про припинення апеляційного провадження у зв'язку з тим, що наслідки стихійного лиха були ліквідовані та ухвалою господарського суду Одеської області від 13.08.2012 р. оскаржена ухвала була скасована, відтак відсутній предмет апеляційного оскарження.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Виносячи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачу належить на праві власності 1\20 нежитлових приміщень, розташованих за адресою: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова, 5, тоді як відсутність електричної енергії, внаслідок падіння дерев на лінії електропередач та їх пошкодження, а також факт вчинення відповідачем перешкод у налагодженні електропостачання, направлені на втручання у господарську діяльності ТОВ «Алвас», що може призвести до значних збитків товариства. Також суд першої інстанції зазначив те, що застосування, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, таких заходів забезпечення позову ТОВ «Алвас», як заборона відповідачеві чинити перешкоди Ізмаїльському райвідділу ГУ Держтехногенбезпеки в Одеській області, іншим спеціальним службам м. Ізмаїл Одеської області у вчиненні на території АТЗТ «Ізмаїлагрошляхбуд»дій, виконання робіт, пов'язаних з ліквідацію наслідків стихійного лиха та відновленням існуючої мережі електропостачання, є необхідними: по-перше, як засіб уникнення аварійної ситуації, що виникла навколо складів ПММ у зв'язку з обривом кабелів високої напруги; по-друге, як засіб ліквідації передумов виникнення техногенної катастрофи внаслідок знеструмлення обладнання ТОВ «Алвас», що забезпечує безпеку зберігання великої кількості ПММ на складах товариства; в-третіх, як засіб уникнення подальших умов зростання збитків ТОВ «Алвас», що узгоджується з предметом заявленого позову. При цьому, суд враховує, що внаслідок вжиття означених заходів забезпечення позову відповідач не зазнає жодних майнових наслідків, пов'язаних зі своєю господарською діяльністю.

Однак колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу винесеною на підставі неправильного застосування норм господарського процесуального законодавства України.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У статті 67 цього Кодексу встановлені заходи забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони відповідачеві вчиняти певні дії або заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Отже, виходячи з наведених приписів законодавства та постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому, господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим, з наданих матеріалів вбачається, що позивачем належним чином не обґрунтовано, яким чином невжиття обраних ним заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даному спору.

Також судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що заявлені ТОВ «Алвас»заходи до забезпечення позову за своїм змістом не є адекватними пред'явленим позовним вимогам, оскільки предметом спору у справи є стягнення грошових коштів. Позивачем не заявлявся негаторний позов.

До того ж, місцевим господарським судом помилково визнані встановленими і доведеними факти, що стосуються суті спору.

Заява ТОВ «Алвас»про припинення апеляційного провадження не підлягає задоволенню, оскільки предметом дослідження та правової оцінки є судове рішення, за наслідком помилкового прийняття якого були здійснені певні дії, на підставі якого виникли та існували відповідні правовідносини.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Алвас»про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Ізмаїлагрошляхбуд»задовольнити, а ухвалу господарського суду Одеської області від 27.07.2012 р. по справі № 5017/2167/2012 -скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвас», яка надійшла до господарського суду Одеської області 24.07.2012 р. за вх. № 22927/, про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Повний текст постанови складено та підписано 30.08.2012р.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк