Постанова № 25799254, 15.08.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2012 р. Справа № 5023/1539/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Плужник О.В. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кравченко В.Г.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2340 Х/3-9 ) на рішення господарського суду Харківської області від 12.06.12 р. у справі № 5023/1539/12

за позовом ІП "Біазі Україна", Київська обл.,

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 7744,78 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ФОП ОСОБА_2 суми заборгованості у розмірі 7744,78 гривень, у тому числі, 5000,00 гривень суми основного боргу, 1784,19 гривень штрафу, 713,82 гривень суми нарахованої пені, 138,16 гривень суми 3% річних, 108,61 гривень інфляційних нарахувань, посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки № 237 від 10 лютого 2011 року.

07 травня 2012 року позивач змінив підстави позову та збільшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 5000,00 гривень, 124,99 гривень інфляційних нарахувань, 794,51 гривень суми нарахованої пені, 153,78 гривень суми 3% річних та суму штрафу у розмірі 1784,19 гривень, посилаючись на невиконання договору поставки № 182 від 01.06.2010 року.

12 червня 2012 року позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 5000,00 гривень, 124,99 гривень інфляційних нарахувань, 895,12 гривень суми нарахованої пені, 174,32 гривень суми 3% річних та суму штрафу у розмірі 1784,19 гривень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.06.12 у справі № 5023/1539/12 ( суддя Аріт К.В.) прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду та у позові відмовлено повністю, з посиланням на те, що позивачем належним чином не обґрунтовано позовні вимоги та не надано до суду належних доказів протиправ ної бездіяльності відповідача, доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною бездіяльністю відповідача та спричиненням позивачу матеріа льної шкоди, не доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення шкоди.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

У апеляційній скарзі позивач зазначив, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги докази належного виконання обов'язку щодо поставки товару на виконання умов договору № 182 від 01.06.2010 р.,часткової оплати товару та необґрунтовано вважав, що предметом спору є стягнення матеріальної шкоди.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причин не прибуття суд не повідомив.

У зв'язку з відпусткою судді Пушай В.І. розпорядженням голови суду від 10.08.2012 р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Плужник О.В., суддя Гетьман Р.А.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що 01.06.2010 р. між позивачем та відповідачем укладений договір поставки № 182, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар.

Як свідчать матеріали справи позивач не надав оригіналу договору поставки № 182 від 01.06.2010 р.

Відповідно до ст.ст.193, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець ( постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для користування його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання договору позивач поставив товар на суму 106461,87 грн., що підтверджується видатковою накладною № 343 від 01.06.2010 р., № 50 від 10.01.2011 р., відповідач товар отримав, що підтверджується підписом та печаткою відповідача у вищезазначених видаткових накладних, але оплату здійснив частково, а саме на суму 101 461,87 грн., що підтверджується виписками з банку від 21.04.2011 р. на суму 7 000,00 грн., від 25.05.2011 р. на суму 6000,00 грн., від 01.07.2011 р. на суму 5000,00 грн., від 29.07.2011 р. на суму 7000,00 грн., від 30.08.2011 р. на суму 5 841,87 грн.

Як свідчать матеріали справи заборгованість відповідача складає 5000,00 грн., доказів повної оплати по зазначеним накладним відповідач не надав.

Суд першої інстанції не досліджував зазначених документів, не звернув уваги на те, що в накладних є посилання на договір № 182 від 01.06.2010 р. та відповідач частково оплатив товар, безпідставно вважав зазначену заборгованість матеріальною шкодою.

Отже, позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, а відповідач свої зобов'язання щодо сплати виконав частково, доказів повної оплати не надав, тому рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову підлягає скасуванню, так як суд необґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині стягнення 5000 грн. заборгованості безпідставно вважаючи зазначену заборгованість матеріальною шкодою, а позовні вимоги в частині стягнення 5000 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Враховуючи, що із-за ненадання договору неможливо встановити умови на яких укладений договір, в тому числі умови по строку оплати, підстави для стягнення санкцій відсутні.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом, пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства".

В порядку досудового врегулювання майнового спору позивачем на адресу відповідача відправлено претензію від 07.03.2012 р. та повторно претензію від 23.04.2012р., які залишені без відповіді та задоволення.

В зв'язку з ненаданням договору у задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 895,12 гривень, суми 3% річних у розмірі 174,32 гривень, штрафу, відповідно до умов договору № 182 від 01.06.2012 року в розмірі 1784,19 гривень та 124,99 гривень інфляційних нарахувань необхідно відмовити.

Таким чином, рішення господарського суду не відповідає, нормам матеріального та процесуального права, а доводи позивача можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. ст. 526, 530, 712 ЦК України, ст. ст. 101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2012 у справі № 5023/1539/12 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Іноземного підприємства "Біазі Україна" ( 08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, 17 ЄДРПОУ 36263446) 5000 грн., боргу, 1609,5 грн. судового збору, 804,75 грн., судового збору по скарзі.

В інший частині в позові відмовити.

Наказ доручити надати господарському суду Харківської області.

Повний текст постанови підписаний 15.08.2012 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Плужник О.В.

Суддя Гетьман Р.А.