Постанова № 25799217, 27.08.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.12 Справа № 5015/1999/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 від 19.07.12

на рішення господарського суду Львівської області від 05.07.12

у справі № 5015/1999/12

за позовом: Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівської міської ради, м. Львів

про демонтаж тимчасової споруди

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи : не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.07.12 у справі № 5015/1999/12 (суддя О.Бортник) позов Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради задоволено повністю. Вирішено зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні елементом благоустрою шляхом демонтажу тимчасової споруди, яка розташована на АДРЕСА_1. Стягнено з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 на користь Личаківської районної адміністрації 1 073, 00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 05.07.12 у справі № 5015/1999/12 відповідач -СПД-ФО ОСОБА_2 - подав апеляційну скаргу з підстав порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 19 Конституції України, ст.ст. 525, 629, 764 ЦК України, ч.ч. 1, 2, 7 ст. 193 ГК України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22 ГПК України. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено того, що на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідач користувався земельною ділянкою на достатніх правових підставах, оскільки на думку скаржника, договір оренди від 06.07.09, зважаючи на відсутність передбачених ст. 764 ЦК України заперечень наймодавця та факт продовження прийняття останнім орендної плати, є продовженим на строк, раніше встановлений цим договором. На підставі викладеного скаржник просить рішення господарського суду Львівської області від 05.07.12 у справі № 5015/1999/12 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.10 № 10 (із наступними змінами та доповненнями), апеляційну скаргу розподілено колегії суддів у складі головуючої судді Д.Новосад, суддів: О.Михалюк, Г.Мельник.

У зв'язку із перебуванням суддів О.Михалюк, Г.Мельник у черговій відпустці, керуючись п. 6 рішення зборів суддів Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.11 та п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.10 № 30 (із наступними змінами та доповненнями), розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.12 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 замість суддів О.Михалюк, Г.Мельник введено суддів В.Гриців, Л.Данко.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.12 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 06.08.12.

У зв'язку із виходом судді О.Михалюк з відпустки, керуючись п. 6 рішення зборів суддів (протокол № 6 від 28.12.10) зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів (протокол № 13 від 03.08.12), розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.12 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 замість судді В.Гриців введено суддю О.Михалюк.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.12 клопотання СПД-ФО ОСОБА_2 задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.08.12.

У зв'язку із зайнятістю судді Л.Данко в іншому судовому засіданні, з урахуванням положень ст. 4-6 ГПК України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 6 рішення зборів суддів (протокол № 6 від 28.12.10) зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів (протокол № 13 від 03.08.12), розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.12 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 замість судді Л.Данко введено суддю Г.Мельник.

Позивач - Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради -проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві № б/н від 06.08.12 на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Львівської області від 05.07.12 у справі № 5015/1999/12 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівська міська рада -у поданих поясненнях по справі також зазначила про законність та обґрунтованість рішення господарського суду Львівської області від 05.07.12 у справі № 5015/1999/12, просить останнє залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Сторони та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівська міська рада -явки повноважних представників в судове засідання 27.08.12 не забезпечили, причин неявки до відома суду не довели, а відтак, беручи до уваги п.п. 2, 3 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.12, апеляційна скарга розглядається за відсутності представників сторін та третьої особи.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї позивача, пояснення по справі третьої особи, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом Львівської області, на території Личаківського району по вул. Личаківська-Бахматюка розташована тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності, яка не ввійшла до Перспективної схеми розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), як частини програми комплексного благоустрою території міста ( затверджено ухвалою Львівської міської ради № 1331 від 22.03.12). Вірно зазначив суд першої інстанції і про розташування спірної тимчасової споруди на земельній ділянці без достатніх правових підстав, оскільки термін дії договору оренди землі від 06.07.09, укладений між Львівською міською радою в особі директора містобудування та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, закінчився 18.12.11.

Вірно проаналізовано судом першої інстанції також лист Личаківської районної адміністрації від 09.04.12 № 33/вих-559/5, яким відповідача у справі було попереджено про необхідність демонтажу тимчасової споруди власними силами в семиденний термін. Вказані вимоги відповідачем не виконано, що зафіксовано Актом обстеження від 10.04.12 та Актом огляду від 12.06.12, складеними комісіями за участі представників позивача.

Розглядаючи позовні вимоги Личаківської районної адміністрації, місцевий господарський суд вірно застосував ч. 2 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо поняття тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, ч. 1 ст. 123, ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України щодо надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.

Вірно проаналізовано господарським судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні також ухвалу Львівської міської ради № 1012 від 15.12.11 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 18.12.08 № 2311 (зі змінами) та затвердження взірцевих проектів тимчасових споруд (малих архітектурних форм) для провадження підприємницької діяльності", пунктом 7 якої суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у тимчасових спорудах для провадження підприємницької діяльності, зобов'язано у місячний термін з часу прийняття цієї ухвали забезпечити демонтаж тимчасових споруд (ухвала від 18.12.08 № 2311), які не внесені у додатки 1-ПР, 2-ПР, 3-ПР, 4-ПР, 5-ПР, 6-ПР, 7-ПРП, 8-З та термін договорів оренди земельних ділянок та оренди окремих конструктивних елементів благоустрою яких закінчився у 2011 році. Відповідно до пункту 8 вказаної ухвали Львівської міської ради, у разі не здійснення суб'єктами підприємницької діяльності у місячний термін демонтажу згідно з пунктом 7 цієї ухвали, районним адміністраціям у судовому порядку забезпечити демонтаж тимчасових споруд (малих архітектурних форм -ухвала від 18.12.08 № 2311) для провадження підприємницької діяльності, які функціонують чи розміщені на території м. Львова без дозвільних документів та не внесені у додатки 1-ПР, 2-ПР, 3-ПР, 4-ПР, 5-ПР, 6-ПР, 7- ПРП, 8-З, тобто які не ввійшли до Перспективної схеми розміщення тимчасових споруд ( малих архітектурних форм), як частини програми комплексного благоустрою території міста.

Погоджується колегія суддів також з застосуванням господарським судом Львівської області до спірних правовідносин норм ч. 4 ст. 20 Закону України „Про благоустрій населених пунктів" щодо обов'язковості для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають, рішень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту.

На підставі вказаних норм чинного матеріального права, зважаючи на нормативні акти Львівської міської ради щодо впорядкування розміщення тимчасових споруд, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документальні докази, господарський суд першої інстанції вірно зазначив про невключення належної відповідачу тимчасової споруди у додатки 1-ПР, 2-ПР, 3-ПР, 4-ПР, 5-ПР, 6-ПР, 7-ПРП, 8-3, а також про припинення укладеного між відповідачем та третьою особою для обслуговування такої тимчасової споруди Договору від 06.07.09 оренди землі по вул. Личаківська-Бахматюка у м.Львові.

Відтак, беручи до уваги те, докази продовження дії Договору оренди землі для обслуговування малої архітектурної форми по вул. Личаківська-Бахматюка у м.Львові, докази укладення нового договору оренди земельної ділянки, або ж докази виконання станом на день розгляду справи судом вимог Ухвали Львівської міської ради № 1012 від 15.12.11 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 18.12.08 № 2311 (зі змінами) та затвердження взірцевих проектів тимчасових споруд (малих архітектурних форм) для провадження підприємницької діяльності", відповідачем не подано ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо підставності та обґрунтованості позовних вимог Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради.

Щодо посилань скаржника на те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідач користувався земельною ділянкою на достатніх правових підставах, оскільки на думку скаржника, договір оренди від 06.07.09, зважаючи на відсутність передбачених ст. 764 ЦК України заперечень наймодавця та факт продовження прийняття останнім орендної плати, є продовженим на строк, раніше встановлений цим договором, то колегія суддів з такими посиланнями погодитись не може. Зокрема, згідно з ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом. Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" термін дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Частиною 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, у випадку закінчення строку, на який він був укладений. У відповідності до ч.ч. 1-6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який був укладений договір оренди землі, орендар, що належним образом виконував свої обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Крім того, згідно з ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Таким чином, колегія суддів наголошує, що в контексті викладеного застосуванню підлягає не загальна норма, закріплена у ст. 764 ЦК України, на яку посилається відповідач, а ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка є спеціальною нормою, і якою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки у випадку відсутності заперечень сторін, а лише визначено, що в цьому випадку договір підлягає поновленню. Погоджується колегія суддів також з посиланнями позивача у відзиві на апеляційну скаргу на п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з яких вбачається що питання поновлення договору оренди земельної ділянки мало б вирішуватися на пленарному засіданні сесії ради, в той час як докази розгляду сесією Львівської міської ради питання поновлення договору оренди від 06.07.09 та прийняття рішення з цього питання в матеріалах справи відсутні.

Щодо посилань скаржника на порушення місцевим господарським судом ст.ст. 4-2, 4-3, 22 ГПК України, оскільки за клопотанням Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 розгляд справи не було відкладено, то колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що 21.06.12 судом першої інстанції розгляд справи вже було відкладено за клопотанням відповідача. Слід наголосити, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні. Крім того, як вбачається з повідомлення про вручення (а.с. 18), з моменту отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі, в останнього було достатньо часу для подання письмових пояснень та подання доказів, на позбавлення права подання яких посилається скаржник. Тому колегія суддів вважає, що суд дотримався принципів рівності перед законом і судом та змагальності, створив сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відповідно відповідач реалізував своє конституційне право на захист своїх прав та інтересів. Колегія суддів вважає за необхідне наголосити і на тому, що доказів, на позбавлення права подання яких посилається скаржник, останнім не подано і при оскарженні рішення господарського суду Львівської області від 05.07.12 у справі № 5015/1999/12 в апеляційному порядку.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 05.07.12 у справі № 5015/1999/12 прийнято на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні апеляційної скарги відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 05.07.12 у справі № 5015/1999/12 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

4. Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено: 29.08.12.

Головуючий-суддя Д.Новосад

Суддя О.Михалюк

Суддя Г.Мельник