Постанова № 25799143, 30.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.08.2012 р. справа №5009/1792/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівСклярук О.І. Богатиря К.В., Дучал Н.М.за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 довіреністю №1056/2011 від 30.12.2011р.від відповідача:ОСОБА_5 довіреність №7 від 05.06.2012р.від третьої особи 1:не з'явивсявід третьої особи 2:ОСОБА_6 - особисторозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ВТА-Транспорт", м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід05.07.2012р. (повний текст рішення складено та підписано 10.07.2012р.)по справі№5009/1792/12 (суддя: Кутіщева-Арнет Н.С.)за позовом:Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", м. Київдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТА-Транспорт", м.Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:ОСОБА_8, м. Запоріжжяза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:2. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6, м.Запоріжжяпростягнення з ТОВ "ВТА-Транспорт" витрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 18 308,82грн.ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування", м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТА-Транспорт", м.Запоріжжя про стягнення з ТОВ "ВТА-Транспорт" витрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 18 308,82грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.06.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено: ОСОБА_9, м. Запоріжжя.

Рішенням господарського суду Запорізької області по справі №5009/1792/12 від 05.07.2012р., повний текст якого підписаний 10.07.2012р. (суддя: Кутіщева-Арнет Н.С.) позовні вимоги задоволено. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТА-Транспорт", 69002, м. Запоріжжя, на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", 04050, м. Київ, 18 308 грн 82 коп витрат по виплаті страхового відшкодування у порядку регрессу та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Приймаючи рішення суд виходив з того, що до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача на підставі статей 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України "Про страхування".

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТА-Транспорт", м.Запоріжжя звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі №5009/1792/12 від 05.07.2012р. скасувати повністю і припинити провадження у справі або залишити позовну заяву ПрАТ "ПРОСТО-страхування" без розгляду.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Наполягає, що ТОВ "ВТА-ТРАНСПОРТ" не може бути належним відповідачем, оскільки між ОСОБА_9 та ТОВ "ВТА-Транспорт" було укладено договір №АО 01/08/2010 суборенди автотранспортних засобів, згідно якого транспортний засіб DAF FT 95.380XF, державний номер НОМЕР_1, було надано в суборенду ОСОБА_9 Власником вищевказаного транспортного засобу є Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, який 25.07.2010р. уклав з ТОВ "ВТА-Транспорт" договір оренди транспортних засобів № АГ 04/07/010, згідно якого ТОВ "ВТА-Транспорт", як орендар, використовує транспортний засіб в межах своєї виробничої необхідності. Згідно договору оренди транспортних засобів № АГ 04/07/010 від 25.07.2010р. всю матеріальну відповідальність за шкоду спричинену третім особам в зв'язку з використанням даного майна несе орендодавець - ФОП ОСОБА_6

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2012р. у зв'язку з відпусткою судді Дучал Н.М. було змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: головуючий суддя: Склярук О.І., судді: Богатир К.В., М'ясищев А.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2012 р. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено фізичну -особу підприємця ОСОБА_6. У зв'язку з чим апеляційний розгляд справи було відкладено на 29.08.2012р.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2012р. у зв'язку з виходом з відпустки члена постійно діючої судової колегії - судді Дучал Н.М. було змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: головуючий суддя: Склярук О.І., судді: Богатир К.В., Дучал Н.М.

В судовому засіданні (29.08.2012р.) представник відповідача підтримав вимоги викладенні в апеляційній скарзі в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні (08.08.2012р.) проти вимог викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що саме він є власником транспортного засобу, яким керував ОСОБА_9 та повідомив суд, що він не заперечує відшкодувати позивачу спірну суму.

ОСОБА_11, м.Запоріжжя в судове засідання не з'явився. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції своїх представників суд на час розгляду апеляційної скарги не повідомив, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2012р. та 08.08.2012р. явка сторін не була визнана обов'язковою.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю третьої особи - 1.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

02 грудня 2010 року в м. Києві на вул. Заболотного відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль "DAF", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_11 та застрахований автомобіль "Subaru Forester", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_12.

Згідно Довідки УДАІ ГУМВС України в м.Києві від 02.12.2010р. дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_9 п.п.13.1 Правил дорожнього руху України. За фактом правопорушення, яке призвело до ДТП, складено адміністративний протокол. Зібрані матеріали відповідно до ст.276 КУпАП, направлені для розгляду до Голосіївського районного суду м. Києва (а.с.13).

24.12.2012р. постановою Голосіївського районного суду м. Києва по справі №3-14059/10, встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення п.п.13.1 Правил дорожнього руху ОСОБА_9. ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340грн. (а.с.14).

З матеріалів справи вбачається, що 28 травня 2010 року між Приватним акціонерним товариством „ПРОСТО-страхування" (страховик), та ОСОБА_13 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №АТК 201570 (автомобіля "Subaru Forester", реєстраційний номер НОМЕР_2). (а.с.7)

Строк дії договору з 29.05.2010р. по 28.05.2011р.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника.

Відповідно до звіту № 1404 про оцінку майна (автотоварознавчого дослідження) від 13 грудня 2010р. (а.с.15) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Subaru Forester", реєстраційний номер НОМЕР_2, становить - 58 394,28грн., а відповідно до ремонтної калькуляції № 8551 від 30 грудня 2010 року вартість відновлювального ремонту автомобіля "Subaru Forester", реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 43298,82 грн. (а.с.а.с.31-33).

18 січня 2011року співробітниками АТ „ПРОСТО-страхування" було складено розрахунок страхового відшкодування № 8551, що належить до виплати страхувальнику. (а.с.35)

Згідно з даним розрахунком страхове відшкодування складає 43 298,82 гривень. Збиток розраховано згідно з Правилами страхування, договором №АТК 201570 страхування транспортних засобів від 28 травня 2010 року.

Вищезазначена подія була визнана страховим випадком, про що 18 січня 2011 року було складено страховий акт (а.с.36).

Платіжним дорученням № 1034 від 21 січня 2011 року, АТ „ПРОСТО-страхування" виплатило страхове відшкодування за ремонт автомобіля "Subaru Forester", реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 43 298,82 грн. (а.с.38).

Витрати страхової компанії, пов'язані з цим страховим випадком складають 43 298,82грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_11 була застрахована в ПрАТ "АСК "Інго-Україна" відповідно до Полісу № ВЕ/2911787. Згідно з даним Полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500,00 гривень, при цьому франшиза складає 510,00 гривень.

28 вересня 2011 року ПрАТ "АСК "Інго-Україна" виплатило АТ "ПРОСТО-страхування"страхове відшкодування в розмірі 24 990,00 грн.

Однак суми грошових коштів у розмірі 24 990,00 гривень не достатньо для покриття збитків, яких зазнало АТ "ПРОСТО-страхування" у зв'язку із даною подією.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача була направлена регресна вимога від 02.12.2010р. (а.с.39) щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу, яка була залишена без задоволення.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача про стягнення витрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 18 308,82грн.

Як було зазначено вище, рішенням по справі №5006/38/2/2012 від 19.03.2012р. позовні вимоги задоволено. Рішення обґрунтовано приписами ст.ст.1166, 1187 ЦК України.

Проте судова колегія не може погодитися з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України "Про страхування". Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями, чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 1 статті 1172 ЦК України встановлює, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових ) обов'язків.

Частини 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не є власником автомобіля. Згідно пояснень представника відповідача, зазначений автомобіль орендувався ТОВ «ВТА -Транспорт», що підтверджується договором № АГ 04/07/010 оренди автотранспортних засобів від 25.07.2010 р., підписаним між ФЛП ОСОБА_6 та ТОВ «ВТА -Транспорт»(а.с. 133). Крім того, з тексту договору суборенди № АО 01/08/2010 автотранспортних засобів від 01.08.2010 р. і який було надано під час розгляду справи у місцевому господарському суді , також вбачається, що відповідач не є власником автомобіля. ( а.с. 86) Про те, місцевий господарський суд на зазначену обставину не звернув уваги та не залучив до розгляду справи власника автомобіля.

Під час апеляційного провадження, відповідач надав копії документів, які підтверджують, що саме ОСОБА_6 є власником автомобіля автомобіль "DAF", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_11, у зв'язку з чим ОСОБА_6 був залучений в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення по цій справі буде зачіпати його права.

Судова колегія зазначає, що згідно ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 220 ЦК України передбачає, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріально посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина 2 ст.215 ЦК України).

Недійсний (нікчемний) правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю (частина 1 ст.216 ЦК України).

Договір № АГ 04/07/010 оренди автотранспортних засобів від 25.07.2010 р., підписаним між ФЛП ОСОБА_6 та ТОВ «ВТА -Транспорт» (а.с. 133) нотаріально не посвідчений, і є нікчемним з огляду на приписи ст.799 ЦК України.

Та обставина, що ОСОБА_6 є суб'єктом підприємницької діяльності не звільняє його від обов'язку щодо нотаріального оформлення договору оренди автотранспортного засобу, оскільки він є фізичною особою.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що відповідач не є особою, визначеною у частині 2 ст.1187 ЦК України, і яка повинна відшкодовувати завдану шкоду, оскільки він не є і власником або орендарем транспортного засобу, яким завдана шкода.

Матеріали справи також не містять доказів, що громадянин ОСОБА_9 знаходився під час скоєння ДТП у трудових відносинах з відповідачем.

Посилання місцевого господарського суду на постанову Голосіївського районного суду м. Києва по справі №3-14059/10 від 24.12.2010 р. про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності, як на доказ, що ОСОБА_9 є працівником відповідача, не може бути прийнято судовою колегією до уваги з огляду на наступне.

Дійсно, за змістом і направленістю положень статті 35 ГПК України, рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи. Саме таку правову позицію викладено у листі Вищого господарського суду України від 12.03.2009 № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».

В той же час, слід відрізняти факти встановлені судом від вступної частини постанови. В даному випадку, посилання, що ОСОБА_11 працює водієм ВТА «Транспорт»міститься саме у вступній частині постанови.

Інших доказів, що ОСОБА_9 знаходився з відповідачем у трудових відносинах, матеріали справи не містять.

Натомість, матеріали справи містять письмове особисте пояснення ОСОБА_9 в якому він повідомляє, що саме у трудових відносинах з відповідачем не знаходився. ( а.с 106). Крім того, до матеріалів справи додано копію договору суборенди автотранспортних засобів № АО 01/08/2010 від 01.08.2010 р. підписаний між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_9 згідно п.1.1. якого відповідач передав останньому в суборенду транспортний засіб -автомобіль "DAF", реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.86).

Судова колегія зазначає, що договір суборенди автотранспортних засобів № АО 01/08/2010 від 01.08.2010 р. підписаний між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_9 також нотаріально не посвідчений і є нікчемним в силу приписів ст. 799 ЦК України.

З огляду на наведене, підстави для стягнення з ТОВ «ВТА-Транспорт»витрат по виплаті страхового відшкодування у розмірі 18 308 грн 82 коп відсутні.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення -про відмову у задоволені позовних вимог.

Судова колегія відхиляє клопотання відповідача про проведення експертизи у зв»язку з недоцільністю її проведення.

Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТА -Транспорт», м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області по справі № 5009/1792/12 від 05.07.2012 р. (повний текст підписано 10.07.2012 р.) - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області по справі № 5009/1792/12 від 05.07.2012 р. (повний текст підписано 10.07.2012 р.) - скасувати.

В задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТА -Транспорт»м.Запоріжжя про стягнення витрат по виплаті страхового відшкодування у розмірі 18 308грн.82 коп. -відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(код ЄДРПОУ 24745673, 040050, м. Київ вул. Герцена, 10, р/р 265з3441 в АТ «Райффайзен БАНК АВАЛЬ», МФО 300335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТА-Транспорт»(Код ЄДРПОУ35842709, 69002, м.Запоріжжя, вул.Запорізька буд.6 кв.226, р/р 26001301169414 ПАТ «Банк Форум»МФО 322948) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 830 грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: О.І. Склярук

Судді: К.В. Богатир

Н.М. Дучал

Надруковано 7 примірників:

1- позивачу;

1- відповідачу;

2-третім особам;

1-до справи;

1- ГСЗО;

1 - ДАГС